Дизайн вітчизняного ринку землі: пошук оптимального варіанту

Дизайн вітчизняного ринку землі: пошук оптимального варіанту

/ Подія / Середа, 07 серпня 2019 12:54

Можливі здобутки і втрати економіки й суспільства України від впровадження тієї моделі ринку сільськогосподарських угідь, згідно з якою на старті об’єктом торгівлі буде лише рілля, що знаходиться у державній власності, — питання дуже актуальне. Різноманітні його аспекти обговорили економісти, політики, юристи, представники зацікавлених неурядових структур у ході столичної дискусії «Старт ринку землі: чи варто на першому етапі виставляти на продаж тільки державні землі?». Подію організувала Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, до якої входять 52 організації. 

Варто нагадати, що заборону на продаж угідь сільськогосподарського призначення було запроваджено ще у 2001 році. Відповідний мораторій ввели як тимчасовий захід, покликаний забезпечити нормативне врегулювання земельних відносин і створення інфраструктури ринку ріллі. Однак у подальшому Верховна Рада України щороку приймала рішення, якими фактично продовжувала утримання продажу сільгоспугідь на замку. Відповідну норму закону депутати ухвалили і наприкінці 2018 року. Згідно з нею встановлено мораторій на торгівлю ріллею як товаром до 1 січня 2020-го. Водночас в офісі Президента України заявили, що прагнуть скасувати мораторій уже до кінця поточного року.

На це сподівається і Сату Кахконен, директор Світового банку з питань України, Білорусі та Молдови, про що свідчать її нещодавні публічні заяви. В них, зокрема, йшлося про те, що за рахунок зняття табу на продаж земель сільськогосподарського призначення можливе додаткове зростання української економіки на 1-2 %. На думку представника Світового банку, визначення ціни на сільгоспугіддя залежатиме насамперед від свободи дій на ринку продажу землі: чим вільніший він буде, тим більше платитимуть за ріллю її покупці.

 

Перспектива потроєння доданої вартості

Експертну дискусію відкрила доповідь, присвячена економічним аспектам старту ринку сільгоспугідь лише з масиву земель державної власності, з якою виступив Олег Нів’євський, доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань. На його думку, якщо рілля почне продаватися виключно із числа державних сільгоспугідь, то існує ризик повної дискредитації усієї земельної реформи. Пропозиція на ринку буде обмежена, а ціни на сільськогосподарські ділянки, які продаватимуться, сягнуть непропорційно високого рівня. Вже зараз існує в середньому більш ніж двократне перевищення вартості оренди державної ріллі, яка торік на аукціоні становила понад 3400 грн/га над ціною оренди земельних паїв, яка була трохи більшою за 1600 грн/га.

Як зазначив Олег Нів’єв­ський, державні сільгоспугіддя більш привабливі для бізнесу, оскільки середня площа такої ділянки становить 82 га та багатократно вищою, ніж середній розмір площі ріллі приватного власника. У разі старту операцій із продажу сільгоспземель виключно з масиву державної власності підвищений попит на них призведе до великого цінового розриву, аналогічному тому, що існує на нинішньому ринку оренди ріллі. В результаті, за словами експерта, пріоритетний доступ до сільгоспугідь як товару матимуть великі компанії, а малі та середні фермери не зможуть їх придбати. Згідно з розрахунками, якщо відкрити ринок продажу орної землі тільки з її державної складової, то додана вартість у сільському господарстві становитиме за рік лише приблизно 2,5 млрд доларів США. Водночас цей показник має потенціал зрости майже втричі, сягнувши позначки у понад 7 млрд дол. США, якщо і можливість купувати сільгосп­угіддя приватної форми власності стане реальністю.

fermer 4

 

Очищення ринку від зловживань

На корупціогенні чинники, які містить у собі модель відкриття ринку продажу ріллі, що обмежує його на старті тільки об’єктами державної форми власності, звернув увагу учасників дискусії Клаус Дайнінгер, керівник проектної групи спільної програми ЄС та Світового Банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». За його словами, світова практика свідчить, що ринок сільгоспугідь варто впроваджувати відразу для всіх типів ріллі, незалежно від їхньої форми власності. Це важливо задля того, щоб якнайшвидше мінімізувати вплив бюрократичного апарату на економіку й активно долати корупцію, а продаж лише державних земель абсолютно суперечить цим цілям.

«Наявність і тривалість у часі обмежень є тим чинником, який тільки сприятиме нечистим на руку ділкам адаптуватись до змін, а точніше, адаптувати ці зміни під власні інтереси», — сказав Клаус Дайнінгер. Провідний економіст із Німеччини також зауважив, що відкриттю ринку сільгоспугідь державної власності має передувати чітке визначення меж територіальних громад на мапі ріллі держави.

 

Концептуальні плани

Денис Малюська, радник заступника голови Офісу Президента України, голова правління Офісу ефективного регулювання, повідомив учасникам дискусії, що в президентських колах упевнені в необхідності ринку землі сільськогосподарського призначення та наразі розглядають різні моделі його запровадження, включно з можливістю продажу угідь державної форми власності.

Водночас мова йде про пошук відповідей на ключові питання земельної реформи, такі як: встановлення чи не встановлення обмежень на розмір площ ріллі; суб’єктність тих, хто має право набувати у власність земельні ділянки; механізми забезпечення кредитування щодо певних операцій із сільгоспугіддями та можливості допомоги з боку держави щодо погашення відсоткових ставок за договорами купівлі ріллі; убезпечення продавців земельних ділянок від потрапляння під можливе рейдерство.

«Наша мета зрозуміла, і вона полягає у тому, щоби забезпечити право власності господарів сільгоспугідь, а також економічне зростання держави», — за­уважив експерт. За його словами, економісти дійшли згоди в тому, що відкриття ринку землі однозначно сприятиме збільшенню внутрішнього валового продукту, забезпеченню прозорості та зрозумілості чинних схем відчуження ріллі.

«Не секрет, що угіддя сільськогосподарського призначення надто часто продаються за прихованими схемами», — зазначив промовець. Він нагадав прецедент із практики Верховного Суду України, відповідним рішенням якого обмін земельними паями-ділянками визнано таким, що не порушує умови мораторію. Тіньовий продаж сільгоспугідь лише збільшує нагальність відкриття ринку ріллі.

zemlya 1

«Ми намагаємось проаналізувати наслідки реформи з точки зору різних моделей. Та із них, яку буде обрано най­ефективнішою, стане стрижнем президентської концепції, відповідний проект якої буде оприлюднено для суспільного обговорення. Наступним кроком передбачається зареєструвати законопроект. Відкриття ж ринку сільгоспугідь залежатиме від результатів аналізу, від створення належних інституцій, забезпечення надійності титулів на право власності в реєстрах, від того, наскільки оптимально буде проведено комунікаційну кампанію. Водночас, послуговуючись попередніми оцінками, ми сподіваємось, що майбутній депутатський корпус Верховної Ради України буде більш позитивно налаштований на земельну реформу, ніж нинішній», — резюмував Денис Малюська.

 

Ринок для всіх сільгоспугідь

Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії, розкрив у своєму виступі питання, яке поставила йому Дарина Марчак, координатор Громадської коаліції за скасування земельного мораторію, котра вела дискусію. Вона, зокрема, поцікавилась: «Чи є продаж ріллі державної форми власності тим обмеженням, яке дозволить мінімізувати ризики від запровадження ринку сільгоспугідь і максимізувати прибутки й вигоди для всіх його учасників?».

У відповідь експерт насамперед нагадав, що, згідно з урядовим рішенням, місцевим громадам уже передано понад 1,5 млн га сільськогосподарських земель. «Як на мене, було б логічним, аби ці громади мали можливість продавати ріллю й отримувати додаткові ресурси для залучення суб’єктів ринку до приватизації там, де це необхідно».

На думку промовця, якщо буде відкрито ринок приватних земель, то люди матимуть не обов’язок, а право продавати свої угіддя. Відповідно особа, наприклад, спадкоємець, яка вже не живе на певній території, зможе повністю розпорядитися правом власності на свої ділянки, вступати у відносини щодо них не лише з орендарями, але і з покупцями. Дмитро Яблоновський повідомив, що, за соціологічними дослідженнями, кількість землевласників, які прагнуть продати власну ріллю, становить близько 10 % від загалу.

14 405 34

Експерт піддав критиці спроможність держави бути ефективним учасником можливого ринку сільгоспугідь. Як аргумент своєї позиції, він зазначив, що за останні понад півтора роки не було приватизовано жодного великого державного підприємства. «Годі сподіватися, що держава активно позбавлятиметься своїх земель. Я сумніваюсь, що результати продажів будуть ефективними. Тим паче, ці угіддя зазвичай перебувають під чиїмось контролем. Якщо на них працює державне підприємство, то є спільний обробіток, і ось такий прихований корупційний інтерес не дозволить продавати ріллю», — сказав промовець.

Окрім того, він звернув увагу на ціннісно-психологічний аспект ситуації: якщо держава почне продавати землю, то пайовики бачитимуть: державну — можна, а приватну — зась, тобто доведеться лише знову здавати свій пай у довгострокову оренду. З іншого боку, модель ринку ріллі, на якому будуть представлені виключно державної власності орні площі, зашкодить інтересам орендарів сільгоспугідь, адже вартість на користування ними може підвищитись.

«Немає причин починати з продажу тільки земель, які належать державі, варто відкривати ринок для усіх власників сільгоспугідь», — резюмував Дмитро Яблоновський.

 

Олександр КРИВЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"

1

 17 жовтня 2019
Наразі в Україні повноцінно функціонує електронна база даних ідентифікованих тварин — Єдиний державний реєстр тварин. На його базі планується створити персональні кабінети власників тварин та забезпечити його взаємодію з Єдиним державним реєстром ветеринарних документів та Національною базою результатів лабораторних досліджень (випробувань).
Наразі в Україні повноцінно функціонує електронна база даних ідентифікованих тварин — Єдиний державний реєстр тварин. На його базі планується створити персональні кабінети власників тварин та забезпечити його взаємодію з Єдиним державним реєстром ветеринарних документів та Національною базою результатів лабораторних досліджень (випробувань).
17 жовтня 2019
 17 жовтня 2019
Станом на 1 вересня поточного року середнє зростання за тарифами на перевезення зерна збільшилося на 3,6% порівняно з аналогічним періодом 2018 року.
Станом на 1 вересня поточного року середнє зростання за тарифами на перевезення зерна збільшилося на 3,6% порівняно з аналогічним періодом 2018 року.
17 жовтня 2019
 17 жовтня 2019
Оприлюднені вимоги до ввезення яєць та яєчних продуктів до Гонконгу.
Оприлюднені вимоги до ввезення яєць та яєчних продуктів до Гонконгу.
17 жовтня 2019
 17 жовтня 2019
Вчора, 16 жовтня, Президент України підписав законопроєкт №1076 про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель.
Вчора, 16 жовтня, Президент України підписав законопроєкт №1076 про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель.
17 жовтня 2019
 17 жовтня 2019
Українські цукрові заводи з початку сезону цукроваріння, який стартував 30 серпня з запуском Радехівського цукрового заводу, виготовили 496,7 тис. тонн цукру.
Українські цукрові заводи з початку сезону цукроваріння, який стартував 30 серпня з запуском Радехівського цукрового заводу, виготовили 496,7 тис. тонн цукру.
17 жовтня 2019
 17 жовтня 2019
В результаті реалізації проєкту "Створення сімейних молочних ферм" вже відкрито 17 молочних ферм в чотирьох областях України і ще 29 ферм запрацюють до кінця 2019 року.
В результаті реалізації проєкту "Створення сімейних молочних ферм" вже відкрито 17 молочних ферм в чотирьох областях України і ще 29 ферм запрацюють до кінця 2019 року.
17 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.