Відкритість і єдність
Приблизно рік тому топ-менеджмент компанії Kernel задекларував нову філософію діяльності всередині країни, яка згодом втілилась у вигляді довгострокової програми Open Agribusiness. По суті, це платформа, на якій господарства, що долучились до проекту, отримують доступ до низки технологічних карт, систем точного землеробства, фінансових інструментів, як-то форвардні програми, а також результатів досліджень, які Kernel проводить в агрономічній та технічній площинах.
Але що компанія отримує натомість? У короткостроковій перспективі — швидше повернення інвестицій у дослідження, а також можливість збільшити експортні обсяги за рахунок зростання урожайності у партнерів. Проте глобальна мета значно складніша. По суті Kernel прагне обʼєднати навколо себе широку низку представників українського агробізнесу — створити певну спільноту, між учасниками якої відбуватиметься активний обмін знаннями і технологіями. Потенційно завдяки цьому підніметься нижня планка врожайності культур у господарствах-учасників, а з тим і конкуренція перейде на інший рівень. Тобто ключовим має стати не рівень абсолютних показників урожайності, а саме ефективність виробництва — не мати 10 т/га, коли сусід отримує 7 т/га, а вирощувати 10 т/га за собівартості $100/га, коли сусіду це коштує $120/га.
День поля Kernel біля смт Варва (Чернігівська обл.)
На думку авторів проекту Open Agribusiness, такий підхід посприяє збільшенню експортних обсягів агропродукції, адже мета Open Agribusiness — виробництво Україною 100 млн т зерна і більше, зростанню економіки і, зрештою, формуванню сприятливішого інвестиційного клімату.
«Ми віримо в те, що потрібно об’єднуватись, — наголошує генеральний директор Kernel Євген Осипов. — Але об’єднуватись треба завжди довкола когось сильного, тоді це дасть максимальний ефект. Тому Kernel став прикладом того, як можна ділитись знаннями та досвідом і досягати ефективності».
Частина можливостей, яку отримують учасники Open Agribusiness, була візуалізована на Днях поля Kernel, які в першій половині липня відбулись на базі науково-дослідних центрів компанії, розташованих поблизу сіл Чорна Кам’янка (Маньківський р-н, Черкаська обл.) та Сахнівці (Старокостянтинівський р-н, Хмельницька обл.) і смт Варва (Варвинський р-н, Чернігівська обл.).
Євген Осипов, Генеральний директор Kernel
«У рамках нинішнього Дня поля ми максимально передамо вам ті знання і досвід, які маємо, — відзначив у смт Варва Євген Осипов. — Наші заходи ексклюзивні тим, що ми не представляємо жоден бренд, нічого не продаємо. Завдання одне — показати свої технології агровиробництва і поділитися досвідом. Якщо вас зацікавить певне рішення — використовуйте його в себе для підвищення ефективності власних господарств».
Open Agribusiness у деталях
Тож, що саме Open Agribusiness може запропонувати сільгосппідприємствам, які долучаться до партнерської програми?
Передусім це безкоштовний доступ до Cropio — однієї із кількох аналітичних платформ, якими користуються у Kernel. Ця система складається із трьох модулів: моніторинг (карти вегетації, прогноз погоди (дані зі 128 метеостанцій і України з прогнозом розвитку хвороб), історія полів, скаутінг (звіти агронома щодо проблем на полі з фото, описом і GPS-прив’язкою, прогноз урожайності тощо). Звісно, функціонал Cropio значно ширший і включає в себе також модулі планування техоперацій, завантаження результатів аналізу ґрунту, телематика — контроль місцезнаходження техніки, робочих показників, інформація із наявних датчиків на техніці тощо. Ці модулі партнери зможуть для себе обрати за потреби та актуальності самостійно.
Cropio є основою для порталу Grain Hub, на якому відображається історія розвитку та поточний стан посівів на полях учасників проекту Open Agribusiness. Окрім моніторингової цінності, портал надає можливість перегляду опису технологічних карт.
«Учасники програми можуть не тільки спостерігати за розвитком посівів на своїх полях, а й сусідських, і навіть в цілому у регіоні. Звичайно, це доступно за погодження кожного з учасників «відкрити» інформацію, — відзначає менеджер проекту Open Agribusiness Роман Горбань. — На кожному полі можна детально ознайомитись із технологією вирощування (аж до часу внесення продукту) та отримати дані щодо біологічної та фактичної урожайності. Grain Hub дає можливість орієнтуватись на кращих з культури в регіоні».
На сьогодні Grain Hub містить дані про поля Kernel площею 72 тис. га, а крім них — близько 387 тис. га (7500 полів) господарств-партнерів.
«Окрім того, учасники Open Agribusiness зможуть безкоштовно користуватись сервісом RTK-сигналу (точність проходів техніки до 2 см, збереження їх у системі координат транспортних засобів, використання однієї лінії А-Б), що надходить від мережі з 50-ти базових станцій Кернел та інших партнерів», — звертає увагу Роман Горбань.
Поруч із тим, компанія пропонує господарствам-партнерам фінансові інструменти: форвардна програма (фіксація ціни та об’ємів, діє впродовж усього року, клієнт визначає дату фіналізації ціни, відсутність договорів страхування, безкоштовний доступ до Grain Hub на час дії форварду), спот-продаж (купівля тут і зараз), комбіновані угоди (часткова передоплата на поставку зерна) тощо.
Разом із тим, партнери Open Agribusiness отримують доступ до результатів випробувань 5-ти науково-дослідних центрів Kernel, які очолює Аркадій Лунгул. Випробування проводяться на основних культурах — кукурудзі, соняшнику, сої, пшениці за цілим рядом напрямів: демо-посіви гібридів/сортів для створення рейтингу, який базується на багаторічних випробуваннях в умовах певного регіону, дослідження густот, вплив міжрядь, напрямів посіву; вивчення дії ЗЗР — в окремі вектори винесено дослідження фунгіцидів, інсектицидів та гербіцидів, це пошук і випробування нових препаратів, а також комбінацій різних діючих речовини, післядія гербіцидів як окремий вектор досліджень; мікробіологічні препарати — дослідження принципу дії, необхідних для цього умов, ефективності тощо; обробка насіння хімпротруйниками та стимуляторами; сидерати — розробка сумішей під завдання та умови регіону (розпушення ґрунту, «зелені добрива» тощо), власне насінництво); мікродобрива, антистресанти, рістстимулятори, рістрегулятори; вплив обробітків ґрунту; вивчення впливу попередників у пошуку ефективних короткопільних сівозмін.
Аркадій Лунгул, керівник науково-дослідного відділу Kernel, представляє результати експериментів на соняшнику
«Всі ці напрями випробувань та досліджень продиктовані нашим виробництвом, нагальними питаннями оптимізації витрат відповідно до регіону та його потенціалу. Існування підтвердженого досвіду на площах земельного банку більш ніж півмільйона гектарів дає нам можливість поділитися вивіреними рішеннями, що стануть у нагоді нашим колегам, сусідам, партнерам. Для цього продовжується інвестування у мережу НДЦ, у дослідження, пов’язані з об’єднанням елементів точного землеробства в повноцінну систему. В цьому нам допомагають спеціалісти нашої служби моделювання та моніторингу, яку очолює Євгеній Сапіженко», — говорить Віталій Андрющенко, головний технолог Агробізнесу Кернел.
Точні акценти
Однією із найцінніших вигод учасників програми Open Agribusiness є досвід експлуатації рішень точного землеробства. Впродовж, як мінімум, 5 років Kernel активно розвиває цей напрям: тестує нові рішення, які пропонує світовий ринок, бере участь у їхній адаптації до українських реалій та подальшому вдосконаленні. При чому це стосується як окремих інструментів, наприклад ручних пенетрометрів, так і аналітичних платформ для фарм-менеджменту. Разом із тим, Kernel розробляє власну аналітичну систему DigitalAgriBusiness, яка має охопити всі робочі процеси Дивізіону Агробізнес. Одним словом, Kernel має чим поділитись у цій площині.
Під час Днів поля Євгеній Сапіженко, керівник служби моделювання та моніторингу Агробізнесу Kernel, звернув увагу відвідувачів на низку основоположних моментів під час впровадження точного землеробства і розповів, які рішення зараз активно працюють у компанії.
Літаковий дрон Trinity F9 від Quantum-systems
Точні контури полів. На думку експерта, це є основою для нормальної роботи всіх інших систем точного землеробства.
«Немає значення, як міряти контур поля, головне, щоб це проводилось точно, — каже Євгеній Сапіженко. — Тобто одразу ігноруємо любительські навігатори, агрометри тощо, які, за результатами наших дослідів, дають похибку близько 7 м. Варто використовувати точніші методи, наприклад оцифрування ортофотопланів із RTK-прив’язкою за маркерами, обмір контуру двочастотним приймачем тощо. Головне, щоб до цієї операції було відповідальне ставлення».
Автопілоти. Це наступний рівень точних систем. За розрахунками Kernel, сівалка з маркером має на 30% нижчу продуктивність, ніж та сама, що працює на точному сигналі, для ґрунтообробних знарядь різниця менша і становить 4%, тобто чотири зайвих проходи на кожні сто.
«Колись ми думали, що легше обприскувати кукурудзу під кутом до лінії посіву. Але добре порахувавши, виявили втрати рослин на рівні 2,64%. За урожайності 10 т/га та густоти 80 000 рослин така втрата становить 0,264 т/га, що за ціни кукурудзи $150/т вираховується у $39/га! У разі застосування систем автопілотування частка втрат рослин ледь сягає 0,5%, а, відповідно, втрати врожаю вже вп’ятеро менші! Системи активного керування можуть ще знизити їх рівень до 0,12%, що становить $1,4/га. Тому їхнє випробування та впровадження винесене в окремий вектор діяльності СММ.
Автоматичне відключення секцій обприскувачів. Базовий, дуже важливий підхід. Але що краще: посекційне чи пофорсуночне керування?
«Ми визначили, що на полях середньої конфігурації обприскувач без автоматичного керування секціями подвійно обприскує 12,4% площі, з нею — 2%. Ці відсотки і є тим резервом для пофорсуночного керування. Враховуючи, що технологія коштує зовсім інших грошей — треба задуматись: чи вартує — звертає увагу Євгеній Сапіженко.
Сівалки без автоматичного посекційного вимкнення, за підрахунками фахівців Kernel, на полях середньої конфігурації, без урахування зон обсіву, створюють перекриття на 7% площ, де та сама кукурудза (середнє ФАО) недоформує близько 25% урожайності до посіяних з оптимальною густотою рослин. Посекційне керування зменшує площі з перекриттям до 2%.
Агрохімічне обстеження ґрунту — наступний рівень точних агротехнологій. Kernel має повний цикл від створення завдання для автоматизованого відбору проб, власне відбір проб (уколи) із фіксацією GPS-координат до аналітики у власній лабораторії. Результати вносяться у програмний продукт, який створює картограми забезпечення елементами, і вже на основі них спеціалісти служби моделювання та моніторингу формують карти-завдання для диференційованого внесення. Весь цей процес повторюється раз на 3 роки.
Розкидачі, обприскувачі та знаряддя локального внесення — уся техніка для внесення добрив у Kernel працює за картами-завданнями. Факт виконання автоматично надходить мобільним Інтернетом на оцінку диспетчерської служби.
Експрес-аналізатор Farm QA для визначення обсягу азоту
Моніторинг БПЛА. Не менш серйозно компанія ставиться до моніторингу посівів безпілотними літальними апаратами. Було розроблено перелік, чек-лист важливих параметрів оцінки, який дає змогу оцінити стан посіву та культури впровадження елементів технологій за одною зрозумілою шкалою. Таку оцінку здійснюють агрономи з моніторингу. Для більшої зручності та якісного сприйняття і оцінки було впроваджено застосування окулярів віртуальної реальності, що дозволяє оператору бачити поле так, як його «бачить» дрон.
Ущільнення ґрунту. Для визначення горизонту ущільнень Kernel використовує ручні та автоматичні пенетрометри, а також сканери, що навішуються на трактор. Пенетрометри визначають початок ущільнення і кінець зони з деформованою структурою ґрунту — все це з фіксацією GPS-координат. На основі отриманих даних теж формуються картограми та приймаються рішення щодо глибини обробітку.
Щодо сканерів — це відносно нова розробка. Вони навішуються на трактор і в режимі реального часу аналізують ґрунт за типом, щільністю і вмістом вологи. Ця інформація передається до аналітичної платформи, а там використовується для створення карт. Також можливе автоматичне управління робочою глибиною знаряддя.
Неоднорідні зони на полі. Мова йде про ділянки поля, які через мікрорельєф, кислотність, тип ґрунту тощо забезпечують нижчу врожайність, ніж інші ділянки поля в цілому. Зараз вивчається вплив кожного такого фактора, аби зрозуміти залежності та спробувати коригування.
«У нас діє багато дослідницьких проектів, які займають не менше половини нашого часу, — резюмує Євгеній Сапіженко. — Ми усвідомлюємо бізнес-проблему, приблизно уявляємо розв’язання, але часто в світі немає готових рішень. Тому самі й створюємо їх. Світ усе одно туди рухатиметься з нами чи без нас, тож краще бути в авангарді цих змін».
Дмитро РАДІОНОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
