Європі потрібна українська соя
«Ох, вона така тендітна панночка — ця соя», — примовляє житомирський фермер, який сидить поруч й уважно реагує на кожну деталь інформації про культуру, яку вже давно вирощує. І його колеги в залі — керівники різних типів господарств, а особливо агрономи-практики — часто вступають у діалог із виступаючими і впродовж цілого дня конференції ставлять безліч запитань. Відчувається, організовану компанією «ЗААТБАУ України» ключову конференцію щодо сучасних тенденцій у технології вирощування сої очікували як вкрай актуальну. Разом знайомилися та обговорювали вітчизняний і зарубіжний досвід.
Тепер вже навіть і не віриться, що колись цю популярну нині культуру авторитетний фермерський кооператив Австрії «ЗААТБАУ» включив до своєї програми розвитку селекції на правах додаткової, просто як… альтернативний продукт. Про цей факт нагадав керівник із продажу продуктів «ЗААТБАУ» у Східній Європі Карл Ламплмайєр. За 25 років компанія отримала успішні результати і відкрила 12 поважних представництв у Європі, Китаї, Чилі.
Європа нині показує шалений попит на сою, різко збільшивши її споживання, потребує розширення імпорту. «Але європейський споживач нині став і дуже вибагливим, перебірливим, — розповідає пан Ламплмайєр. — Прискіпливо цікавиться походженням сої. І купуючи, скажімо, яйця, вичитує на упаковці, якою саме соєю годували курку, що їх знесла. Значна частина соєвих продуктів надходить із США та Південної Америки, відомими переважно ГМО-соєю. А споживач не хоче мати справу із ГМО. Тому й охоче сприймає високоякісну продукцію з України. І це відкриває широкі перспективи для вітчизняних виробників. Зрештою, й всередині України відчутно зростає попит на сою».
Селекція орієнтується на попит і клімат
Відповідаючи на потреби Європи, а особливо після приєднання Австрії до ЄС, «ЗААТБАУ» особливо інтенсивно впроваджує свої програми селекції на сої і планує надалі їх розширювати, повідомив селекціонер «ЗААТБАУ» Франц Блюменштайн. Розвиток нових тенденцій у селекції, зі слів фахівця, зумовлені, найперше, змінами умов довкілля, а також прагненням догодити різним вимогам споживачів щодо їх вибору соєвих продуктів. Селекціонер заглибився у деталі селекційної роботи та її етапи, що згодом викликало і багато конкретних запитань від українських виробників. Говорячи про цілі селекції «ЗААТБАУ», пан Блюменштайн зосередився на складових речовинах, які містяться у сої. «Наприклад, якщо Америка найперше зважає на олії, то Європа орієнтується на білки», — відповідно пояснює напрями роботи селекціонер. Зрозуміло, вміст речовин визначає використання продукції: чи то піде вона на корми тваринам, чи на виробництво тофу, що виступає замінником м’яса або ж соєвого молока, речовин для дієтичного харчування чи просто стане сировиною для олійних заводів.
З агрономічної точки зору, селекціонери працюють над збільшенням урожайності та його стабільністю. Тому акцентуються на стійкості до полягання, можливостях боротьби із хворобами, кращій адаптації до сухих періодів та приморозків. До речі, з огляду на стійкість до холодів селекціонери вважають для нашої зони важливим несинхронне цвітіння — воно сприяє витривалості. Вчені також намагаються зміцнити стручки від розтріскування, працюють над збільшенням кількості стручків з однієї рослини.
«Мені соя дає стабільність і прибуток»
Так говорить фермер із Хмельниччини Зігмунд Лампка. А йому гарантовано можна вірити, бо одним із перших у своїй зоні взявся за цю культуру. І тепер ця високотехнологічна культура займає 45% у сівозміні господаря, поряд із пшеницею та кукурудзою.
«У 2006 році зміг витягнути з сої лише максимум по 2,7т/га, — згадує пан Лампка. — Перешукав літературу, перечитав Інтернет і нарешті вийшов на селекцію «ЗААТБАУ», яка тоді ще не була офіційно представлена в Україні. Тепер лише разом вдосконалюємось».
Головне вбачає фермер в адаптуванні сортів сої до конкретного регіону і намаганні уникнути екстремальних, стресових умов для культури. Уважно доглядати, як рослина реагує на різні події. Практик робить висновок про фактори, які найбільше впливають на формування урожайності сої.
Найперший з них, вважає, це — сортова генетика. Тому закликає дізнаватися про найменші деталі обраних сортів. І навіть радить партнерам із «ЗААТБАУ» деякі моменти у представленні сортів прописувати ще точніше. Сам пан Зігмунд має прихильність, зокрема, до сорту Кордоба, який використовує у сівозміні вже 7 років: «Дуже люблю саме його за оптимальність і пластичність до різних умов. При цьому має стабільну урожайність, з ним не ризикуєш. Де є багато місця — кущиться, а де загущений — росте доверху». Якщо вже не можемо вплинути на погодні стреси, то мусимо зробити максимум того, що стосується людського фактору, що залежить від нас — така філософія цього аграрія. Тому наголошує на доборі відповідної технології обробітку грунту, удобренні та інокуляції, особливій увазі до бульбочкових бактерій, без яких не буде сої, на увазі до хвороб і шкідників.
«Я багато експериментував, пробував сорти та гібриди багатьох компаній, — зізнається Зігмунд Лампка. — Результати є різні, але не стабільні. А за наших умов потрібна стабільність. Її знаходжу в «ЗААТБАУ».
Різні континенти — спільна технологія
На індивідуальному підході до умов кожного регіону, до структури грунтів в окремих господарствах при вирощуванні сої наголошував представник канадської компанії CERESCO П’єррік Гріпон, котрий за сучасними технологіями успішно вирощує сою в Канаді. Терпляче дотримується при цьому технології ноу-тіл, завдяки якій покращує структуру грунту та збільшує кількість вологи в ньому, щоб впливати на розвиток та зміцнення кореневої системи рослин сої, що вважає стратегічним. При цьому наголошує і на особливій увазі до сівозміни.
Захоплено канадський колега розповідав про деталі оптимальних температур, глибину висіву, розміри міжрядь та густоту посіву. Показував, як налаштовує вузли та агрегати на техніці, котру треба обов’язково підлаштувати на поля кожного господарства окремо. Ділився досвідом, яким чином універсально використовує техніку як для сої, так і для кукурудзи. Вдалим компромісним рішенням для тих, хто не сприймає повного нульового обробітку, вважає застосування міні-тілу.
Його український колега, заступник директора департаменту з планування та контролю в галузі рослинництва корпорації «Сварог Вест Груп» Володимир Степанчук підтвердив ефективність технології, представленої П’єрріком Гріпоном. Адже «Сварог» активно застосовує її під час вирощування сої на 35 тис. га, маючи в арсеналі практично всю лінійку сортів «ЗААТБАУ». «Така от соя дуже цікава культура: її знають всі і не знає ніхто, — видає афоризм Володимр Степанчук й одразу радить із власного досвіду. — На сої потрібно постійно перевіряти себе, аби чітко і глибоко розуміти, з яким матеріалом працюєте. Щоб постійно вловлювати різні залежності, скажімо, від температури та вологості, співвідносність кількості квіток і стручків тощо. Не перестаємо досліджувати норми висіву. Різнопланове також питання внесення мікроелементів. Вони ж діють, як нам потрібно, тільки у комплексі, у симбіозі, при чому із застосуванням на різних етапах».
Прибавка на протруйнику
Звісно, відчутне зростання посівних площ під соєю спонукало і провідні хімічні компанії до пропозиції відповідних продуктів. Актуально прозвучав на соєвій конференції виступ менеджера з протруйників та інокулянтів компанії BASF Євгена Качури. Він представив перший комплексний протруйник, зареєстрований на сої, Стандак Топ, який радять застосовувати з інокулянтами від BASF для кращої дії на бульбочкові бактерії.
Протруйник не просто контролює основні хвороби та грунтових шкідників. Про його дію вже говорять як про захист «три в одному», адже працює одночасно як інсектицид, фунгіцид і забезпечує АgCelenc-ефект.
І потужна техніка мусить бути ніжною
Практичними висновками із досвіду майже 100 українських господарств, які для сівби сої користуються посівними комплексами Pottinger, поділився із учасниками конференції маркетолог ТОВ «Пьотінгер Україна» Володимир Мірненко. Особливо наголошувалося на необхідності добору якісного посівного матеріалу, який мусить рівномірно та ефективно вноситися на оптимальну глибину. Комплекси від Pottinger дають можливість здійснити кілька операцій за один прохід, що, зокрема, не дає жодних шансів на втрату вологи з грунту.
Спеціаліст наполегливо радить уважно дослідити ступінь ушкодженості сої після проходження через сівалку і після цього скоригувати норму висіву на своїх полях. А обираючи оптимальну ширину міжряддя, як і решта фахівців, закликає глибоко вивчити особливості сорту, щоб напевне визначитись, яка саме ширина дасть йому можливість максимально проявити свою результативність.
Вкотре нагадав про тендітність сої як культури і необхідність використовувати для роботи з нею особливо чутливу техніку продукт-маркетинг-менеджер CNH Industrial Олександр Горбань. Він представив збиральні комбайни Case IH, унікальна конструкція яких надзвичайно підходить сої. Чи не найголовніша перевага такої техніки у тому, що в ній мінімізується технічний вплив на зерно, а отже, соя залишається неушкодженою. Акцент у таких комбайнах іде на унікальний ротор і відсутність додаткових барабанів. Зерновий бункер солідних розмірів дозволяє агрегату уповні відпрацювати в полі, забезпечити оптимальну логістику. Заощадить витрати також економічний двигун та система самовирівнювання на схилах. Мінімальна кількість рухомих частин не тільки береже зернини від механічного ушкодження, але й зменшує вірогідність поломок, а відтак, і витрат на сервіс. Крім того, комбайн можна адаптувати під будь-яку культуру.
Олександр Горбань показав фото сої, найніжніше зібраної з мінімальними втратами, бережливо обмолоченої та дбайливо очищеної за допомогою комбайнів Case IH. Мабуть, щоб знову закріпити загальне враження про цю культуру як про надзвичайно тендітну, вибагливу, але все одно приємно прибуткову та перспективну для українських аграріїв.
Коментарі
Олег МОСКОВЧЕНКО, агроном ПСП «Схід Авіа Агро», Харківська обл.
- У складі нашого господарства 4 підрозділи і кожен обирає, з якими постачальниками краще працювати саме в його регіоні. От ми у Балаклеєвському районі зробили висновок, що найточніше нам підходять сорти від «ЗААТБАУ». Тому активно цікавимося ними. Особливо був корисним виступ практиків, які давно вирощують сою. Багато взяв для себе із досвіду канадського виробника. Буду застосовувати на наших 90 га сої.
Карл ЛАМПЛМАЙЄР, керівник з продажу продуктів «ЗААТБАУ» у Східній Європі
Це наша перша конференція в Україні,я дуже задоволений кількістю учасників та розмаїттям галузей, які вони представляють.Бачимо, що соя — це культура, яка викликає велику зацікавленість в Україні і має чималий потенціал для майбутнього розвитку. В ЄС багато виробників харчових продуктів та переробників сої, але у них є сумніви щодо походження сировини. Якщо ми розповімо їм про українське якісне виробництво, то відкриємо широкі можливості для співпраці. Сподіваємося, що наша конференція стала кроком у цьому напрямку. Попри кризу, переконані, що Україна є для нас важливим стратегічним ринком.
