Наприкінці 2015 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Київ) — аналітичний центр, що спеціалізується на дослідженнях з питань економічної політики — організував спільно із посольством Німеччини слухання стосовно актуальних проблем аграрно-політичних реформ в Україні.
Революції, у тому числі й Революція Гідності-2014, не завжди піклуються про механізми й інституції, які б допомогли досягти ідеалів, за які люди йшли на Майдан. Однак наразі нам, як виглядає, історично пощастило: ми маємо союзників — ЄС, де щодо інституцій усе більш-менш відпрацьовано й діє. І європейці готові поділитися з нами досвідом.
Для нас у цьому сенсі особливо цікавою є саме Німеччина. Це країна, якій вдалося здійснити важкий трансформаційний перехід до модерного демократичного суспільства двічі. Вперше — від нацистської антиутопії, з руїн розгромленого Третього Рейху. Вдруге — від трухлявої комуністичної утопії, яку уособлювала НДР, тобто Німецька Демократична Республіка. Не більш «демократична», ніж наші нинішні ЛНР/ДНР. Німцям вдалося шляхом чималих зусиль і мудрості таки вирулити із тих манівців на шлях прогресу і сталого розвитку. Чим ми гірші? Досвід Німеччини у переході від планової економіки до ринкових відносин в агросфері зараз актуальний і для нас.
Уже десятий рік за підтримки Міністерства продовольства та сільського господарства Федеративної республіки Німеччина реалізується громадсько-наукова Програма «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД). Реципієнтом з української сторони виступає Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. АПД ставить своєю метою підтримати Україну в процесах узгодження із ринковими та структурно-політичними принципами розвитку сільського господарства на європейський штиб, сприяння розвитку переробної промисловості та взагалі підвищення міжнародної конкурентоспроможності аграрної галузі України.
Отже, наприкінці 2015 року відбулися чергові слухання учасників та симпатиків АПД. Заступник міністра аграрної політики й продовольства України Владислава Рутицька зазначила, що є домовленість з німецькою стороною щодо постійних консультацій з приводу Угод про асоціацію та вільну торгівлю між Україною та ЄС. Імплементація їх дає, як бачиться, нові шанси для розвитку взаємодії, однак разом із тим приховує у собі складні проблеми, багато в чому нові для українців.
Інколи можна почути сакраментальне: «У Європі нас ніхто не чекає». Ба ні: чекають і готові допомагати. Зокрема, німецький досвід у створенні аграрно-політичних рамкових умов, особливо з трансформації сільського господарства у Східній Німеччині, може бути використаний з користю.
Також пані Рутицька розповіла про ті зусилля, які Мінагропрод розвиває у напрямі стимулювання екологічного землеробства. Заступник міністра запросила будь-якого фермера вільно заходити у будівлю міністерства на Хрещатику, 24 у Києві, де буде встановлено інформаційний бокс з питань євроінтеграції.
Керівник проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» доктор Фолькер Зассе запевнив, що його співробітники надаватимуть нам інформацію про німецький, а також європейський досвід щодо аграрно-політичних умов, а також з конкретних питань аграрної євроінтеграції. «Німецько-український агрополітичний діалог» і надалі заохочуватиме налагодження німецько-українського партнерства, вважає він.
Ще один доповідач Хрістоф Гільген працює у німецький організації BVVG — Товаристві з управління та реалізації земель. Це щось віддалено схоже на наш Фонд держмайна в аграрній царині. BVVG займається землями державної власності — управлінням ними і поступовою передачею фермерам у приватні руки. Після об’єднання Німеччини тамтешня агрополітика ставила перед собою дві основні мети. Перша — відновлення й забезпечення прав приватної власності, які раніше брутально порушувалися (чи взагалі не визнавалися) у комуністично-маріонетковій НДР. Ну, а друга ціль — це, власне, приватизація земель держвласності. Таких, виявляється, у Східній Німеччині ще лишилося чимало від часів комуністичної радянської окупації.
Роздержавити їх — це не такий простий і швидкий процес. У німців чітко регулюються як питання купівлі-продажу землі, так і її оренди. Наприклад, заборонено продаж ділянок тим, хто не працює в аграрній галузі. Однак якщо у 1992 році, коли було створено BVVG, земель державної власності у колишній НДР було 68% (решта — приватні і кооперативні), то тепер їх лишилося близько 5%, або 200 тис. га. Нескладно підрахувати, що приватизовувалося приблизно 3% земель НДР щорічно. Для нас особливо цінним є досвід саме Східної Німеччини, бо ми бачимо паралелі зі своїми проблемами.
Про роль аграрних наук у трансформаційних процесах Східної Німеччини розказав доктор Петер Тіллак. Фахівець Німецького селянського союзу Штефан Вальтер зробив докладний огляд системи оподаткування, яка застосовується у сільському господарстві Німеччини. Середнє німецьке фермерське господарство має 230 га. У ФРН немає гігантоманії в аграрній сфері. Це теж один із фактів, який спонукає замислитися над нашим майбутнім.
Гідролог з інституту Лейбніца (ФРН) Фрідріх Кох розповів про перспективи глобального потепління в Україні на 30-50 років і пов’язані з цим зміни у водному балансі та впливі таких факторів на рослинні культури.
Фахівець Міністерства аграрної політики та продовольства України Аліна Сідляренко розповіла про співпрацю державних структур із громадськими організаціями фермерів і агровиробників.
Слухаючи учасників діалогу, думалося от про що. Ми неодноразово вже, зробивши крок уперед, як-от під час Помаранчевої революції, потім відкочувалися назад. Нас тягне то в глухий кут, то в якесь болото. Тому так важливий дружній погляд збоку. Виглядає, що Німеччина налаштована підтримувати Україну в найважливіших питаннях розвитку сільського господарства і агросфери, розбудові ефективної переробної промисловості з доданою вартістю та підвищенні конкурентоспроможності українців на міжнародній арені відповідно до принципів ринкової та регуляторної політик. Інтенсифікація бізнес-контактів між українцями і європейцями сприятиме налагодженню німецько-українського партнерства, а саме: торгівлі та інвестиціям, особливо якщо брати сектор виробництва та переробки молока, зернових, цукрового виробництва, лісництва, агротехніки, біоенергетики, зеленого туризму.
В аграрно-політичному обговоренні взяли участь представники громадських об’єднань українських аграріїв: голова ради Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України Валерій Жук, голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков та ін. Тож чергова зустріч українських та німецьких експертів засвідчила: діалог щодо майбутнього нашої держави і її агросектору триває, і далі — буде.
Коментарі
Аліна СІДЛЯРЕНКО, фахівець Мінагропроду України із зв’язків з громадськими організаціями
— Хочу подякувати нашим німецьким колегам — проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» за підтримку наших ініціатив. Ми це дуже цінуємо. Є три основних блоки питань, які нас зараз хвилюють. Перший — наука, освіта, дорадництво. Другий — сільський розвиток. Третій — торговельна політика. Зокрема, скажу щодо проекту надання українським аграріям консультацій з міжнародної торгівлі. Як ми усі знаємо, з 1 січня вступає у дію Зона поглибленої та всеохоплюючої вільної торгівлі між Україною і ЄС. Тож нам варто сприяти нашим компаніям у навчальних поїздках, тренінгах, що ми могли краще зрозуміти нюанси сертифікації, стандартизації тощо. Для цієї мети також працюватиме кол-центр, що надаватиме інформаційну підтримку українським аграріям по телефону.
Фолькер ЗАССЕ, керівник проекту «Німецько-український агрополітичний діалог»
— Бачу тут не лише представників державних структур, але й бізнесменів, учених, а також експертів громадського суспільства. Всі ми — партнери. Ми хочемо обмінятися інформацією, послухати вас і розповісти про наші дослідження, наше бачення агросфери. У 2015 році ми підготували широкий спектр публікацій. Видаємо щомісяця огляд аграрного законодавства України. Випускаємо брошури з податкової системи, органічного землеробства, особливості господарювання у великих аграрних холдингів. У рамках угоди про асоціацію України з Європейським Союзом зараз відбуваються важливі зміни. Наше завдання — привнести німецький досвід у наше співробітництво в аграрній сфері. Ми тісно співпрацюємо з депутатами Верховної Ради, урядовими структурами, громадськими організаціями. Усе, що ми пропонуємо або впроваджуємо в аграрній політиці України, оцінює ваш аграрний бізнес. Тому нам так важливий зворотний зв’язок із ним. Крім таких речей, як стабільність, ефективність, для бізнесу цінні також освіта і терпіння. Ми розширюємо наші ресурси, і наступного року розраховуємо продовжити свою діяльність. Сподіваємося, наш німецький досвід стане вам у пригоді.