Фермери бачать перспективу
Сам Домінік називає себе дуже незалежним, людиною, яка любить ставити запитання і ніколи не заспокоюється. Останніми роками повністю перейшов на органічне виробництво. «Не тому що я аж такий переконаний еколог, — розмірковує французький фермер. — І сам раніше вів традиційне господарство, застосовував хімію. Але потім просто захотів їсти чисту їжу. Тепер використовую виключно органіку. Звісно, це шлях не для усіх, але таке новітнє господарювання може стати виходом для багатьох, хто не хоче зупинятися, а шукає перспективу».
Григорій Ткаченко у своїй Лукашівці в Чернігівському районі має господарство на півтори тисячі гектарів, яке наростив з родинних паїв у 6 га. Вирощує озиму пшеницю, жито, кукурудзу, сою, соняшник, овес, кормові трави, картоплю і навіть має трохи овочів, невеличкий сад і суниці. Було, що сіяв до 18 культур. Твердо стоїть на тому, що у кожному господарстві має бути тваринництво, без нього і у рослинництва немає перспективи. «Тваринництво дозволяє реалізувати соціальні проекти, — наголошує Ткаченко. — Усі ми маємо зобов’язання перед селом, повинні дати йому засоби для існування. Крім того, є куди ефективно переробляти свої зерновідходи — використовуємо їх для годівлі тварин. Нікому, приміром, не прийде в голову спалювати рештки соломи у тваринницькому господарстві. Хоча тваринництво поступається рентабельністю перед вирощуванням певних прибуткових культур, але ж зате кошти надходять упродовж цілого року, а не сезонно. Тваринництво дає постійну впевненість у живих грошах. Хіба мало переконливих переваг?».
У цього фермера своя оригінальна оцінка потенціалу українсько-французького партнерства. Мовляв, європейські фермери досягли таких вершин в урожайності, що ближчим часом наче й нікуди їм більше розвиватися. Надто гігантських капіталовкладень потребують наступні стрибки технологій. «Аби не нудьгувати і не тупцювати на місці — інвестуйте у наше сільськогосподарське виробництво. У нас потенціал розвитку необмежений. Нам хіба що бракує обігових коштів, інвестицій. Допоможете — отримаємо перспективний бізнес і впевнений розвиток».
Григорій Михайлович усвідомлює, що тваринницька продукція недооцінена, але водночас переконаний, що за високої якості вона матиме високу вартість і в Україні, і за кордоном. «Все одно наш бізнес залишається прибутковим. Мені жоден чиновник грошей не давав, я сам навчився господарювати, — говорить Григорій Ткаченко, посилаючись на власний досвід. — Ми маємо високу врожайність на культурах, навчилися заробляти гроші у рослинництві, тепер їх вкладаємо у розвиток тваринництва. Відновили приміщення, запустили телятник європейського зразка. Обладнали сушарку — гарну, італійську, але на дизелі, вона мене за 2 роки трохи не розорила. Так у цьому сезоні переобладнав під альтернативне паливо. Відходи з 300 га соняшнику і 400 га кукурудзи зібрав, доочистив, пустив на альтернативне паливо (а раніше на сміттєзвалище викидав). Собівартість сушіння отримав нижчу більш ніж у 10 разів! Це ж який у нас енергетичний ресурс є — ось і приклад перспективи».
Французька пропозиція
Відчувши такі настрої фермерів, французькі фахівці, об’єднані Національною французькою федерацією виробників насіння кукурудзи та сорго — FNPSMS, організували спеціальний семінар «Насіння кукурудзи та продукція молока і м’яса від поля до столу: головне — якість» під час виставкового «Дня Франції в Україні». Зі слів координатора FNPSMS Анни Колаковської, цілком логічно популяризувати високоефективне європейське насіння кукурудзи в Україні, адже ми останніми роками різко збільшили посіви цієї перспективної культури до 4 млн га. «Зростання врожаїв українських фермерів багато в чому досягається і завдяки висококласній французькій генетиці, — зауважує пані Колаковська. — Саме Франція є нині найбільшим виробником насіння кукурудзи у Європі».
Експерт інституту рослинництва ARVALIS Жіль Еспаньйоль докладно зупинився на особливостях силосної кукурудзи, порадив, які сорти доцільніше обирати і на чому зосереджуватися, оптимально збалансовуючи раціон кормів для тварин. Завдяки різноманітному клімату, м’яким погодним умовам і зрошенню Франції вдається отримувати найбільші, а головне стабільні врожаї кукурудзи на насіння, а також пропонувати величезну кількість сортів на вибір. Специфіка маленьких і середніх французьких господарств дозволяє виконувати найрізноманітніші контракти. І при цьому дотримуватися ефективності, чистоти сортів завдяки стабільній системі суворого контролю, високих вимог до виробників насіння.
Жіль Еспаньйоль наголосив на важливості адаптувати раціон до продуктивності тварини, краще його збалансовувати. Зупинився також на умовах правильного зберігання силосної кукурудзи.
Представники найкрупніших виробників насіння кукурудзи, присутні на українському ринку, презентували учасникам семінару кращий асортимент своєї продукції, відповіли на запитання учасників про особливості їх сортів та гібридів.
«День Франції в Україні» продовжився конференцією «Агроекономічні переваги поєднання рослинництва та тваринництва». Експерти пропонували необхідну техніку та обладнання для поля і ферми. Особливо зосередилися на комплексному підході до комфортного утримання тварин.
А от коли зайшла мова про зменшення ризиків у сільському господарстві, вислухали повідомлення про актуальні проекти, які стосуються агрострахування.
Звісно, не обійшлося і без огляду та обговорення тенденцій ринків м’яса та молока, торкнулися цінових очікувань та аналізу прибутковості вирощування сільськогосподарських культур у 2016 році. Аналітиками під час конференції виступили експерти компанії AGRITEL, ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Активну участь у «Дні Франції в Україні» взяли директор Агентства «Бізнес Франс» в Україні Алексі Струве та радник з питань сільського господарства при Посольстві Франції Ніколя Перрен.