Резерв — у продуктивності
Лія Сорока, керівник Проекту «Розвиток фінансування аграрного сектору у Східній Європі та Центральній Азії» і програми агрофінансування в Україні Світового Банку, презентуючи програму «Точка росту», розповіла про власний досвід фермерства в Канаді. З її слів, у місцевих аграріїв багато таких же проблем, як і в українських господарів. Ось отримала невтішну інформацію з родинної ферми — погода жахлива, є тривоги щодо молодняку худоби. «У нас безліч спільних ризиків. Розумію, що для вас є найважливішим. Але і потенціал бачу. Кліматичні умови України дозволяють демонструвати набагато вищі результати урожайності, ніж є зараз. Ми допоможемо з визначенням можливих напрямів та інструментів зростання», — розповіла Лія Сорока. Довіру жінка викликає одразу не тільки завдяки власному досвіду господарювання, але й тому, що відома своїм українським корінням.
Організатори освітньої програми впевнені, що в умовах низьких, неконтрольованих світових цін головним резервом для аграрія залишається продуктивність. Тому «Точка росту» зосереджується на способах управління собівартістю. Тренери-експерти показують, як можна зменшити її за рахунок інноваційних технологій, оптимального бізнес-планування, співпраці з ефективними партнерами і головне — вправного використання усіх доступних сучасних інструментів додаткового фінансування. Як виявляється, саме брак фінансування аграрії називають найболючішою проблемою.
«Українські сільгоспвиробники дуже освічені, — стверджує Лія Сорока. — Їм під силу знайти бізнес-моделі для господарств різних розмірів, котрі будуть успішними в умовах сучасного ринку. Спільного рецепту немає. Але успішними можуть бути і великі, і середні, і дрібні господарства».
Вчитись приїжджають новатори
Ми побували на сесії проекту «Точка росту» у Вінниці і переконалися, що вчитися приїхали справжні новатори. Регіональний менеджер зі збуту компанії BASF у Вінницькій області Олег Мусійчук підтверджує: приєднатися до програми пропонували керівникам господарств, які вже діють ефективно, демонструють урожайність вище середнього і постійно готові вдосконалювати та впроваджувати сучасні інноваційні технології. «Вінницька область загалом багатогранна і високотехнологічна. Тут присутні активні керівники, власники, які уважно стежать за змінами і тенденціями, — говорить Олег Мусійчук. — Вони представляють різні напрями та системи господарювання. Дуже помітна основна їх спільна риса: коли виникають нові виклики, виявляється, що саме ці аграрії до них уже готові. Інші господарства завжди дивляться на них, адже їх результат кращий. Такі керівники знаходять час, аби почути нові ідеї. Помітив, наприклад, що у них зовсім інше розуміння слова «дорого», коли йдеться про високоефективні продукти, скажімо, засоби захисту рослин. Адже коли правильно рахуєте, «дорого» має значення «економічно вигідно», бо дає заділ на майбутнє, працює на якість агрофону конкретного поля».
Мету перетворити
на конкретний результат
Під час триденної сесії фінансовим та технологічним основам ведення ефективного бізнесу навчали найкращі експерти аграрного ринку: генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» куратор та викладач освітнього проекту «Точка росту» Тарас Висоцький, провідний банківський експерт Людмила Тимошенко, експерт проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Олександр Ващук.
В Олександра Ващука — 20-річний аграрний досвід. «Від сапи на батьківському баштані, — як він сам каже. — Свого часу доріс до топ-менеджера у крупній корпорації, але врешті зрозумів, що найкращий роботодавець — це я сам. І відтоді розвиваю власне родинне господарство у Дніпропетровській області». Одразу відгукнувся на ініціативу компанії BASF, яка у такий інноваційний спосіб створює можливість для спілкування та взаємного навчання аграріїв. «Ще раз говоримо про те, що сільгоспгалузь є дуже перспективною, — розповідає експерт-тренер. — Але вона є такою тільки тоді, коли вкладаєш кошти у рослину, у виробництво, яке дає реальний прибуток. Екстенсивність, збільшення кількості землі його не дає. За першими відгуками стосовно «Точки росту» бачимо учасникам подобається, що це не просто тренінг, а обмін досвідом. І я, зокрема, такий же, як ці люди. Усі разом ми маємо певні знання, але вони не систематизовані — тут ми їх впорядковуємо і робимо практичні висновки. Я і сам колись недооцінював, скажімо, складання SWOT-аналізу як важливого елементу оптимальної стратегії розвитку господарства. А тепер ми спільно доводимо, що робота над ним правильно розкладає думки. Доки вони не впорядковані, маємо тільки якусь уявну мету. Правильний розрахунок перетворює мету вже на конкретні результати».
Більше інновацій — більше прибутку
Разом під час навчальних сесій учасники «Точки росту» на простому прикладі побачили, за яких показників можуть вийти на найвищі врожаї, а за яких натомість досягнуть економічно оптимально ефекту, матимуть найбільшу різницю між доходами і витратами. Прискіпливо рахували, як саме змінюють прибуток різні інновації (у насінництві, засобах захисту рослин, добривах, агротехніці, інформаційних технологіях), на різних за маржинальністю культурах. Особливо уважно розбирали ризики, що виникають на шляху агровиробника, аби все-таки балансувати між отриманням прибутку і прогнозними витратами на зменшення тієї чи іншої небезпеки. Цілий робочий день учасники програми присвятили практикам доступу до грошей, елементам кращого управління грошовими потоками. Аналізували, як на них впливають впровадження інновацій. Вчилися визначати потреби у додатковому фінансуванні і на конкретних прикладах розбирали досвід успішного залучення додаткових коштів під інновації. Можна було набути корисних навичок у підготовці до розмови з банкірами, дізнатися про нові, зручні та доступні джерела фінансування.
Підсумки по осені рахуватимуть
«Проект «Точка росту» в Україні запущений вперше і його основним завданням є забезпечення стабільного розвитку сільського господарства і зміцнення позицій України-експортера на міжнародній арені. Ми з надією дивимося у майбутнє і сподіваємося, що після підведення підсумків зможемо продовжити проект в наступному сезоні», — додала Наталія Гаврилюк, координатор освітнього проекту «Точка росту» BASF в Україні.
Ініціатори проекту «Точка росту» вже зараз чують багато схвальних відгуків від аграріїв. Проте сподіваються отримати справжній результат, скажімо, по осені, коли учасникам унікальної освітньої програми вдасться отримати якійсь додаткові фінансові ресурси — банківські кредити, форварди, розписки. Або ж вони конвертують інновації, технології, про які дізналися, у більшу врожайність, більший прибуток.
Організатори говорять, що набуті протягом програми знання допоможуть в отриманні впродовж наступних трьох років 15-відсоткового зростання ефективності у господарствах, які пройшли навчальний курс «Точка росту». Їх діяльність аналізуватиметься, регіональні представники компанії BASF організовуватимуть опитування, анкетування учасників щодо втілення результатів навчання у фактичне виробництво. Фахівці обіцяють постійний супровід своїх підопічних і регулярні взаємні комунікації.
Коментарі
Валерій ЛІНЕВИЧ, СВК «Вівсяницький», Козятинський р-н
— Усе пізнається у спілкуванні. Для мене воно важливіше за гроші. Під час спілкування одразу помилки висвічуються, які у щоденній роботі не помічаєш. Я тут вже після першого дня роботи зрозумів, що відсотків 10 моїх рішень були неправильними. Наприклад, по землі. Доки ринок невпорядкований, це величезний ризик, нам про нього детально нагадали. Багато хто розповів про проблеми, на які вже наштовхнувся. Один раз неправильно повівся — і можеш втратити все. Стосовно фінансів багато тонкощів. Таке враження, що країна тільки і працює над тим, щоб забрати гроші від виробників. Зараз, наприклад, не можу повернути з банку 12 млн. От і замислюєшся над порадами експертів щодо ефективності вкладень у виробництво — хай би ці кошти не лежали, а працювали в обороті, щоб мати продукцію.
Олександр ПИСАРЧУК, ФГ «Яружанка», Могилів-Подільський р-н
— Мені здається, що головна проблема всіх виробників зараз — фінансування. Оборотні кошти є, але бракує відправної точки для розвитку — сучасної техніки. Її треба оновлювати, бо всі технології рухаються вперед. І річ не стільки в оновленні, скільки в економічності витрат. Тим більше зміни клімату диктують жорсткі умови. Я піднімав своє господарство, яке отримав за борги, і починав діяльність з вирощування ячменю та пшениці. Поступово вийшли на тваринництво, зокрема свинарство. Структуру сівозміни визначаємо під тваринництво і переробку. Маємо власний крупоцех. Трохи займаємося торгівлею. Мій аналіз показує: поки що весь прибуток від рослинництва доводиться вкладати у землю, в майбутній урожай. За нинішньої цінової політики в державі так буде і надалі. А щодо прибутків, то ставку робимо на переробку, без неї у плюс вийти не виходить. Свинарство залишається збитковим.
Володимир ВАКУЛЯК, ФГ «Слобідське», Шаргородський р-н
— У мене 1650 га, на яких поступово запроваджую технологію no-till. Вже навіть не вважаю це принципом, а звичайним способом обробітку. Переконаний, що рано чи пізно більшість до нього прийдуть. Вчився в аргентинців, маю їхню техніку. По-доброму позаздрив їм, у яких профільний інститут з питань no-till має 50 відділень для практики і молодих енергійних науковців по всій країні. Знаєте, з чим там гарну оранку порівнюють? Мовляв, це коли ти сідаєш голодний за накритий обідній стіл і глибоко дряпаєш себе виделкою по обличчю. Кажуть, те саме із землею робиться під час оранки… Такий світогляд.
Весь успіх технології залежить від послідовності, наукового підходу. Звісно, для запровадження no-till потрібно мати кілька років у запасі. У багатьох нерви здають. Маю поля, де вже 6 років практикується виключно ця технологія. Там навіть кризи минулого сезону не позначилися. Урожайність в господарстві не менша за сусідів, а часто і краща. Економія очевидна, бо, зрозуміло, багато операцій викидається. Вирощую соняшник, кукурудзу, пшеницю, ячмінь, ріпак, сою. Добре, що нас на цьому навчанні небагато — є можливість почути всіх, запитати, поспілкуватися. Зараз важко знайти справжніх науковців: вони або глибокі теоретики, які ніколи не знали агрономії, або вже такі древні, що позабували. Завжди використовую нагоду повчитися — і у колег, і у лекторів. Тому ця програма дуже доречна наразі. Тим більше тут зібралися однодумці — привіз кілька проблем, буду радитися. Хочу урожайність соняшнику підвищити. З фахівцями BASF порадитися. Багато беру їх препаратів. А цього року заклав два поля пшениці, де обробка виключно продуктами цієї компанії. Хочу, так би мовити, чистоти експерименту дотриматися.
Крім того, тримаємо 340 голів великої рогатої худоби. Добре, що неподалік є переробне підприємство, де роблять екологічно чисті продукти. Люблю, коли з керівниками-партнерами можна легко напряму домовлятися, без бюрократії і складних схем.
Олег МАЦЬКО, СТОВ «Прогрес», Могилів-Подільський р-н
— Одне з наших підприємств спеціалізується на насінництві, тому вимагає більшої професійності та інвестицій. Вирощуємо гібридну кукурудзу на майже 300 га для європейського виробника, який будує завод в Україні, тож потребуватиме сировини. Маємо перевагу зрошення, але якраз для нього потрібні великі інвестиції. Хоча насінництво — досить клопітний бізнес, але вважаю, що це одна із реальних можливостей для дрібного товаровиробника залишатися конкурентним на ринку. Наразі забезпечую 50 постійних робочих місць, у сезон — 100. Так і кажу сусідам: будете підтримувати своє господарство — матимете гарантію у себе вдома, а не тинятиметесь по заробітках у Польщі та Росії. Тому приїхав повчитися механізмам залучення відносно дешевого фінансування.
