Хто робитиме в полі завтра?
Сьогодні серед всіх складнощів сільського господарства на перший план виходить серйозна проблема — брак професійних кадрів. Причин цього безліч, а результати добре видно в багатьох підприємствах: коли через страх оператора перед дорогою технікою, що має величезні можливості, вона працює із низькою продуктивністю; коли врожай гине не стільки через зовнішні чинники, скільки через некомпетентність агронома; коли працівники ферми, яким бракує елементарних знань щодо хвороб тварин і правил гігієни допускають поширення захворювань у підприємстві або, непомітно для себе, самі стають їхніми рознощиками… Нестача професійних кадрів небезпечна, бо через це господарство несе додаткові втрати, його розвиток уповільнений (добре, якщо при цьому він взагалі є), впровадження нових технологій, а значить пристосування до нових умов виробництва йде дуже повільно або не відбувається зовсім. Та й загалом, якщо все лишиться так як є, то хто робитиме на полях завтра?
Причин такої ситуації чимало: неналежна якість освіти, брак викладачів, які розуміють останні тенденції й розробки в сільському господарстві та доносять їх до студентів, а, крім того, «… сучасні вітчизняні університети переважно не мають можливостей для організації практики з використанням новітніх машин і технологій, — зазначив перший заступник міністра освіти та науки України Інна Совсун. — Часто студенти навчаються за старими технологіями. В кінці кінців це перетворюється для них на гаяння часу, адже, знайшовши роботу, вони повинні перевчатися на нові технології». Зі слів чиновниці, сьогодні аграрні спеціальності в України зберігають свою популярність і головним чином через те, що абітурієнти розуміють: по завершенні вишу вони знайдуть роботу. Але для цього здобута ними освіта має бути сучасною та якісною. «Реформа вищої освіти спрямована на це, — звертає увагу Інна Совсун. — Ведеться активна робота з оновлення стандартів вищої освіти: осучаснюється зміст і впроваджуються найновіші знання, щоб студенти були конкурентоспроможними як на українському, так і на європейському ринках».
Знання і практика
Значно посприяти цьому покликаний спільний проект Федерального Міністерства сільського господарства Німеччини, Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також Міністерства освіти та науки України — Німецький аграрний і демонстраційний центр (АДНЦ), базою якого став «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» (УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого).
Головне завдання новоствореного центру — просвіта. Саме тут, у сучасних аудиторіях АДНЦ, провідні фахівці навчатимуть студентів аграрних вузів, а викладачі навчальних закладів і працівники господарств підвищуватимуть тут свою кваліфікацію. Важливо, що подана тут буде не тільки теорія — знання здобуватимуться і на демонстраційних полях АДНЦ, де випробовуватимуться перспективні сорти сільгоспкультур, новітні ЗЗР та сучасна техніка. «АДНЦ робить новітні технології доступними для студентів і викладачів. Сподіваюсь, що його потужності будуть використовуватись на повну як у плані навчання, так і для підвищення кваліфікації, та стануть гарною основою для співпраці між освітою та бізнесом», — звернула увагу перший заступник голови Міносвіти. 18 травня 2016 року АДНЦ було урочисто відкрито.
Плідна співпраця України та Німеччини
«Я радий сьогодні відкривати АДНЦ, — підкреслив Старший Секретар Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини Петер Блезер. — Цей проект, який працюватиме на довгостроковій основі, ще раз засвідчує важливу роль співпраці між Німеччиною та Україною. Ідея створення центру виникла після наших спільних консультацій із Мінагропродом і Міносвітою. Впродовж року тривали підготовчі роботи і розробка концепції розвитку АДНЦ, а сьогодні ми відкриваємо його, щоб майбутні і теперішні українські аграрії змогли навчатися та підвищувати свою кваліфікацію. Впродовж наступних 3-ох років ми плануємо інвестувати в АДНЦ €1,6 млн, і переконані в тому, що це буде дуже гарна інвестиція в майбутнє як для українців, так і німців. Також я хотів би щиро подякувати Мінагропроду за ту довірливу і плідну співпрацю, яку ми ведемо впродовж багатьох років. Я гадаю, що вона буде і надалі приносити гарні плоди». Зі свого боку, заступник міністра агарної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Владислава Рутицька наголосила: «Я хочу подякувати прекрасній команді Міністерства сільського господарства Німеччини, яка допомогла нам як у реалізації проекту АДНЦ, так і у втіленні багатьох інших проектів та ініціатив, які ми робимо разом. Ми щиро віримо, що така взаємна співпраця є вигідною для обох країн. Дякуємо за співпрацю і бажаємо АДНЦ великого успіху тут, у стінах нашого інституту».
Пан Петер Блезер також підкреслив важливу роль УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого у створенні та розвитку АДНЦ. «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого є дуже гарною платформою для підготовки і перепідготовки фахівців, для проведення різних курсів, демонстрації техніки, проведення днів поля, для польових випробувань. Я щиро дякую його директору Володимиру Кравчуку і сподіваюся, що ті, хто навчатиметься в АДНЦ, будуть працювати за новими технологіями, з урахуванням умов їхнього передового застосування та охорони навколишнього середовища», — відзначив Державний секретар ФРН.
«Ми є головною організацією в Україні, яка займається експертизою технологій, і маємо великий досвід із випробування техніки, — зауважив директор УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Володимир Кравчук. — Я радий, що сьогодні, на етапі необхідної євроінтеграції, ми маємо надзвичайно важливого партнера — Німеччину. Я щиро дякую від усього нашого колективу за високу довіру, і переконаний, що, об’єднавши зусилля, ми досягнемо успіху».
Офіційна частина відкриття АДНЦ завершилася, коли Петер Блезер, Владислава Рутицька та Інна Совсун підписали меморандум про співпрацю.
Потужні партнери АДНЦ
Та не тільки уряди України і Німеччини посприяли впровадженню й розвитку цього проекту: величезний внесок роблять і партнери АДНЦ. Це, зокрема, і сучасний німецький центр аграрної освіти DEULA, і потужні агро-консалтингові компанії GFA, IAK, AFC і, звичайно, економічні партнери: виробники сортів і гібридів сільгоспкультур (Limagrain, Norika, Strube, «Соєвий вік»), ЗЗР (FMS, Stefes), а також сучасної сільгосптехніки техніки і технологій (Berthood, CaseIH, Claas, Holmer, Horsch, Lechler, Lemken, Rauch). Всі вони тісно співпрацюють з АДНЦ і зацікавлені в створенні професійних кадрів для українського агробізнесу. Так, під час урочистого відкриття центру комерційний тренер CaseIH Сергій Лисенко зазначив: «Case IH бачить у співпраці з АДНЦ гарну перспективу, адже він може стати стратегічною платформою для впровадження нових технологій у сільське господарство України. Тут аграрії зможуть перейняти європейський досвід, ознайомитись з останніми розробками і зрозуміти, як їх можна впровадити в своєму господарстві. Одну таку розробку ми привезли на відкриття АДНЦ — колісно-гусеничний трактор Magnum Rowtrac 380 к.с.. І сьогоднішні відвідувачі заходу — перші люди, які можуть із нею ознайомитись. А для того щоб нові технології були більш доступними для агровиробників, ми і надалі тісно та плідно співпрацюватимемо з АДНЦ».
На важливості роботи з АДНЦ зробив наголос і директор ТОВ «Клаас Україна» Хольгер Вельк. «До 2050 року населення землі зросте на 30%, і це є гарною новиною для України, бо відкриває для неї нові можливості. Але в сьогоднішніх умовах для того щоб продовжувати працювати, аграрії мають якнайкраще організувати виробничі процеси в господарстві, а це неможливо зробити без кваліфікованого персоналу, який може працювати на високому рівні техніки і технологій. Для забезпечення конкурентоспроможності господарству потрібні люди, які, наприклад, вміють керувати такою технікою, як наші трактори та комбайни. Без кваліфікованого спеціаліста техніка не працюватиме максимально ефективно, і це головна причина, чому Claas активно бере участь у таких проектах, як АДНЦ, інвестує у них і загалом зацікавлений в їхній роботі. І, пане Рене Мілке, (директор АДНЦ –ред.) це наш внесок у роботу вашого центру», — підкреслив Хольгер Вельк, передавши директору АДНЦ ключі від нового трактора Claas Arion430 CIS, який у подальшому використовуватиметься для навчання і польових робіт.
Підсумки
Отже, чим є АДНЦ, та що він принесе майбутнім і теперішнім сільгоспвиробникам України? Цей проект можна назвати унікальним, адже в ньому в потужній синергії поєдналися сили державних діячів, науковців і представників бізнесу України та Німеччини. Ця співпраця дасть аграріям можливість здобути нові знання, які, своєю чергою, дозволять їм адаптувати своє виробництво до нових умов і мати гарні врожаї та прибутки там, де колись були лиш втрати.
