Сонячний дощ: зрошення на Херсонщині

/ Подія / Четвер, 08 вересня 2016 16:05
Микола КВІТКО, Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для "АС"
День поля Інституту зрошуваного землеробства, що пройшов на Херсонщині, показав: прикладна наука і аграрне виробництво можуть спільними зусиллями досягати чималих успіхів. Вчені і фермери обмінялися знаннями про сорти озимих і ярих культур вітчизняної і зарубіжної селекцій, які можуть переносити посуху і зливи, спеку і заморозки.

 

За підсумками проведеного Міністерством агрополітики районування, території посушливих зон в Україні нині охоплюють близько 11,5 млн га земель. Ця значна цифра пояснює інтерес до проблем зрошування, який буде посилюватися, бо клімат на планеті теплішає. За розрахунками експертів ООН, вже у 2030 році близько половини населення Землі житиме в умовах водного дефіциту.

В Інституті зрошуваного землеробства НААН України на початку червня відбувся Всеукраїнський День поля з питань вирощування зернових і технічних культур на зрошуваних та неполивних землях півдня України, участь у якому взяли понад 250 осіб. Подію було приурочено до круглої дати — 125-річчя цього наукового закладу.

Відкрив День поля президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало. З привітанням до фермерської громадськості звернулися голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв і народний депутат України Сергій Хлань.

Директор Інституту зрошуваного землеробства, доктор сільськогосподарських наук Раїса Вожегова привітала гостей і запросила усіх на оглядову екскурсію по селекційних і агротехнічних полігонах інституту, розташованих тут таки, у селі Наддніпрянському.

Вчені Інституту показали досягнення своїх наукових підрозділів і на польових ділянках. Провідний науковий співробітник Галина Базалій розповіла про особливості вирощування пшениці на зрошуваних та неполивних землях. Завідуючий відділом агротехнологій Сергій Заєць розкрив способи підвищення потенційних можливостей колосових культур — як озимих, так і ярих.
 

Доповіді проходили поблизу демонстраційних майданчиків. Тож кожен охочий міг не лише почути, а й побачити результати роботи науковців. Про вирощування сортів і гібридів соняшнику та сорго розказав присутнім кандидат сільськогосподарських наук Анатолій Коваленко. Науковець Віктор Клубук доповів про сорти сої, придатні для умов зрошення та органічного землеробства. Про свій інститут він сказав, що «це єдина установа в Україні, яка займається сортами культурних рослин конкретно для поливних умов». Заступник директора з наукової роботи інституту, доктор сільськогосподарських наук Юрій Лавриненко поділився думками про технології вирощування гібридів кукурудзи. Ще кілька науковців ознайомили гостей з успіхами аграрної науки щодо селекції пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, сої, ріпаку, люцерни, гороху, льону, сафлору.

У Дні поля взяли участь також кілька компаній, що продають сільськогосподарську техніку, агрохімію, біопрепарати, провівши серед аграріїв презентацію своєї продукції.

Отже, співробітники Інституту зрошуваного землеробства продемонстрували громадськості результати своєї діяльності і запросили до співпраці усіх охочих. Раїса Вожегова закликала фермерів сміливіше звертатися до науковців у випадку, коли є потреба у якісному насінні будь-яких культур. Цікаво, що наукові розробки Інституту стали у пригоді аграріям в Африці, на Близькому Сході та у Південній Америці.

Гості Дня поля також відвідали інститутський музей, де простежується шлях становлення технологій зрошення на Херсонщині і виведення нових посухостійких культур. Історію свою Інститут веде від заснування Херсонського земського дослідного поля в 1889 році. Вже на початку ХХ ст. дослідники чітко усвідомили, що без зрошення Південь у сфері сільського господарства не має серйозних перспектив. Відтак, у 1924 році на дослідній станції виник відділ поливних культур. Але лише після Другої світової війни, а саме у 1949 році, тут з’являється повноцінний Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства.

Формула доброго урожаю проста, і тут, на Півдні, вона наочна як ніде: сонце і зрошення. Ну і, звісно, плюс праця аграріїв, озброєна науковими знан­нями та якісним інструментарієм.

Коментарі

Раїса ВОЖЕГОВА, доктор с.-г. наук, директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України
 За прогнозом синоптиків, сьогодні в селі Наддніпрянське — дощ. Але, напевно, сама природа пішла назустріч 125-річчю нашого Інституту й посміхається сонцем і теплом. Хочу подякувати всіх учасників Дня поля: фермерів, керівництво НАННУ й Херсонської області. Дякую, що ви цікавитеся науковими розробками й впровадженням їх. Ті передові господарства, де керівники тісно співробітничають із наукою, мають високу культуру землеробства й гарні врожаї. У нас тут представлений величезний асортимент віт­чизняних сортів рослин, є й закордонні. Можна, звісно, сьогодні сіяти італійське насіння або американське — кому що подобається. Але ті сорти, які створені в нашому регіоні, й пристосовані до наших земель та умов — вони дають стабільну врожайність. Двері нашого Інституту, наші демонстраційні поля завжди відкриті для всіх аграріїв. І, звичайно, так само для вас відкриті душі наукових співробітників нашого Інституту зрошуваного землеробства. Раді будемо забезпечити вас насіннєвим матеріалом високої якості — будь ласка, робіть заявки.
 
Галина БАЗАЛІЙканд. с.-г. наук, провідний науковий співробітник сектору селекції пшениці Інституту зрошуваного землеробства НААНУ
 Наша головна культура — пшениця. Селекція її в нашій області розпочалася у 1960-х роках, коли на землю Херсонщини прийшла вода. Перші селекційні сорти створювалися в нашому закладі тільки для умов зрошування. У нас є ділянки, де ми вирощуємо посухостійкі сорти пшениці. Однак зараз, зі змінами клімату, ми хочемо мати такі сорти, які давали б високу врожайність і без зрошення. Щоб вони могли вирощуватися по різних попередниках і у різні строки. Ми вивчаємо і відбираємо посівний матеріал не лише вітчизняної селекції, а й з Європи, Мексики, Індії, Азії. Маємо понад 400 зразків пшениці для гібридизації. Зокрема, кращі сорти Одеської, Миронівської, Харківської, Дніпровської селекцій. У них висока врожайність і адаптивна здатність. Тут також представлені три сорти твердої пшениці, які будуть добрі для макаронних виробів.

Сергій ЗАЄЦЬканд. с.-г. наук, завідуючий відділом агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства НААНУ
 Подивіться, як у цьому році розвинувся ярий ячмінь — навіть краще, ніж озимий. Це пов’язано, мабуть, з тим, що заморозки у березні негативно вплинули на озимину. А потім ішли дощі, тож ярий і розвинувся добре. Ще ви бачите на цих ділянках п’ять сортів ярої пшениці. Зокрема, ось полба і спельта. Ці культури були відомі людству ще у V тис. до н. е. Але у них була низька врожайність, вони погано вимолочувалися, тому на заміну їм прийшли жито і пшениця. Але зараз ми повертаємося до них. Вони менше реагують на родючість ґрунту, не потребують аж такого внесення мінеральних добрив, мають гарні споживчі якості, зросла й урожайність. У нас є два сорти спельти: «Зоря України» і «Європа».

Андрій ГОРДЄЄВголова Херсонської ОДА
 Колектив Інституту зрошуваного землеробства тримається гідно попри всі негаразди. Незабаром ЄБРР відкриє тут у нашому регіоні офіс, щоб аграріям Херсонщини можна було напряму, а не через Київ подавати свої бізнес-плани на фінансування. На Херсонському машинобудівному заводі теж почалися позитивні зрушення: зокрема, випускатимуться сучасні системи зрошення.
Хочу звернутися до фермерів: я відповідаю за інвестиційний клімат в області. Ні в кого на Херсонщині не будуть «віджимати» бізнес, вимагати хабарі, перешкоджати введенню в експлуатацію засобів виробництва. Ми сприятимемо тому, щоб ви спокійно заробляли, створювали робочі місця. Ми об’їжджаємо підприємства, спілкуємося з колективами: що вам заважає? Чим допомогти? Але! Мені важко зрозуміти, коли на 1000 га працює лише дві людини. І як можна їздити на машині вартістю €200 тис. по розбитих дорогах? Прошу агробізнес: будь ласка, візьміть на себе чесно реальне податкове навантаження. От я побував у Кочубеївській територіальній громаді, утвореній у рамках адміністративно-територіальної реформи. У ній об’єднано 14 сіл, там мають в обробітку загалом 20 тис. га землі. При податковому навантаженні, скажімо, 250 грн/га ми могли б мати 5 млн грн податків! Давайте-но потроху виходити з економічної тіні — і ми прозоро вкладатимемо надходження від вас у дороги, дитячі садки, амбулаторії, у поліпшення інфраструктури.
У цьому році на Херсонщині Бог радує нас майже тропічними дощами. Скоро — пора жнивування. Техніки в Україні бракує. Ми шукаємо комбайни для вас, щоб можна було орендувати за мінімальними цінами. Але не спіть, подавайте заявки вже зараз.

1

 18 липня 2019
Станом на 17 липня українські аграрії зібрали 19,7 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур з площі 5,6 млн га або 58% до прогнозу.
Станом на 17 липня українські аграрії зібрали 19,7 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур з площі 5,6 млн га або 58% до прогнозу.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
18 липня 2019
 18 липня 2019
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Станом на 1 липня поточного року поголів'я великої рогатої худоби в Україні, за даними Державної служби статистики, становило 3,7 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
Станом на 1 липня поточного року поголів'я великої рогатої худоби в Україні, за даними Державної служби статистики, становило 3,7 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
18 липня 2019
 18 липня 2019
«Укрзалізниця», будуючи власний напрямок бізнесу, допоможе розвитку малих і середніх фермерських господарств, тим самим сприятиме збільшенню валютної виручки для підприємства та держави.
«Укрзалізниця», будуючи власний напрямок бізнесу, допоможе розвитку малих і середніх фермерських господарств, тим самим сприятиме збільшенню валютної виручки для підприємства та держави.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Минилуго тижня, під час зустрічі у Сумах із керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким, італійські інвестори заявили про свій намір збудувати на Сумщині завод на якому із готових комплектуючих деталей збиратиметься сільгосптехніка.
Минилуго тижня, під час зустрічі у Сумах із керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким, італійські інвестори заявили про свій намір збудувати на Сумщині завод на якому із готових комплектуючих деталей збиратиметься сільгосптехніка.
18 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.