Бобове королівство
Співтовариство виробників і споживачів бобових України — головний організатор Конференції — зуміло перетворити цей форум на креативне свято. На один день київський готель «Прем’єр Палас» перетворився на справжнє Бобове королівство. Столи реєстрації учасників були грайливо прикрашені живою розсадою квасолі та гороху. Кулуарами конференції поважно походжала мовчазна Квасоля — з цим казковим персонажем охоче селфилися учасниці зібрання.
На обіді учасників конференції частували бобовими стравами: біфштексами з гороху та квасолі, які на вигляд і на смак неможливо було відрізнити від м’ясних, макаронами з нуту й навіть цукерками з нутовим лецитином від «Львівської майстерні шоколаду», виготовленими спеціально до події.
Учасниками бобової події стали 300 представників із 27 країн. В конференц-залі та кулуарах звучала українська, англійська, турецька, арабська, хінді та китайська мова. Загалом святкова атмосфера конференції, широке географічне представництво її учасників, оптимістичний настрій абсолютної більшості виступів свідчили про широкий «наступ» бобових у світі. Характерно, що Україна в останні роки стала однією з головних територій цього мирного «наступу». У промовах доповідачів звучали такі сильні вирази щодо бобових, як «надія людства», «їжа майбутнього», «бобова революція в харчуванні», «бобова відповідь на зміни клімату» тощо.
Посівні площі та врожай бобових в Україні
Джерело: Співтовариство виробників і споживачів бобових України
Слід зазначити, що ренесанс бобових у світі розпочався після оголошення ООН 2016 року «Роком бобових». З того часу бобові вийшли за межі своєї давньої «батьківщини» — Середземномор’я, Близького Сходу, Південної Азії та Далекого Сходу й тепер впевнено крокують планетою. Саме на ці культури покладають надії уряди та експерти в намаганнях розв’язати проблему збільшення виробництва світового продовольства вдвічі. Глобальній бобовій експансії сприяла також мода на вегетаріанство, а ще поширення суспільного погляду на тваринництво як на одного з «винуватців» нинішньої глобально-кліматичної кризи. Крім того, бобові стійкі до спеки та посухи, а це сьогодні чи не найголовніша вимога до сільгоспкультур. Нарешті, бобові показали себе чудовими сидератами та попередниками, без застосування яких відновлення родючості деградованих грунтів доволі проблематичне. Недаремно ж бобові культури — це незамінні учасники органічного агровиробництва.
Учасники Бобової конференції заслухали та обговорили в бурхливих дискусіях 26 грунтовних доповідей і повідомлень з таких напрямів:
- глобальний та регіональні ринки бобових: стан і тренди розвитку;
- очищення, зберігання та переробка бобових;
- виробництво рослинного м’яса з бобової сировини;
- виробництво насіння бобових;
- нові та нішеві бобові культури тощо.
Горох і квасоля — українські тренди
Бобові з давніх-давен посідають почесне місце в українській кухні. Сочевицю ще з Княжої доби повсюдно вирощували на селянських і монастирських городах. Останнім часом як виробництво, так і споживання бобових переживає в Україні своєрідне відродження. Причому до традиційних — квасолі, гороху, сочевиці та бобів — на столі українців додалися вихідці з арабської кухні — нут і маш, а також далекосхідна соя. Таким чином, вирощування та переробка бобових виявилися для українських аграріїв вельми прибутковим бізнесом.
Експорт квасолі з України в 2018 р., тис. тонн
Характерно, що нині в Україні бобові виробляються не лише для внутрішнього споживання, а й для широкого експорту на світові ринки. Зауважимо, що наша країна, серед іншого, посідає шосте місце в світі з експорту сої. Співтовариство виробників і споживачів бобових України оприлюднило на Конференції статистичні дані про експорт бобових культур з України. Наші аграрії постачають горох, нут, квасолю та сочевицю до 23 країн.
Експорт гороху з України в 2018 р., тис. тонн
Характерно, що ледь не кожен другий з доповідачів наголошував у своїх виступах на великих експортних можливостях українського бобового сектора агрокомплексу. І досить прикро було чути в кулуарах конференції про те, що українські аграрії змарнували можливість скористатися торговельною війною між США та Китаєм і спробувати вкорінитися на безмежному китайському ринку бобових…
Подаємо для наших читачів найцікавіші фрагменти виступів учасників IV Міжнародної конференції «Майбутнє бобових». Всі вони переконують у тому, що майбутнє бобових у сучасному світі виглядає дійсно безхмарним.
Коментарі
Інна МЄТЄЛЄВА, заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України:
— Бобові — це відповідь аграріїв на глобальні зміни клімату, це запорука харчової безпеки країни. Важливо також, що бобові в Україні виробляються, в основному, середніми та малими господарствами.
Фархан АДАМ, власник компанії «Марина коммодітіз» (Канада):
— Торік Канада виростила 1,2 млн тонн червоної сочевиці, нинішній врожай прогнозується на рівні 1,5 млн тонн. Це чинить великий тиск на світовий ринок. Канада експортує свою червону сочевицю до Індії, Бангладеш і ОАЕ. Канада, Пакистан, Бангладеш і Туреччина є найбільшими споживачами червоної сочевиці в світі. Обсяг вирощування зеленої сочевиці в Канаді сягає 0,5 млн тонн на рік. Основними споживачами її є Алжир, Марокко, Індія та країни Південної Америки. Горох — це гаряча тема на Чорноморському ринку. Індія впроваджує ввізне мито на цю культуру на рівні 50%, і це б’є по ринку. В Індії ціни на горох зараз сягають 450 доларів за тонну. Канада виробляє зелений горох на рівні 500–600 тис. тонн на рік. Цього року затяжні дощі зменшили якість нашого врожаю. Найбільшим імпортером зеленого гороху в світі є Китай. Торік він закупив його 1,8 млн тонн. Жовтий горох — це культура низького ризику. Цього року в Канаді гарний врожай його — 4 млн тонн. Цікаво, як це поділять між собою Китай та Індія? Врожай нуту в Канаді цього року 300 тис. тонн. Через затяжні дощі значна частина врожаю залишилася на землі. Індія запроваджує на бобові ввізне мито 55% і обмежує обсяги імпорту. Ця країна хоче бути самодостатньою. На імпорт сочевиці запровадили мито 33%. Але попит на цю культуру в Індії зростає. Зараз сівба сочевиці там затримується через погодні умови, тож врожай напевно буде меншим. Є надія, що уряд Індії побачить це й скасує ввізні мита.
Пітер ВІЛСОН, член виконавчого комітету Всесвітньої конфедерації бобових (Австралія):
— Україна є дуже важливим гравцем для Чорноморського ринку. Сьогодні зростання світового попиту на бобові пояснюється тим, що люди шукають альтернативні культури. Починаючи з 2016 року, врожай бобових в Австралії зменшився з 4 до 1 млн тонн на рік через посухи. В деяких регіонах країни вже сім років не було врожаю з цієї причини. Такого не бачив навіть мій батько. Цього року Австралія експортуватиме 700 тис. тонн бобових. Австралійські фермери прагнуть вирощувати боби, ця культура забезпечує гарантований фінансовий результат. А горох споживається всередині країни худобою. Ми переконуємо уряд Індії щодо зниження ввізного мита на бобові. Загалом же геополітична нестабільність в сучасному світі стає нормою. Вартість контейнерних перевезень агропродукції зростає. Виконання контрактів стає пов’язаним з великим ризиком. Тож і ринок бобових буде волатильним.
Лю ДЗИНЬ, торговий представник КНР в Україні:
— Для Китаю є дуже важливим експорт бобових з України, насамперед сої. Річний обсяг споживання сої в Китаї сягає 110 млн тонн, 80% цього йде на виробництво соєвої олії. 16% — на харчові цілі (виготовлення веганського сиру тофу), решта — на корм тварин. При цьому власне виробництво сої в Китаї становить лише 17 млн тонн. Отже, країна дуже залежить від імпорту сої. Найбільший обсяг імпорту (70%) забезпечує Бразилія.Торік Україна експортувала до Китаю тільки 10 тис. тонн сої. Я працюю в Україні вже кілька років і не розумію, чому українці не хочуть поставляти більше сої до моєї країни. Адже жодних квот на цей товар Китай не запроваджував. Нам потрібно більше реклами від українських аграріїв, більше їхньої участі в аграрних виставках у Китаї. Нам також потрібний український горох та інші бобові. Китай має великий попит на всю агропродукцію, особливо на бобові.
Самуель ПЕК, спеціаліст з міжнародної торгівлі (США):
— Україна — це справжня житниця Чорноморського регіону. Ваша країна має такі ж самі аграрні сезони, як і США. У нас в країні вирощують білі боби, нут, горох. Цього року в нас найгірший урожай бобових за останні 40 років — зібрано практично половину звичайного обсягу. Мав бути гарний врожай, але наприкінці вересня пішли суцільні дощі, в жовтні випало 7 см снігу, а тоді знову пішов дощ. Боби погано пережили цей катаклізм. Ціни на боби, а також на квасолю через це, звичайно, зростатимуть. Канада обганяє США з виробництва нуту та бобів. Проте останнім часом виробництво нуту та сочевиці в Штатах зростає. Слід підкреслити, що картина ринку спотворюється через дію політичних факторів. Наприклад, якщо мій уряд вирішив нашкодити власній економіці — це відкриває двері Україні в країнах, куди ми раніше експортували свою агропродукцію. Наш основний імпортер бобових — це Мексика. Там сухо й ціни зростають. У нас же площі під бобовими скорочуються. Разом з тим, в наших супермаркетах уже продають чіпси з нуту, сочевиці та білих бобів, борошно з нуту, рослинні сосиски, рис із сочевиці, із зеленого гороху та нуту, макарони із сочевиці та зеленого гороху. Бургери з гороху продають в мережах фаст-фуд.
Станіслав ЛУЦКОВИЧ, генеральний директор компанії Beyond Meat in Ukraine:
— Тільки вдумайтесь у цю цифру: на виробництво одного м’ясного бургера витрачається 2300 л води! Ми виробляємо рослинне м’ясо з горохового білку, без ГМО. Це два види продукції — бургери та сосиски. В їх складі квасоля, горох і рис. Вже продано 25 млн рослинних бургерів у 20 країнах. Зараз вже діють 53 тис. місць продажу рослинного м’яса в США. Продавати рослинне м’ясо почали з 2018 року. При цьому обсяги продажів щороку збільшуються на 100%. Ми вважаємо, що продукція з рослинного м’яса може бути затребуваною молоддю з так званого «покоління Z».
Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
