Дерегуляція у насінництві під контролем держави

Дерегуляція у насінництві під контролем держави

/ Подія / Четвер, 19 березня 2020 14:51

Про дерегуляцію у насіннєвій галузі, але зі збереженням допустимого і необхідно контролю з боку держави говорили представники бізнесу та очільники профільних служб під час Насіннєвого форуму в рамках виставки АгроВесна 2020. Новомодне зараз слово «діджиталізація» має спростити ведення бізнесу і для гравців насіннєвого ринку. Створення електронних кабінетів заявника у профільних службах та державних підприємствах, зменшення паперового навантаження, поява приватних фітосанітарних лабораторій та інші новації стануть у нагоді продавцям насіння. Так вважають чиновники, які опікуються насіннєвою сферою.

Насінництво відіграє важливу роль у системі сільського господарства країни, переконані в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Там планують максимально спростити й дерегулювати сертифікацію насіння і сферу охорони прав на сорти рослин. У цьому контексті мають на меті внести зміни до Закону «Про насіння та садивний матеріал».

Радник відділу забезпечення роботи міністра Денис Паламарчук розповів, що щодня тримає на контролі ці питання, адже вони доручені йому як сфера координації та знаходиться у контакті з усіма насіннєвими асоціаціями й бюджетними установами. На його думку, така взаємодія надалі тільки покращуватиметься. «Дерегуляція у сфері насінництва повинна бути, але і контроль за державою має залишатися. Міністерство намагається прислухатися до думки кожного: науковців, представників великого і малого бізнесу, але як державний орган має врахувати інтереси усіх гравців, щоб кожному в насіннєвому секторі було більш-менш комфортно. Якщо наші зміни не будуть дієвими, то змінюватимемо курс і будемо йди в дещо іншому напрямку, але наразі ми відкриті до діалогу», — зазначив Денис Паламарчук.

 

Спростити життя — зменшити наказове навантаження

Поки сорту немає у Реєстрі сортів рослин України, то його для ринку і не існує, тому сортовипробування — це перший крок насіння чи сорту на теренах держави. В цьому контексті не один рік розглядалася можливість спрощення бюрократичних процедур. Так, під час проходження заявки у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства приймаються накази щодо вчинення кожної дії. При цього інколи ці накази, скажімо так, відірвані від реальності. Наприклад, у ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин», правом заявника є можливість відкликати свою заявку. Проте навіть тут має видаватися Міністерством наказ про відкликання заявником своєї заявки, на що, за логікою, відомство взагалі впливати не може і не повинно. Відповідно через необхідність видачі цих наказів суттєво затягувалися строки проведення процедури сортовипробовування. Саме тому відміна зайвих наказів цілком логічна і має суттєво прискорити строки проходження заявки. У Міністерстві обіцяють скоротити їх кількість із восьми до двох.

Цю перспективу дуже схвально сприймає директор ДП «Український інститут експертизи сортів рослин» Сергій Мельник. «Дерегуляція, про яку зараз усі говорять, — це можливість зняти ті бар’єри, які наразі існують. За чотири роки таки вдалося переконати Міністерство, що не треба вісім наказів, адже через них уповільнювався технологічний процес прийняття рішення. Мова йде про накази, які видавалися у процесі сортовипробування щодо назви сорту, зміни, відкликання. Має бути лише два накази — про виникнення і про відмову, лише такі накази компетентний орган має видавати. Як наслідок, терміни проведення експертизи сортів рослин повинні скоротитися утричі», — переконаний він.

Учасники Насіннєвого форуму запитували пана Мельника про те, чи достатньо Інституту ресурсів та кваліфікованих працівників, земельних ділянок, щоб забезпечити сортовипробовування, і чи вистачає взагалі грошей? Відповідаючи, директор запевнив, що фінансування завжди під питанням, але кваліфіковані співробітники здатні забезпечити сортовипробування на відмінно. «Грошей, звичайно, не вистачає, як і всім. Проте хто робив останнім часом експертизу сортів — співробітники Інституту. Цим людям можна довіряти. За попередні кілька років ми оновили матеріально-технічну базу сортовипробування, закупили нову техніку, отримуємо міндобрива, ЗЗР. 61 га землі законно є в Інституту. Виникли проблеми з південними областями — Одеська, Херсонська, де закрилися сортовипробувальні станції через відсутність землі. Відверто кажучи, не бачу поки що виходу з цієї ситуації», — розповів Сергій Мельник.

 

05 420 26 1

Сергій Мельник, директор ДП «Український інститут експертизи сортів рослин» 

 

Директор ДП «Український інститут експертизи сортів рослин» закликає представників насіннєвого бізнесу переходити на спілкування з Інститутом через електронний кабінет заявника. До слова, хтось позитивно сприймає це, бо так швидше і надійніше, інші — з певним скептицизмом, оскільки електронну систему ще треба випробувати. На запитання про те, чи буде альтернативний спосіб спілкування з Інститутом шляхом подання паперових документів, пан Мельник відповів: «Запустили цей сервіс з 1 січня поточного року і вже більше 60 компаній користуються ним. Подали заявку, зробили платіж, і через день ця інформація вже світиться в Інституті, і є повідомлення, що все сплачено. Не треба паперове підтвердження платежу привозити. Через кабінет заявника буде видно, як пройшов платіж і яка наступна дія. Проте ще зберігатиметься і комбінована система, тобто шляхом традиційного падання заявок. На 100% від паперової системи поки що відходити не будемо, але з кожним роком все більше її відпрацьовуватимемо і впроваджуватимемо».

 

Далі — процедура сертифікації

Коли сорти занесли в Реєстр сортів рослин України, дуже хочеться почати ними торгувати, але без сертифіката це робити не можна. Щоб безпечно продавати та купувати насіння певних сортів, потрібно пройти сертифікацію. Як будуть сертифікувати цього року? Про це розповів на Форумі виконуючий обов’язки директора ДП «Центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції Євген Ігнатенко. За його словами, Центр готовий до нового сезону, оскільки від часу створення він поповнився кваліфікованими кадрами. Нині тут працює близько 300 фахівців, із них 120 агрономів-інспектори, які мають право проводити польове оцінювання та відбирати проби для сертифікації насіння.

«На сьогодні установа має 11 акредитованих лабораторій, які надають послуги у сфері сертифікації насіння. В цілому, вони забезпечують потреби сертифікації і покривають майже всю територію України, але є регіони, де їх бракує, тобто є кваліфікований персонал, відбірники, лаборанти, які мають право проводити дослідження, але лабораторії не акредитовані. А тому відбуватиметься ще акредитація у Дніпровській та Харківській філіях, а з третьою ще не визначилися. На ­аудит та акредитацію лабораторій витрачається близько 20% бюджету», — розповів пан Ігнатенко.

Для галузі насінництва прогнозованість має велике значення. Саме тому у посадовця поцікавилися: чи будуть змінюватися цього сезону ціни на сертифікацію насіння? Він пояснив, що цінова політика була розроблена ще на початку 2017 року відповідними наказами. З його слів, підприємство не працює за рахунок бюджетних коштів, а самостійно встановлює цінову політику. Якщо постане питання, то своєчасно винесе на обговорення, і всі гравців насіннєвого ринку знати­муть про це, аби вони мали час підготуватися та розрахувати свій бюджет.

А на запитання про те, чи були скарги на сертифікати, і як установа на це реагує, Євген Ігнатенко відповів: «Під час роботи іноді виникають різні питання і непорозуміння, але ми завжди намагаємося обговорювати і показувати клієнтам, як ми проводимо сертифікацію, і після цього 99% із них погоджується з результатами експертизи».

 

05 420 26 2

Євген Ігнатенко, виконувач обов’язків директора ДП «Центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції 

 

Уряд дозволив проводити фітосанітарну експертизу приватним лабораторіям

Щодо конкретних новацій у насіннєвій галузі, то минулого року була постанова Кабміну, основною новелою якої є введення можливості для приватних фітосанітарних лабораторій здійснювати перевірки насіння та посадкового матеріалу з метою експорту. Які ж новели чекатимуть суб’єктів насінництва на початку експортного року? Відповідаючи на це питання, заступник директора Департаменту управління фітосанітарної безпеки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення Вадим Чайковський наголосив, що тепер фітосанітарні лабораторії можуть бути приватними.

За словами пана Чайковського, оскільки українське насіння та садивний матеріал продається на ринках Азії та Африки, а загалом Україна підтримує торговельні відносини з 90 країнами, в тому числі й європейськими, тому без карантинних сертифікатів ніяк не обійтися. Надання можливості приватним фітосанітарним лабораторіям проводити експертизу, яку буде визначати Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення і на підставі якої буде видаватися фітосанітарний сертифікат — це позитивний крок вперед у регулюванні питання експорту.

«Ввезення і вивезення об’єктів регулювання із карантинної зони здійснюється за наявності карантинного сертифіката — це було прописано раніше у ЗУ «Про карантин рослин». Після внесення змін до Закону цю норму змінили, і тепер вивезення з карантинної зони потребує карантинного сертифіката. Що таке карантинна зона? Це зона, де є карантинний організм, тобто непростий, а саме карантинний, який має спецстатус і обмежене розповсюдження на території України. Карантинний сертифікат потрібен у разі обігу територією країни, якщо вивозиться продукція із зараженої території, тобто карантинної. У дисциплінованого суб’єкта господарювання з’являється чудова мотивація визнати свою зону вільною від одного чи іншого карантинного організму. Якщо зона чиста, то суб’єкт регулювання може переміщуватися без карантинного сертифіката. Коли ж територія заражена, то все відбувається під контролем держави. Коли рослини або продукти рослинного походження зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами, тоді потрібен карантинний сертифікат. Якщо ж рослина або продукт рослинного походження не зберігався, не перепаковувався, то він не потрібний», — так пояснив сутність карантинного сертифіката Вадим Чайковський.

 

05 420 26 3

Вадим Чайковський, заступник директора Департаменту управління фітосанітарної безпеки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення 

 

На думку начальника Управління фітосанітарної безпеки, потрібно переймати досвід і робити все як у Європі. Там будь-який насіннєвий чи садивний матеріал має супроводжуватися паспортом рослини. Що таке паспорт рослини? Це аналогія вітчизняного карантинного сертифіката. У них паспорт рослин передбачає, що до кожного саджанця або до посівної одиниці кріпиться певна етикетка. Паспорт рослини у них не видається, якщо заражена карантинна зона, а весь насіннєвий матеріал знищується — утилізується, переробляється. В Україні в цьому плані ліберальніша ситуація, бо є можливість вивести із зараженої зони чисту продукцію, — переконаний пан Чайковський.

Як розповів на Форумі заступник директора Департаменту, начальник управління контролю у сфері насінництва та розсадництва Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту населення Віктор Стефківський, торік було заплановано і проведено більше 300 перевірок у сфері насінництва та виявлено наступні порушення — це і реалізація насіння без відповідних документів, без сертифіката, були порушення щодо маркування, транспортування та зберігання самого насіння, випадки порушення ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин».

За його словами, після певної перерви та реформування служби тепер ці перевірки стануть регулярними, і суб’єкти господарювання мають це розуміти. Перевірки здійснюватимуться за такими напрямами, як насіння та садивний матеріал, щодо охорони прав на сорти рослин, а ще перевірятимуть садивний матеріал на наявність генних модифікацій. На сьогодні подані пропозиції щодо внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення саме в частині порушень у сфері насінництва.

 

Вітчизняна селекція озимих у складних умовах

Піднімалося питання і про вітчизняну селекцію, а точніше про її певний занепад, особливо у південних областях України. За словами академіка Національної академії аграрних наук України, завідувача відділу Селекційного-генетичного інституту національного Центру насіннєзнавства і сортовивчення Миколи Литвиненка, у степовій зоні сьогодні не вистачає сортовипробувальних станцій. Це відбувалося через те, що під час реформування вони передавалися від одного підприємства до іншого, не скрізь була оформлена належним чином земля, матеріально технічні цінності тощо.

Що з цим робити — поки що відповіді на державному рівні не надали. Проте насіння можна випробовувати, лише посадивши його в грунт. Чому це так важливо? Та тому, що вітчизняна селекція зберігає сильні позиції щодо насіння озимих культур. Саме на півдні вони найкраще випробовувалися. Зменшення насіннєвого матеріалу погіршує продовольчу безпеку держави. Якщо будемо орієнтуватися лише на імпорт, то коли десь в іншій країні не вродить, а нам не буде чим посіяти, бо власного насіння не буде. «Якщо говорити про озимі культури, то тут позиції досить міцні, оскільки маємо гарні сорти для нашої кліматичної зони. Як би там клімат не змінювався, але різниці між зонами будуть зберігатися. Чим детальніше випробування сортів проводиться, тим інформативніші результати отримуємо. Степ, Лісостеп і Полісся наразі умовні, адже кожна зона має ще свої кліматичні особливості. Спрощення державного сортовипробування йде тільки на шкоду. Так, у степовій зоні ліквідація сортовипробувальних станцій, а там працює декілька наукових установ державних та приватних, які займають провідні позиції. Ми втрачаємо можливості реєстрації свого матеріалу. Руйнування державного сортовипробування наносить шкоди державі. Реформації — це добре, але що ці реформи на практиці дають? Сіють чимось; не знаємо, який сорт, яка якість насіння. Реформи повинні давати позитивні результати. Якщо не так, то їх потрібно корегувати. В Інституті ми тільки соту частину насіння пшениці можемо сертифікувати через недофінансування. Щоб зробити насіннєву галузь конкурентною, а роботу результативною, потрібно дослухатися все ж таки до думки наукових установ», — таку позицію висловив академік Микола Литвиненко.

 

05 420 29 1

Микола Литвиненко, завідувач відділу Селекційного-генетичного інституту національного Центру насіннєзнавства і сортовивчення 

 

Підбиваючи підсумки Насіннєвого форуму-2020, Голова асоціації «Українське насіннєве товариство» Юлія Прохода підкреслила наступне: «Один раз на рік усі учасники насіннєвого ринку України мають можливість зібрати разом і увесь приватний сектор, і представників держави та обговорити завдання й виклики нового сільськогосподарського сезону. Діалог дає можливість почути один одного і краще підлаштувати ринок відповідно до актуальних потреб». Пані Прохода також наголосила, що учасники Форуму нині почули від чиновників про дерегуляцію у насіннєвій галузі, але зі збереженням контролю з боку держави, про створення електронних кабінетів заявника у профільних службах та державних підприємствах, про приватні фітосанітарні лабораторії, які надаватимуть послуги вже цьогоріч, та інші новації, що мають спростити ведення насіннєвого бізнесу. Як вони будуть реалізовуватися у насіннєвій галузі і якими будуть їх результати — покаже практика.

 

05 420 29 2

Юлія Прохода, голова асоціації «Українське насіннєве товариство» 

 

NB! Довідково

Відповідна постанова Кабміну від 15 листопада 2019 року № 1177 «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» опублікована на «Урядовому порталі». Так, постанова передбачає удосконалення проведення фітосанітарних процедур та надання права вибору власнику вантажу… проводити фітосанітарну експертизу (аналіз) у фітосанітарних лабораторіях, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби, або уповноважених фітосанітарних лабораторіях будь-якої іншої форми власності», — йдеться у повідомленні.

Також постановою № 1177 передбачено, що державний фітосанітарний інспектор зобов’язаний видати заявнику карантинний, фітосанітарний або фітосанітарний сертифікати на реекспорт чи прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 8 робочих годин після отримання ним висновку фітосанітарної експертизи. Раніше державний фітосанітарний інспектор був зобов’язаний видати заявнику зазначені документи чи відмовити у їх видачі протягом 24 годин після завершення завантаження транспортного засобу.

 

Тетяна КОВАЛЬЧУК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

Теги

svidome

 24 листопада 2020
Законопроєкт передбачає створення організацій водокористувачів для утримання та модернізації існуючих об’єктів меліоративної інфраструктури і забезпечення водокористувачів водою.
Законопроєкт передбачає створення організацій водокористувачів для утримання та модернізації існуючих об’єктів меліоративної інфраструктури і забезпечення водокористувачів водою.
24 листопада 2020
 24 листопада 2020
Станом на 1 листопада 2020 року запаси зернових і зернобобових культур в Україні становили 20,4 млн тонн, що на 10,2 млн тонн менше показника на аналогічну дату роком раніше.
Станом на 1 листопада 2020 року запаси зернових і зернобобових культур в Україні становили 20,4 млн тонн, що на 10,2 млн тонн менше показника на аналогічну дату роком раніше.
24 листопада 2020
 24 листопада 2020
Згідно із законодавством, ринок землі набирає чинності з 1 липня 2021 року, але зробити це не реалістично.
Згідно із законодавством, ринок землі набирає чинності з 1 липня 2021 року, але зробити це не реалістично.
24 листопада 2020
 24 листопада 2020
Основними продуктами глибокої переробки кукурудзи в Україні є крохмаль і його похідні. При цьому у виробництві крохмалю в останні роки сформувалася позитивна динаміка.
Основними продуктами глибокої переробки кукурудзи в Україні є крохмаль і його похідні. При цьому у виробництві крохмалю в останні роки сформувалася позитивна динаміка.
24 листопада 2020
 24 листопада 2020
Минулого тижня фермерське господарство «Гадз» (с. Трибухівці, Тернопільська область) відправило першу партію яблук у Великобританію.
Минулого тижня фермерське господарство «Гадз» (с. Трибухівці, Тернопільська область) відправило першу партію яблук у Великобританію.
24 листопада 2020
 24 листопада 2020
10 груп сільгоспвиробників півдня України отримають гранти від канадського проєкту UHBDP. 15 тис. канадських доларів – таку підтримку отримають групи виробників овочів, ягід, фруктів, меду з Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей. 
10 груп сільгоспвиробників півдня України отримають гранти від канадського проєкту UHBDP. 15 тис. канадських доларів – таку підтримку отримають групи виробників овочів, ягід, фруктів, меду з Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей. 
24 листопада 2020

Please publish modules in offcanvas position.