Останні роки принесли аграріям цілу низку змін — як позитивних, так і негативних. І тут мова не тільки про наслідки погодно-кліматичних змін. Більше питань виникає у зв’язку зі зміною законодавства України, відкриттям ринку сільськогосподарської землі та появою великої кількості різноманітних інновативних рішень. Компанія Kernel так само вирішила піти інновативним шляхом й організувала дебати між представниками аграрної галузі нашої країни, політиками та експертами в агробізнесі, провівши АгроРинг на базі Придніпровського кластера компанії в селі Фарбоване Яготинського району на Київщині.
Цей захід пройшов у рамках проєкту компанії Kernel Open Agribusiness, який забезпечує зростання української економіки та формування сприятливого інвестиційного клімату в агробізнесі. Гостями АгроРингу стали понад тисяча представників агропідприємств різних регіонів України, які від експертів почули, як залучити інвестиції для купівлі землі, як правильно і ефективно продавати сільгосппродукцію, як невеликим фермерам отримати доступ до кредитів тощо.
Наче на боксерському ринзі
Чотири теми, низка цікавих ораторів — усі вони зустрілися для проведення дискусій на майданчику, що нагадував боксерський ринг. Тому й програму розділили на чотири дискусійні раунди, які тривали по 45 хвилин: PROЗемля, PROТрейд, PROІнвестиції, PROІнновації.
Спікерами в баталіях-дискусіях виступили: Євген Осипов, СEO Kernel, Олександр Головін, генеральний директор «Кернел-Трейд», директор із закупівель зернових та олійних культур Kernel; Роман Лещенко, міністр агрополітики та продовольства України; Ігор Мазепа, генеральний директор і засновник інвестиційної компанії Concorde Capital; Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації; Іван Слободяник, голова Всеукраїнського конгресу фермерів; Тимофій Милованов, ексміністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради; Катерина Конащук, засновниця Trend&Hende Club, а також інші відомі представники галузі.
На самому початку гостей заходу привітав Євген Осипов, висловивши бажання, щоб кожен думав про те, як зробити свій бізнес удвічі більшим чи ефективнішим.
Євген Осипов
«Вірю в те, що Україна зможе виробляти на рік 130 млн тонн зернових та олійних культур і практично вдвічі збільшити свій експортний потенціал», — сказав він. — «Наша місія — це розкрити потенціал своєї землі».
Раунд перший: PROЗемля
Одна з найзапекліших дискусій стосувалася відкриття ринку землі з 1 липня. Ексміністр економрозвитку Тимофій Милованов зауважив, що проблемою села є те, що не всі мають рівний доступ до фінансування. За його словами, ще торік планувалося створити фонд для надання позик покупцям угідь, але цей нормативний акт так і не було ухвалено. Він розповів, що уже тепер є доступні всі реєстри, які дають можливість відстежувати кожну угоду, нотаріуси мають автоматичний доступ до них, а мін’юст України проводить моніторинг реєстрів, якщо ж під час угод будуть перевищені встановлені ліміти на площу, їх буде скасовано.
Натомість реформу назвав профанацією Михайло Соколов. На його думку, закон відсік від ринку кілька категорій інвесторів, серед яких агрохолдинги й іноземні компанії.
Що ж до самої ціни на землю, то оратори висловили думку, що вона випливає з вартості оренди.
Ігор Мазепа зазначив, що ця ставка падатиме, адже прибутковість в інвесторів знижуватиметься, і може зупинитися на рівні 6–8%. «Тому в майбутньому земля може коштувати
3000 дол./га», — сказав він.
Раунд другий: PROТрейд
«Продати не можна тримати». Між трейдерами й агровиробниками завжди непрості відносини. За словами Руслана Голуба, власника групи компаній «Так Агро», дрібні фермери дивляться на трейдера, як на бандита з великої дороги.
«Ви не проводите роз’яснювальної роботи: чому ціна сьогодні саме така, а не інша», — сказав він.
Та як наголосив президент УЗА Микола Горбачов, кожен має робити свою справу. «Жоден трейдер не зрівняється з розумним агрономом, комбайнером чи менеджером», — пояснив свою думку він. — «Але разом із тим ніхто з перелічених вище не зможе бути ефективним трейдером, який розбирається в міжнародній політиці, економіці, розмовляє кількома мовами, розуміє стандарти інших країн».
Зі свого боку Катерина Конащук зазначила, що аграрію конче потрібно володіти азами макроекономіки й умінням аналізувати ринок. Також ораторка вважає, що краще мати більший набір сільськогосподарських культур, щоб можна було розробити по кожній культурі свою стратегію, і тоді вже виходити на ринок упродовж сезону.
Раунд третій: PROІнвестиції
Це був дуже запеклий раунд, що було зумовлено присутністю міністра агрополітики України Романа Лещенка. «Мені соромно, що тільки на 30 році незалежності України ми нарешті визнали право власності на землю для семи мільйонів українців, які цю землю обробляють», — сказав він. Він розповів, що ще пройде два роки, і нарешті розпочнеться лібералізація реформи. На його думку, така поетапність є вимушеним кроком, бо в країні досі не існує повноцінного ринку капіталу, належної судової системи, є багато проблем в інфраструктурі. Проте головним завданням держави є те, що треба переконати українців, що бути власником землі — нормально.
Роман Лещенко
Менше з тим міністрові дісталося на горіхи від ексбанкіра, засновника YouTube-каналу «Бегущий Банкир» Андрія Оністрата, який поставив під сумнів щирість слів урядовця. Ексбанкір запитав присутніх: куди ж треба інвестувати — чи «закопувати» гроші в землю, чи вкладати в ефективність.
Зі свого боку Євген Осипов порадив аудиторії інвестувати в ефективність. Адже кожен аграрій повинен розуміти, як максимально ефективно управлятися з наявними угіддями. Найбільшого успіху досягне тільки той, хто матиме у своєму розпорядженні сільгоспземлі.
Євген Осипов дотримувався думки, що зайві гроші можна інвестувати у придбання нових площ. Він наголосив, що якщо порівняти інвестиції в землю з інвестиціями в нові технології, що дадуть врешті-решт підвищення ефективності, то останнє рішення буде найдоцільнішим.
Раунд четвертий: PROІнновації
Таким чином, теми дискусій плавно перейшли до останнього раунду, який стосувався точного землеробства й інноваційних рішень для сільського господарства. Слід зазначити, що на відміну від попередніх раундів, де відчувався жар пристрастей, обговорення технологічних питань відбувалося в доволі мирній атмосфері. Український агровиробник просто приречений на інноваційний розвиток. Принаймні так думають учасники цієї дискусійної панелі. Проте потрібна стратегія, що має поєднувати впровадження нових машин і технологій із відповідною підготовкою персоналу. Отже, заступник директора Агробізнесу Kernel з інноваційного та цифрового розвитку Євгеній Сапіженко запитав учасників, у який бік рухатиметься точне землеробство в Україні.
Генеральний директор AgriLab Ярослав Бойко висловив думку, що ринок має рухатися в напрямі автоматизованих платформ, які об’єднуватимуть рішення різних виробників у єдину систему.
Віталій Шуберанський та Ярослав Бойко
Крім того, одною з проблем традиційного землеробства є ущільнення ґрунту. А тому буде розвиватися Controlled tracking farming, тобто застосування технологічної колії протягом багатьох років. Експерти зазначили, що тільки через ущільнення втрачається понад 20% урожайності щорічно.
Ще один тренд розвитку сільського господарства — використання дронів-обприскувачів. Одначе, за словами співзасновника компанії Drone.ua Валерія Яковенка, безпілотники не є заміною наземним обприскувачам. Вони є доповненням технологічних операцій, адже цей засіб дозволяє провести роботи в полі тоді, коли це треба, а не коли дозволяє погода. «Дронам у майбутньому можна довірити від 50 до 75% операцій, але поки що їхня частка становить близько 1%», — вважає він.
Валерій Яковенко
Загалом можна сказати, що АгроРинг як формат спілкування вдався. Це той випадок, коли на Дні поля не учасники прийшли до поля, а поле до учасників. Окрім дискусійних панелей фермери мали також нагоду ознайомитися з технологічними рішеннями та інноваційними сільгоспмашинами, які були представлені на майданчику для проведення заходу. Зокрема, було продемонстровано і єдину у світі автономну роботизовану сівалку Horsch Robo. Саме учасники АгроРингу першими в країні не просто дізналися про неї, а й ознайомилися наочно.
Власне, секретами ефективності й інновацій під час польової частини івенту поділилися з гостями також керівник науково-дослідного відділу Kernel Аркадій Лунгул і заступник керівника науково-дослідного відділу Kernel Михайло Журба. До того ж агровиробникам навіть не довелося йти в поле за пошуком відповідей — поле саме прийшло до них! Гості побачили пряму трансляцію з полів Kernel й отримали доступ до результатів досліджень головних агродослідників країни.
Ростислав ПАНІЧЕВ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
