Конференція «Бобові — майбутнє планети» вже не перший рік служить платформою для діалогу компаній агроринку, переробників, науковців, перевізників, трейдерів, логістиків, представників дипломатичного корпусу, аналітиків світового ринку. Агробізнес із задоволенням констатував тенденцію до зростання цін на бобові у всьому світі. Згідно з оцінками врожаю на полях «горохових держав» (Канади, Індії та ін.), виробництво гороху у 2021/22 МР, порівнюючи з минулим роком, значно впало. Відтак попит на нього зріс. Прибутковість є ще одним додатковим стимулом, щоби вирощувати бобові.
Україна активно експортує зернобобові культури. Куди, на яких умовах? Де є ще незаповнені ніші? Про це активно дискутували учасники VI міжнародній конференції по бобових.
Нині однією з лідерів серед бобових культур є соя. Вона набула широкої популярності з боку експортерів і переробників. Україна почала серйозно її вирощувати тільки у XXI столітті — раніше за потреби ми її імпортували з-за кордону. А протягом останніх років почали швидко зростати у виробництві цієї універсально корисної культури.
Президент Української асоціації виробників сої Віктор Тимченко нагадав, що у 2010 році ми вже стали першими у Європі з виробництва сої, а у 2015 році вийшли на 8-ме місце у світі. Спочатку вирощували її в Центральній Україні, а нині її «розкуштували» західні регіони — і вирощують найбільше, і експортувати звідти простіше.
Багато українських компаній вирощують горох. Спочатку, осягнувши його цінність як попередника для будь-яких культур. А тепер, зрозумівши його чималий експортний потенціал, наприклад, «Харвіст Холдинг» вирощує горох у богарних умовах під Маріуполем, везе невеличкими кораблями в Туреччину і має з цього непоганий зиск.
Попит на бобові в усьому світі тільки зростає. Директор Національної федерації сільськогосподарських кооперативів NAFED (Індія) Суніл Кумар Сінгх погодився з організаторами конференції, що «бобові — це майбутнє планети». Він розповів, як великий очолюваний ним кооператив згідно з дорученням уряду закуповує зернобобові у фермерів за мінімальними підтримувальними цінами. А потім розподіляє ці продукти відповідно до державної продовольчої програми, спрямованої на допомогу незаможним. Чисельність населення Індії вже скоро наздожене Китай, і бобові більшість населення споживає щодня. Індія сама активно вирощує нут, горох. Проте виникає потреба в імпорті бобових особливо в роки тайфуну Ель-Ніньйо та неврожаю. Індія у великій кількості їх докуповує і Таджикистані й інших країнах, звідки доставка нескладна. Особливо охоче індійці готові брати червону сочевицю. «Бачу великі можливості торгівлі між Індією та Україною», — вважає пан Сінгх. Він звернувся до українських фермерів і трейдерів із закликом посилювати експорт до Індії.
Про ситуацію в Китаї розповів Максим Миненко, комерційний директор компанії «Джуісан Фуд» (Китай), яка є у тій країні одним із провідних виробників їжі із соєвих бобів. У Китаї популярні соя, горох, квасоля та нут. Імпорт сої з України до КНР помітно зростає. Якщо у 2018 році він становив 4 тис. тонн, то у 2020-му — 65 тис. А за дев’ять місяців 2021 року вже є 60 тис. тонн. Найшвидше показник минулого року буде перевищено. Китай зацікавлений у сої, її ввезення в КНР з України дозволено. У Китаї популярна також соєва олія. Тобто є можливість нарощувати імпорт до цієї країни нашої переробленої агропродукції — це хороша можливість. Поготів, що Китаю все важче купувати продукцію у свого сусіда — Росії через обмеженість російської економічної політики. Скажімо, нещодавно з РФ заборонили вивіз сої. Але важливим є питання якості. КНР забороняє ГМО-продукти. Це стосується як виробництва, так й імпорту.
А органічні бобові — це взагалі ідеальні рослини. З цією думкою сперечатися не наважився жоден експерт. Відмова від хімії значно поліпшує біорізноманіття, сприяє здоров’ю споживачів, а здатність бобових акумулювати азот є розв’язанням проблеми виснаження ґрунтів. Органічне господарювання — це не тільки про заборону агрохімії. Є чимало дозволених біопрепаратів, які вносити можна. Учасники конференції ділилися досвідом, що з дозволеного може бути найефективнішим.
Обговорювали, звісно, модні теми й тренди. Як-от виробництво рослинного протеїну, м’яса з гороху і квасолі. Поки що це нішеві дорогі продукти, але вони вже мають і вдячних споживачів, і виробників, і дистриб’юторів, зокрема й в Україні. Ринок протеїну збільшується, і це підтримує попит на бобові.
Торкнулися експерти й такої теми, як стратегія людства щодо запобігання глобальної катастрофи від перегріву планети. Змінюються кліматичні умови — потрібно бути готовими до цього. Виявляється, бобові культури можуть бути корисними й тут. Насамперед тому, що їх вирощування покращує ґрунти. Отже, дозволяє застосовувати не надмір добрив і менше розорювати землю. Взагалі з погляду інтенсивності сільського господарства ми ще далекі до Євросоюзу. Тому, якщо у Європі зобов’язуються директивно скоротити використання добрив, то нам не треба таких зобов’язань брати, бо в нас стільки добрив вносилися ніколи. А ще до того — ми нарощуємо виробництво бобових. І впроваджуємо технології землеробства без оранки. Як не дивно, нашим внеском у боротьбу з глобальним потеплінням стає й збільшення перевезення аграрної продукції річкою. Бо через це ми зменшуємо вихлопи автотранспорту. Бобові мають ще одну перевагу, неоціненну в часи глобального потепління — вони водоощадні й посухостійкі.
На ринку продовольства є нині два тренди: суперефективність, пов’язана з прагненням прибутковості, і суперова якість, коли найкращою вважається органічна продукція, нехай і дорога. Споживач нині віддає перевагу екологічно чистим продуктам, дбає про здоров’я. А бобові культури добрі тим, що здатні відповідати обом цим цілям. Бобові люблять багаті й бідні. Для незаможних це — доступні харчові продукти зі значним умістом протеїну. Для забезпечених, хто дбає про здоров’я і веде відповідний спосіб життя, вони по багатьох параметрах — найкращий замінник м’яса.
Конференція, організована громадською спілкою «Співтовариство виробників і споживачів бобових України», відбулася за підтримки знаних на зернобобовому ринку компаній: Akuyrek Technology, БТУ ЦЕНТР, «Арніка», General Surve, SmaCom, «УкрАгроКонсалт» та ін. Голова Держслужби України з питань безпечності харчових продуктів Владислава Магалецька урочисто нагородила відзнаками країни-партнери, які сприяють розвитку світового ринку бобових і, зокрема, куди експортують українці: Індію, Пакистан, Китай, Канаду, США.
Коментарі
Тарас КАЧКА, заступник міністра економіки України
— За останні два роки нас багатьох сильно перетрусило. Зокрема, ми наразилися на сильний попит на продовольство, який охопив планету. Говорили про необхідність обмежень нашого експорту. Наскільки Україна має впливати такими обмеженнями на ціни внутрішнього ринку? Дискусія в Уряді завершилася тим, що ми уникли спокуси запровадження якихось експортних мит і квот. У вересні відбувся саміт ООН з продовольства. Для мене стало дивом, яке велике різноголосся між урядами різних країн у розумінні систем продовольчої безпеки. Скажімо, Євросоюз ставить на органіку, готовий залити фермерів грошима, аби тільки вони переходили на органічне виробництво. США упирає на максимальну ефективність. Американці кажуть: ми можемо відмовитись від добрив, бо в нас є ГМО-рослини. Китай каже про задоволення попиту населення. Ще інші країни — дбають про розвиток фермерства… Тому кожен вид продовольчої продукції матиме, скажемо так, урядовий маркетинг. Наступні роки треба буде вкладатися не лише у виробництво, а й у легітимізацію своєї продукції.
Бобові на сьогодні є, може, найкращою перспективою. Про них комфортно говорити з погляду збереження довкілля і з огляду на добру економіку чи на продовольчу безпеку. Позитивно резонансним виявився виступ Президента України в ООН. Сподіваюся, що українська влада лишатиметься помічником аграріям у виробництві бобових культур. Україна буде балансувати між здоровою їжею і ефективністю сільськогосподарського виробництва. Ми можемо одночасно збільшувати наше агровиробництво і зменшувати викиди парникових газів — якщо господарюватимемо ефективніше. У нас є діалог між урядом і аграрним ринком, і ми здатні долати всі виклики продовольчої безпеки разом.
Вікторія ВАСИЛЬЧЕНКО, керівник департаменту зовнішньоекономічної діяльності агропромислової групи «Арніка»
— Ми вже шість років на органічному ринку і досягли результатів, якими пишаємося: стали органічним холдингом №1 в Україні і №2 — у Європі. Нині маємо в обробітку 17 тис. гектарів, з них 15 тис. повністю сертифіковані як органічні. Маємо два елеватори загальною місткістю зберігання 114 тис. тонн. Там стоїть, зокрема, лінія ощадного очищення зерна від Леоніда Фадєєва, що дозволяє не ушкоджувати ані зернинки. Маємо розвинену інфраструктуру і добру логістику. Відвантажуємо нашим клієнтам продукцію «під двері» — мало хто робить таке в органіці. У нашу компанію входить Інститут органічного землеробства. Ми не просто вирощуємо бобові, а й ведемо їх селекцію, зокрема сої, нуту, сочевиці. Нині робимо ставку на сою. Хочемо підвищити її врожайність. Бізнес на бобових не варто робити без стійких до органічного вирощування культур.
У нашому банку насіння — понад 1300 сортів. Ми намагаємося вивести найбільш вдалі для органічного вирощування у наших природно-кліматичних умовах. І стійкі до механічного пошкодження сорти, тому що органічна технологія передбачає насамперед механічний, а не хімічний обробіток. Важливою складовою харчування більшості тваринницьких ферм є протеїн. Тому ми для них виводимо високопротеїнові сорти, у яких його вміст становить 42%.
Компанія «Арніка» забезпечена парком новітніх агрегатів — маємо 220 одиниць сучасної техніки. Застосовуємо системи GPS-моніторингу. Також є підрозділ навігації, який дронами облітає поля. Все це дозволяє нам оперативно оцінювати стан посівів і роботу людей, обліковувати робочий час і витрати палива, а також швидко реагувати на те, що відбувається з посівами. Наші агрономи щодня ухвалюють рішення щодо забур’яненості, появи шкідників, якихось проблем із ґрунтами. В органічному бізнесі простежуваність процесів дуже важлива. Кожен клієнт хоче розуміти це. Ми можемо показати йому повністю весь наш цикл виробництва — від насінини до відвантаження.
Наша добра репутація відома у Європі — ми тішимося цим.
Юлія МИРОНОВА, дослідник Інституту прикладної біотехнології, експерт із органіки компанії БТУ-ЦЕНТР
— Раніше найпопулярнішим біопрепаратом були інокулянти. Сьогодні є вже біологічні фунгіциди, гербіциди, препарати для покращення якості й родючості ґрунту, також є такі, що покращують живлення рослин або які борються зі стресом у них. Це величезна група препаратів, що повністю закривають органічні технологічні схеми, зокрема й по бобових культурах. Портфоліо БТУ-ЦЕНТР — це 64 біологічних препарати. Вони дозволяють нашим партнерам обробляти 4,5 млн гектарів на рік, отримуючи додатковий дохід у 300 млн доларів. На сьогодні ми маємо сучасний завод, склад для зберігання мікробіологічних препаратів. Наша компанія має свій Інститут прикладної біотехнології. Ми постійно проводимо дослідження препаратів, лабораторні й польові. Тенденції ринку біопрепаратів такі: зростає як їх виробництво, так і експорт з України. Наприклад, протягом 2020 року біопрепарати займали 8% усього ринку захисту рослин. Для порівняння: у 2018 році це був усього 1%.
На сьогодні БТУ-ЦЕНТР є найбільшим експортером біопрепаратів в Україні. Ми виготовляємо 46,5% усіх, що виробляють у нашій державі, й експортуємо до 16 країн. Наші препарати міжнародно визнані. БТУ-ЦЕНТР — це науковий професіоналізм та інновації. У кожному регіоні України у нас є представники, які можуть приїхати у будь-яке господарство, щоб порадити потрібний препарат. БТУ-ЦЕНТР допоможе підприємству налагодити оптимальну технологічну схему, яка може змінюватися, наприклад, через погодно-кліматичні умови. Цей ринок розвивається тому, що біологічні препарати вдосконалюються, збільшується їх ефективність — за збереження екологічної безпечності й екологічності в застосуванні. Хімічні препарати негативно впливають на біогеоценоз, натомість біопрепарати безпечні для людей і довкілля, вони не викликають резистентності. Дають можливість нам вирощувати добрі врожаї, бувши певними за своє здоров’я.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
