×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

АгроУкраїна: підсумки сезону, прогнози-2022

АгроУкраїна: підсумки сезону, прогнози-2022

/ Подія / Середа, 09 лютого 2022 10:14

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) й афільована з нею агенція UCABevent уже традиційно наприкінці року провели міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні»

Багатолюдний форум зібрав біля ялинки у столичному готелі «Прем’єр Палац» на звітну підсумково-прогностичну конференцію УКАБ представників влади та бізнесу, зокрема: чиновників Міністерства аграрної політики та продовольства й Міністерства економіки України, комітетів Верховної Ради з питань агрополітики, фінансів, податкової та митної політики, а також, звісно, представників агробізнесу — членів УКАБ та їхніх симпатиків, аналітиків й експертів.

 

Галузь №1

Підбиваючи підсумки аграрного сезону 2021 року, учасники демонстрували стримане задоволення і подив — багато хто чекав гірших результатів. Надто — з огляду на пандемію, яку все ще не подолано. Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко зазначив, що цей рік став рекордним за 30 років за багатьма показниками. «Аграрний сектор у 2021 році — це галузь №1 у державі з економічного зростання й формування валютної виручки: більше як 50% заробленої Україною валюти України — це агро», — сказав пан Лещенко. Він назвав і таку цифру: з погляду ВВП держави наш аграрний сектор становить близько 20%.

У багатьох господарствах — виробників зернових і олійних досягли поточного сезону EBITDА на рівні до 1000 дол./га. У 2021-му українські аграрії навіть гречки — давно вже нішевої, але ментально важливої культури — намолотили рекордний урожай за останні роки.

Перший заступник міністра економіки Денис Кудін зазначив, що цього року в нас уперше за останні десятиліття утворився профіцитний платіжний баланс держави. Заступник міністра економіки України Тарас Качка через інтернет доєднався до обговорення з Лондона, де він перебував у відрядженні. Він зазначив, що Україна своєю розумною, без різких рухів політикою щодо експорту заробила у світі імідж надійного партнера. Й також наголосив, що нині зростають продажі української сільгосппродукції до країн Південно-Східної Азії.

 

Земля під сонцем й у тіні

Обговорювалися, звісно, перші підсумки функціонування ринку землі, від початку функціонування якого минуло пів року. Аграрії поставилися до його відкриття з розумінням, хоча й не без певного скепсису, вважаючи ухвалену модель занадто компромісною. Більшість господарств — членів УКАБ поки що працюватимуть на оренді, як і раніше, й далі конкуруватимуть за прихильність орендодавців. Прогнозують, що орендна плата зросте на 10–20%, залежно від регіону. Роман Лещенко повідомив, що Уряд розв’язуватиме проблему монополії нотаріусів, затверджуючи інститут сертифікованих землевпорядників.

Визначальним на 2022 рік стає питання детінізації господарювання. Якщо в країні тіньова економіка становить, за підрахунками економістів, близько 40%, то частка аграрної «тіні» відповідно аж ніяк не менша.

На балансі держави перебувають землі Міністерства освіти й науки, Міністерства оборони, пенітенціарної служби… Їх теж використовують нераціонально, іноді — поза правовим полем.

Роман Лещенко запевнив, що співпраця з міжнародними партнерами дає можливість завдяки супутниковому моніторингу бачити реальний стан із вирощуванням сільськогосподарських культур: де, що сіють і родить, у якому обсязі.

pole

 

Інфраструктуру треба зволожити

Для агросфери після землі другим важливим чинником є вода — ще важливіший нинішній пріоритет. Після земельної реформи увага держави зосереджується на іригаційній. Щоб перевести наші південні землі із зони ризикованого землеробства у зону сталого, в Одеській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській областях протягом 2022 року планується почати відновлювати й модернізувати занедбані радянські системи зрошення. Міністерство агрополітики домагатиметься об’єднання водокористувачів, розв’язання питань інфраструктури зрошення, залучення у ці проєкти провідних компаній світу. Магістральні канали, підведення води на поле — це завдання візьме на себе уряд. А завдання бізнесу — придбати поливальні машини, облаштувати останній кілометр поливу.

На питання «Агробізнесу Сьогодні»: чи поширюватиметься програма відшкодування 25% користувачам на зрошувальну техніку українського виробництва — міністр агрополітики відповів: «Ми щойно розширили номенклатуру агрегатів, яка підпадає під 25% компенсації за вітчизняну техніку. Левова частка нових найменувань у цьому списку — це системи зрошення. Я об’їхав усі заводи, що виробляють сільськогосподарське обладнання: в Україні сьогодні є абсолютно конкурентні виробники дощувальної техніки та системи крапельного зрошення. Ми навіть експортуємо їх у Казахстан, Узбекистан і Румунію». Роман Лещенко також повідомив: дві великі компанії із Саудівської Аравії оголосили, що інвестуватимуть в Україні у заводи з виробництва зрошувальної техніки.

«Жодна країна, що інвестувала в іригацію, не програла», — переконаний аграрний міністр. Він навів приклад Ізраїлю. Там 50 років системно провадять іригацію і тепер вийшли в лідери агровиробництва на планеті, хоча «мають те, що й ґрунтом важко назвати — суміш каміння з піском».

 

Водний шлях — вигідний

Про воду дискутували й в іншому аспекті, а саме — про річкові перевезення.

У жнива загострюються проблеми логістики: інфраструктура її критично зношена й не може впоратися з рекордним урожаєм. Це актуально й з огляду на іншу болісну тему — дії «Укрзалізниці». У пік перевезення різко стрибала вартість оренди вагонів-зерновозів, до того ж рухомий склад невчасно ставили на ремонти. «Укрзалізниця» заходилася виводити вагони з експлуатації з метою їх списування з балансу, хоча рухомого складу гостро бракувало.

Автотранспортна альтернатива теж цього року не радувала: підвищувалися тарифи. Держава почала боротися з перевантаженням на дорогах, зросли тарифи з 1 жовтня — знову ж таки, у пік сезону, коли перевозиться врожай. З тим прогнози, що ціна моторного пального теж зросте наступного року, видаються вельми реалістичними. А відповідно, послуги збирання врожаю й транспортування теж подорожчають. Пандемія показала, що концепція логістики «точно і вчасно», яку зазвичай застосовують у бізнесі, є мало здійсненною в періоди нестабільності й пікових навантажень.

Так що майже безплатні водні транспортні шляхи — це більше ніж приваблива альтернатива на майбутнє. «Сьогодні держава точно розуміє ці проблеми», — сказав Денис Кудін і пообіцяв, що Міністерство економіки запросить представників різних галузей, бізнесу, «Укрзалізницю» й проведе спеціальну нараду щодо проблем логістики.

Урядовці обіцяють забезпечити ширше використання можливостей нашої головної ріки Дніпра, стимулювати річкові перевезення, зокрема для агробізнесу. Для цього потрібно надати можливість аграрним компаніям купувати кораблі й баржі.

 

Тривоги й шок-прогнози

Чимало суперечок точилося навколо ціни мінеральних азотних добрив, особливо азотних. Це гостра тема для всієї Європи: ціна газу тисне на хімічну галузь. Зрозуміло, що добрива коштуватимуть відповідно до газу, який є сировиною для їх виготовлення. Уряд Україні бачить економічну агресію з боку РФ й проводить консультації з іншими імпортними виробниками добрив, шукаючи можливості уникнути економічних шоків.

Генеральний директор «Харвіст Холдингу» Дмитро Скорняков звернув увагу присутніх на так звані «шок-прогнози» на 2022 рік від аналітиків «Саксо Банку» (Saxo Bank, Данія), відомого на ринку торгівлі фінансовими паперами. Данці припускають, що ймовірно 2022 року на ринках спостерігатиметься більше волатильності, революційні та профспілкові рухи активізуються, і ще: роботодавцям доведеться підвищувати рівень зарплат — у середньому десь на 15%.

dobriva 2

Обговорювала агроспільнота й прогнози провідного видання у сфері бізнесу — журналу Forbes. Там вказується на інші ймовірні ризики для світової економіки протягом 2022 року: нові штами коронавірусу, зростання інфляції, криза в будівельній індустрії Китаю й нова хвиля закручування гайок у КНР, відтак — погіршення китайсько-американських відносин. Під час пандемії виникла також помітна криза ланцюжків постачання запчастин, що впливає не лише на швидкість ремонтів техніки, а й на строки виготовлення нової, замовленої заздалегідь.

Мінятимуть ландшафт сільського господарства й ще глобальніші речі, як-от зміна клімату, глобальне потепління, зелений курс Євросоюзу. Як реакція на все це — ціни на харчові продукти найшвидше зростатимуть і далі.

 

Сподівання й надії

Директор з маркетингу компанії AGCO у Східній Європі Антон Костирко розповів про ювілей: 175-річчя бренду сільгосптехніки «Массей Фергюссон». Техніка — вельми важливий чинник успішного агробізнесу. Урядовці обіцяли й далі підтримувати аграрного сільськогосподарського машинобудування й відшкодування 25% за вартість вітчизняного обладнання.

Попри все, аналітики вважають, що у 2022 році світова економіка нарешті перейде до сталого відновлення після кризи, пов’язаної з пандемією. І зростання світового ВВП може, за прогнозом агенції «Блумберг», сягнути 4,7%. Аграрії зазначали, що динаміка зростання світових цін на продукцію сільського господарства непогана, і вони найшвидше лишатимуться на високому рівні й наступного року. Зокрема, наводили такий приклад. Один із наших основних покупців — Китай активно скуповує продовольство і корми, крім того, нарощує поголів’я свиней, будує багатоповерхові свиноферми. У провідного ділового списку журналу «Форбс» з’явилися китайські мільярдери-свинарі. Це підвищує попит на нашу кукурудзу ще більше.

У нас поруч є надійний великий партнер — Європейський Союз, якому ще довго будуть потрібні українська сільськогосподарська продукція й робочі руки. Заступниця голови Держспоживслужби Ольга Шевченко повідомила, що у її відомстві працюють над розширенням напрямів і обсягів експорту продукції українських аграріїв: крім ЄС, США та Китаю також в Індонезію, Саудівську Аравію, Сінгапур, Японію та навіть у Колумбію. Стає дедалі більш залежною від українського зерна борошномельна і макаронна промисловість Туреччини. Хоча, мабуть, такі переробні потужності краще мати на нашому березі Чорного моря, а не на турецькому.

Держава не збирається втручатися в ринок, регулювати ціни, запевняли урядовці, — і це добре. Тож, як передбачається, 2022 року матимемо можливість отримати добру виручку, що перекриє негаразди. Сільське господарство лишатиметься однією з найприбутковіших галузей господарства. Однак економісти кажуть, що кожна гривня, вкладена в агросектор України, повертається кількома. Проте, як зазначив гендиректор УКАБ Роман Сластьон, багато що, як завжди, залежатиме від побудови правильної економічної стратегії кожним господарем, від правильності розподілення наявних ресурсів.

 

01 02 464 465 28 2

Алекс Ліссітса (праворуч) передає посаду президента УКАБ Петру Мельнику

 

Протягом останніх 14 років УКАБ очолював Алекс Ліссітса. На цій конференції він передав свої повноваження новому керівництву. «Мені не соромно і не стидно», — сказав пан Ліссітса, підсумовуючи 14 років свого президенства в асоціації. Він привітав свого наступника — нового президента УКАБ, добре відомого українській агроспільноті Петра Мельника. Той був членом президії Українського клубу аграрного бізнесу, працює виконавчим директором компанії «Агріком». Віцепрезиденткою обрали генеральну директорку компанії «Агро-Регіон» Катерину Рибаченко.

 

Коментарі

 

01 02 464 465 26 1

Денис КУДІНперший заступник міністра економіки України

— Тут зібрались аграрії — люди, які торік зробили найбільше для зростання економіки України. Сільське господарство — основний драйвер економічного зростання нашої держави. В Україні 30% валового національного продукту — це експорт. А найбільшу частку в експорті обіймає саме продукція сільського господарства. Цьогоріч у нас уперше за останні десятиліття утворився профіцитний платіжний баланс держави. Чому? Бо агросектор упевнено крокує вперед, а в Україну завдяки цьому заходить валюта. Наше завдання — максимально зберегти ці темпи зростання. Міністерство економіки визначило напрями, за якими слід рухатися, щоб підтримати наше зростання. Це — збільшення обігового капіталу, забезпечення випереджального розвитку інфраструктури. Банківська система України має невикористану ліквідність в обсязі приблизно 250 млрд гривень. Тож ми розуміємо своє завдання: стимулювати банки активніше кредитувати реальний сектор економіки. Ми й надалі розширюватимемо програму «5—7—9», вона добре себе показала. Її учасники — це 27 банків. Щодо капітальних інвестицій — сьогодні маємо проєкт інвест-нянь. Під кваліфікаційні потреби потрапляють проєкти обсягом понад 20 млн євро. Є інтерес до нього з боку аграрного бізнесу.

 

01 02 464 465 26 2

Роман ЛЕЩЕНКОміністр аграрної політики та продовольства України

— Цей рік за 30 років незалежності виявився для нас визначальним і в чомусь унікальним. Насамперед з погляду проведення земельної реформи. Було ухвалено історичні закони, пов’язані з ринком землі, його децентралізацією, інфраструктурою. Тут було чимало підводних каменів, спекуляцій, маніпуляцій, протидії. Час показав, що консервативна редакція земельної реформи, плановий запуск ринку землі є задовільними. Ви ж бачите, його нормально сприйняло суспільство. Звісно, є моменти, які нам треба доопрацювати. Хочу публічно заявити, що в бюджеті-2022 державна підтримка буде збільшена на такі напрями: тваринництво, садівництво, меліорація. Ми сфокусували державну підтримку на малих і середніх нішевих виробниках. Підтримка вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, компенсація фермерам кредитної ставки — це ми опрацювали разом із Міністерством економіки. Програму «5—7—9» ми також збережемо на 2022-й рік. Вирішальним буде для нас збереження темпів росту і стабільної політики без квотувань, різких обмежень — щоб ми були зрозумілі бізнесу і світові. Агросектор — це сьогодні не просто красива історія, а основи економічної безпеки країни та сталого розвитку.

 

01 02 464 465 28 1

Роман СЛАСТЬОН, генеральний директор УКАБ

— Минулий рік виявився найкращим для агро за останні часи. Мабуть, ніколи так нам так не щастило з опадами, яку 2021-му. Дощі не оминули навіть Південь і Схід. До того ж у країнах-конкурентах, що вирощують продовольство, ситуація була не такою доброю: посухи й неврожаї — в Канаді, США, Аргентині. До середини 2021 року були відносно дешевими ресурси. Відтак ми отримали рекордний урожай зернових, і у світі склалися високі ціни на зерно, які ми нині маємо. Однак далі ресурси зростатимуть у рази: природний газ, добрива, логістика. Ситуація складна, бо ЄС і Україна залежать від постачань природного газу з Росії. А ціна на нього лишиться значною мінімум до квітня.

Азотні добрива можуть підрости у ціні майже у 2,5 раза. Комплексні добрива теж дорожчатимуть, але менше. Щодо засобів захисту рослин — в Китаї зросла вартість деяких діючих речовин, зокрема гліфосату. Тому ЗЗР можуть зрости в ціні на 5–25%. По насінню ситуація простіша, хоча теж десь на 5% може бути подорожчання. Однак ціни на нашу агропродукцію тішать — вони нині на високому рівні. Дехто з експертів навіть каже: щодо зернових ми ввійшли у суперцикл високих цін, який триватиме ще довго. По олійних теж ситуація хороша — триває суттєве подорожчання. Скромніша серед інших соя. Хоча для неї не треба міндобрив, тож тут можна зекономити на виробництві.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

svidome

 24 травня 2022
Станом на 23 травня 2022 року у Кіровоградській області практично завершено посівну кампанію, яка цьогоріч була проведена успішно, з дотриманням термінів і перевищенням обсягу посівів.
Станом на 23 травня 2022 року у Кіровоградській області практично завершено посівну кампанію, яка цьогоріч була проведена успішно, з дотриманням термінів і перевищенням обсягу посівів.
24 травня 2022
 24 травня 2022
Фахівці «Уманської фруктової компанії» висадять5000 саджанців середньопізніх та пізніх сортів черешні на трьох гектарах саду.
Фахівці «Уманської фруктової компанії» висадять5000 саджанців середньопізніх та пізніх сортів черешні на трьох гектарах саду.
24 травня 2022
 24 травня 2022
Литва запропонувала створення військово-морської коаліції для зняття російської блокади з українського експорту зерна через Чорне море.
Литва запропонувала створення військово-морської коаліції для зняття російської блокади з українського експорту зерна через Чорне море.
24 травня 2022
 24 травня 2022
Із 23 травня 2022 року на порушників габаритно-вагових норм буде накладатися штраф згідно з чинним законодавством.
Із 23 травня 2022 року на порушників габаритно-вагових норм буде накладатися штраф згідно з чинним законодавством.
24 травня 2022
 23 травня 2022
Німецька селекційна компанія Deutsche Saatveredelung AG (DSV) придбала 100% акцій Канадської селекційної компанії Northstar Seed Ltd. Подія відбулась в квітні 2022 року, повне завершення угоди очікується в найближчі кілька місяців.
Німецька селекційна компанія Deutsche Saatveredelung AG (DSV) придбала 100% акцій Канадської селекційної компанії Northstar Seed Ltd. Подія відбулась в квітні 2022 року, повне завершення угоди очікується в найближчі кілька місяців.
23 травня 2022
 23 травня 2022
У перші 4 місяці поточного року Україна експортувала агропродовольчої продукції (групи 1-24 УКТЗЕД) на суму 7420 млн доларів, перевищивши на 3% торішні показники за січень-квітень.
У перші 4 місяці поточного року Україна експортувала агропродовольчої продукції (групи 1-24 УКТЗЕД) на суму 7420 млн доларів, перевищивши на 3% торішні показники за січень-квітень.
23 травня 2022

Please publish modules in offcanvas position.