Хроніки посівної

Хроніки посівної

/ Подія / Понеділок, 27 червня 2022 13:01

Через вторгнення військ російської федерації цьогорічна посівна суттєво відрізнялася від попередніх. Залежно від регіону фермери мали різні умови для проведення польових робіт. Дехто наразився на брак банківського фінансування — їм довелося розраховувати на власні сили. Інші потерпають від проблеми реалізації тогорічного врожаю. Про особливості посівної кампанії в різних областях України розпитали наших безстрашних аграріїв

11 12 474 475 16 2

Руслан Нерода, керівник ТОВ «Ріст-Агро», Миколаївська обл.

 

• Які труднощі відчуло господарство та як вдалося з ними впоратися?

— Перші два тижні після вторгнення не було можливості щось робити через бойові дії в передмісті Миколаєва, адже наші поля розташовано поблизу міста. З Херсона не вдалося вчасно вивезти мінеральне добриво, змушені були брати на виплату. Цього року банки нас не профінансували. Проте пощастило продати зерно з попереднього врожаю — налагодили збут на внутрішній ринок і експортували. Навіть невеликі продажі допомагали. Але все одно довелося заощаджувати. Так, знизили норму внесених добрив, насіння та засоби захисту рослин купували недорогі. Найскладнішим стало нерозуміння: на якому етапі зупинимося — дійдемо до збирання чи ні. Наразі вже є сподівання, що жнива будуть. Уже готуємося до збуту нового врожаю, шукаємо де зберігати зерно. Організовуємо також переробку зерна, на всіх фронтах диверсифікувати збут.

 

• Чи були затримання з посівною кампанією?

— Почали практично вчасно — на початку квітня. Підживлення ґрунту затримали на два тижні через снаряди, що літали практично над головами. Постійно боролися з бажанням зібрати сім’ю й поїхати якомога далі, все лишити.

 

• Які культури посіяли?

— Уже були озимі ріпак, пшениця та ячмінь, навесні сіяли льон і соняшник.

 

• Як спрацював людський чинник із початком бойових дій? Чи відбулася масова міграція працівників?

— Спочатку більшість виїхали з Миколаєва — це нормально. То був єдиний правильний вихід. Деяких співробітників мобілізували, довелося брати нових працівників, і це видається несправедливим.

Звісно, хочеться, щоб повернулося якомога більше людей. Проте це дуже індивідуально, кожний ставиться до ситуації по-різному, тому нікого не звинувачуємо.

 

• На вашу думку, чи потрібна наразі додаткова державна підтримка для країни загалом і для фермерів зокрема?

— Сьогодні всім фермерам дали доступ до вільного ринку. В цей важкий час не держава регулює відносини й проблемні питання, а ринок. Міністерство з питань сільського господарства не стало регулятором, учасником ринку, авторитетною організацією, яка може вирішувати питання, озвучувати їх, інформувати населення. Інформація, розміщена на сайті міністерства, нічого не варта. Основні проблеми, на жаль, не розв’язуються. Багато іноземців звертаються до мене з пропозицією допомогти в питаннях експорту. Так, маємо можливості, але наражаємося на митні та логістичні проблеми. Відтак виникає нагальна потреба у наявності відповідального справді робочого органу. Адже сільське господарство становить більш як 40% української економіки.

Деякі аграрії об’єдналися в асоціації. Вони беруть участь у семінарах, обговореннях, звертаються з питаннями до профільного міністерства. Решта фермерів самі по собі — розв’язують проблеми самостійно. На мій погляд, так не має бути.

 

• Це приголомшливий рік для всіх. Проте фермери зостаються на своєму фронті, адже продовольча безпека країни є першочерговою. Які ще потрібні дії для забезпечення якнайкращого результату?

— Слід визначитися: сільське господарство — це пріоритетний напрям, який має жорстко регулюватися, або ж це звичайний бізнес, і тоді ринок має диктувати, хто виживе, а хто помре. Поки що такого розуміння немає. На мій погляд, нині маємо великі можливості перебудувати всю систему. Слід раціональніше підходити до експлуатації земель. Варто стимулювати переробку на внутрішньому ринку, щоб не потрапляти в ситуацію, коли через блокування експорту зупиняється не лише сільське господарство, а й загалом економіка країни. Саме тепер ми визначаємо, яким має бути сільське господарство в наступні роки. Ми з цим рішенням дуже запізнились.

Найголовніше — зберегти фермера. Адже всі аграрії, які не можуть вести господарство через обстріли та руйнування, а також через пряму загрозу життю, найшвидше перейдуть в інші сфери. В такому разі країна втратить 10–20% фермерів. Щоб виростити хорошого аграрія, потрібні роки.

На якому рівні вдалося провести посівну на Вінниччині, розповів Андрій Капріца, власник ФГ «Флора А.А.»

 

11 12 474 475 17 2

Андрій Капріца, власник ФГ «Флора А.А.»

 

• Чи виникали труднощі в проведенні посівної цьогоріч?

— Насправді посівна у нас пройшла майже ідеально. Всіма необхідними матеріалами були забезпечені ще до початку війни. Тільки близько 30% насіння соняшнику та кукурудзи не доставили. Добрива закупили влітку, не економили, а вносили як і планували. З матеріальною частиною посівної у нас проблем не було. Більше з тим, навіть купили новий трактор. Виникли незначні проблеми щодо дизельного пального. Проте, оскільки 70% придбали заздалегідь, то тільки 30% закуповували під час бойових дій. Тепер намагаємось запастись пальним для збирання врожаю. Але ціни дуже високі, тому зважатимемо на ситуацію.

 

• Польові роботи розпочали вчасно?

— Завадила тільки погода — було занадто вогко. Тому роботи почали з невеликим запізненням. Інших проблем не було. На той час вже існував механізм бронювання працівників. Ми цим скористалися, тому всі співробітники лишилися працювати на підприємстві. З кадрами теж дефіциту й проблем не було.

 

• Чи вдалося продати попередній врожай?

— З цим маємо проблему, бо 30% урожаю, який лишився на складах, не можемо реалізувати. Головним питанням на сьогодні є звільнення складів. Адже незабаром треба збирати новий урожай і десь його зберігати. Наприклад, соняшник і ячмінь ще можна продати. А от пшеницю — ні. Навіть за зниженою ціною вона нікому вже не потрібна.

 

• Як плануєте усунути цю проблему?

— Насправді поки що немає рішення.

 

• Чи вдалося цього року скористатися банківським кредитом?

— Треба віддати належне керівництву держави, адже добре організували роботу банків. Щоправда, комерційних, бо з державними, як завжди, велика проблема. Ми взяли кредит у повному обсязі в комерційному банку, під державні гарантії зокрема. Тепер будуємо сушарку, тому оформляємо ще один кредит.

Наприклад, у фермерів із Миколаївщини не було можливості взяти кредит.

Справді, існує певна районованість у видачі кредитів. Наша область потрапила у «зелену» зону. Проте в деяких регіонах через ведення активних бойових дій банки кредити не видають. На жаль, це величезна проблема для багатьох наших колег.

 

• А які культури посіяли цього року?

— Господарство обробляє 1250 гектарів ріллі. Вирощуємо стандартний для нашої зони набір культур: пшеницю, соняшник, кукурудзу, інколи ріпак й останні два роки — цукрові буряки. Нині зменшили трохи посіви кукурудзи й замінили її на цукрові буряки — 110 гектарів. Такий наш вклад у підтримання продовольчої безпеки України. Щоб не було черг за цукром.

 

• На Вашу думку, жнива почнуться вчасно?

— Такі озимі культури, як пшениця, ячмінь, ріпак у нашій зоні наразі потерпають від браку опадів. Думаю, жнива почнуться навіть раніше. Тільки в разі зміни погоди вегетація трохи подовжиться. Щодо пшениці, то на великий урожай не варто в нашому регіоні розраховувати, і строки збирання трохи скоротяться.

 

• Фермери провели посівну кампанію, що робити далі та як експортувати зерно?

— А що ми можемо зробити в заблокованих портах? Від фермерів тут точно нічого не залежить. Підтримуємо армію, забезпечуємо економічну і продовольчу безпеку країни. Далі — справа за керівництвом держави. Насамперед слід розв’язати питання розблокування портів і подальшої можливості вивести продукцію, яку виростимо. Утопічні ідеї про сухопутний шлях вивезення продукції через Польщу нічого не дадуть. Пропускна спроможність цих коридорів дуже мала. Фермерам потрібен порт. Проте не можна казати, що за будь-яку ціну.

 

• Чи зміниться ситуація до часу збирання нового врожаю? Як бачите розв’язання цієї проблеми?

— З огляду на підлість рашистських загарбників, важко уявити, що ситуація покращиться, проте дуже хочеться вірити. Україна споживає 30%, а може, й менше, від того, що вирощує. Тому на внутрішнього споживача не варто розраховувати. Кілька областей можуть забезпечити всю продовольчу безпеку країни на рік і більше. Фермери вірять у наші Збройні сили й у розв’язання проблеми з портами. Решту — зробимо.

 

Розмовляла Тетяна Ковальчук

svidome

 08 серпня 2022
Цей рік є дуже складним для українських аграріїв через війну та труднощі, що вона створює. Однак, враховуючи ці обставини, можна говорити про відносно непогані показники валових зборів.
Цей рік є дуже складним для українських аграріїв через війну та труднощі, що вона створює. Однак, враховуючи ці обставини, можна говорити про відносно непогані показники валових зборів.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Під урожай 2023 року Група АГРОТРЕЙД планує засіяти озимим ріпаком понад 15 тисяч гектарів, що вдвічі більше ніж було минулого року.
Під урожай 2023 року Група АГРОТРЕЙД планує засіяти озимим ріпаком понад 15 тисяч гектарів, що вдвічі більше ніж було минулого року.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Сьогодні Балкер Sacura, навантажений українською агропродукцією, покинув порт «Південний» і прямує до Італії.
Сьогодні Балкер Sacura, навантажений українською агропродукцією, покинув порт «Південний» і прямує до Італії.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Цьогоріч через обстріли та мінування кількість пожеж у полях в Україні була рекордною. Протягом пожежонебезпечного періоду українські рятувальники ліквідували 280 пожеж на ділянках аграріїв.
Цьогоріч через обстріли та мінування кількість пожеж у полях в Україні була рекордною. Протягом пожежонебезпечного періоду українські рятувальники ліквідували 280 пожеж на ділянках аграріїв.
08 серпня 2022
 08 серпня 2022
Дискування стерні – одна з найважливіших польових операцій. Відповідно до належних сільськогосподарських операцій, це слід робити якомога швидше після збору врожаю.
Дискування стерні – одна з найважливіших польових операцій. Відповідно до належних сільськогосподарських операцій, це слід робити якомога швидше після збору врожаю.
08 серпня 2022
 05 серпня 2022
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила, що в липні світові ціни на продовольчі товари різко впали, а основні зернові культури та олії подешевшали більш ніж на 10%.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила, що в липні світові ціни на продовольчі товари різко впали, а основні зернові культури та олії подешевшали більш ніж на 10%.
05 серпня 2022

Please publish modules in offcanvas position.