Нове в агроподатках

/ Питання бухгалтерії / П'ятниця, 17 грудня 2010 11:29
Андрій ГРИНЧУК, юридична фірма «Гринчук, Горпинюк та Партнери»

Прийняття парламентом Податкового кодексу (надалі - ПК) змусило представників малого та середнього бізнесу вдатися до свіжого в пам’яті способу боротьби - пікетування на майдані. Попри напругу, яку викликає у суспільстві прийнята «економічна конституція», ознайомитися з її останньою редакцією ані підприємцям, ані фахівцям економіки чи права неможливо, оскільки протягом всього часу підготовки цієї публікації офіційний сайт Верховної Ради України лише повідомляв, що документ готується на підпис, не розкриваючи його змісту. Тому бажаючі знати, як же нам з нового року доведеться розраховуватися із державою за її публічний сервіс, можуть користуватися лише документом, який був підготовлений до другого читання, а також репортажами з сесійного залу щодо внесених або відхилених правок.

Використовуючи проект ПК, поданий на друге читання у парламент, спробуємо провести короткий огляд новел, які насамперед стосуються аграрного бізнесу.
Фіксований сільськогосподарський податок
Зібрання норм податкового законодавства в межах одного кодексу передбачає скасування чинності Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок». Натомість в Кодекс у розділ XIV «Спеціальні податкові режими» включено Главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок». Одразу зазначимо, що революції у фіксованому сільгоспподатку не відбулося, більшість норм закону в той чи інший спосіб було інкорпоровано до ПК.
Кодекс деталізує визначення сільськогосподарської продукції, прямо зазначаючи, що це - продукція груп 1-24 УКТ ЗЕД (п. 14.1.237), а до поняття сільськогосподарського товаровиробника включає положення, що він може займатися переробкою власновиробленої сировини на давальницьких умовах (п. 14.1.238).
У п. 301.1 ПК передбачає, що платниками фіксованого сільгоспподатку з урахуванням встановлених обмежень можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (звернемо увагу, що закон в ч. 1 ст. 2 умовою реєстрації встановлює лише перевищення 75%).
Однак ПК вводить додаткові обмеження порівняно з законом до переліку осіб, які можуть бути платниками фіксованого сільгоспподатку. Так, не можуть бути такими:
-       суб’єкти господарювання, у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (п. 301.6.1);
-       суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноградних виноматеріалів (коди згідно з УКТЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції (п. 301.6.2);
-       суб’єкти господарювання, які на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 301.6.3).
У зв’язку з останнім пунктом варто наголосити, що йдеться саме про податковий борг, а не податкове зобов’язання, яке оскаржується платником у судовому порядку. Тому відмова органу податкової служби у реєстрації платником фіксованого сільгоспподатку у зв’язку з тим, що справа по оскарженню рішення про донарахування податкових зобов’язань перебуває у суді, буде неправомірною.
Порівняно з чинним законом ПК у ст. 304 вводить нову ставку фіксованого сільгоспподатку для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Вона становитиме 1% бази оподаткування. Під згаданою спеціалізацією слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки двох третин доходу (66%) від реалізації усієї власновиробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Кодексом збережено пільгові ставки фіксованого сільгоспподатку для гірських зон та поліських територій, але, на відміну від закону, їх визначення віднесено до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, а не обласних рад.
Статтею 306 ПК пропонується врегулювати питання сплати податку, коли платник фіксованого сільгоспподатку володіє земельними ділянками на праві оренди. Якщо орендодавець є також платником фіксованого сільгоспподатку, то саме він повинен включати до своєї декларації земельну ділянку, що передана в оренду. Якщо ж орендодавець не є платником цього податку, то орендовану земельну ділянку в свою декларацію включає орендар.
Урахувати ризики сільгоспвиробництва ПК пропонує шляхом встановлення у п. 308.5 правила, згідно з яким якщо платники фіксованого сільгоспподатку не можуть виконати вимогу щодо 75-відсоткового критерію частки сільськогосподарського товаровиробництва у зв’язку з виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, то до них у наступному податковому (звітному) році не застосовується вимога, відповідно до якої частка сільськогосподарського товаровиробництва повинна дорівнювати або перевищувати 75%. Однак підтвердження обставин непереборної сили здійснюється шляхом прийняття рішення ВР, АРК або обласних рад. Тому без лобістських потуг на місцевому рівні платникам податку в цьому випадку не обійтися. Парадоксально, але Кодекс не лише не зменшує у такому випадку податкове навантаження, але навпаки змушує платників податків витрачати додаткові кошти на лобістські заходи.
Анонсована в медіа зміна ставки і механізму сплати фіксованого сільгоспподатку для тваринницьких та тепличних господарств (2% виручки від реалізації) у проекті ПК, підготовленого до другого читання, не відбулася.

Податок на додану вартість
Закон України «Про податок на додану вартість» також втратить чинність із набранням законної сили ПК. Як і у випадку з фіксованим сільгоспподатком, оподаткування ПДВ сільськогосподарської діяльності радикальних змін не зазнає за винятком чи не найважливішого - ставки, яка застосовується при використанні спеціального режиму оподаткування цим податком та строку існування спеціального режиму.
Стаття 81 Закону про ПДВ «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства» майже повністю перенесена до розділу V ПК. Стаття 209 ПК передбачає, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства і при цьому відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування. Критерії, яким має відповідати платник податків, ПК не змінює, проте розширює перелік сільськогосподарських товарів, відносячи сюди також групи товарів 4101, 4102, 4103, 4301 УКТ ЗЕД - шкури необроблені, сировина хутрова (п. 209.7).
Згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Вказані суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України - реанімуємо ідею спецрахунків із ПДВ.
Безсумнівно, їх використання створює додаткові незручності для платника та породжує зайву паперотворчість. Більше того, якщо на основі ПК Кабміном не буде своєчасно затверджено порядок використання спецрахунків, застосування механізму спеціального режиму оподаткування для сільгосппідприємств може унеможливитися через таку «дрібничку».
Подібно, як і для фіксованого сільгоспподатку, для ПДВ у п. 209.11 ПК також встановлено, якщо суб’єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, такі суб’єкти мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги (не менш ніж 75% доходів від сільгосппродукції). Знову ж таки встановлення обставин непереборної сили щодо конкретних підприємств здійснюється ВР, АРК та обласними радами.
Податковий кодекс у 209.17 перелічує види діяльності згідно з КВЕД у сфері рибальства, сільського, лісового господарства, на які поширюється спеціальний режим оподаткування ПДВ. При цьому залишається відкритим питання стосовно змін, які будуть вноситися до КВЕД: чи не забудуть їх внести у ПК?
Завдяки «хитромудрій» законодавчій техніці ставка ПДВ в Україні до 31 грудня 2013 року становитиме 20%, але сільгосппідприємства при використанні спеціального режиму оподаткування ПДВ зобов’язані застосовувати ставку, вказану в пп. «а» п. 193.1 ПК, тобто 17%. Відтак, нижча ставка ПДВ, який залишається у розпорядженні агробізнесу, не дасть можливості отримати кошти, необхідні для модернізації виробництва.
Однак основною ознакою спеціального режиму оподаткування ПДВ сільгосппідприємств є його тимчасовість. У запропонованій до другого читання редакції ПК було встановлено строк його застосування - до 31 грудня 2014 року. Проте, за повідомленням ЗМІ, під час обговорення у сесійній залі цей строк було продовжено до 31 грудня 2017 року.
Насамкінець звернемо увагу, що ПК залишає тимчасово до 1 січня 2015 року встановлений раніше порядок дотування. Сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі.
Безперечно, що на оподаткування сільськогосподарського бізнесу поширюються норми ПК, які врегульовують оподаткування тих чи інших форм ведення господарювання незалежно від їх галузевого спрямування. З огляду на це ПК скасовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для юридичних осіб (з 1 квітня 2011 року). Відтак, до підприємств будь-якої галузі можуть бути застосовані збільшені повноваження органів державної податкової служби у сфері контроль-перевірочної роботи та адміністрування податків тощо.

1

 17 липня 2019
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Державна фіскальна служба розробила та оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким затверджуються зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 
Державна фіскальна служба розробила та оприлюднила проект наказу Мінфіну, яким затверджуються зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 
17 липня 2019
 17 липня 2019
Компанія ALFA Smart Agro продовжує розвивати напрямок трейдингу агропродукцією і цього сезону запроваджує новий інструмент – укладання договорів в іноземній валюті.
Компанія ALFA Smart Agro продовжує розвивати напрямок трейдингу агропродукцією і цього сезону запроваджує новий інструмент – укладання договорів в іноземній валюті.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На Прикарпатті на території хутора Ловаги колишній військовий АТО Сергій Швець, уже 5 років відновлює приміщення для страусиної ферми.
На Прикарпатті на території хутора Ловаги колишній військовий АТО Сергій Швець, уже 5 років відновлює приміщення для страусиної ферми.
17 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.