agro business 160 160

Зміни в оподаткуванні агробізнесу

/ Питання бухгалтерії / Субота, 25 грудня 2010 08:43
Микола СТРУЦЬ,молодший партнер IMG Partners
Нещодавно був прийнятий Податковий кодекс України, яким регулюються відносини між державою у вигляді податкових органів та підприємств із питань оподаткування. Сільськогосподарські підприємства не є виключенням. Виходячи з тексту Кодексу, можна констатувати, що він змінює багато суттєвих моментів, у зв’язку з чим необхідно проаналізувати, що саме стосується аграрного бізнесу.

Основні положення Кодексу поширюються на всі підприємства без урахування їхньої сфери економічної діяльності. Передусім треба відмітити положення щодо зменшення ставки податку на додану вартість у 2014 році до 17% та податку на прибуток протягом 6 років до 16%.

При цьому великою проблемою для багатьох підприємств є збільшення бази оподаткування. Новим для бізнесу є положення щодо скасування правила «першої події», що може ускладнити бухгалтерський облік на вітчизняних підприємствах. Сюди слід віднести проблему взаємодії із платниками єдиного податку, яка виражається у забороні відношення на витрати вартість товарів та послуг, які були придбані у платників єдиного податку.

Стосовно аграрного бізнесу суттєвих новацій, за виключенням деяких, про які ми поговоримо нижче, для аграрного виробництва немає. Податковий кодекс передбачає збереження цілої низки особливостей оподаткування сільського господарства. Зокрема, збережено спеціальний режим оподаткування податком на прибуток та ПДВ та фіксований сільськогосподарський податок. Але для аграрного бізнесу істотними податками є два: земельний податок і податок на прибуток. Решта податків, по суті, не є важливими, а фіксований сільськогосподарський податок у такому вигляді, якому він є, навіть із урахуванням змін у податковому кодексі, вже морально застарів. Єдиний вихід - це трансформація його у диференційований земельний податок, який слід вилучати із розділу «Спеціальні режими оподаткування» і закріпити в розділі «Плата за землю», що буде логічним за своєю структурою.
Отже, режим податку на прибуток за новим Кодексом, як і в старому, передбачає для сільськогосподарських підприємств подання декларації із податку на прибуток у строки, які визначені законом для річного податкового періоду, та сплату податку за підсумками звітного податкового року. Як і раніше, сума плати за використання землі у сільськогосподарському виробництві вираховується із податку на прибуток. При цьому варто зазначити, що такими сільськогосподарськими компаніями вважаються лише ті, дохід від реалізації сільгосппродукції яких становить більш ніж 50% загальної суми доходу за попередній звітний рік. А звітний рік для таких компаній починається з 1 липня, а закінчується 30 червня.
Відповідно до ст. 14.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» це не поширюється на підприємства, основною діяльністю яких є виробництво та/або продаж продукції квітково-декоративного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої у річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина і виноматеріалів (крім виноматеріалів, що продаються для подальшої переробки), які оподатковуються у загальному порядку.
Не зазнав суттєвих змін із прийняттям Податкового кодексу і фіксований сільськогосподарський податок. Однак деякі новації все ж присутні. Автори документа в своїй пояснювальній записці зазначають, що з його прийняттям буде вдосконалений чинний порядок оподаткування сільгосппідприємств, ключові норми якого не змінювалися з 1999 року, та будуть усунені недоліки в чинному порядку оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком, які створюють дискримінаційні умови для господарської діяльності інших сільгосппідприємств, стримуючи їх розвиток.
У прийнятій редакції Кодексу, на відміну від чинного законодавства, більш чітко визначено термін «сільськогосподарська продукція» (виключно товарна), що використовується при визначенні платників фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки його неоднозначне тлумачення створювало умови для ухилення від оподаткування тим особам, які не займаються сільськогосподарським товарним виробництвом.
Розмір фіксованого сільськогосподарського податку тепер буде визначатися, виходячи із грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, з урахуванням її щорічної індексації відповідно до земельного законодавства. Передбачено запровадження окремого обліку доходів платників фіксованого сільгоспподатку, отриманих від продажу несільськогосподарської продукції, з оподаткуванням таких доходів у загальному порядку. Крім того, передбачено обмеження строку застосування цього податку до 2010 року.
Такі зміни були обумовлені низкою об’єктивних причин. А саме: відсутність можливості реформованому сільському господарству створити за період дії фіксованого сільськогосподарського податку міцну матеріально-технічну та фінансову базу для подальшого стабільного сільськогосподарського виробництва. Таким чином, із прийняттям Податкового кодексу були вирішенні проблеми, що виникали із застосуванням фіксованого сільськогосподарського податку, зокрема, обліку осіб (які створюються шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення) та вдосконалення механізму обчислення цього податку.
Також позитивними змінами щодо фіксованого сільськогосподарського податку є незмінність статусу платника цього податку як юридичної особи, а головне те, що уточнюється загальний рівень доходу сільськогосподарського товаровиробника, який був отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки. Якщо раніше загальна сума доходу такого підприємства за попередній звітний рік мала перевищувати 75%, щоб отримати право на реєстрацію платником фіксованого сільськогосподарського податку, то відповідно до прийнятого Кодексу така питома вага має лише дорівнювати 75%.
Прийняття Податкового кодексу також має і негативні наслідки для сільського господарства. Мова йде про заборону застосування нульової ставки ПДВ при експорті зернових культур товарних позицій 1001-1008 та технічних культур товарних позицій 1205 та 1206. Це означає, що агрокомпанії мають нараховувати 20% ПДВ при першій поставці зерна, ріпаку та соняшнику, та не матимуть права на відшкодування ПДВ при експорті цих культур. Звідси зростання цін на зерно, що може призвести до неконкурентоспроможності українського продукту щодо імпортованого. Однак ця норма буде введена в дію лише 1 липня 2011 року.
Із не менш негативними наслідками із прийняттям Податкового кодексу зіткнуться виробники молока та м’яса. Це пов’язано зі скасуванням чинного режиму нарахування дотацій для виробників молока і м‘яса. За новими правилами дотація не буде здійснюватися автоматично, оскільки уряд відповідно до Кодексу має запроваджувати під час прийняття бюджету зміну чинного на сьогодні прозорого і автоматичного механізму надання дотацій на централізацію ПДВ від переробників у спецфонді держбюджету та розподіл його у ручному режимі за невідомим наразі алгоритмом. Проте згідно з перехідними положеннями така норма буде введена в дію лише з 1 січня 2015 року, а до цього часу буде збережений чинний порядок нарахування дотацій.
Насамкінець зауважимо, що загалом аграрний сектор не зазнав суттєвих змін із прийняттям Податкового кодексу, однак ці моменти, що були змінені, мають як позитивні, так і негативні наслідки. Проте це лише теорія, як буде на практиці - покаже час.

 

 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024
 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.