×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Головні важелі механізму ціноутворення

/ Питання бухгалтерії / Понеділок, 21 жовтня 2013 12:08
altТіна КУБАЙ, бухгалтер-аудитор
З огляду на класичну політекономію у світі існує закономірна наукова теорія ціноутворення, головним чинником якої є об’єктивна вартість товару. Саме визначення цінових пропорцій, зумовлених попитом і пропозицією товару в конкретний період, і є основою формування ціни. Вислів К. Маркса, що ціна є грошовим виразом вартості товару, пам’ятає кожен.

 

Втім, відвідавши конференцію «Цінові стратегії на ринках зернових, олійних і цукру», що відбулася 11 вересня цього року (організатор компанія «ПроАгро») та аналізуючи виступи авторитетних доповідачів щодо особливостей сьогоденного ціноутворення на аграрному ринку, можна зробити висновок: головні важелі у вітчизняній ціновій політиці не підпорядковуються жодним загальноприйнятим економічним законам. З цього приводу влучно сказав один із доповідачів М. Горбачов, директор компанії New World Grain Ukraine (Європейська Бізнес Асоціація), що «сучасний агроринок в Україні діє без усіляких правил».
 
Перелік чинників, які, на думку лекторів, найбільше впливають сьогодні на ринкові ціни на сільгосппродукцію, у промовах кожного доповідача суттєво відрізнялися один від одного. Склалось таке враження, що нинішня цінова ситуація на ринках зернових та олійних культур взагалі вийшла з-під контролю. Зрештою, думка кожного доповідача таки заслуговує уваги, висновки, які були зроблені, мали на те обґрунтовані підстави та докази.
 
Сучасні маркетингові дослідження - основа в ціновій політиці
Що ж сьогодні відбувається з цінами на агроринку та чи можливе застосування загальновідомих методик прогнозування ринкових цін на зернові, олійні та продукти їх переробки? Щоб спробувати дати відповідь на це риторичне питання, хотілося б нагадати передумови формування нашого вітчизняного агроринку, коли після розпаду командно-адміністративного устрою його розвиток фактично пішов на самотік. З того часу у ціновій політиці для більшості вітчизняних сільгоспвиробників переважає таке просте правило: продаж продукції відбувається тоді, коли діють найсприятливіші ціни та пропозиції партнерів. Втім, не все так прозоро у ринкових відносинах. З кожним роком набуваючи досвіду, аграрії розуміють, щоб досягти значних успіхів в агробізнесі, потрібен об'єктивний аналіз поточної цінової ситуації, та без впровадження сучасних принципів маркетингових досліджень вже не обійтись. Ці знання вкрай актуальні сьогодні для українських аграріїв, при чому вивчаючи ази маркетингу, треба враховувати й державні аспекти цінової політики та національні особливості агроринку.
 
Державне регулювання цін
Варто погодитись з тим, що стрімка інтеграція у світовий аграрний ринок українських сільгоспвиробників набула нових пріоритетів у формуванні цінової політики. Саме зараз в умовах нестабільної економіки і світової кризи втручання держави у формування деяких цінових критеріїв, у тому числі й на аграрному ринку - досить важливий крок. Розробка правил ціноутворення та затвердження їх на законодавчому рівні запобігає уникненню маніпуляцій із цінами як найпоширенішого інструменту оптимізації оподаткування.
 
Так, з 1 вересня 2013 року набув чинності Закон про трансферне ціноутворення, що передбачає встановлення державного контролю над формуванням цін для експортно-імпортних операцій великих платників податків та скасовує можливість виведення прибутку в країни з низькою ставкою оподаткування. Норми Закону № 408-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» розглянемо більш детально.
 
Дещо про трансфертні ціни
На початку спробуємо розібратися, що таке трансфертні ціни. Отже, за загальним визначенням це різновид відпускних цін, вживаних при реалізації виробів всередині організації (асоціації, підприємства) між його підрозділами. Як правило, інформація про трансфертні ціни є комерційною таємницею, оскільки з її допомогою підприємства реалізують внутрішні завдання. Трансфертні ціни широко використовуються у діяльності транснаціональних компаній і корпорацій, що мають філії у декількох країнах. Оскільки міжнародні корпорації діють в країнах, які мають різне законодавство, то вони прагнуть використовувати переваги ринків цих країн для здобуття максимального прибутку, й інструментом реалізації цієї мети є трансфертні ціни.
 
Варто зазначити, що використання трансфертних цін дозволяє корпораціям маневрувати наявними ресурсами. А саме зменшувати суму митних платежів і зборів, мінімізувати сплачувані податки шляхом завищення цін на продукцію (товари), вироблені в країні з високим рівнем оподаткування, і заниження цін у країнах із низьким рівнем оподаткування; здійснювати перерозподіл прибутку між дочірніми компаніями та головним підприємством.
 
altНововведений Закон № 408-VII здійснює податковий контроль за трансфертним ціноутворенням та передбачає коригування податкових зобов’язань платника податків до рівня податкових зобов’язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансових умов, які мали місце під час здійснення порівнянних операцій, передбачених ст. 39 ПК, сторони яких не є пов’язаними особами. Згідно із законом, контроль за трансфертним ціноутворенням має здійснюватися при проведенні операцій, обсяг яких з кожним контрагентом становить більше 50 млн грн на рік: між пов'язаними особами; між особами, хоча б одна з яких зареєстрована на території, у якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на п'ять і більше процентних пунктів менше, ніж в Україні.
 
До речі, пов’язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення (як передбачено законом) визнаються:
 
  • юридичні особи - у разі, коли одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 % і більше;
  • фізична та юридична особа - у разі, коли фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 % і більше;
  • юридична особа і особа, яка має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 % і більше складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
  • юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
  • юридичні особи, в яких 50 % і більше складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначено (обрано) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
  • юридичні особи, в яких 50 % і більше складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради становлять одні і ті самі фізичні особи;
  • юридична особа та фізична особа - у разі здійснення фізичною особою повноважень одно-особового виконавчого органу такої юридичної особи;
  • юридичні особи, в яких повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна та сама особа;
  • фізичні особи: чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні, неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник та дитина, над якою встановлено опіку, піклування.
 
Для фізичної особи загальна частка корпоративних прав платника податку (голосів у керівному органі), якою вона володіє, визначається як частка корпоративних прав, що безпосередньо належить такій фізичній особі, та частка корпоративних прав, що належить юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою.
 
Отже, в Законі передбачено, що коли ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна операції визначається відповідно до ст. 39 цього Кодексу, але не може бути меншою за мінімальну або індикативну ціну.
 
Так, відповідно до закону, під час проведення аукціону (конкурсних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (конкурсних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом. Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту. У випадку коли продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, заставленого позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.
 
У разі застосування платником податку при здійсненні контрольованих операцій цін, які не відповідають рівню звичайних цін на відповідні товари (роботи, послуги), і якщо в результаті такої невідповідності виникає заниження податкового зобов’язання, платник податків має право самостійно провести коригування податкових зобов’язань та сплачених сум податку відповідно до пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПК.
 
Трансфертний Закон підкріплено новими нормативними документами
На виконання вимог нововведеного Закону № 408-VII щодо регулювання трансфертних цін Міндоходів розробило пакет документів у рамках формування нормативної бази у сфері трансфертного ціноутворення.
 
altПодатківцями розроблено відповідний порядок формування ринкових цін, наведені джерела інформації про ринкові ціни та визначений діапазон цінового коливання для експортно-імпортних операцій. Зокрема, порядок і процедура узгодження цін у контрольованих операціях, на підставі яких підписується договір про ціноутворення, передбачає взаємодію між Міндоходів і великими платниками податків як у частині попереднього обговорення та визначення цін, так і залучення документів, що визначають і підтверджують ціни. Взаємодія із працівниками міністерства проводиться і в контрольованих зовнішньоекономічних операціях.
 
Щодо діапазону ринкових цін - від мінімальної до максимальної - він використовується для усіх методів ціноутворення та визначається виходячи із загальної вибірки цін.
 
За пропозицією Міндоходів, крім використання діапазону цін, також розраховувати ринковий діапазон рентабельності. «Методичні рекомендації щодо порядку та особливості використання ринкового діапазону цін і ринкового діапазону рентабельності для кожного із методів визначення ціни в контрольованих операціях розробляються центральним органом виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері оподаткування та митних платежів»,- йдеться у нормативних документах, запропонованих Міндоходів.
 
Розглядаючи приклади державного регулювання цін, хотілось також зауважити про нещодавно внесений на розгляд Верховної Ради та оприлюднений проект змін до Податкового кодексу України про використання поняття «звичайна ціна».
 
Проект закону вводить нові критерії у такі поняття, як «звичайна ціна» та «справедлива ринкова ціна», що містяться у положеннях Податкового кодексу України, зокрема в розділах ІІІ-V «Податок на прибуток підприємств», «Податок на доходи фізичних осіб», «Податок на додану вартість». Як передбачається, справедливими ринковими цінами необхідно буде керуватися у ряді випадків, які раніше вимагали застосування звичайних цін, а саме:
 
  • вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку, що включається в інші доходи;
  • визначення доходів концесіонера у вигляді вартості основних засобів, отриманих платником податків від концесієдавця;
  • визначення максимальний порогу для вартості основних засобів внесених до статутного капіталу;
  • визначення амортизаційної вартості нерухомості, придбаної разом із землею;
  • визначення доходу від продажу (іншого відчуження) землі;
  • вартість виплати дивідендів у негрошовій формі для розрахунку авансового внеску;
  • визначення первісної вартості основних засобів отриманих в обмін на неподібні об'єкти тощо.
 
Таким чином, вивчення сучасних ринкових інструментів торгівлі, їх взаємодії, з урахуванням чисельних державних обмежень - справа не легка, але важлива, яка має реальне стратегічне значення для аграрного бізнесу в цілому.

1

 19 вересня 2019
Компанія з турецькими інвестиціями ТОВ «Агро-Байхао» до кінця поточного року планує запустити завод з переробки висівок в гранули в Херсоні.
Компанія з турецькими інвестиціями ТОВ «Агро-Байхао» до кінця поточного року планує запустити завод з переробки висівок в гранули в Херсоні.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Після відкриття ринку землі в Україні купувати та продавати її зможуть лише громадяни України та українські компанії.
Після відкриття ринку землі в Україні купувати та продавати її зможуть лише громадяни України та українські компанії.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Станом на 18 вересня українські аграрії у 10-ти областях приступили до збирання цукрових буряків, яких викопано на площі 12 тис. га або 6% до прогнозу та зібрано 558 тис. тонн при урожайності 457,7 ц/га.
Станом на 18 вересня українські аграрії у 10-ти областях приступили до збирання цукрових буряків, яких викопано на площі 12 тис. га або 6% до прогнозу та зібрано 558 тис. тонн при урожайності 457,7 ц/га.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Компанія пропонує клієнтам п’ять основних сортів: «Роял Гала», «Голден Делішез», «Гренні Сміт», «Ред Делішез» і «Пінова».
Компанія пропонує клієнтам п’ять основних сортів: «Роял Гала», «Голден Делішез», «Гренні Сміт», «Ред Делішез» і «Пінова».
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Завтра, 20 вересня, з 10:00 до 12:00 майже по всій території України українські аграрії проведуть мирні акції, мета яких привернути увагу громадськості, Президента України та Уряду до проблем впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.  Про це повідомляється на сайті Всеукраїнської Аграрної Ради Згідно з останніми заявами влади, при відкритті ринку землі планується надати дозвіл купувати землю юридичним ...
Завтра, 20 вересня, з 10:00 до 12:00 майже по всій території України українські аграрії проведуть мирні акції, мета яких привернути увагу громадськості, Президента України та Уряду до проблем впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.  Про це повідомляється на сайті Всеукраїнської Аграрної Ради Згідно з ...
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
За приблизними оцінками, сьогодні в Україні неінвентаризована земля становить 5-25% залежно від регіону.
За приблизними оцінками, сьогодні в Україні неінвентаризована земля становить 5-25% залежно від регіону.
19 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.