Також читайте: Електронне адміністрування ПДВ починає діяти
Електронний документообіг та звітність з ПДВ
З 1 січня 2015 р. майже весь документообіг, пов’язаний з обліком ПДВ — всі податкові накладні (разом із додатками) та податкова звітність з ПДВ, повністю переводяться в електронну форму, за винятком документів, які дають право на податковий кредит без наявності податкової накладної (див. п. 201.11 ПКУ).
Звітність
Абсолютно всі платники ПДВ тепер будуть звітувати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб згідно зі змінами до п. 49.4 ПКУ. Права на подання паперової звітності з ПДВ вже немає, тож усім платникам ПДВ слід подбати про спеціальне програмне забезпечення, доступ до Інтернету та електронний цифровий підпис.
Податкові накладні та податковий кредит
Кожна податкова накладна буде реєструватися у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) та виписуватиметься лише в електронній формі (відповідні зміни внесено в п. 201.1 ПКУ). У зв’язку з цим право на податковий кредит вже не потрібно підтверджувати отриманими податковими накладними в паперовій або електронній формах, лише деякі з яких повинні були реєструватися у ЄРПН — з п. 198.2 ПКУ виключено відповідну вимогу. Тепер право на податковий кредит підтверджуватиметься тільки зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.
Відповідно вже немає необхідності в нормах п. 201.6, згідно з якими податкова накладна визнавалася податковим документом і зазначалося, що вона відображається як у реєстрі податкових накладних продавця, так і в реєстрі податкових накладних покупця. У разі ж виникнення розбіжностей між такими реєстрами ДПІ, яка повинна контролювати зміст цих документів, повідомляє платника ПДВ про таку розбіжність. П. 201.6 ПКУ зобов’язував продавця усунути цю розбіжність шляхом визнання податкового зобов’язання протягом 10 днів з дня отримання такого повідомлення. На практиці траплялися і зворотні ситуації, коли податківці знімали за камеральною перевіркою податковий кредит у покупців через відсутність податкової накладної, за яким він був визнаний, у реєстрі податкових накладних у продавця. Тепер цих процедур не буде.
Підтвердження податкового кредиту податковими накладними здійснюватиметься так: податкова накладна складається в електронній формі у день виникнення податкових зобов’язань продавця згідно з п. 201.4 ПКУ, продавець реєструє її в ЕРПН протягом 15 к. д., наступних за датою її складання (п. 201.10 ПКУ). Тільки після реєстрації податкової накладної покупець зможе отримати її, і лише в електронній формі (п. 201.1 ПКУ). Суми ПДВ, не підтверджені зареєстрованими податковими накладними, не включаються до податкового кредиту (п. 198.6 ПКУ, п. 201.11 ПКУ).
Також читайте: Зміни у декларації з ПДВ
Дата виникнення права на податковий кредит за операціями з постачання послуг нерезидентом на митній території України з 1 січня 2015 р. буде дата — платником ПДВ податкової накладної за такими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН (фактично це буде дата реєстрації ПН в ЄРПН). До 1 січня 2015 р. податковий кредит визнавався на дату сплати (нарахування) ПДВ за податковими зобов’язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду, у якій отримання таких послуг було відображено разом із ПЗ, які за ними виникли у резидента (див. п. 198.2 ПКУ).
За покупцем збережено право на подання скарги на постачальника, який відмовляється видати ПН, або порушує порядок її заповнення чи реєстрації — з 1 січня 2015 р. див. абз. 13 п. 201.10 ПКУ, але подання такої скарги вже не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту. Скарга може спричинити лише проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.
Також у покупців залишилося право на підтвердження ПК із ПДВ документами іншими, ніж податкова накладна (це фіскальні чеки, транспортні квитки тощо згідно із п. 201.10 ПКУ).
Новий порядок адміністрування ПДВ
Правила електронного адміністрування ПДВ визначено в новій статті 2001 ПКУ. Кожному платнику ПДВ автоматично відкривається рахунок для обліку сум ПДВ згідно з п. 2001.2 ПКУ. В цьому ж пункті ПКУ вказано, що банк, в якому відкриваються ПДВ-рахунки, визначається КМУ. Але виходячи зі змін до ст. 15 Закону № 51782, внесених Законом № 1621, доходимо висновку, що це буде ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» (далі — розрахунковий центр)3, який з 1 січня 2015 р. відкриває та веде рахунки платників ПДВ для проведення розрахунків. ДФСУ має надіслати розрахунковому центру реєстр платників ПДВ із зазначенням їх назви, кода ЄДРПОУ та індивідуального податкового номеру. Виникають питання: хто буде власником цього рахунку, чи потрібно буде сплачувати за розрахунково-касове обслуговування, яка буде відповідальність розрахункового центру за неперерахування платежів? Коли будуть відкриті ПДВ-рахунки та яким чином платникам ПДВ будуть повідомлені їх реквізити? Наразі чекаємо від КМУ відповідей на ці питання, які він повинен надати до 03.11.2014 р. згідно пп. 2 п. 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 1621.
Згідно з п. 2001.4 ПКУ на ПДВ-рахунки будуть зараховуватись кошти з власних поточних рахунків платників ПДВ у сумах, необхідних для:
- отримання права на видачу ПН покупцям;
- сплати до бюджету узгоджених ПЗ з ПДВ (якщо залишку коштів на рахунку для цього недостатньо);
- покриття сум ПДВ, отриманого від покупців при готівкових або бартерних операціях;
- покриття сум ПДВ, нарахованого за операціями, передбаченими п. 198.5 ПКУ.
Сума ПДВ, на яку можна видати податкові накладні покупцям у звітному періоді (це місяць або квартал), обчислюється за спеціальною формулою, яку наведено у п. 2001.3 ПКУ.
Формула обчислення суми ПДВ, на яку можна видати податкові накладні
∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах — ∑НаклВид — ∑Відшкод — ∑Перевищ,
де:
∑Накл — сума ПДВ, на яку платник має право видати ПН;
∑НаклОтр — загальна сума ПДВ за отриманими ПН, зареєстрованими в ЄРПН;
∑Митн — загальна сума ПДВ, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
∑ПопРах — загальна сума поповнення рахунку в системі ЕА з власного поточного рахунку платника;
∑НаклВид — загальна сума ПДВ за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН;
∑Відшкод — загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування;
∑Перевищ — загальна сума перевищення ПЗ, зазначених платником у поданих податкових деклараціях над сумою ПДВ, що міститься у складених таким платником ПН, зареєстрованих в ЄРПН.
Платник ПДВ може скласти податкову накладну на кожну суму податкових зобов’язань із ПДВ, що виникають у нього в процесі здійснення оподатковуваних операцій — точно так, як він це робив і раніше. Але сума ПДВ, на яку платник ПДВ може видати ПН (тобто надіслати або передати покупцю на накопичувачі як електронний документ), буде обчислюватись за вищезазначеною формулою. На таку ж суму слід орієнтуватися і при реєстрації ПН в ЄРПН: згідно з п. 201.10 ПКУ з 1 січня 2015 р. платник ПДВ не зможе зареєструвати ПН, в якій загальна сума ПДВ перевищує суму, обчислену за вищевказаною формулою. Для того щоб це зробити, платник ПДВ повинен спочатку перерахувати кошти на ПДВ-рахунок та збільшити величину показника ∑Накл на необхідну суму.
Отже, платник ПДВ може видавати покупцям податкові накладні на суму ПДВ, що включає загальну суму ПДВ в отриманих ним податкових накладних (так званий «вхідний ПДВ»4) та загальну суму імпортного ПДВ, від яких віднімається сума раніше виданих податкових накладних, сума ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування та сума перевищення загальної суми податкових зобов’язань над сумою податкових зобов’язань у раніше у зареєстрованих ПН (тобто сума податкових зобов’язань за незареєстрованими накладними). Результат цих обчислень покаже суму, на яку платник ПДВ може видати податкові накладні своїм покупцям.
Можливо, що цієї суми не вистачить, щоб видати покупцям всі виписані податкові накладні за звітний період. Як уже зазначалося, у цьому випадку платнику ПДВ доведеться поповнити свій ПДВ-рахунок на необхідну суму (різницю між сумою, на яку платник податку бажає виписати ПН і сумою, яка перебуває на ПДВ-рахунку на час виникнення ПЗ з ПДВ) зі свого поточного рахунку. Далі розглянемо приклад.
Приклад
Протягом звітного місяця платник ПДВ придбав товар на суму 54600 грн, в т.ч. ПДВ — 9100 грн (є податкова накладна) — ∑НаклОтр , а також імпортував товар на суму 18000 грн, в т.ч. ПДВ — 3000 грн (є митна декларація) — ∑Митн. За звітний місяць платник ПДВ отримав передплату за товар на суму 84900 грн, в т.ч. ПДВ — 14150 грн. Щоб виписати податкову накладну покупцю на суму 14150 грн — ∑Накл , платнику ПДВ потрібно поповнити ПДВ-рахунок на суму 1550 грн — ∑ПопРах., яка розраховується наступним чином:
∑ПопРах = ∑НаклВид + ∑Відшкод + ∑Перевищ + ∑Накл — ∑НаклОтр — ∑Митн;
2050 грн = 0 грн + 0 грн + 0 грн + 14150 грн -9100 грн — 3000 грн.
На цьому етапі виникає питання щодо періоду, коли потрібно здійснити таке перерахування на ПДВ-рахунок. Якщо платник ПДВ отримав передплату 5 січня 2015 р., він має виписати податкову накладну саме на цю дату, на суму ПДВ 14150 грн. Протягом 15 календарних днів до 20 січня 2015 включно йому потрібно зареєструвати цю податкову накладну в ЄРПН та надати її покупцю. Коли саме слід здійснювати перерахування 2050 грн на ПДВ-рахунок: у період з 5 січня 2015 р. по 20 січня 2015 р., або ж визначати цю суму за підсумками податкового звітного періоду? Наразі норми ПКУ не дають відповіді на це питання. Сподіваємося, до початку електронного адміністрування законодавці виправлять цю ситуацію.
Звідси також випливає висновок, що якщо першою подією є постачання товарів, робіт, послуг, постачальнику, можливо, доведеться перераховувати на ПДВ-рахунок власні кошти в сумі ПДВ, щоб зареєструвати та видати покупцю податкову накладну, особливо це актуально буде для перших періодів роботи платників ПДВ за новими правилами.
Порядок електронного адміністрування ПДВ має встановити КМУ, який для цього повинен видати відповідний документ до 3 листопада 2014 р. згідно з пп. 2 п. 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 1621. Наразі вже оприлюднено проект відповідної постанови КМУ.
Порядок розрахунків із бюджетом
Кошти, які перераховуються платниками ПДВ на ПДВ-рахунок, до них вже не повертаються. Вони зараховуються із власного рахунку платника ПДВ на його ПДВ-рахунок у розрахунковому центрі, звідки вони можуть перераховуватись лише до бюджету в розмірі узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДВ, які підлягають сплаті за даними податкової декларації. Кошти з ПДВ-рахунків платників ПДВ — сільгосподарських підприємств, які перебувають на спецрежимі відповідно до ст. 209 ПКУ, перераховуються на спецрахунок таких платників ПДВ. При анулюванні реєстрації платника ПДВ сума залишку з ПДВ-рахунку перераховується прямо до бюджету згідно з нормами п. 200-1.8 ПКУ.
Що може бути, якщо коштів на ПДВ-рахунку не вистачить для сплати ПДВ до бюджету? Виходячи з 2001.8 ПКУ, списувати кошти з ПДВ-рахунку буде розрахунковий центр, у якому його відкрито, на підставі реєстру, який надає ДФСУ і в якому буде вказано узгоджену суму ПДВ до сплати в бюджет згідно з декларацією, поданою платником. Якщо коштів на ПДВ-рахунку не вистачить для сплати ПДВ до бюджету, і цей рахунок не буде своєчасно поповнений платником ПДВ, то до такого платника ПДВ будуть застосовані штрафні санкції за ст. 126 ПКУ та нарахована пеня за ст. 129 ПКУ як за несвоєчасну сплату ПДВ.
Сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою ПЗ звітного (податкового) періоду та сумою ПК такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ПКУ). Якщо така різниця позитивна, ПДВ сплачується до бюджету у порядку, передбаченому п. 200.2 ПКУ (див. вище). Якщо ж різниця між ПЗ та ПК від’ємна, то можливі три варіанти згідно з п. 200.3 ПКУ:
- від’ємне значення враховується у зменшення податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент подання податкової декларації;
- у разі відсутності податкового боргу від’ємне значення зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду;
- або платник ПДВ може подати заяву на бюджетне відшкодування ПДВ в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ПКУ на момент подання податкової декларації.
Інші зміни в оподаткуванні ПДВ
Отже, порядок електронного адміністрування ПДВ передбачає набагато жорсткіший контроль за сумами ПДВ, що перебувають в обігу між платниками цього податку. Є також деякі позитивні зміни: зокрема, законодавці підняли поріг здійснення оподатковуваних ПДВ операцій, при досягненні якого особа зобов’язана реєструватися як платник ПДВ. З 1 січня 2015 р. цей поріг становитиме 1000000 грн (зміни до п. 181.1 ПКУ).
З 3 серпня 2014 р. зменшено перелік видів діяльності у сфері лісівництва, на які поширюється дія спецрежиму оподаткування ПДВ (пп. 209.17.10 ПКУ). Операції з постачання деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00) з 3 серпня 2014 р. обкладаються ПДВ (п. 23 підр. 2 розділу ХХ ПКУ).
Продовжено до 31 грудня 2014 р. включно звільнення від ПДВ операцій з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників, а також крім постачання таких зернових і технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з ПДВ. А також з 1 жовтня 2014 р. надано можливість отримання експортного відшкодування ПДВ сільськогосподарськими підприємствами-виробниками за операціями експорту вищезазначених культур, що вирощені на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності або постійному користуванні на дату такого експорту (п. 15-1 підр. 2 розділу ХХ ПКУ).
