Мінімалка і прожитковий мінімум
Передусім зазначимо нові базові величини, які будемо застосовувати у 2015 р.
Прожитковий мінімум
-
для працездатних осіб:
- з 1 січня 2015 року — 1218 грн;
- з 1 грудня 2015 року — 1378 грн.
-
в середньому на одну особу:
- з 1 січня 2015 року — 1176 грн;
- з 1 грудня 2015 року — 1330 грн.
-
для дітей віком до 6 років:
- з 1 січня 2015 року — 1032 грн;
- з 1 грудня 2015 року — 1167 грн.
-
для дітей віком від 6 до 18 років:
- з 1 січня 2015 року — 1286 грн;
- з 1 грудня 2015 року — 1455 грн.
-
для осіб, які втратили працездатність:
- з 1 січня 2015 року — 949 грн;
- з 1 грудня 2015 року — 1074 грн.
Мінімальна заробітна плата
-
у місячному розмірі:
- з 1 січня — 1218 грн;
- з 1 грудня — 1378 грн;
-
у погодинному розмірі:
- з 1 січня — 7,29 грн,
- з 1 грудня — 8,25 грн.
Податкова соціальна пільга (ПСП)
Гранична сума для застосування податкової соціальної пільги: 1710 грн. Звичайна соціальна пільга (100%) — 609,00 грн, підвищена соціальна пільга (150%) — 913,50 грн, підвищена соціальна пільга (200%) — 1218,00 грн.
Нагадаємо алгоритм розрахунку ПСП. Гранична сума для застосування податкової соціальної пільги: прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн (п. 169.4.1 ПКУ).
Величина податкової соціальної пільги дорівнює 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Максимальна величина для нарахування ЄСВ
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску — максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; (пункт 4 частини ст. 1 Закону № 2464):
- з 1 січня 2015 — 1218*17 = 20706
- з 1 грудня 2015 — 1378*17 = 23426
Податок із доходів фізичних осіб (ПДФО)
Зверніть увагу, змінилися ставки ПДФО, відповідно до ст. 167.1. Податкового кодексу України ставка податку становить 15 % оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Якщо база оподаткування у календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180,00 грн), до суми такого перевищення застосовується ставка 20 %.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 7 (далі — Закон № 77) внесено такі зміни, як введення нового терміну, збільшено розміри штрафів, та тепер ми маємо новий порядок нарахування й виплати ЄСВ. Та що ж таке коефіцієнт 0,4 й розглянемо далі у статті.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Також частину першу ст. 1 доповнено пунктом 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464,(далі — Закон № 2464), а саме: основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Штрафи зростають
З 1 січня 2015 року Законом № 77-VIII частину 11 ст. 25 Закону № 2464 доповнено п. 7, згідно з яким органи фіскальної служби застосовують такі штрафні санкції:
- за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ — у розмірі 10 НМДГ (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою;
- за ті самі дії, учинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення — штраф у розмірі 60 НМДГ (1020 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбачено Законом № 2464.
Також збільшено розмір штрафів, зазначених у п.п. 2 і 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до 20% (замість 10%) своєчасно не сплачених сум;
- за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ до 10% (замість 5%) зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску.
ЄСВ при зарплаті меншій за мінімальну
Частину п’яту ст. 8 Закону №2464 доповнено абзацом згідно із Законом № 77. У разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. (Наприклад, 1218*36,76% = 447,74).
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування (стосується сумісників).
ЄСВ з коефіцієнтом 0,4
Відповідно до п. 3 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 77 з 01.01.2015 при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою ст. 8 та ст. 10 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, застосовуються із коефіцієнтом 0,4, у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:
1. Загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 разу або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує у 2,5 разу, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);
2. Середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 % у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;
3. Середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становитиме не менш ніж 700 грн;
4. Середня заробітна плата по підприємству сягатиму не менше трьох мінімальних заробітних плат.
Соціальна реформа
Новий фонд соціального страхування
В частині четвертій Прикінцевих та перехідних положень Закону № 77 зазначається:
1. Утворити Фонд соціального страхування України (далі — Фонд), реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФСС з НВП) та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС з ТВП), тобто замість двох фондів ми маємо один.
Також слід звернути увагу, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р., № 2240, втратив чинність.
Страховий стаж «по-новому»
Законом № 77 внесено зміни до ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.01.1999 р., № 1105 — XIV (далі — Закон № 1105), тепер додалися «нові» умови врахування стажу для виплати лікарняних.
1. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам, залежно від страхового стажу в таких розмірах:
- 50 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
- 60 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
- 70 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
- 100 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
- 100 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, котра потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».
2. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду.
Новий порядок для працівників, що відпрацювали менше шести місяців
Законом № 77 внесено наступні зміни до частини четвертої ст. 19 Закону №1105.
З 2015 року застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення у таких розмірах:
- допомога по тимчасовій непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;
- допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Відповідальність роботодавця за порушення закону №1105
Права, обов’язки та відповідальність роботодавця як страхувальника
1. Роботодавець як страхувальник має право на:
1) безоплатне отримання в органах Фонду інформації про порядок використання коштів Фонду;
2) отримання інформації про результати проведення перевірки використання коштів Фонду;
3) судовий захист своїх прав.
2. Роботодавець зобов’язаний:
1) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг;
2) вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;
3) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки;
4) подавати в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про:
- розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників;
- річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами в порядку, встановленому правлінням Фонду;
5) інформувати про:
- кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;
- зміну виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;
6) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду;
7) повідомляти працівникам підприємства про адреси та номери телефонів Фонду, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з Фондом обслуговують підприємство;
8) подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду;
9) повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків.
3. Достовірність зазначених у документах даних перевіряється Фондом. У разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
4. Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім’ї реалізувати своє право на матеріальне забезпечення та отримання соціальних послуг.
5. Роботодавець несе відповідальність за:
1) порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення;
2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом;
3) подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду;
4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків.
6. У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 % такої суми.
За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 % несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.
Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
7. Своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду.
8. Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають директор виконавчої дирекції Фонду та його заступники, керівники робочих органів Фонду та їх заступники.
Відповідальність працівника за порушення закону №1105
Права, обов’язки та відповідальність застрахованих осіб:
1. Застраховані особи мають право на:
1) безоплатне отримання інформації про порядок витрачання страхових коштів Фонду та роз’яснення з питань соціального страхування;
2) отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг;
3) участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі за участі представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;
4) послуги медичної реабілітації;
5) послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
6) відшкодування витрат під час проходження медичної і професійної реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;
7) послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;
8) оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг;
9) судовий захист своїх прав.
2. Застраховані особи зобов’язані:
1) надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги;
2) своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг;
3) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;
4) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання:
- лікуватися у лікувально-профілактичних закладах або в медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування;
- дотримуватися правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують;
- не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності;
5) дотримуватися режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності;
6) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
3. Застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення у документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням.
Зміни в кодексі законів про працю
«Цікавою» зміною, яка викликає неоднозначну реакцію, та масу питань це є внесення нововведень до частини третьої ст. 24 КЗПП, а саме, укладення трудового договору.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тож бухгалтерам залишається чекати на новий звіт та порядок подання таких відомостей. Не менш «цікавими» є штрафи за неподання таких відомостей, про це йдеться далі.
Штрафи за порушення порядку оформлення працівника на роботу
Будьте уважні, тепер відповідно до ст. 265 КзПП, маємо наступне, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту),
- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час,
- установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (36540,00 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (3654,00 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у десятикратному розмірі (12180,00) мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим-четвертим частини другої цієї статті — у розмірі мінімальної заробітної плати (1218,00 грн).
Зміни в адміністративний кодекс
Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці:
1. Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами-підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи-підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510,00 грн до 1700,00).
2. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700,00 грн до 5100,00 грн).
3. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500,00 грн до 17000,00 грн).
4. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000,00 грн до 34000,00 грн).
5. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення, передбаченого частиною шостою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності — від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 68,00 грн до 170,00 грн).
6. Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340,00 грн до 850,00 грн).
Ознайомившись з усіма змінами, залишається відчуття недовершеності чогось, а саме, чимало запитань, ще більше неоднозначних відповідей на питання та відсутність роз’яснень, які ми сподіваємося отримати найближчим часом. То ж чекаємо.
