Загальні питання подання звітності
Як зазначає ДФСУ у своєму листі від 30.04.2015 р. № 15939/7/99-99-17-03-01-17, звітність за квітень 2015 р. подається у травні 2015 р. за формами, затвердженими наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 454. Звітність з ЄСВ за новими формами відповідно до Порядку № 435 подаватиметься платниками ЄСВ, починаючи з 01.06.2015 р. (зі звіту за травень 2015 р.).
В п. 1 розділу ІІ Порядку № 435 зазначено такі способи подання звітності з ЄСВ:
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти;
- надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, при умові якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти. При цьому страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного фіскального органу не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання звіту, передбаченого у п. 1 розділу ІІІ Порядку № 435. Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ).
Підстави для відмови у прийнятті звітності з ЄСВ Законом про ЄСВ не встановлені. Однак на практиці вони виникають у разі порушення страхувальником правил складання та подання звітності з ЄСВ, встановлених Порядком № 435. Згідно з п. 8 розділу ІІ Порядку № 435 звіт вважається таким, що не подавався, якщо страхувальник порушує вимоги Порядку № 435, зокрема, подає звіт без усіх необхідних таблиць та без обов’язкових реквізитів, передбачених п. 6 розділу ІІ Порядку № 435. Відповідно, якщо ці обставини виявляються вже під час приймання звітності, остання не приймається.
До обов’язкових реквізитів, зокрема, належать: кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності), застосування коефіцієнту (за наявності), розмір коефіцієнту (за наявності), середня заробітна плата за 2014 рік та середньомісячна кількість застрахованих осіб за 2014 рік — при застосуванні коефіцієнту. Тобто все це потрібно вказувати у звіті, інакше він буде вважатись неподаним.
Форма звітності для роботодавців. Роботодавці (як юридичні, так і фізичні особи) мають подавати звітність з ЄСВ за формою, затвердженою Додатком 4 до Порядку № 435. Така звітність подається до ДПІ щомісячно, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 435). Пунктом 11 розділу ІІ Порядку № 435 передбачено, що платники ЄСВ, визначені п. 1 розділу ІІІ Порядку № 435, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язку подання звітності до фіскальних органів протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення.
Далі розглянемо основні зміни у головних таблицях Додатку 4 — таблиці 5, таблиці 6 та таблиці 1.
Зміни у Таблиці 5
Інформація про прийнятих та звільнених працівників відображається у таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» Додатку 4. Таблиця 5 подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду були такі події (п. 8 розділу IV Порядку № 435):
- було укладено або розірвано трудовий договір (цивільно-правовий договір, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) із застрахованою особою;
- було укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце;
- особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, або відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Якщо таких подій у звітному місяці не було, Таблиця 5 не подається.
У п. 8 розділу IV Порядку № 435 нарешті регламентовано ситуацію, коли протягом звітного періоду страхувальником із застрахованою особою було розірвано трудовий договір, а потім знову укладено: про таку особу робиться два записи в Таблиці 5: перший запис із зазначенням дати припинення трудових відносин; другий — із зазначенням дати початку трудових відносин.
Зміни у Таблиці 6
У Таблиці 6 з’явилися нові реквізити. Графи 1-16 залишилися без змін, тому зупинятися на них не будемо.
Графа 19 «Сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)» призначена для відображення зазначеної різниці, якщо ЄСВ з роботодавця нараховувався згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ: «У разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника». Зверніть увагу, що в бухобліку (за кредитом рахунку 66) ця різниця ніяк не відображається, вона використовується лише для донарахування суми ЄСВ та відображається лише у Додатку 4.
Графа 20 «Сума утриманого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати / доходу)» аналогічна графі 19 попередньої форми Таблиці 6 Додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 454.
У графі 21 «Сума нарахованого єдиного внеску за звітний місяць (на заробітну плату / дохід)» відображається сума ЄСВ, що нараховується з роботодавця. Тут наводиться сума ЄСВ з урахуванням тієї частини, що нараховується на базу, вказану у графі 19. Раніше цієї графи не було, і роботодавці не розподіляли суму нарахованого ЄСВ в розрізі працівників.
Графи 22, 23, 25 нової форми Таблиці 6 аналогічні графам 20, 21, 22 старої форми відповідно.
Графа 24 «Ознака неповного робочого часу» не має аналогів у старій формі. Згідно з п. 9 розділу IV Порядку № 435 ця ознака проставляється у разі, якщо особа працює:
- неповний робочий день (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин);
- неповний робочий тиждень (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень);
- поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня 5 годин при 4 робочих днях на тиждень).
Зміни у Таблиці 1
Таблиця 1 Додатка 4 зазнала змін, що пов’язані із застосуванням понижуючого коефіцієнту та додаткової бази нарахування ЄСВ.
Рядки 1, 2.1-2.4 (з підпорядкованими рядками) не змінилися.
З’явився новий рядок 2.5, в якому зазначається додаткова база нарахування ЄСВ згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Ця база також відображається у графі 19 Таблиці 6 Додатка 4 (див. попередній розділ). У підпорядкованих рядках рядка 2.5 додаткова база розшифровується за її видами, залежно від роботодавця, а також окремо виділяється додаткова база для допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Відповідно, потрібен рядок для відображення суми ЄСВ, що нарахований на таку додаткову базу — це новий рядок 3.5 Таблиці 1. Підпорядковані рядки рядка 3.5 відповідають за змістом таким же рядкам рядка 2.5, але тут зазначається сума ЄСВ.
Збільшено кількість підпорядкованих рядків у рядках 6 та 7, які призначені для виправлення помилок. Тепер суми доходів, на які донараховується (доутримується) або зменшується зайво нарахований (утриманий) ЄСВ, розподіляються, залежно від ставок, що застосовувалися при такому нарахуванні (утриманні), та від факту застосування коефіцієнту.
Тут може виникнути наступне питання: якщо у поточному звітному періоді (наприклад, у травні 2015 р.) підприємство — звичайний роботодавець — застосовує понижуючий коефіцієнт 0,5 та вказує його у реквізиті 18 звіту за формою Додатка 4, і одночасно йому потрібно виправити помилку — донарахувати ЄСВ за квітень 2015 р., у якому застосовувався понижуючий коефіцієнт 0,7? Як відображати цю ситуацію у рядку 6, зокрема, у підрядку 6.1.9? Застосовувати коефіцієнт за квітень — 0,7? Але ж у реквізиті 18 вказано коефіцієнт 0,5. Сподіваємося, що з цього приводу будуть надані офіційні роз’яснення з боку ДФСУ або ПФУ.
Відповідальність за порушення при поданні звітності з ЄСВ
Штрафні санкції за порушення, пов’язані з формуванням та поданням звітності з ЄСВ, передбачені п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ. Так, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом про ЄСВ (в тому числі звітів за формою Додатка 4 до Порядку № 435, органом ДФСУ на платника ЄСВ накладається штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Наразі розмір такого штрафу становить 170 грн.
Ті самі дії, вчинені платником ЄСВ, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою вищевказаної звітності. На сьогодні такий штраф становить 1020 грн.
Якщо з неподанням та несвоєчасним поданням звітності з ЄСВ усе зрозуміло, то поняття «подання не за встановленою формою» не таке однозначне.
У п. 8 розділу ІІ Порядку № 435 визначено, що звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі — з усіма необхідними таблицями. Звіт, складений з порушенням вимог Порядку № 435, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 435, та поданий без усіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався. Отже, цю норму можна вважати визначенням звіту не за встановленою формою.
Якщо ж звіти з ЄСВ подавалися вчасно та за умови наявності в них всіх необхідних таблиць, але згодом страхувальник виявляє та виправляє допущені помилки, вищевказані штрафні санкції застосовуватись не будуть, адже для цього немає підстав.
Згідно з ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум штрафів не застосовується. Таким чином, рано чи пізно страхувальнику доведеться відповісти за кожний помилковий або незданий вчасно звіт. Якщо ці порушення виявить орган ДФСУ під час перевірки, та ще й за кілька звітних періодів, то страхувальник не уникне підвищеного штрафу за повторність виявлення цього порушення протягом року. Отже, потрібно добросовісно поставитися до процесу формування та подання звітів з ЄСВ, щоб уникнути неприємностей у вигляді штрафних санкцій.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
- Порядок № 435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом МФУ від 14.04.2015 № 435
