agro business 160 160

Податок на нерухомість

/ Питання бухгалтерії / Четвер, 22 жовтня 2015 11:58
Юлія ЄГОРОВАфахівець з оподаткування та бухгалтерського обліку
Податок на нерухомість за Податковим кодексом — це податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, він є складовою частиною податку на майно (ст. 265, ст. 266 ПКУ). Податок сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості.

 

Платники податку на нерухомість
Платниками податку на нерухомість є її власники. Такими власниками можуть бути фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти. Якщо власником об’єкта нерухомості є одна особа, питань не виникає. Якщо ж нерухомість належить кільком особам, то є особливості, які викладені у пп. 266.1.2 ПКУ.
 
Право спільної власності визначено у главі 26 ЦКУ. Право спільної власності виникає, якщо майно належить двом або більше особам. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ст. 355 ЦКУ). Власність двох чи більше осіб (фізичних, юридичних) із визначенням часток кожної з них у праві власності є спільною частковою власністю — ст. 356 ЦКУ. Спільна власність двох або більше осіб (фізичних, юридичних) без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю — ст. 368 ЦКУ. Від цього залежить визначення платників податку на нерухомість у пп. 266.1.2 ПКУ:
 
  • якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
 
  • якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений у натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
 
  • якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
 
Об’єкти податку на нерухомість
Зрозуміло, що об’єктом податку на нерухомість є сама ця нерухомість, у тому числі її частка, яка виділяється окремо у випадках, що ми розглянули у попередньому розділі. Деякі об’єкти нерухомості виведені з-під оподаткування. Вони наведені у пп. 266.2.2 ПКУ. Для сільськогосподарських підприємств та підприємців, що ведуть господарську діяльність у сільському господарстві, найбільш цікавими будуть пп. «г», «ґ», «е» та «ж» пп. 266.2.2 ПКУ. Якщо сільськогосподарське підприємство належить до малого та середнього бізнесу, має у власності малі архітектурні форми (у яких провадиться його господарська діяльність), воно не сплачуватиме за них податок. Також якщо на балансі підприємства або у власності приватного підприємця є житлова нерухомість, яка непридатна для проживання і визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради, вона теж не оподатковується. Не оподатковуються також гуртожитки. І нарешті, не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Це стосується як фізичних, так і юридичних осіб, які мають у власності вказані будівлі та споруди.
 
Що ж тоді залишається для оподаткування податком на нерухомість у сільськогосподарських товаровиробників? Зазвичай це:
 
  • житлова нерухомість, що не підпадає під дію пп. 266.2.2 ПКУ. Як правило, це житло, придатне до використання за призначенням;
 
  • нежитлова нерухомість, яка не використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та не підпадає під дію п. 266.2.2 ПКУ. Це може бути нерухомість, яка використовується у несільськогосподарських виробництвах (наприклад, будівля СТО, швейного цеху тощо), для надання в оренду та для інших цілей.
 
Ставка податку та податковий період
Ставка податку на нерухомість не залежить від того, хто є платником податку та яка нерухомість оподатковується — житлова чи нежитлова. Оскільки податок на нерухомість є місцевим податком згідно з пп. 10.1.1 ПКУ, то і ставка встановлюється за рішенням сільської, селищної або міської ради, залежно від місця розташування (зональності) та типів об’єктів нерухомості (п. 266.5.1 ПКУ). ПКУ встановлює лише граничний розмір, вище якого ставку не можна встановлювати  — не більше 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування. У 2015 році максимальна ставка податку на нерухомість становить 1218 грн х 2% = 24,36 грн/кв. м.
 
Податковий період податку на нерухомість дорівнює календарному року згідно з п. 266.6.1 ПКУ.
 
Щойно ми розглянули елементи податку на нерухомість, які є однаковими для всіх платників та об’єктів оподаткування. Інші елементи — база оподаткування, пільги, порядок обчислення і сплати податку на нерухомість є різними для фізичних та юридичних осіб.
 
Податок на нерухомість, 
яка належить фізичним особам
База оподаткування. Податок на нерухомість обчислюється виходячи з її загальної площі (пп. 266.3.1 ПКУ). Звичайно, якщо об’єкт нерухомості поділений на частки, то податок обчислюється виходячи з площі цих часток. Базу оподаткування для фізичних осіб визначають податківці згідно з пп. 266.3.2 ПКУ. Роблять вони це на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності на нерухомість.
 
Пільги. Згідно з пп. 266.4.1. ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи — платника податку, зменшується:
 
  • для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. м;
  • для житлового будинку/будинків, незалежно від їх кількості — на 120 кв. м;
  • для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. м.
 
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
 
Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.
 
Наприклад, фізична особа має у власності дві квартири площею 90 та 45 кв. м та житловий будинок площею 200 кв. м. Така особа буде сплачувати податок з площі (90 + 45 + 200) — 180 = 155 кв. м.
 
Згідно з пп. 266.4.2 ПКУ сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
 
Пільги з податку, що сплачується з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
 
  • об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування. Наприклад, якщо неоподатковувана площа для квартир становить 60 кв. м, то якщо площа квартири більша за 300 кв. м, податок у цьому разі обчислюється виходячи з повної площі квартири — 300 кв. м;
 
  • об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
 
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються, залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.
 
Обчислення податку. Згідно з пп. 266.7.1 ПКУ податок на нерухомість з фізичних осіб обчислюють самі податківці — за місцем податкової адреси (тобто місцем реєстрації) власника оподатковуваної нерухомості. Порядок обчислення податку наступний:
 
  • за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно на 60 або 120 кв. м, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення).
 
  • за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток (квартир або будинків), податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно на 60 або 120 кв. м, а також враховуються пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів — якщо вони встановлені.
 
  • за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної на 180 кв. м та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення).
 
У всіх трьох випадках оподатковувана площа, що буде отримана за результатами таких розрахунків, помножується на ставку податку на нерухомість. Сума податку, обчислена для кількох об’єктів житлової нерухомості, розподіляється органом ДФСУ пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з таких об’єктів.
 
Податок на нежитлову нерухомість обчислюється дуже просто: загальна площа кожного об’єкту множиться на ставку податку.
 
Після того, як податківці розрахують суму податку на нерухомість, вони мають надіслати платнику податкове повідомлення-рішення та платіжні реквізити, на які потрібно сплатити податок на нерухомість — п. 266.7.2 ПКУ. Ці документи надсилаються або вручаються платнику податку органом ДФСУ за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Таким чином, до 1 липня 2015 р. фізичним особам — власникам нерухомості слід чекати від податківців розрахунки податку на нерухомість за 2014 р.
 
Новостворені об’єкти. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
 
Згідно з пп. 266.7.3 ПКУ фізичні особи — платники податку на нерухомість мають право звернутися з письмовою заявою до органу ДФСУ за місцем свого проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
 
  • об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
  • розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
  • права на користування пільгою зі сплати податку;
  • розміру ставки податку;
  • нарахованої суми податку.
 
У разі виявлення розбіжностей між даними органу ДФСУ та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, орган ДФСУ за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
 
Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України — пп. 266.7.4 ПКУ.
 
Якщо змінюється власник об’єкта нерухомості протягом календарного року, то податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності згідно з пп. 266.8.1 ПКУ. Відповідно, орган ДФСУ надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п. 266.8.2 ПКУ).
 
Таким чином, фізичній особі — платнику податку на нерухомість залишається лише сплатити визначену податківцями суму податку. Все інше за нього зроблять державні органи — визначать об’єкти нерухомості, розрахують суму податку та надішлють йому відповідну информацію.
 
Згідно з пп. 266.9.1 ПКУ фізичні особи сплачують податок за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування, а також вони можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.
 
Податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 266.10.1 ПКУ).
 
Податок на нерухомість, 
яка належить юридичним особам
Що стосується обчислення та сплати податку на нерухомість юридичними особами, то юридичні особи самостійно розраховують та сплачують податок.
 
Пільг для юридичних осіб немає, згідно з пп. 266.3.3 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
 
Юридичні особи самостійно подають декларацію станом на 1 січня звітного року — до 20 лютого цього ж року. Річна сума податку розбивається на рівні частки поквартально (п. 266.7.5 ПКУ).
 
Щодо кожного новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
 
Так само, як і фізичні особи, юридичні при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності (пп. 266.8.1 ПКУ).
 
Юридичні особи сплачують податок за місцем розташування нерухомості авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Тобто квартальні суми податку слід сплачувати до 30 квітня за перший квартал, до 30 липня за другий квартал, до 30 жовтня за третій квартал та до 30 січня наступного року — за четвертий квартал (п. 266.10.1 ПКУ).
 
Нормативна база
 
  • ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV
 
  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 г. № 2755-VI

 

 29 березня 2024
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
29 березня 2024
 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.