Податки для аграріїв: до чого готуватися у 2017 році?

/ Питання бухгалтерії / Середа, 08 березня 2017 16:10
Віталій СМЕРДОВдиректор Палати податкових консультантів,
радник компанії OMP Tax & Legal, експерт Громадської ради
при ГУ УКРІНФОРМ в м. Києві
Вже не за горами Новий рік … як і кардинальні зміни в порядку оподаткування аграрних підприємств. У цій статті пропонуємо вам зазирнути в майбутнє і подивитися на правки до Податкового кодексу, які торкнуться всіх аграріїв. У ній же ви знайдете і практичні поради, які допоможуть оптимізувати податкові наслідки (передусім щодо ПДВ).

 

Спецрежим із ПДВ буде скасований:
як не втратити на податках?
Для аграрних підприємств 2017 рік принесе багато нового, зокрема, це стосується ПДВ. Гадаю, ви вже знаєте, що з 1 січня спецрежим із ПДВ скасують. Це означає, що нарахований ПДВ вам доведеться сплачувати в бюджет у повному обсязі, без часткового розподілу цієї суми на ваш спецрахунок (кошти з цього рахунку підприємство могло витрачати для виробництва сільськогосподарських товарів/послуг — придбання основних засобів, зарплата робітників тощо) До прикладу, сьогодні такий розподіл становить 85/15% (для зернових/технічних культур), 20/80% (для продукції тваринництва), 50/50% (для інших сільськогосподарських товарів/послуг). А от до чого призведуть нововведення, ви, швидше за все, вже порахували:

Таким чином, з 2017 року продавати сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку України з податкової точки зору буде не так вигідно, як нинішнього і раніше. У цьому ключі, з метою мінімізації аграрними підприємствами своїх податкових втрат вони можуть переорієнтуватися на експорт або — якщо продукція продається на внутрішньому ринку — вимагати від покупця компенсації своїх втрат з ПДВ. Тепер докладніше про ці способи.

Експорт продукції. До останнього моменту в цьому не було потреби. Навіть якщо в кінцевому підсумку сільськогосподарська продукція вивозилася з України, цим, як правило, займалися трейдингові компанії. Причому, з податкової точки зору, вигоди отримували і виробники — аграрні підприємства (за рахунок ПДВ, що потрапляв на їхній спецрахунок) і трейдери (за рахунок бюджетного відшкодування). Тепер же у аграрних підприємств, з огляду на скасування спецрежиму, є інтерес перейти на експорт продукції. Адже в такому випадку, вони не будуть платити ПДВ до бюджету (ставка податку при експорті 0%) і зможуть претендувати на бюджетне відшкодування (його сума буде залежати від питомої ваги витрат із «вхідним» ПДВ, але в цьому питанні аграрне підприємство може проявити гнучкість. Наприклад, зарплата працівників не містить «вхідного» ПДВ. Але якщо замінити працівників покупкою робіт/послуг у компанії, зареєстрованої платником ПДВ (її можна спеціально створити з цією метою), ситуація змінюється — «вхідний» ПДВ у вартості таких робіт/послуг можна заявити до складу бюджетного відшкодування — авт.). Усе вищезазначене може призвести до таких наслідків:

На цифрах вигоду видно одразу. Разом з тим, перед тим, як перебудовуватися під експорт, аграрному підприємству потрібно врахувати таке:

  • необхідність самостійного пошуку покупців-нерезидентів;
  • для вивезення продукції, як правило, потрібно забезпечити хоча б мінімальний обсяг завантаження транспорту (зокрема, морського). При цьому силами лише одного аграрного підприємства цього часто не досягнути. Можливим способом вирішення цієї проблеми є кооперація таких підприємств з метою забезпечення потрібного завантаження;
  • максимальний термін ЗЕД-розрахунків (якщо продукція не оплачується авансом). На момент підготовки статті він становить 120 календарних днів (затверджено постановою Правління НБУ від 14.09.2016 р № 386. — авт.). Разом з тим, у середині грудня НБУ затвердить постанову, якою потенційно може змінити цей термін. Якщо він порушується, до експортера застосовується ЗЕД-пеня у розмірі 0,3% від суми неотриманої виручки за кожен день прострочення;
  • частина валютної виручки підлягає обов’язковому продажу — сьогодні це 65%, але з другої половини грудня цей відсоток може змінитися;
  • сьогодні немає достатніх підстав вважати, що з 2017 року ситуація з бюджетним відшкодуванням набагато покращиться (навіть якщо ВР все ж таки ухвалить відповідні правки в ПКУ — про це див. далі). Таким чином, багато платників ПДВ, швидше за все, будуть отримувати його із запізненням;
  • спілкування з аграрними підприємствами показало, що не всі з них готові оперативно переорієнтуватися на експорт через неготовність персоналу — передусім бухгалтерів (ЗЕД та митниця накладають на бухгалтерський/податковий облік свій відбиток).
 
Як бачите, є у переорієнтації на експорт і свої недоліки. При цьому вище ви побачили точкові способи їх мінімізації. Але відразу за багатьма позиціями цього можна досягти шляхом експорту з залученням посередника — комісіонера. Наскільки нам відомо, багато аграрних підприємств ставляться до подібного формату вивезення продукції із побоюванням. І даремно — адже в такому випадку:

  • пошуком покупців і рішенням проблем із завантаженням транспорту буде займатися комісіонер. Для аграрного підприємства це дозволить знизити витрати і зосередитися на профільній для нього діяльності;
  • у договорі з комісіонером аграрне підприємство може зафіксувати рівень цін (в тому їх мінімальний рівень), за якими продукція може бути продана;
  • комісіонеру на жодному з етапів не переходить право власності на товар або отриману від покупця-нерезидента винагороду. Такі права належать лише аграрному підприємству;
  • ризик накладення ЗЕД-пені — якщо покупець-нерезидент затримає оплату (див. вище) — несе комісіонер, а не аграрне підприємство;
  • право на бюджетне відшкодування отримує аграрне підприємство, а не комісіонер. Таким чином, для подібного варіанту актуальний розрахунок, наведений у таблиці, — в частині експорту своїми силами.
 
Продаж на внутрішньому ринку з компенсацією ПДВ-втрат. Як ми вже говорили, з 2017 року продаж сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку України з точки зору ПДВ не привабливий. Але це лише загальне правило, з якого є виняток. Якщо аграрне підприємство зможе домогтися від покупця-резидента компенсації (у складі ціни) його втрат на сплату ПДВ та на суму неодержаного бюджетного відшкодування, то з економічної точки зору такий продаж буде вигідніше. Чому?
 

Головним чином тому, що після сплати податків у аграрного підприємства виявиться практично така ж сума коштів, як і при експорті після отримання бюджетного відшкодування. Разом з тим, ця сума буде отримана від покупця відразу (згідно з договором) і живими грошима, а при заяві бюджетного відшкодування його доведеться чекати тривалий час (див. вище) і, крім того, є ризик його неузгодження з боку ДФС. При цьому термін, протягом якого буде отримана ця сума, також впливає на її розмір — адже гроші мають властивість втрачати свою вартість у часі (особливо у світлі відносно високих ставок за відсотками в банках і рівня інфляції). З огляду на це аграрному підприємству часто вигідніше отримати компенсацію від покупця зараз, ніж як бюджетне відшкодування, наприклад, через півроку.

У той же час, зауважте: не дивлячись на очевидні вигоди, це не універсальний прийом, тому його потрібно прораховувати для кожної конкретної ситуації.

Максимальні продажі в 2016 році. Крім зазначених вище, можливим способом оптимізації наслідків із ПДВ є максимальний перенос продажів на 2016 рік — при цьому досить, щоб на цей період випало хоча б перша подія (відвантаження продукції або отримання передоплати). З точки зору ПДВ, такий підхід вигідний тому, що дозволяє аграрному підприємству скористатися розподілом ПДВ й отримати його частину на свій спецрахунок. Якщо ж всі продажі будуть проводитися вже в 2017 році, то при виникненні позитивного ПДВ його в повному обсязі доведеться заплатити в бюджет (табл. 1).
 

Разом з тим, очевидно, що:

  • з огляду на дату отримання вами цього номера АС, часу на реалізацію такого підходу може вже не залишитися;
  • при реалізації такого підходу потрібно також враховувати і комерційну складову (головним чином, ціну продукції).
 
Інші зміни з ПДВ
Крім скасування спецрежиму з ПДВ, аграрні підприємства зацікавить пакет змін, передбачений законопроектом від 15.09.2016 р № 5132 (6 грудня його прийняли поки що в першому читанні). У ньому міститься ряд перехідних норм, зокрема:

  • «спецрежимне» від’ємне значення з ПДВ (відбивався, залежно від виду діяльності, у трьох таблицях додатка Д10 до декларації з ПДВ) включається до загальної декларації з ПДВ (призначену для розрахунків із бюджетом) за січень/IV квартал 2017 року. Так що аграрні підприємства його не втратять. Більше того, вони зможуть заявити таке від’ємне значення для бюджетного відшкодування (принаймні, обмежень/заборон з цього приводу не передбачено);
 
  • закриття «спецрежимних» електронних ПДВ-рахунків після закінчення граничних термінів для сплати ПДВ за грудень/IV квартал 2016 роки (це має трапитись без участі платника);
 
  • з 16 січня 2017 року реєстрація «спецрежимних» податкових накладних та розрахунків коригування буде заборонена. Це створить проблему для продавців продукції, які захочуть зменшити ПДВ-зобов’язання, нараховані до цієї дати. Оскільки зареєструвати розрахунок коригування буде неможливо, вони не отримають права зменшити ПДВ-зобов’язання. Своєю чергою, покупці такої продукції будуть зобов’язані зменшити податковий кредит (незалежно від факту складання/реєстрації розрахунку коригування). Так що все коригування у рамках «спецрежиму» краще зробити до 15 січня 2017 року.
 
Що стосується сум на спецрахунках аграрних підприємств (для покупки виробничих факторів), то вони також нікуди не зникнуть — навіть поприте, що чітко їх частка в законопроекті не прописана. Це означає, що підприємства зможуть використовувати їх, мабуть, лише за вказаним у попередньому реченні цільовим призначенням.

Зауважимо, що істотний пакет правок до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) містить законопроект від 07.11.2016 р № 5368. На момент підготовки цієї статті доля цього законопроекту, як і його конкретний зміст, — під питанням. З огляду на таку невизначеність доцільно пройтися по цих змінах лише в загальних рисах, тим більше, що вони стосуються всіх платників ПДВ. Це перш за все:

  • відмова від розірвання електронних договорів на користь призупинення реєстрації податкових накладних. Таке призупинення буде здійснюватися у разі виявлення ризиків (в автоматичному порядку) — їх же склад повинен буде затвердити Мінфін. При цьому одним із ризиків, найімовірніше, буде розбіжність по підприємству товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД на вході і виході. Простіше кажучи, підприємство купує цвяхи, а продає кукурудзу. У такому випадку, якщо підприємству заблокують можливість реєстрації податкових накладних, йому доведеться надати в податкову службу пакет документів з операції, яка стала підставою для такого блокування;
 
  • неможливість зняття податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними. Таким чином, у разі прийняття законопроекту в тій редакції, яка знаходиться на сайті ВР, контролери не зможуть знімати податковий кредит через помилки в податковій накладній;
 
  • публікація відомостей про хронологію надання бюджетного відшкодування на сайті Мінфіну. Сьогодні це повинні робити на сайті ДФСУ, однак за фактом ці відомості публікуються не в повному обсязі, що не дозволяє відстежити хронологію бюджетного відшкодування, а значить і прозорість процедури;
 
  • передача електронних баз даних, пов’язаних з оподаткуванням, з податкової служби в Мінфін.
 
Що стосується інших змін, не пов’язаних із ПДВ (зокрема, щодо єдиного податку 4 групи), то наразі нічого кардинального для аграрних підприємств не передбачається. При цьому зауважимо, що єдиний податок 4 групи зберігається у тому ж вигляді (з незначними «косметичними» правками).

Co-founders of Crowe Horwath AC Ukraine
37 Spaska Str., Kyiv, Ukraine
Office: +38 044 391 3003
Direct: +38 097 191 2020
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 22 лютого 2018
  2  
Така продукція продається за кордоном краще за молочку та мед.
 2 
Така продукція продається за кордоном краще за молочку та мед.
22 лютого 2018
 22 лютого 2018
  3  
Кабінет міністрів схвалив законопроект про фінансову підтримку державою ОТГ.
 3 
Кабінет міністрів схвалив законопроект про фінансову підтримку державою ОТГ.
22 лютого 2018
 22 лютого 2018
  7  
Разом з нею дещо поменшає і полів з ріпаком, натомість соняшника посіють більше.
 7 
Разом з нею дещо поменшає і полів з ріпаком, натомість соняшника посіють більше.
22 лютого 2018
 22 лютого 2018
  10  
Іранські підприємства збираються вирощувати на сільгоспугіддях зернові культури.
 10 
Іранські підприємства збираються вирощувати на сільгоспугіддях зернові культури.
22 лютого 2018
 22 лютого 2018
  9  
Інспектори Держпродспоживслужби попередили три десятки випадків завезень небезпечних об'єктів регулювання.
 9 
Інспектори Держпродспоживслужби попередили три десятки випадків завезень небезпечних об'єктів регулювання.
22 лютого 2018
 22 лютого 2018
  15  
Профільне міністерство погодилося надати знижки на портові збори для накатаних суден.
 15 
Профільне міністерство погодилося надати знижки на портові збори для накатаних суден.
22 лютого 2018

Найближча подія

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.