Дивіденди
Оновлений підпункт 14.1.49 Податкового Кодексу України (далі — ПКУ) пропонує до дивідендів прирівнювати платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників), у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини). Ця норма працюватиме не на користь державних підприємств, які протягом останніх декількох років намагались у судовому порядку довести, що сплата ними частини чистого прибутку на користь держави (зараз 75%) не є дивідендом, а отже, вони не зобов’язані сплачувати авансовий внесок із податку на прибуток з цієї величини (зараз 18%). З 1 січня 2017 року такі суб’єкти господарювання в аграрному секторі не зможуть відстояти свою позицію із не сплати такого авансового внеску.
Дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV ПКУ (п. 297.4 ПКУ).
Акциз із реалізації пального
Важливим є те, що законодавець залишив другий абзац пп. 14.1.212 ПКУ без змін. Ця норма говорить про те, що під реалізацією пального слід розуміти будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності чи права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Оновлений пункт 231.1 ПКУ зобов’язує платника податку складати акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.
У своїх роз’ясненнях 2016 року Державна фіскальна служба неодноразово звертала увагу сільськогосподарських товаровиробників на те, що ті повинні реєструватись платниками акцизного податку, якщо вони здійснюють операції із заправки своїм пальним техніки сторонніх організацій для отримання сільськогосподарських послуг (підготовка ґрунту до сівби, збір урожаю, тощо). Звичайно, такі послуги сільськогосподарські товаровиробники як отримують, так і надають з використанням пального за договорами оренди техніки, надання послуг, іншими договорами цивільно-правового характеру. Проте в таких операціях перехід права власності або права розпорядження на пальне не переходить, а тому послуги з використанням пального не можуть вважатися операцією з його реалізації. Більше того, серед видів економічної діяльності аграрії не мають класу 47.30 «Роздрібна торгівля пальним», а тому всі претензії з боку контролюючих органів щодо необхідності реєстрації платниками акцизного податку не відповідають ПКУ і не несуть наслідків для підприємств у частині сплати штрафних санкцій. Зрештою, сільськогосподарські товаровиробники виробляють сільськогосподарську продукцію і надають сільськогосподарські послуги, а не торгують пальним, а тому вони не є платниками акцизного податку з реалізації пального.
Подання податкової декларації
до контролюючих органів
До 20 лютого 2017 року сільськогосподарські товаровиробники будуть подавати документи для сплати єдиного податку 4-ї групи і зіткнуться з «традиційними» питаннями від органів державної фіскальної служби на місцях: додайте до декларації з ЄП 4-ї групи масу документів, які не визначені ПКУ, або ж проведіть нормативно-грошову оцінку земельних ділянок для цілей визначення орендної плати за землі державної і комунальної власності… Інакше не приймемо Вашу декларацію.
Бухгалтер повинен пам’ятати про те, що законопроект 5368, а саме п. 49.3 ПКУ вказує на те, що з 1 січня 2017 року єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі стане недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі, але не виключно, у зв’язку із закінченням строку чинності сертифікату відкритого ключа за умови, що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Податкова консультація
Проектом (п. 52.1 ПКУ) передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі повинно містити:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкова адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення у чому є практична необхідність отримання податкової консультації;
- позицію платника податків стосовно практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (у разі наявності);
- підпис платника податків,
- дату підписання звернення.
На звернення платника податків, яке не відповідає вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Уповноважена особа Державної фіскальної служби може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення визначеного строку.
У новій редакції викладено і п. 53.1 ПКУ про те, що не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.
Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації за умови, що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.
У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.
Отримання податкової інформації
контролюючими органами
Законодавці підкорегували і норму про надання інформації на запити контролюючих органів. Так, згідно з п. 73.3 ПКУ платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (за винятком проведення зустрічної звірки) протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (у 2016 році — це календарний місяць).
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації за вимогою контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.
У разі коли запит складено з порушенням викладених вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Порядок проведення документальних
планових перевірок
У законопроекті 5368 передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (п. 77.1 ПКУ).
Нові додаткові підстави для проведення документальної позапланової перевірки розкриті у пп. 78.1.9. та 78.1.19 ПКУ:
- щодо платника податку подано скаргу:
- про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів із дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;
або
- про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги, пояснення та документального підтвердження на цей запит;
- платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, що зазначені у запиті контролюючого органу.
Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків (п. 78.2 ПКУ).
Новими нормами виключено п. 85.8 ПКУ про те, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Таким чином, при проведенні перевірок з 1 січня 2017 року бухгалтери сільськогосподарських товаровиробників не зобов’язані надавати копії документів щодо предмету перевірки.
Продаж майна, що
перебуває у податковій заставі
У ПКУ норму 95.5 доповнено положенням про те, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації чи уточнюваному розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 млн грн та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У таких випадках:
- рішення про стягнення коштів із рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Таким чином, з’явився прецедент стягнення податкового боргу без судового розгляду. Надіємось, що такі суми податкового боргу (понад 5 млн грн) у сільськогосподарських товаровиробників не виникатимуть і, відповідно, ця норма щодо них застосовуватись не буде.
Порушення термінів реєстрації
у ЄРПН ПН та/або РК, а також
допущення помилок, при зазначенні
обов’язкових реквізитів ПН
Стаття 1201 ПКУ викладена в новій редакції і передбачає застосування 3-х типів санкцій.
Пункт 1201.1 ПКУ — Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (за винятком податкової накладної, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою), тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
-
10% суми податку на додану вартість, зазначеної у таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
-
20% суми податку на додану вартість — у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
-
30% суми податку на додану вартість — у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
-
40% суми податку на додану вартість — у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ з питань своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таких документів, штрафні санкції, передбачені пунктом 1201.2. цієї статті, не застосовуються. На нашу думку, цей пункт навряд чи застосовний через обмеженість терміну реєстрації в 1 рік.
Пункт 1201.2 ПКУ — Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (окрім податкової накладної, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: що оподатковуються за нульовою ставкою), яка зазначена у податковому повідомленні — рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, — тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ, штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відсутність реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених у першому абзаці, після спливу строку, що дорівнює 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податку податкового повідомлення — рішення, — тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50% від суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної.
У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податку податкового повідомлення — рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим та п. 1201.1. цієї статті, не застосовуються. На нашу думку, цей пункт також навряд чи застосовний через обмеженість терміну реєстрації в 1 рік.
Пункт 1201.3 ПКУ — Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, — тягне за собою накладення на платника податку — продавця штрафу в розмірі 170 грн та зобов’язання виправити такі помилки.
Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків — продавцем зазначених в абзаці першому помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання — тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:
- 10% суми податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній, — у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
- 20% суми податку на додану вартість — у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів;
- 30% суми податку на додану вартість — у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів;
- 40% суми податку на додану вартість — у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 календарних днів;
- 50% суми податку на додану вартість — у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 календарних днів.
- 60% суми податку на додану вартість — у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 календарних днів;
- 70% суми податку на додану вартість — у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 календарних днів;
- 100% суми податку на додану вартість — у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.
Об’єкт оподаткування
податком на прибуток
Оновлено і пункт 134.1.1 ПКУ про річний податковий період з 1 липня до 30 червня. Так, платники податку на прибуток — виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Не менш важливою є норма про визначення фінансового результату до оподаткування у платників податку на прибуток (п. 138.2 ПКУ). Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Тобто доходи від дооцінки в межах попередніх оцінок нівелюються податковою амортизацією на капітал у дооцінках.
Податок на доходи
фізичних осіб
Планується до оподатковуваного доходу не включати витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більше як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (при 3 200 грн це 640 грн), а для відряджень закордон — не вище 40 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день (це близько 1200 грн, пп. 170.9.1 ПКУ).
Новації у визнанні
податкового кредиту з ПДВ
Планується вполовину збільшити терміни реєстрації податкового кредиту. Так, відповідно до оновленого п. 198.6 ПКУ, у разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складання податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ, зазначений строк зупиняється на період зупинення їх реєстрації та відновлюється, у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, у якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше, ніж через 365 календарних днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ зазначений строк зупиняється на період зупинення їх реєстрації та відновлюється у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Бюджетне відшкодування
Проект 5368 передбачає зміну процедури бюджетного відшкодування шляхом введення єдиного загального реєстру (п. 200.7 ПКУ).
Планується Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносити до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюватиметься у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, крім даних щодо реквізитів поточного рахунку платника податку для перерахування бюджетного відшкодування, не вважатимуться інформацією з обмеженим доступом та підлягатимуть щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному Міністерства фінансів України.
Електронне адміністрування
податку на додану вартість
Оновлено норми в частині електронного адміністрування (п. 200¹.6, 200¹.9 ПКУ). Так, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок із бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 ПКУ.
Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
Якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься у складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (∑Перевищ), а сума, визначена п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ (∑Накл), є не достатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку), та збільшеного на значення показника ∑ПопРах, незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до пункту 200¹.3.
Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься у складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (∑Перевищ).
Податкова накладна
Пунктом 201.1 ПКУ передбачається вернути ліквідований раніше обов’язковий реквізит податкових накладних: код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. При цьому платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг не повністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (п. 201.10 ПКУ).
Строки реєстрації ПН/РК
Позитивною зміною для сільськогосподарських товаровиробників є збільшення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що дозволить уникати значних штрафних санкцій за прострочення в реєстрації (п. 201.10 ПКУ).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) місяця — до останнього дня (включно) календарного місяця, у якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) місяця — до 15 дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі коли реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в п. 201.16 ПКУ, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахування особливостей, визначених у пп. 201.16.4 п. 201.16 ПКУ. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 ПКУ зазначений строк зупиняється на період зупинення їх реєстрації та відновлюється у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 цієї статті.
Блокування
реєстрації ПН/РК
Найбільше лякає бухгалтерів норма законопроекту 5368 про порядок блокування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.16 ПКУ).
Реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в автоматичному режимі може бути зупинено (припинено процедуру зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у такому порядку: у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 74.2 ст. 74 ПКУ платнику податку протягом операційного дня отримання такої податкової накладної/розрахунку коригування надсилається квитанція про зупинення її/його реєстрації в електронному вигляді у текстовому форматі, яка є підтвердженням про зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
- порядковий номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
- відомості про відповідність податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- вимога про підтвердження посадовою особою платника податку (фізичною особою — підприємцем) накладення нею електронного цифрового підпису, що міститься у податковій накладній/розрахунку коригування;
- вимога про надання платником податку копій первинних документів, що безпосередньо підтверджують здійснення платником податку операції, на яку складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Платник податку має право протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, подати до контролюючого органу заяву про припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
До такої заяви додаються:
- письмова заява посадової особи платника податку (фізичної особи — підприємця) про підтвердження накладення нею електронного підпису на податкову накладну/розрахунок коригування;
- копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які безпосередньо підтверджують здійснення платником податку операції, щодо якої складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Заява платника податку, подана відповідно до пп. 201.16.2 ПКУ, розглядається комісією, положення та склад якої затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
За результатами розгляду заяви платника податку комісією приймається рішення, яке підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу про:
- задоволення такої заяви платника податку та припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- відмову у задоволенні такої заяви платника податку.
Рішення контролюючого органу про відмову у задоволенні заяви платника податку про припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Рішення контролюючого органу за результатами розгляду заяви платника податку приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти календарних днів, що наступають за днем отримання такої заяви.
Процедура зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних припиняється у разі настання однієї із таких подій:
а) протягом строку, визначеного у пп. 201.16.3 ПКУ, не прийнято та не надіслано платнику податку рішення контролюючого органу про задоволення заяви платника податку та припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або рішення про відмову у задоволенні такої заяви платника податку;
б) прийняття рішення контролюючого органу про задоволення заяви платника податку та припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
в) набрання законної сили рішенням контролюючого органу вищого рівня чи рішенням суду про задоволення скарги платника податку про скасування рішення контролюючого органу про відмову у задоволенні заяви платника податків про припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна/розрахунок коригування, щодо яких процедура зупинення їх реєстрації припиняється з підстав, визначених цим підпунктом, у день прийняття відповідного рішення контролюючого органу або отримання рішення суду автоматично реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розробку критеріїв ризику здійснює Мінфін України. Потенційно головними з них будуть коди згідно з УКТ ЗЕД і значні обсяги зобов’язань. Аналізу підлягатимуть дані про сплату податкових зобов’язань, активи, дані про засновників (менеджерів, бухгалтерів), мінімальну заробітну плату, середньооблікову чисельність працівників. Планується вивести з системи блокування суб’єктів господарювання з річним оборотом менше 1 млн грн. Період з 1 квітня до 1 липня буде перехідним і дасть можливість протестувати систему ризиків. Повнофункціонально система блокування запрацює з 1 липня 2017 року.
Транспортний податок
Оновленим пунктом 267.2.1 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (при 3 200 грн це 2,4 млн грн).
Така вартість визначається центральним Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Індексація нормативної
грошової оцінки земель
Для цілей сплати єдиного податку 4-ї групи у 2017 слід звернути увагу і на оновлення п. 289.2 ПКУ. Згідно з цією нормою Державна служба України з питань геодезії картографії та кадастру, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І: 100,
де І — індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115%, він застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Можемо спрогнозувати зростання податкового навантаження з єдиного податку 4-ї групи на 12% за результатами інфляції 2016 року:
Проте цей варіант можливий у випадку, якщо ставки для сплати єдиного податку 4-ї групи не будуть підняті.
Перехідні положення справляння
податку на додану вартість
У підрозділі 2 розділу ХХ ПКУ установлено, що до 31 грудня 2017 року не застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 1201.3 ст. 1201 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (п. 351).
Крім того, штрафні санкції та пеня, передбачені ПКУ, не будуть застосовуватися до сільськогосподарських підприємств, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість відповідно до ст. 209 ПКУ, за заниження такими сільськогосподарськими підприємствами податкового зобов’язання з податку на додану вартість або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПКУ, за звітні (податкові) періоди з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року (п. 50). Останнє положення особливо важливе для сільськогосподарських товаровиробників, які впродовж 2016 року могли допустити помилки при розподілі податкового кредиту в рамках спецрежимної діяльності.
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році) № 5132, прийнятий за основу 07.12.2016 р.
Законопроект 5132 також доповнює підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ, і на п. 47–49 звертаємо увагу сільськогосподарських товаровиробників.
Встановлено, що тимчасово до 1 січня 2019 року датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПКУ, вважається дата, визначена пп. «б» п. 187.1 ст. 187 ПКУ, а датою віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за операціями з придбання таких сільськогосподарських товарів/послуг — дата, визначена абзацом третім п. 198.2 ст. 198 ПКУ. Тобто ПЗ при реалізації, наприклад, зерна виникатимуть по даті відвантаження продукції, а ПК при купівлі, наприклад, зерна чи сільськогосподарських послуг — при їх отриманні.
Визначено, що рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, які додатково відкриті відповідно до п. 200¹.2 ст. 200¹ ПКУ платникам — сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, закриваються з дня, наступного за граничним терміном сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року (це 30 січня 2017 року), для платників, які обрали квартальний податковий період — за ІV квартал 2016 року.
Для закриття таких рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Державна фіскальна служба України надсилає Державній казначейській службі України, в якій закриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, у якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених платниками — сільськогосподарськими підприємствами, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПКУ, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року.
Таким чином, відміна спецрежиму ПДВ потребує підготовчої роботи з боку бухгалтерів сільськогосподарських підприємств. У скороченій декларації за грудень 2016 року можлива одна з двох ситуацій: або від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, або позитивне. Перший варіант представлений у табл. 1.
Таблиця 1. Податкова декларація з ПДВ за грудень 2016 року (Витяг)
Як бачимо, в умовах загальної системи оподаткування ПДВ з 01.01.2017 р. від’ємне значення ПДВ скороченої декларації за грудень 2016 року (рядок 21) у повній сумі буде перенесено у загальну декларацію за січень 2017 року (рядок 16.1 «Від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду»).
У другому випадку, тобто при позитивній різниці ПЗ і ПК у скороченій декларації за грудень 2016 року, бухгалтер може скористатися нормою ст. 209 ПКУ про перенесення невикористаного в спецрежимі податкового кредиту внаслідок зміни його напряму використання. Для цього бухгалтеру необхідно скласти бухгалтерську довідку і розрахувати суму невикористаного в спецрежимі податкового кредиту пропорційно залишковій вартості необоротних активів та запасів станом на 31.12.2016 р. Ця сума податкового кредиту буде перенесена з рядка 13 зі скороченої декларації у рядок 13 загальної декларації і зменшуватиме зобов’язання з ПДВ у 2017 році. Така операція є законною оптимізацією ПДВ і не скористатись нею при наявності залишкової вартості спецрежимних факторів означає нанести економічний збиток сільськогосподарському товаровиробнику.
Наостанок слід сказати, що кошти, які залишились на спецрахунку станом на 01.01.2017 року, підлягають руху виключно в одному напрямку — цільовому використанню в межах зареєстрованої сільськогосподарської діяльності протягом 2017 року.
