«Гривню переоцінено! Я продаю техніку в Австралію, Європу, отримую валюту… Але долар — лише по 23,5 грн! Це величезна проблема — я втрачаю по розрахунках в Україні!» — ділився переживаннями кілька місяців тому Анатолій Кобзаренко, наш видатний машинобудівник і бізнесмен.
Йому на той момент можна було лише поспівчувати. Хоча експортерів у нас не надто багато, однак саме такі підприємства, як «Завод Кобзаренка», роблять валютну погоду в економіці України. Та от тренд розвернувся… Нині гривня слабшає — Нацбанк опускає її курс, мов дорогоцінну бабу з возу. В держбюджеті на 2020 рік, нагадаємо, закладено 27 грн за один долар, тобто «крок назад». Зміцнення національної української валюти, що було зроблено НБУ наприкінці минулого року, якраз і дає змогу нам сьогодні не впасти під хвилею «нафто-валютного цунамі».
У зебри чорна смуга?
Останніми тижнями ми не без тривожності спостерігаємо на багатьох ринках і біржах неймовірне пожвавлення. А деякі країни навіть пережили паніку. Нафта дешевшає, як у казці, досягаючи вартості часів СРСР. Рубль падає, і за ним опускаються дедалі нижче й слабшають грошові одиниці «Митного союзу». А тут ще й пандемія коронавірусу! Китай тимчасово зупинив деякі виробництва. Багато країн взагалі позакривали кордони на в’їзд і виїзд, і Україна тут ніяк не виняток. Панікують трейдери, перевізники — у них втрачаються обсяги замовлень, падають прибутки. Деякі аналітики пророкують ймовірність фінансової кризи, яку весь світ може «підхопити» від коронавірусу.
Державна статистична служба КНР оприлюднила показники. Економіка Китаю продемонструвала з початку року падіння промвиробництва на 13,5%, продажів — на 20,5%. Китай — серед головних торговельних партнерів України. Він постачає нам міндобрива, купує кукурудзу та іншу агропродукцію. Мабуть, попит на кукурудзу може сильно впасти, а на добрива — зрости… Хто встиг ними затаритися, той молодець. У січні-березні спостерігався збій виробничо-логістичних ланцюжків, що ведуть з України у Китай та ЄС. А як у США? Згідно з прогнозами впливової агенції JPMorgan, економіка США просяде у першому кварталі на 10% та навіть більше — у другому, у країнах ЄС теж приблизно так само. Україна теж навряд чи зможе уникнути зниження ділової активності.
В Україні запровадили національний карантин, закрили на кордонах більшість пропускних пунктів. Це вже стурбувало експортерів. Українська зернова асоціація попросила Уряд не закривати морські й річкові порти для переміщення зернових вантажів. Фермери часто сваряться на трейдерів-перекупників. Тепер, можливо, зрозуміють, наскільки важливою ланкою вони були в експортному ланцюжку. Насамперед тому, що брали на себе відповідальність і невиробничі ризики, переміщували товари, домовлялися з далекими заокеанськими покупцями.
Чи зраділи експортери здешевленню гривні? Можливо, лише на якийсь момент. Бо щастя не лише у вигідному курсі валюти. Потримати урожай чи продавати? Для багатьох таке питання не стоїть, бо продали ще восени з-під комбайна. Ну а хто має сховища, теж непогано. У кризові часи товар сам по собі непогана валюта. Та найменше постраждали ті виробники, які захеджували свої ризики, тобто не чекали кращої ціни, а зафіксували рентабельну для себе ціну в угодах з покупцями й біржею. Й тому нині вони нагадують рибу, що безтурботно крутить хвостом на глибині, поки на поверхні штормить, гримить і дощить.
На жаль, наші агровиробники тільки починають освоювати ці механізми. Й лише 7–10% з них знає, що, застрахувавши ризики, виробник може гарантовано продати урожай за ціною, зафіксованою у ф’ючерсній угоді.
Кого коронує вірус?
Чому пандемія коронавірусу шкодить аграріям? Вона вдарила по виробниках запчастин, міндобрив, по перевізниках агропродукції. Усе це зробить потрібний нам імпорт дорожчим, а наш експорт — ускладненим. Варто нагадати, що карантин оголошено до квітня. В Китаї — епіцентрі коронавірусу — пандемія нібито йде на спад. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і очільник МЗС Дмитро Кулеба провели зустріч із послом Китаю в Україні Фань Сяньжуном. Обговорювали економічну ситуацію, а також екстрену допомогу від КНР у боротьбі з коронавірусом. Президент Володимир Зеленський поспілкувався про це з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Той висловив готовність допомогти Україні з ліками та медобладнанням.
А що далі? Далі — весна. Вірус не любить тепла — він гине під сонцем. Є сподівання, що карантинні заходи спрацюють і перешкодять розповсюдженню новітньої зарази.
Будь-яка криза створює також нові можливості. Так вчили китайський мудрець Конфуцій, а за ним і комуністичний диктатор Мао Цзедун. Тож це незрідка й період «чарівного пенделя» для бізнесу. Які можливості можуть побачити аграрії?
Падає потреба в сировині — нафті, руді… Агропродукція теж є сировиною для індустрії харчування. Але без їжі обійтися значно складніше, ніж без бензину або нового смартфону. Насамперед ми вже бачимо підвищений попит, й не тільки на медичні товари. Паніка — двигун торгівлі ще кращий, ніж реклама. Вірус зриває маски з людей, вони починають панічно скуповувати гречку, крупи, цукор, рис, пшоно, квасолю, тушонку, консерви, каву, чай, какао, борошно, повидла й джеми. Й тут виграють ті з аграріїв, хто вчасно зумів організувати переробку. Заступник міністра економічного розвитку, торгівлі й сільського господарства Тарас Висоцький вже повідомив, що Уряд моніторить ціни на продовольство й не дасть їх підвищувати занадто. Переробляти зараз під ажіотаж — пізно. Ефект суперпродажів спостерігатиметься лише до кінця епідемії, далі — падіння попиту. Тому експерти радять усім нам бути обачнішими: не позичати нових кредитів, намагатися зменшити вже наявні борги.
Нафта: хто буде у білому?
Для багатьох стає економічним шоком карантин — порожні ресторани, готелі... Однак селяни звикли до чималих соціальних дистанцій, навіть до безлюдності у полях. Їх це якраз лякає найменше.
Уповільнення продажів зерна, м’яса чи цукру теж можливе, це все-таки не зупинка. Не може 7 млрд населення Землі відмовитися від триразового харчування. Важко уявити, що люди — хворі чи здорові — проживуть без їжі. Тому криза — це можливість переглянути свою наявну бізнес-модель, переорієнтуватися на нові ринки збуту, впровадити інноваційні технології. Саме у кризу легше провадити реформи. Зараз рвуться ланцюжки доданої вартості… Проте в аграрній сфері вони, слід зазначити, найкоротші. Якщо від руди до смартфона дистанція величезна, то від насіння кукурудзи до свіжої свинини — шлях набагато ближче.
Економісти прогнозують збитки турфірмам і перевізникам, що працюють у царині масового туризму. Однак «зелений туризм», що діє у селах і не обслуговує натовпи людей, якраз може виграти, перетягнувши до себе клієнтів-мандрівників. Зросли дистанційні заявки на їжу через інтернет. Деякі компанії закриються, інші збагатяться. У когось прибутки впадуть, а в когось навпаки, зростуть.
Спостерігаємо й вірогідний плюс: услід за нафтою має подешевшати й бензин, солярка та скраплений газ. Тож знизиться собівартість продукції, в яку входить паливо. Бо їх вартість залежить насамперед від ціни нафти на кордоні України, а ще від попиту. Але наскільки впаде ціна? Не на багато. Як підрахували експерти, падіння цін нафтопродуктів на кордоні у розмірі 1% дає зменшення цін на автозаправках десь на 10 коп. приблизно через два тижні. Не варто забувати, що вартість нафти в ціні палива становить приблизно 10%, решта — це переробка, акцизи, податки, ритейл, бренд.
Глобальна криза вкотре показала те, про що ми писали неодноразово. Закінчується ера традиційної енергетики — вугілля, газу й нафти, як колись гужового транспорту (хоча лишилися коні й іподроми). Приходить «зелена» енергетика, а в ній для агробізнесу чимало місця: від вирощування енергетичних культур до виробництва й продажу біогазу при цукрових заводах птахофабриках чи свинофермах.
Що вирішила влада?
Економіка розвивається циклами: підйом — спад. Вчені описують хвилі Елліотта, закон Парето, Кондратьєвські цикли, малюють синусоїди й параболи. Насправді кожен не тільки фермер, а й найменший дачник знає: бувають сезони дощів і посух, роки урожайні й неврожайні. Ціна на вашу продукцію (горох, пшеницю, сою) у кожному конкретному сезоні або є, або ж її, як кажуть, нема, тобто вона нецікава виробникові. Життя — це зебра: біла смуга змінюється чорною. У когось від усіх цих коливань кон’юнктури прибутки впадуть, а в когось навпаки, зростуть.
Чи має Денис Шмигаль антикризовий план? Уряд стверджує, що так. Резерви у Нацбанку нині непогані, зовнішній борг України — помірний, менший, ніж у Греції, Данії, Польщі та багатьох інших країн. Проте чи вистачить нам запасу міцності? Без допомоги МВФ пройти кризу буде, мабуть, важкувато. Новий прем’єр вже визнав, що Україні потрібна грошова допомога, й звернувся до МФВ.
Рівень інфляції, який обіцяє Нацбанк, — на найближчі два роки 5%. Та міжнародна рейтингова агенція Standard & Poor’s прогнозує трохи інші рівні інфляції в Україні: на 2020 рік — 7%; на 2021-ий — 6,5%; на 2022-й — 5,5%. Колись гривня була міцно прив’язана до рубля за принципом «з журбою радість обнялися». До 2014 року економіка України десь на 40% була прив’язана, припасована до російської. Не було б щастя — «допомогла» агресія РФ. Ми переорієнтувалися на ринки ЄС, Азії, Африки, Середземномор’я.
Президент Володимир Зеленський вже пообіцяв кредитні канікули для малого бізнесу. Верховна Рада прийняла податкові послаблення задля підтримки бізнесу під час карантину. Було тимчасово зупинено деякі податки, штрафи, пені та перевірки — аж до 30 квітня. Це свідчить, що держава намагатиметься поводитися м’якіше у деяких чутливих питаннях.
Верховна Рада встигла призначити в березні міністром економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка. Колись він працював, зокрема, у відомому агрохолдингу «УкрЛендФармінг». «Україна і світ входять у дуже складну економічну ситуацію. Насправді будемо бачити основні результати не зараз, а через 3–6 місяців, — сказав новопризначений міністр. — Насамперед бачу продовження політики дерегуляції, зменшення тиску на бізнес, підтримки українського виробника, коли ринки будуть закриватися, допомагати бізнесам зберегти робочі місця, заробітну плату».
Що прогнозують розумні люди?
Вже згадувана впливова міжнародна рейтингова агенція Standard & Poors підтвердила ті довгострокові рейтинги в іноземній і національній валюті, що встановлені Україні. Прогноз щодо них стабільний. Крім того, Нацбанк знизив свою облікову ставку до рівня 10%. Це допоможе зменшити навантаження на підприємців, бо здешевлює кредити комерційних банків. Уряд міг би зробити й більше. Скажімо, скасувати податки чи оголосити канікули платежів хоча б на кілька місяців. Але й кожен з нас теж має діяти.
Дмитро Кашпор, генеральний директор компанії «АДАМА Україна», нещодавно спрогнозував в українській економіці «ідеальний шторм» (див. «Агробізнес Сьогодні» №3 за лютий 2020 року). Багатьом тоді здалося, що він перебільшує. І от розпочалося… Однак досягнення нинішньою кризою рівня падіння економіки, як у 2008 році, маловірогідно. Такий прогноз зробив експерт Сергій Гурієв, який багато років пропрацював у банку ЄБРР й добре знає економічне буття пострадянських країн. «Цього разу Україна краще підготовлена до кризи, ніж 2008 чи 2014 року, — вважає також інвестбанкір Сергій Фурса. — Українська економіка в хорошій формі. Маємо легше пережити кризу — за допомоги Міжнародного валютного фонду».
Цікаво відреагувала на «планетарні шторми» Королівська пошта Великої Британії. У всіх поштових відділеннях там нині висять плакати: ЗБЕРІГАЙ СПОКІЙ І ПРОДОВЖУЙ! Ну, а ми хіба менш стійкі? Пережили комунізм, Чорнобиль, СРСР, були в нас талони й купоно-карбованці, світова фінансова криза 2008 року, дві революції, гібридна війна з Росією… Налякати українця складно. Для нас є речі, важливіші за індекс Доу — Джонса. Як казали пращури: «Навіть якщо зібрався помирати — жито сій».
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнес Сьогодні
