×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Традиційні цінності машинобудування

/ Редакторський погляд / Понеділок, 30 листопада -0001 02:00
altПровідні світові корпорації постали із сільських майстерень, у колі сімейних традицій працелюбства і винахідництва. З часом з’ясовувалося, що патент на добру сівалку чи плуг, успадкований від батьків, дорожчі за діаманти й тисячі гектарів чорнозему.
 

Це випадково чи ні, що багато провідних машинобудівельних підприємств світу з обертом у мільйони євро й доларів свого часу поставали як сімейні? Засновувалися у невеликих сільських майстернях, кузнях, гаражах? Давайте пригадаємо деякі з них.

У 1780 році німець Вільгельмус Лемкен відкрив кузню, яка й започаткувала його ґрунтообробну компанію LEMKEN. Вона випускає близько 13 тис. агрегатів на рік, і є провідною серед аналогічних компаній Європи. Нині співвласниками фірми вже в шостому й сьомому поколінні є Віктор Лемкен і Нікола Лемкен. Їхні плуги й культиватори традиційно називаються іменами коштовностей – «Діамант», «Смарагд», «Рубін» тощо. Але якщо навіть просто підрахувати прибуток за вдалий патент фірми «Лемкен», то батьківська борона виявиться набагато коштовнішою за будь-який царський діамант. У 2011 році товарообіг фірми компанії становив € 266 млн.
Майже так само давно, у 1802 році, Грегуар Бессон побудував теж кузню, і теж у селі, тільки французькому. На початку ХХ ст. сини пана Грегуара вирішують продовжувати спеціалізацію з виробництва сільськогосподарської техніки. В 1959 році Альфонс Бессон, один із зятів пана Грегуара очолює підприємство й бере у свої руки невелику на той час фірму тестя. І нині компанія Gregoire Besson продає повну гаму техніки з обробітку ґрунту: плуги, важкі дискові борони, культиватори, сіялки.
altОтже, потужні машинобудівельні підприємства виникали у селах - у кузні чи майстерні. Ближче до виробника, до землі. Мабуть, тому й розумів власник такого підприємства інтереси своїх покупців-аграріїв, серед яких можуть бути як дрібні фермери, так і королі.
Голова ради директорів компанії Vaderstad Кристер Старк отримав від короля Швеції орден за внесок у розвиток промисловості Швеції. Король таки справді знається на сільському господарстві: володіє декількома фермами, на яких теж працює техніка Vaderstad, культиватори й сівалки. Назва компанії увіковічнила малу батьківщину винахідників - село Ведерштад, звідки й бере початок цей транснаціональний бізнес.
У 1962 році Руне Старк, батько нинішнього глави компанії, у невеликій майстерні зробив першу борону для обробітку ґрунту, і справа зрушила.
Дякуючи монархові, Кристер Старк сказав: «Мені дуже приємно, але я розглядаю цю нагороду, у першу чергу, як визнання роботи всієї компанії». Відповідь традиційна. Ну, але що таке компанія Vaderstad? Нею сьогодні керують брати Кристер, Андреас і Бо Старки та їхня сестра Кристина. Тобто це одна сім’я. Наймолодше, уже третє покоління у цій династії представляє Ліннея Старк, яка працює менеджером із комунікацій.
У 1984 році німець-інженер Міхаель Хорш та його дядько, фермер Вальтер Хорш, заснували фірму Horsch Maschinen GmbH, яка нині є однією із помітних у Європі машинобудівних компаній, які спеціалізуються на ґрунтообробній техніці, має фінансовий обіг близько € 200 млн. У керівні органи її входить кілька висококваліфікованих фахівців із прізвищем засновника, і ще кілька Хоршів є серед акціонерів компанії.
Poettіnger - одна з відомих компаній, що виробляє плуги, ґрунтообробні машини і сівалки. Це австрійське підприємство вже більше 140 років належить одній сім’ї і названо його, як і «Лемкен» або «Хорш», прізвищем засновника. Ним був годинникар Франц Пьотінгер із містечка Грізкірхен, що в 1871 році примудрився розробити кормозбиральний комбайн власної конструкції. Нині підприємством керують представники вже четвертого покоління Пьотінгерів - брати Хайнц і Клаус. Крім основної фабрики, мають також заводи в Німеччині, Чехії, дочірні підприємства у Франції, Швейцарії, Росії, Україні, а також за океаном - у США, Канаді, Австралії.
altЦе винятки? Ні. Таких прикладів чимало, от іще один. Фермерові-садівникові, датчанинові Хартвігу Єнсену знадобився обприскувач. Він його сам виготовив прямо у саду, і під цю ідею заснував 1957 року компанію Hardі. Сьогодні обприскувачі Hardі вже добре відомі й популярні не тільки в Данії, але й у всій Європі.
Звісно, умільці ведуть бізнес по-сімейному не тільки у Європі, а й на іншій півкулі глобуса. Наприклад, фірма Cruciаanelli – лідер із виробництва сівалок прямого висіву в Аргентині. Сім’я Крушіанеллі 1956 року започаткувала звичайну собі майстерню з ремонту сільськогосподарської техніки. Звідтоді у сімейний бізнес долучилися уже два покоління. Тепер експортують свої сівалки на півсвіту.
Знана також далеко за межами своєї країни канадська компанія Salford з обігом у мільйони доларів. Селфорд - це так само, як і Ведерштад, назва такого собі села у провінції Онтаріо. У 1978 році фермер Джейк Розендал зареєстрував там свою компанію і виготовив перший культиватор. Нині ж корпорація «Селфорд Фарм Машинері» має кілька заводів у США й Канаді, мережу з 250 дилерів по усьому світі, в тому числі діють вони в Україні й багатьох країнах Європи. Інноваційні розробки Salford підтверджені багатьма патентами.
«Який батько, такий син». Від дбайливого тата до нащадка, потім до онуків-правнуків переходять у цивілізованих країнах не тільки земля й нерухомість, а й інтелектуальна власність. Патент на плуг виявляється дорожчим за тисячу гектарів чорнозему. Не тільки у переносному сенсі, а й у матеріальному, грошовому вимірі також.
Ще один підприємець, котрий починав бізнес самотужки у ремонтній майстерні під вивіскою «Ми ремонтуємо будь-що» - Сунюї Нішимура. Японець, який у 1930-х роках емігрував від профашистського режиму своєї країни у Бразилію. Там у 1948 році він спроектував власного обприскувача й заснував фірму Jacto. Нині вона виготовляє на рік сотні різноманітних обприскувачів «Адвансе», конкурентних у багатьох країнах, в тому числі й у нас.
Amity Technology – американська корпорація, один зі світових лідерів із бурякозбиральної техніки. Це також сімейний бізнес, якому більше 50 років. Нинішні власники компанії Ховард і Брайан Дав - онуки родоначальника-засновника. Їхній дід Юджин Дав, треба віддати йому належне, не тільки створив власну компанію, але й стояв біля джерел масового виробництва популярних тракторів Steіger.
Перший трактор Steіger, до речі, теж збудували на початку 1950-х років брати Дуглас і Моріс Стайгери, два фермера із США. Так само не мудруючи лукаво - у себе в гаражі. Потім продали креслення Юджинові Далу, більш досвідченому у маркетингу й бізнесі. Але він зберіг за тракторами, які досі радують аграріїв, ім’я братів-винахідників. Трактори ці нині продає транснаціональна корпорація CNH.
altАвстрійці Фрідріх Вогель і Гуго Нут, щоправда, не були родичами – просто друзі. 1872 року вони разом запустили цех, у якому почали робити на продаж лопати. Але й справжня дружба - неабияка цінність. Тож вони створили фірму Vogel&Noot, яка сьогодні виготовляє надійні ґрунтообробні знаряддя. На 135 році свого існування фінансовий обіг групи компаній Vogel&Noot становив € 56 млн. 
Ну, й насамкінець – класика: глобальний виробник сільгосптехніки компанія John Deere, яка за минулий рік показала рекордний обіг обсягом у $32 млрд і чистий прибуток $2,8 млрд. Її заснував коваль Джон Дір, зрозуміла річ, теж не в Нью-Йорку, а в глухому американському селі Гранд Детур. Виготовив перший інноваційний плуг - і пішло-поїхало. З моменту своєї фундації у 1837 році компанія пережила безліч змін у комерційній діяльності, незмінними залишалися лише її принципи й цінності. Вони є зрозумілими будь-якій людині, ким би вона не була – доярем, мільярдером чи професором ядерної фізики. От вони: чесність, відданість клієнтам, якість продукції, повага до землі. І тільки один принцип суто технологічний: інновації.
Важко творити самотужки, та ще гірше працювати у колгоспі. Найкращий формат людських стосунків – родина, дружнє коло. У нас же довгі роки якщо й згадували про базові цінності – опинялися у дисидентах. Як Микола Руденко, засновник Української Гельсінської Спілки, який озвучив просту й крамольну істину: не марксова ілюзорна «додаткова вартість» робить людство багатшим, а енергія Сонця й сила землі.
Невже українці не працьовиті? Чи бідні на винахідників? Ні. Просто право на землю на Заході було з-діда-прадіда священним, ні в які колгоспи Джона Діра чи Вільгельмуса Лемкена, як наших дідів, ніхто не заганяв. Натомість український інтелект грів не землю, а космос. Архип Люлька й Сергій Корольов, наші численні таємні конструктори могли б проектувати не міжконтинентальну ракету «Сатана», а зернозбиральні комбайни, плуги й трактори. І де б зараз були усі європейські конкуренти? Наприклад, Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк) – ще на початку XX ст. розрахував оптимальну траєкторію польоту до Місяця, і це застосувала NASA у програмі «Аполлон». Але ж працював він попервах механіком у «Хлібопродукті», побудував знаменитий елеватор «Мастодонт». Та його замість подяки запроторили у концтабори ГУЛАГУ.
Голодомор, фараонова індустріалізація, виховання у дусі Павліка Морозова… І втрата мільйонів життів, десятків тисяч гектарів земель, невідомо скількох геніальних винаходів. У нас порушили спадкове і людське право, релігійні звичаї, скасували приватну й інтелектуальну власність, – тож як би виникали цінності, зокрема, й у сфері машинобудування? Звідки у нас, безбатченків, було узятися таким компаніям, як «Джон Дір»?
Так що ми приглядаємося до плугів, сівалок, комбайнів і тракторів, виготовлених на західних сімейних фірмах, і кажемо: ого! Й мусимо повертатися на круги своя. Дніпропетровський «Южмаш» і його знамените КБ, яке робило, за висловом Микити Хрущова, «ракети, мов сосиски», - тепер проектує тролейбуси й комбайни «Славутич». Бог поміч! Бо у такій справі не тільки без технічної механіки, а й без Бога – ніяк.

1

 17 січня 2019
За прогнозами аналітиків, у поточному сезоні експорт української соєвої олії може встановити новий рекорд.
За прогнозами аналітиків, у поточному сезоні експорт української соєвої олії може встановити новий рекорд.
17 січня 2019
 17 січня 2019
ВР відхилила проект постанови про скасування рішення щодо законопроекту "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель".
ВР відхилила проект постанови про скасування рішення щодо законопроекту "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель".
17 січня 2019
 17 січня 2019
Однак через недостатній обсяг сировини спостерігається зниження обсягів експорту високоолеїнової соняшникової олії з країни.
Однак через недостатній обсяг сировини спостерігається зниження обсягів експорту високоолеїнової соняшникової олії з країни.
17 січня 2019
 17 січня 2019
Успішній реалізації експортного потенціалу зазначених ринків сприяло зміцнення позицій України на ключових ринках. 
Успішній реалізації експортного потенціалу зазначених ринків сприяло зміцнення позицій України на ключових ринках. 
17 січня 2019
 17 січня 2019
У січні-грудні 2018 року обсяги продукції рослинництва збільшилися на 10,7%.
У січні-грудні 2018 року обсяги продукції рослинництва збільшилися на 10,7%.
17 січня 2019
 17 січня 2019
Цього тижня на ринках України та Польщі ціни на яблука почали поступово, але впевнено зростати. 
Цього тижня на ринках України та Польщі ціни на яблука почали поступово, але впевнено зростати. 
17 січня 2019

Please publish modules in offcanvas position.