Експорт агропродукції: сьогодні й завтра

/ Редакторський погляд / Середа, 16 вересня 2015 09:50
Ігор ПЕТРЕНКОспеціально для "АС"
Україна закінчила перше півріччя 2015 року із профіцитом балансу зовнішньої торгівлі (тобто перевагою експорту над імпортом) майже $3 млрд. У Міністерстві агропродполітики зазначають, що Україна за останні 10 років наростила аграрний експорт майже вчетверо. Продаж продукції за кордон — нелегкий, але відкритий і чесний шлях збагачення для українських фермерів, а також надійне джерело отримання валюти для держави. Що і в які країни постачають українські виробники сільгосппродукції?

 

Коли почався Євромайдан, ми саме поверталися із птахофабрики у Миронівці. Автобус висадив групу журналістів на Майдані. Випадково почули виступи Арсенія Яценюка й Віталія Кличка. Вони палко наполягали на необхідності інтеграції у євроспільноту… Ми здивувалися такому збігу обставин: щойно нам показали суперсучасну фабрику, розказали, що птахівники п’ять років добивалися права на експорт курятини (репортаж про це було надруковано у №24 за 2013 рік — Ред.). І ось невелика нібито група людей вимагає від Уряду наполегливіше рухатися до асоціації з Євросоюзом, як-то кажуть, «усім миром», а не однією птахофабрикою.
 
Потім були місяці протистояння з режимом В. Януковича... Якщо нині вести мову не про політику й мораль, а про конкретні здобутки Євромайдану, то одна з них — це кардинальна переорієнтація українського аграрного експорту з російського ринку на світові.
 
Рослинництво
Досі можна у ЗМІ зустріти штамп: «Росія — країна, яка у 1913 році годувала пшеницею всю Європу». Вирощувала ж хліб насамперед Україна, яка була тоді російською провінцією, а також Кубань, заселена українськими козаками-вигнанцями. Державна служба статистики повідомляє, що за перший квартал 2015 року загальний експорт з України в Російську Федерацію впав на 70% у порівнянні з тим самим періодом 2014 року. Хоча дивно, що ми взагалі ще торгуємо з агресором, але це пояснюється «сіамською» (чи гібридною) природою радянської економіки, усі родові плями якої має як Україна, так і Росія.
 
З ким торгувати натомість? О, світ великий, і на Росії він клином не зійшовся. Наразі оглянемо лише аграрний експорт, не беручи до уваги інші сфери торгівлі з навколишнім світом.
 
Соняшник, а також олія з нього — суттєва стаття нашого аграрного експорту. Вирощування соняшнику — один із найприбутковіших для аграріїв бізнесів в Україні, причому вже давно, з середини 1990-х років. По експорту насіння та олії соняшнику Україна нині — на першому місці в світі.
 
Зернові культури — пшениця, кукурудза, ячмінь, жито, овес. Україна є одним із найбільших світових виробників зерна. Експортувавши в минулому маркетинговому році 32,3 млн т (причому на головній позиції тут — кукурудза 17,47 млн т), Україна зайняла третє місце у світі серед світових його експортерів. На першому США — 72,3 млн т, а на другому Євросоюз — 38,5 млн т. Ну, а в сезоні 2014-2015 Україна продала за кордон, попри війну і анексію, рекордний обсяг зерна — 34,8 млн т. Порівняймо: за часи УРСР було щастям зібрати пропагандистський «мільярд пудів», тобто 16 млн т.
 
Соя. «Наша країна є сьомою у світі за експортом сої», — повідомила заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграції Владислава Рутицька. Останніми роками Україна активно почала реалізувати на зовнішні ринки й соєву олію. Вивозяться продукти із сої як у Європу, так і в Азію, у тому числі й у Китай. Також ми продаємо за рубіж соєвий шрот. За 2014-2015 МР експорт українського соєвого шроту перевищив 170 тис. т.
 
Горіхи та їстівні плоди. Однією з найцінніших плодових культур, що високо котируються на світовому ринку, є волоський горіх, причому 70-75% вирощених в Україні горіхів експортується. Щорічний урожай у нас становить приблизно 100 тис. т. Зауважимо: у цій царині навряд чи на нас чекає серйозна конкуренція, бо світове споживання випереджає виробництво. Також високо цінується у світі окультурена ліщина — фундук. В колишньому СССР Іван Мічурін, який розпочав промислове вирощування фундука, і навіть назвав його «хлібом майбутнього». В Українській горіховій асоціації називають фундук одним із найперспективніших плодів і закликають фермерів енергійніше експортувати цю культуру.
 
Картопля. За останні роки експорт картоплі з України виріс майже втричі, до 17 тис. т. Основними покупцями були Узбекистан, Молдова, Сербія, Македонія і Росія… Котра з 16 червня заборонила імпорт української бульби. А Україна щорічно може експортувати 4 млн т картоплі, як каже віце-президент Асоціації виробників картоплі Микола Гордійчук.
 
Овочі. Останніми роками спостерігалося нарощування експорту моркви, цибулі, навіть капусти. Найбільшими імпортерами української овочевої продукції, крім тієї ж Росії (яку ми втрачаємо, стають Ірак, Туреччина, Великобританія). Очікується, що український експорт заморожених овочів ще більше розшириться: ними нині цікавляться Малайзія, Сейшельські острови, Боснія і Герцеговина, африканська країна Того.
 
Ягоди, які теж наші фермери почали продавати за кордон (переважно у замороженому вигляді), — ще одна стаття збільшення аграрного експорту. По ягідних культурах ще є незаповнені ніші навіть у Євросоюзі. Ми з успіхом уже кілька років експортуємо в Австрію, Угорщину й Голландію заморожену ожину, чорницю, а також чорноплідну горобину й бузину. Поки обсяги невеликі, однак стабільний попит є.
 
Нут. Підвищений попит на український нут (це рослина, схожа на сочевицю) спостерігається вже кілька років поспіль з боку імпортерів з Індії, Пакистану, Саудівської Аравії, Сирії.
 
Яблука. У 2014-2015 маркетинговому році Україна експортувала рекордну за останнє двадцятиліття кількість яблук — 70 тис. т. Щоправда, основним споживачем українських яблук була теж Росія. Але попит на цей товар є у багатьох країнах Сходу й Заходу.
 
Сорго. Експортує Україна також цю яру культуру, яку потім переробляють на крупу, борошно й крохмаль, на корми тваринам. В основному її купують в Італії.
 
Гречка. Нам цієї крупи нібито бракує — таке враження може скластися по різноманітних виборах, де її роздають «голодуючому» електорату. Хоча в Україні круп’яні культури (гречку і просо) вирощують з діда-прадіда, і вони користуються сталим попитом як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. У світі з виробництва гречки Україна займає третє місце (приблизно 9% виробництва). Тож собі гречки цілком вистачає, а іншим — продаємо як коли.
 
Тваринництво і птахівництво
А як там, до речі, з уже згадуваною курятиною? Не лише вона, а й курячі яйця стають стабільною статтею експорту нашого птахівництва.
 
Курятина. Бачимо збільшення обсягів її виробництва, а також експорту — за рахунок ринків Євросоюзу, Азії, Близького сходу й Африки. Експорт курятини виріс на 47% у другому кварталі 2015 р. і на 15% за перше півріччя. Це при тому, що продажі курятини по Україні (тобто на внутрішньому ринку) впали на 2% через падіння обсягів продажів на окупованих Росією територіях.
 
Яйця. Де курка, там як без них? Нарощуючи виробництво курей, сільгоспвиробники паралельно збільшують експорт яєць. Торгівля ними із країнами Європи значно пожвавилася в 2015 році. Покупці — це насамперед Кіпр, Данія. Також зріс попит на українську яєчну продукцію у таких державах, як Молдова, Азербайджан, Об’єднані Арабські Емірати, Ірак, Ліберія, Туркменістан, Ангола, Оман та Конго.
 
М’ясо й сало. Продукція українського тваринництва теж має попит за кордоном. М’ясо й сало у нас брала й бере Росія, якусь кількість знищує на кордонах… Але є й інші бажаючі на українську свіжину. Невеликий експорт свинини йде у Молдову, Вірменію.
 
А на загал частка тваринництва в загальному експорті аграрної продукції не така вже й велика — десь 7,5-8%. Причина банальна — мало виробляємо, не вміємо зберігати тривалий час, а попит у світі є. Державний комітет статистики перераховує ще такі статті аграрного експорту України за перший квартал 2015 року: «ковбаси та аналогічні вироби з м’яса», «жир свинячий і жир свійської птиці», «необроблені шкури великої рогатої худоби (включаючи буйволів) або тварин родини конячих», «коні, віслюки, мули та лошаки живі» і ще дещо — на жаль, усе це поки що у невеликих обсягах.
 
Євросоюз також дуже зацікавлений у поставках екологічно чистих продуктів без ГМО. Данія, наприклад, взагалі має намір повністю перейти на органічні продукти до 2020 року, деякі інші країни теж наполегливо рухаються у цьому напрямі. Європейці згодні купувати навіть такі різновиди екопродуктів, які в Європі є у надлишку, аби лишень вирощувалися без застосування агрохімії. Скажімо, там погодяться брати наші яблука, ягоди садові й лісові і ще багато чого.
 
Продукти переробки агросировини
Мед. Бджолярство сильно стало розвиватися за Президента Віктора Ющенка — мабуть, випадково це співпало з тим, що його хобі — бджоли. З виробництва меду нині Україна посідає перше місце в Європі й п’яте — у світі. А мед — це вже не агросировина, мабуть, а продукт вторинної її переробки (у кооперації з бджолами). Продаємо свій мед ми навіть у такі розвинуті країни, як Бельгія, Франція, Туреччина, Литва, Канада.
 
Цукор. Колись частка УРСР в обсязі світового виробництва цукру становила 15% — на умовах штучно підтриманої монополії виробництва у рамках тодішнього соцтабору. Потім наше виробництво цукру почало падати, бо у світі це високо конкурентний ринок, і тепер ми маємо лише покриття внутрішнього попиту (приблизно 2 млн т щорічно) без особливих зазіхань на експорт. Хоча Україна у 2014-2015 маркетинговому році вже продала на закордонні ринки більше 100 тис. т цього солодкого продукту. В асоціації «Укрцукор» кажуть, що у порівнянні з попереднім роком експорт збільшився майже уп’ятеро. Та й цукор цілком може стати постійним експортним товаром — за умови, що українські аграрії зуміють знизити собівартість його виробництва.
 
Сир — один з перших продуктів, які підпали під репресії з боку Росії. Плавлені й тверді сири, вершкове масло, суміші з вершкового й рослинних масел експортуються з України у понад 30 держав: це Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Грузія, Ірак, Саудівська Аравія, Єгипет, Лівія. Також здійснюємо ми й експорт деяких інших молочних продуктів. У січні-квітні 2015 р. він вийшов на суму $59,8 млн. Це поки що небагато, але на 5% більше, ніж у січні-квітні 2014 р. Вже сьогодні розвивати молочарство нам дуже допомагають французи.
 

Борошно. Його охоче експортують країни Азії, зокрема Китай, Філіппіни, Південна Корея. При цьому борошно українського походження надходить і на традиційні наші ринки продажу, такі як Молдова, Грузія, Азербайджан, хоча він і скоротився в ту ж таки Росію.
 
Кондитерські вироби — цукерки, печиво та інші «пундики». За останній рік їх експорт таки зріс на 36 %.
 
Горілка. Динаміка її вивозу за межі України у 2015 році теж демонструє скорочення, і зрозуміло чому. Експорт українського алкоголю був в основному орієнтований на російський ринок. Хоча цей палкий продукт експортується ще приблизно до 80 країн світу, але у значно менших обсягах. Зараз виробники горілки переорієнтовуються на ринки Білорусі, Казахстану, Азербайджану, але не тільки. Наприклад, одна відома горілчана компанія планує до кінця року розпочати експорт оковитої до Індії і країн Латинської Америки.
 
Вино. Обсяги виробництва вина в Україні, якщо порівняти з «профільною» у цьому відношенні Молдовою, аж ніяк не менші, хоча важливість галузі для нашої країни — нижча. Деякі з українських вин експортуються в сусідні країни, у Європейський Союз і країни Північної Америки. Кажуть, що назви винних марок «Перлина степу» й «Троянда Закарпаття» придумав поет Микола Бажан спеціально для експорту. Нині ж, наприклад, виноробська компанія, заснована колишнім міністром енергетики Іваном Плачковим, виготовляє більш ніж 15 видів вина й продає свою продукцію у Польщу, Німеччину, Францію, Бельгію, Болгарію й Великобританію.
 
Пиво. Корпорація «Оболонь» раніше повідомляла, що її продукція протягом п’ятнадцяти років була лідером ринку імпортного пива Росії. А пивзавод «Сармат» експортував пиво навіть в Німеччину. Та оскільки цей завод розташований у Донецьку, в зоні АТО — ясна річ, експорт впав і в Росію, і в ЄС приблизно на третину. У 2014 році на експорт було відвантажено 14,3 млн декалітрів пива, тоді як у попередньому 2013 році — 20 млн декалітрів. Але ж ми вміємо якісно робити цей продукт, то й надія на збут теж є. Зокрема, відома пивна корпорація з Києва заявляє, що цього року виходить на ринок Китаю. Також перспективними для пивоварів залишаються ринки спекотних країн Азії, Латинської Америки й Африки.
 
Соки, фруктові й ягідні пюре. Ці продовольчі товари українці потроху експортують у Польщу, причому найвищої якості, конкуруючи з євровиробниками у найдорожчому преміум-сегменті.
 
Й багато чого іншого
Ріпак. Це важлива олійна технічна культура, порівняно нова для нашої країни (прадіди, принаймні, не культивували). Він не тільки є основою для виробництва біодизелю, попит на який постійно зростає, а й широко використовується як сировина в харчовій, миловарній, текстильній промисловості, а також служить кормом для худоби. Зараз вирощування ріпаку в Україні орієнтується головним чином на продаж за кордон, його добре купують за непогану ціну. 2015-2016 МР в Україні очікується експортний обсяг ріпаку приблизно 2 млн т. Це трохи нижче торішнього показника: падіння відбулося частково через зниження закупівель з боку Євросоюзу і зменшення посівних площ на 5% через військові дії на Сході й окупацію Криму.
 
Льон. Українці здавен займалися льоном. У 1990-х роках його майже зовсім припинили сіяти з різних причин, однак вже на початку 2000-х пішло зростання лляного виробництва в Україні. Світовий попит на льон істотний з боку харчової, текстильної, паперової промисловості. Україна нині поставляє льонопродукцію у Польщу й Францію.
 
Раки. Продаж на закордонні ринки українських раків виріс за останні два роки у кілька разів. Україна продавала їх у такі країна, як Німеччина, Об’єднані Арабські Емірати, Сінгапур, Гонконг, Корея, Великобританія. Однак основним експортним ринком для українських вирощених раків залишається Білорусь із часткою приблизно 93%.
 
Біоетанол або, простіше кажучи, технічний спирт. Обсяг експортної квоти на постачання етанолу в Євросоюз нині становить 27 тис. т на рік з поступовим нарощуванням протягом 5 років до 100 тис. т щорічно. Однак українські виробники, безумовно, зацікавлені в нарощуванні експортних поставок українського біоетанолу, а також технічних спиртових рідин і біодизелю на основі того-таки спирту.
 
Біогаз, виготовлений з відходів агровиробництва. Виявляється, його теж у нас готові купувати бізнесмени з Польщі — про це знають в агрохолдингу «Укрлендфармінг», який будує мережу біогазових станцій і вже підписав протокол про співробітництво з поляками.
 
Ми експортуємо ще дуже багато нішових культур і продуктів їх переробки: гірчицю, коріандр, глід, сафлор, горох, вику, фацелію, еспарцет, суданську траву... На міжнародному експортному ринку весь час з’являються нові гравці, виникає попит на щось небувале — а щедра українська земля може задовольнити будь-які примхи споживачів.
 
Шукаймо і заробляймо
Отже, ми втрачаємо мало прогнозований, свавільний ринок РФ, де панує примхливий рубль, залежний від нафти і алкоголю. Частка Росії в експорті української агропродукції в першому півріччі 2015 року становила 2%, тоді як за аналогічний період минулого року — 8%, повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства. При цьому відомство обіцяє енергійно шукати альтернативу цим двом відсоткам російському ринку. Хто шкодує про російських покупців, тому варто пам’ятати: у РФ немає справедливих судів, які б захищали українського інвестора (та й взагалі будь-якого іноземного) за будь-яких бізнес-суперечок.
 
Тепер ми поволі інтегруємося у Європу, там діють чіткі й справедливі, хоча й іноді суворі і навіть малозрозумілі, правила гри. Де заробляють тверду валюту — євро. Так само граючи за усім зрозумілими бізнес-правилами, ми будемо цікаві усім іншим країнам. Скажімо, знаючи, що та ж наша курятина продається у Нідерландах, а мед — у США, цю продукцію охочіше купуватимуть араби або африканці. Як-то кажуть, гречана каша сама себе хвалить, тобто якість себе продає без додаткового піару. Однак сурові правила — це й обмеження, квоти, ліцензії. Ми за 2015 рік дуже швидко вибрали експортні квоти, які нам виділив Євросоюз. Тож необхідно домовлятися з європейськими партнерами, щоб нам збільшували квоти для різноманітної продукції. Про це заявляв не раз Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
 
А імплементація Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, що набуває чинності з 1 січня 2016 року, дасть можливість збільшити обсяги експорту товарів з України на 20%. Це — оцінка голови комітету з закордонних справ Європейського парламенту Ельмара Брока. Він також зазначив, що ЄС розуміє: «якби не російська окупація, ці реформи рухалися б швидше». У Мін­агропродполітики зазначають, що Україна за останні 10 років наростила аграрний експорт майже вчетверо. Наші основні експортні ринки — це Азія, Африка, Близький Схід: Китай, Єгипет, Туніс, Марокко, Саудівська Аравія, Найбільші імпортери української агропродукції — Індія, Єгипет, Туреччина, Ірак, ПАР, Ізраїль…
 
Відкриття кордонів низці нових продуктів українського виробництва прагне Китай. Про це повідомила заступник міністра Владислава Рутицька. З її слів, китайці зацікавлені, крім іншого, купувати нашу сою, фрукти, черешню, вишню, лохину, цукор. Так, треба шукати й знаходити ринки збуту. За прогнозами ООН, через 40 років населення Землі збільшиться до 9 млрд осіб, і глобальний попит на продовольство подвоїться. Зараз наша країна годує, крім себе, ще близько 150 млн чоловік, а здатна забезпечити продовольством ще більше: близько 400 млн. Може допомогти зростанню експорту й той факт, що гривня подешевшала, тобто експортувати стало вигідніше.
 
Однак проблема українського агробізнесу ще й у тому, що виробники мало поінформовані про ті можливості, які відкрилися останнім часом на ринках світу. Існує приблизно 70 позицій товарів аграрної сфери, які можуть бути представлені на ринках Європи й світу. Все залежить від бажання компаній розвивати свій експортний потенціал, логістику, технології. А український бізнес здатний швидко наростити експорт у будь-якому з перерахованих вище напрямів агропромисловий сектору. Але нам потрібна не тільки переорієнтація ринків, а й модернізація технологій. А також самоорганізація бізнесу. В СРСР експортом займалися аж три міністерства: закордонних справ, зовнішньої торгівлі й економіки. Така громіздка система не могла успішно діяти. Рушій експорту успішних держав — це громадське суспільство, що виступає у формі бізнесу і фахових асоціацій, створених для сприяння експорту. Гарний приклад нам дає Німецький аграрний центр, який об’єднує десятки виробників із ФРН, що дружно й злагоджено просувають свою продукцію у нашій країні, або об’єднання голландських компаній «Плюс».
 14 серпня 2018
Разом вони імпортували близько 70% вітчизняної зернової.
Разом вони імпортували близько 70% вітчизняної зернової.
14 серпня 2018
 14 серпня 2018
Днями набуде чинності закон щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств.
Днями набуде чинності закон щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств.
14 серпня 2018
 14 серпня 2018
Перепоною до експорту нині є рівень цін, які пропонують у КНР.
Перепоною до експорту нині є рівень цін, які пропонують у КНР.
14 серпня 2018
 14 серпня 2018
Минулого тижня на продаж за кордон відправили на 45% менше збіжжя супроти попереднього тижня.
Минулого тижня на продаж за кордон відправили на 45% менше збіжжя супроти попереднього тижня.
14 серпня 2018
 14 серпня 2018
Раніше асоціація «Укрсадпром» поскаржилася на те, що переробні підприємства закуповують яблука задешево.
Раніше асоціація «Укрсадпром» поскаржилася на те, що переробні підприємства закуповують яблука задешево.
14 серпня 2018
 14 серпня 2018
Фахівці зафіксували два вогнища африканської чуми.
Фахівці зафіксували два вогнища африканської чуми.
14 серпня 2018

Найближча подія

16 серп. 2018
10:00AM - 07:00PM
АгросемФест

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.