Парадокси мобілізаційних часів

/ Редакторський погляд / Понеділок, 20 лютого 2017 11:10
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для "АС"
Цього року зібрано урожай зернових в обсязі 64 млн т. Такого ще не було, це новий рекорд. При тому, що ми тимчасово втратили частину територій у Криму й на Донбасі. У чому ж причина успіху українських хліборобів? У кращій організації праці? Нових технологіях? А може, просто погода була сприятливою?..

 

Отже, рекорд: зернових цього року буде зібрано 64 млн т. Таку озвучив цифру Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий. Вона цілком вірогідна, оскільки збір урожаю практично завершено.

Так багато Україна ще не збирала ніколи за всю історію підрахунків. Це при тому, що не включено у цю статистику Крим і окремі райони Донецької та Луганської областей, окупованих мілітаристським режимом Кремля разом з його українськими колабораціоністами. Отже, деякі території втрачено, площа збирання зернових і зернобобових ще у 2014 році зменшилася (за підрахунками експертів, десь на 4,6%). Але виробництво зерна зросло. Парадокс! За рахунок чого це відбувається? Фахівці називають кілька причин.

Візьмемо останні роки і пригадаймо конкретні цифри. У 2011 році Україна зібрала, згідно з даними Держстату, 56,7 млн т зерна. У 2012-му — 46,2 млн т. Наступного року було зібрано 63 млн т зернових. У 2014-му ми мали 63,8 млн т. Торік трохи менше — 60,13 млн т. Крім 2012 року, очевидний тренд зростання, попри незначні коливання.

Головна причина врожаїв — це, як відомо кожному аграрієві, погода. Сонце, сніг і дощі. Якщо 2012 року вона не дуже сприяла, то в інші часи — дякувати Богові, радувала. Але є й друга причина — інвестиційна «погода», фінансово-економічні умови. І вони теж покращуються.

Насамперед відбувається детінізація економіки. Бодай повільна, але таки помітна. Ті врожаї, які продавалися без обліку, наліво й направо, у «тіні» — потрапляють у звіти, з них платяться податки й експортне мито.

Далі: дедалі помітніше відбувається розвиток інфраструктури. Будуються нові елеватори й силоси. Розвивається портова зернова навантажувально-розвантажувальна машинерія. Почався ремонт припортових доріг і з’явилося чимало нових імпортних автомобілів-зерновозів. Крупна зернотрейдерська компанія розбудовує не лише порти на Дніпрі й Південному Бузі, а й власний насипний флот класу «ріка-море». Лишаються, щоправда, задавнені проблеми із залізничними вагонами. Їх бракує. Але й у залізничній галузі поліпшується логістика, скорочуються терміни подачі вагонів.

Є й третя причина гарного врожаю — «погода», так би мовити, технологічна. А вона теж усі ці роки була доволі сприятливою. До нас попри війну й безгрошів’я та у відповідності до Угоди про асоціацію між Україною і ЄС заходять провідні західні виробники насіння, агрохімії, сільгосптехніки, пропонуючи кращі технології вирощування культур: добірне насіння, різноманітні добрива й засоби захисту рослин, продуктивні машини й агрегати.

Звичайно, ефект масштабу дає інтенсифікація виробництва, якою характеризуються насамперед агрохолдинги. Однак добавку врожаю забезпечує й така нібито нематеріальна річ, як знання. Аграрії, у тому числі й фермери, яких близько 40 тис., і навіть індивідуальні селяни-домогосподарі, яких 4 млн, починають чіткіше розуміти, де купити якісне насіння, добриво, ЗЗР чи пальне. Фермери починають гуртуватися у кооперативи, що полегшує доступ до техніки й прискорює продажі.

Причина помітного зростання аграрної галузі, як виглядає, ще й у зміні ставлення суспільства до аграрної праці. Колись меншовартісна, сьогодні праця фермера, механізатора, оператора машинного доїння викликає повагу, а іноді й заздрощі — бо саме в аграрному секторі зарплати (наприклад, агрономів чи інженерів) вже сягають європейського рівня. Та й у суспільних зрушеннях останніх часів саме аграрії ведуть перед — на Майдані, у волонтерському русі, на передовій АТО, у культурному й духовному житті країни.

Деякі економісти неомарксистського штибу стверджують що, мовляв, одне лише сільське господарство, нехай і прогресивне, не може забезпечити успішний розвиток економіки країни взагалі. Може, у цьому є сенс. Світ став більш технологічним, складнішим. Але ж усі інші традиційно провідні вітчизняні галузі відстали від прогресу ще більше — вугільна, металургійна, машинобудівна сфери… А аграрний сектор України — він реальний, і він є мультиплікатором розвитку інших відгалужень економіки, у тому числі таких передових, як хай-тек, біотехнології, комп’ютерне програмування і навіть авіабудування.

Причому відчутно, що сьогодні у всіх нас — і в суспільства, і в аграріїв-практиків, і в учених є розуміння, що рекордний урожай-2016 — це ще далеко не межа наших можливостей. Особливо коли вирішиться остаточно проблема із власністю на землю — основний засіб виробництва. Звісно, нам треба змінювати структуру економіки, відходити від сировинної її моделі у бік більшого переділу… Але це вже — розмова на майбутнє.
Агробізнес сьогодні
 24 січня 2018
  304  
Як повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби України, озимі зернові та ріпак перебувають у стані зимового спокою, проте вони зселені мишоподібними гризунами.
 304 
Як повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби України, озимі зернові та ріпак перебувають у стані зимового спокою, проте вони зселені мишоподібними ...
24 січня 2018
 24 січня 2018
  114  
Нa Кіpoвoгpaдщині підпpиємці ствopили aквaфеpму з виpoщувaння aфpикaнськoгo клapієвoгo сoмa. Бaсейни oблaднaли у Пaвлиші Oнуфpівськoгo paйoну
 114 
Нa Кіpoвoгpaдщині підпpиємці ствopили aквaфеpму з виpoщувaння aфpикaнськoгo клapієвoгo сoмa. Бaсейни oблaднaли у Пaвлиші Oнуфpівськoгo paйoну
24 січня 2018
 24 січня 2018
  875  
А щоб пригальмувати цей процес, радять вдатись до обрізання винограду взимку. Справа ця делікатна. Слід врахувати чимало факторів: від кліматичних умов та метеопрогнозу до особливостей грунту та ...
 875 
А щоб пригальмувати цей процес, радять вдатись до обрізання винограду взимку. Справа ця делікатна. Слід врахувати чимало факторів: від кліматичних ...
24 січня 2018
 23 січня 2018
  219  
Серед пріоритетів Мінагрополітики є стимулювання фермерського руху та створення успішної моделі господарювання в Україні – формування ефективного та соціально відповідального власника на селі.
 219 
Серед пріоритетів Мінагрополітики є стимулювання фермерського руху та створення успішної моделі господарювання в Україні – формування ефективного та ...
23 січня 2018
 23 січня 2018
  25  
Протягом минулого року Україна експортувала 443,29 тис. тонн пшеничного борошна, що на 20,15% більше показника 2016 року.
 25 
Протягом минулого року Україна експортувала 443,29 тис. тонн пшеничного борошна, що на 20,15% більше показника 2016 року.
23 січня 2018
 23 січня 2018
  89  
В Україні зараз ще не так багато уваги приділяється виробництву індичого м'яса, як курячому. Між тим, інтерес до індичатини росте як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках.
 89 
В Україні зараз ще не так багато уваги приділяється виробництву індичого м'яса, як курячому. Між тим, інтерес до індичатини росте як на ...
23 січня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.