Парадокси мобілізаційних часів

/ Редакторський погляд / Понеділок, 20 лютого 2017 11:10
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для "АС"
Цього року зібрано урожай зернових в обсязі 64 млн т. Такого ще не було, це новий рекорд. При тому, що ми тимчасово втратили частину територій у Криму й на Донбасі. У чому ж причина успіху українських хліборобів? У кращій організації праці? Нових технологіях? А може, просто погода була сприятливою?..

 

Отже, рекорд: зернових цього року буде зібрано 64 млн т. Таку озвучив цифру Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий. Вона цілком вірогідна, оскільки збір урожаю практично завершено.

Так багато Україна ще не збирала ніколи за всю історію підрахунків. Це при тому, що не включено у цю статистику Крим і окремі райони Донецької та Луганської областей, окупованих мілітаристським режимом Кремля разом з його українськими колабораціоністами. Отже, деякі території втрачено, площа збирання зернових і зернобобових ще у 2014 році зменшилася (за підрахунками експертів, десь на 4,6%). Але виробництво зерна зросло. Парадокс! За рахунок чого це відбувається? Фахівці називають кілька причин.

Візьмемо останні роки і пригадаймо конкретні цифри. У 2011 році Україна зібрала, згідно з даними Держстату, 56,7 млн т зерна. У 2012-му — 46,2 млн т. Наступного року було зібрано 63 млн т зернових. У 2014-му ми мали 63,8 млн т. Торік трохи менше — 60,13 млн т. Крім 2012 року, очевидний тренд зростання, попри незначні коливання.

Головна причина врожаїв — це, як відомо кожному аграрієві, погода. Сонце, сніг і дощі. Якщо 2012 року вона не дуже сприяла, то в інші часи — дякувати Богові, радувала. Але є й друга причина — інвестиційна «погода», фінансово-економічні умови. І вони теж покращуються.

Насамперед відбувається детінізація економіки. Бодай повільна, але таки помітна. Ті врожаї, які продавалися без обліку, наліво й направо, у «тіні» — потрапляють у звіти, з них платяться податки й експортне мито.

Далі: дедалі помітніше відбувається розвиток інфраструктури. Будуються нові елеватори й силоси. Розвивається портова зернова навантажувально-розвантажувальна машинерія. Почався ремонт припортових доріг і з’явилося чимало нових імпортних автомобілів-зерновозів. Крупна зернотрейдерська компанія розбудовує не лише порти на Дніпрі й Південному Бузі, а й власний насипний флот класу «ріка-море». Лишаються, щоправда, задавнені проблеми із залізничними вагонами. Їх бракує. Але й у залізничній галузі поліпшується логістика, скорочуються терміни подачі вагонів.

Є й третя причина гарного врожаю — «погода», так би мовити, технологічна. А вона теж усі ці роки була доволі сприятливою. До нас попри війну й безгрошів’я та у відповідності до Угоди про асоціацію між Україною і ЄС заходять провідні західні виробники насіння, агрохімії, сільгосптехніки, пропонуючи кращі технології вирощування культур: добірне насіння, різноманітні добрива й засоби захисту рослин, продуктивні машини й агрегати.

Звичайно, ефект масштабу дає інтенсифікація виробництва, якою характеризуються насамперед агрохолдинги. Однак добавку врожаю забезпечує й така нібито нематеріальна річ, як знання. Аграрії, у тому числі й фермери, яких близько 40 тис., і навіть індивідуальні селяни-домогосподарі, яких 4 млн, починають чіткіше розуміти, де купити якісне насіння, добриво, ЗЗР чи пальне. Фермери починають гуртуватися у кооперативи, що полегшує доступ до техніки й прискорює продажі.

Причина помітного зростання аграрної галузі, як виглядає, ще й у зміні ставлення суспільства до аграрної праці. Колись меншовартісна, сьогодні праця фермера, механізатора, оператора машинного доїння викликає повагу, а іноді й заздрощі — бо саме в аграрному секторі зарплати (наприклад, агрономів чи інженерів) вже сягають європейського рівня. Та й у суспільних зрушеннях останніх часів саме аграрії ведуть перед — на Майдані, у волонтерському русі, на передовій АТО, у культурному й духовному житті країни.

Деякі економісти неомарксистського штибу стверджують що, мовляв, одне лише сільське господарство, нехай і прогресивне, не може забезпечити успішний розвиток економіки країни взагалі. Може, у цьому є сенс. Світ став більш технологічним, складнішим. Але ж усі інші традиційно провідні вітчизняні галузі відстали від прогресу ще більше — вугільна, металургійна, машинобудівна сфери… А аграрний сектор України — він реальний, і він є мультиплікатором розвитку інших відгалужень економіки, у тому числі таких передових, як хай-тек, біотехнології, комп’ютерне програмування і навіть авіабудування.

Причому відчутно, що сьогодні у всіх нас — і в суспільства, і в аграріїв-практиків, і в учених є розуміння, що рекордний урожай-2016 — це ще далеко не межа наших можливостей. Особливо коли вирішиться остаточно проблема із власністю на землю — основний засіб виробництва. Звісно, нам треба змінювати структуру економіки, відходити від сировинної її моделі у бік більшого переділу… Але це вже — розмова на майбутнє.
 21 квітня 2018
19 квітня у Львові стартувала найбільша агропромислова виставка Східної Європи AGROPORT West Lviv 2018. Захід має величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро Порошенко.
19 квітня у Львові стартувала найбільша агропромислова виставка Східної Європи AGROPORT West Lviv 2018. Захід має величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро ...
21 квітня 2018
 20 квітня 2018
Продавати вітчизняне борошно до ЄС та Бразилії важко, адже ці ринки збуту захищаються квотами, кажуть представники борошномельного бізнесу.
Продавати вітчизняне борошно до ЄС та Бразилії важко, адже ці ринки збуту захищаються квотами, кажуть представники борошномельного бізнесу.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
Минулого року виробництво комбікормів було найменшим за останні 7 років.
Минулого року виробництво комбікормів було найменшим за останні 7 років.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
Перевізник веде перемовини з однією з міжнародних фінансових організацій.
Перевізник веде перемовини з однією з міжнародних фінансових організацій.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
12 квітня 2018 р. Міжнародний науково-дослідний інститут сільськогосподарських культур напівпосушливої тропічної зони (International Crops Research Institute for the Semi-Arid Tropics, ICRISAT) та Corteva Agriscience™, Сільськогосподарський підрозділ DowDuPont, підписали багаторічну партнерську угоду з метою зміцнення продовольчої безпеки шляхом поліпшення продуктивності сільськогосподарських культур, що дають їжу мільйонам людей. Угода ...
12 квітня 2018 р. Міжнародний науково-дослідний інститут сільськогосподарських культур напівпосушливої тропічної зони (International Crops Research Institute for the Semi-Arid Tropics, ICRISAT) та Corteva Agriscience™, Сільськогосподарський підрозділ DowDuPont, підписали багаторічну партнерську угоду з метою зміцнення продовольчої безпеки шляхом ...
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
З початку тижня ціна на овоч впала майже на третину.
З початку тижня ціна на овоч впала майже на третину.
20 квітня 2018

Найближча подія

19 квіт. 2018
10:00AM - 05:00PM
AGROPORT ЗАХІД ЛЬВІВ 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.