Дерево яблуні може пристосуватись до вирощування у різних кліматичних умовах. Але перш за все — це дерево помірного клімату. Саме в такому кліматі виростив свій сад Іван Ярмолюк, член ради Асоціації фермерів і приватних землевласників України, керівник фермерського господарства «Відродження», що розташоване у Петриківському районі — найбільш екологічно чистому районі Дніпропетровщини.
«Чому саме «Відродження»? — згадує Іван Савич. — Просто була мета — відродити. Запитаєте що?.. Господарство, яке було б сильним, потужним, вмотивованим, з такою формою господарювання, яка б змушувала кожного дбати про нього. Мова йде про фермерство».
Коли ця форма господарювання тільки зароджувалась, у пана Ярмолюка була мета — відродити власника на землі, вільного селянина, який, працюючи на себе, працює не тільки на прибуток, але й на державу.
Також читайте: І взимку в саду робота є
Іван Савич почав займатись фермерством ще на початку 1990-х років, а господарство його створене близько двадцяти років тому. «Мати яблуневий сад, який створено власними руками, — це була моя давня мрія», — пояснив фермер. А тому, коли Україна стала незалежною і з’явилась нова форма господарювання — фермерство, Іван Ярмолюк, взявши в оренду землю, не вагаючись почав закладати свій сад. За два роки, протягом 1993–94 рр., було посаджено 50 га яблуні. До речі, це найбільший сад на усій території Дніпропетровської області.
У той час невідомими були новітні технології, а тому почали використовувати традиційні, що передбачали вступ у промислове плодоношення яблунь на шостий рік, а окупність вкладених ресурсів — на 9 рік.
Мрія стала справою життя
«Зрозуміло, в той час це не був бізнес, а лише здійснювалась моя мрія», — наголосив Іван Савич. Відтак, потрібно було рухатись вперед, заробляти стартовий капітал. У 2003 році фермер заклав новий сад, вже «шпалерний», досвід для цієї роботи фермер здобував за кордоном, відвідуючи різні конференції, семінари, поїздки до країн, де вирощують яблука. «Шпалерні» сади поєднують три речі — карликове дерево, система шпалер (опор), підживлення і крапельне зрошення.
Торік у господарстві приступили до здійснення більш серйозного проекту: це 60 га сучасного інтенсивного саду, з новим підходом. Перш за все для цього було потрібне фінансування і обов’язково — спеціалісти, помічники, які можуть втілювати цю чудову ідею. На сьогодні садівництво є високорентабельною галуззю українського агробізнесу. Рентабельність становить 200–300 % — це надзвичайно вигідний бізнес. Хоча, звичайно, він потребує значних коштів.
«Закладка одного саду площею 80 га, якщо рахувати вже в нових цінах, буде коштувати приблизно 300–500 тис. грн, — стверджує Іван Ярмолюк. — Це дозволити собі може не дилетант. Це вже серйозний бізнес, який потребує компетентних спеціалістів». Без зайвої скромності пан Ярмолюк наголосив, що він у «Відродженні» — головний фахівець: сам підбирає та навчає спеціалістів, іноді спільно здобувають нові знання. Не нехтують тут також і науковим супроводом фахових спеціалістів у галузі садівництва як українських, так і закордонних. І хоч зізнається фермер, що це задоволення дороге, але результати того варті, бо прибуток отримує достойний. А для бізнесу найважливіший показник — це окупність капіталовкладень. До речі, інтенсивне садівництво передбачає окупність через 3–4 роки, або навіть із 2,5 років. Це дуже хороший показник, адже у кращому випадку традиційна окупність стає на шостий рік або з шести до дев’яти років.
Вся суть у мотивації
Якість плодів — це один із найважливіших факторів, що сприяє окупності садівництва. До речі, вважається, що саме інтенсивне садівництво гарантує високу якість плодів.
У великому дереві є таке поняття, як габітус крони. Якщо плоди на периферії, то вони інтенсивно забарвлені, мають чудові смакові властивості. У середині дерева ці властивості — колір та смак — трохи нижчі. Але найголовніші складові успіху в яблуневому саду — це технологічність та врожайність. Наприклад, раніше у старих садів збір врожаю на одну людину становив 300 кг, мається на увазі, зерняткові дерева, у кісточкових інша специфіка. Водночас, у Європі показник зібраного врожаю на людину досягав 1–1,5 т, а то й більше.«Ми цього навіть не очікували у нас, коли одного дня наш працівник зібрав 1780 кг яблук, а зараз майже усі збирають по 1800 кг яблук», — наголосив керівник фермерського господарства.
У «Відродженні» в садівництві працює постійно 20 людей, сезонних — більше. Їх навчають, як правильно поводити себе з яблуком при збиранні врожаю: зірвати, вкласти, щоб яблука лежали до весни, літа. З такими знаннями та вміннями працівник — вже є спеціалістом.
За нормами європейських країн на одну людину припадає 5 га по догляду за садом. До речі, за кордоном середній розмір саду становить 10–15 га. Зазвичай це сімейний бізнес: батько, син, дружина чи два брати, або жінка і чоловік. Що цікаво, ці сади дають найбільшу врожайність, якісне яблуко, а при тому витрати відносно невеликі. Чому?
Вся суть справи в мотивації. Це люди, які працюють на себе, а ще вони фахівці. «У сучасному садівництві усім премудростям навчити людей фізично неможливо. А сам ти зобов’язаний знати все, або ж намагатися знати найбільше», — стверджує пан Ярмолюк.
Одна помилка при закладуванні саду коштує десятиліття. Одна помилка при догляді — рік збитків. Щось неправильно зробив, не захистив дерево, зробив шкоду чи не вберіг від дії природи: сильних вітрів, сонячних опіків, шкідника чи хвороби — відразу втрачаєш. Тому мотивація повинна бути дуже високою.
Садівництво — це вищий пілотаж
«Любов до саду — це не тільки бізнес, це така духовна субстанція, — каже Іван Савич. — Коля я заходжу в сад, втрачаю реальність, тому що тут мене оточує краса, аромати, бджоли. Я сповнююсь у саду космічною енергетикою. Це щось особливе. Взагалі садівництво визнано фахівцями як вищий пілотаж, і я можу це підтвердити». Вищий пілотаж, тому що один гектар саду прирівнюється до 50 га площ під польовими культурами, до 20–30 га культур технічних і до 25–30 га в овочівництві. Існує помилкова думка, що в саду працювати набагато легше, ніж в інших галузях сільського господарства. Але, до прикладу, розглянемо рослинництво. Навіть при сучасних інтенсивних технологіях за обробітку грунту — мінімальному чи нульовому, потрібно 3–6 заїздів техніки у поле: підготовка грунту, посіву, догляд, збирання врожаю. У сад же техніка заїжджає більше 40 разів! Таке навантаження зумовлене перш за все захистом дерев. В Україні при інтенсивних технологіях до 10–15 разів необхідно обробляти сад.
Наступне підживлення по листу, деревам необхідно підвищувати імунітет, бо дерева карликові, їм необхідне живлення — вітаміни, мікродобрива. І не тільки в кореневу систему, через фертигацію, зрошення, а й по листу. «Крім того, в нашому саду поміж деревами — газони, зелена трава. Її потрібно косити, доглядати. Хоча б один раз на два тижні скошувати траву, оскільки має бути задерніння. Адже коли йдуть дощі, ми все одно мусимо виходити в сад і обробляти, а якщо поміж рядами дерев буде грунт — то це буде складно. А так навіть відразу після дощу ми спокійно заїжджаємо та обробляємо дерева», — поділився досвідом ведення садівництва Іван Савич.
Косіння, боротьба з бур’янами у пристовбурових смугах, внесення гербіцидів 5–7 разів, потім — збирання врожаю — цих технологічних маніпуляцій фермер нараховує близько 40.
Також читайте: Небезпечні кліщі
Для ведення садівництва, звісно, бажано мати все своє. Як кажуть агрономи, що навесні один день цілий рік годує, то в садівництві, як стверджує фермер, кожна година вкрай важлива. Часу не можна гаяти, особливо, коли йдеться про захист, бо дерево, як дитина — його потрібно народити, дуже пестити, допомагати йому, тим більше, що карликове має ослаблений імунітет. Карликова підщепа має ще й коріння невелике, яке йде по поверхні грунту і без опори існувати не може. Тому необхідно вчасно подавати воду, бо коренева система дуже страждає від засухи. Але один гектар такого саду може дати до 100 т яблук чи груш. Ці сади — реальність.
Найкраща — вітчизняна селекція
На думку фермера, краща селекція — вітчизняна. Так, наприклад, Кальвіль сніговий — кращого сорту яблук немає, особливо для замочування. Ренет Семеренко — це стандарт неперевершеного зеленого яблука. Але є один великий недолік у нашій вітчизняній селекції — надзвичайна вразливість при перевезенні та зберіганні плодів. Все тоді працювало на якість — смакові властивості, зовнішній вигляд, але аж ніяк не на транспортабельність і лежкість. Якщо яблуко лежить 12 місяців — це вигідно, адже його необхідно споживати протягом року.
«Щоб забезпечити такий попит, я як виробник, зайду в крупні торговельні мережі тільки тоді, коли зможу своєю продукцією цілорічно задовольняти попит наших громадян», — підкреслює керівник «Відроддження».
На сьогодні господарство такої можливості немає, основна проблема у відсутності сховища. «Ми не маємо можливості контролювати процеси зберігання. Будь-яке перевезення від саду до іншого місця — це струс. Що у нас є — це гарний проект побудови сучасного сховища з регульованим газовим середовищем, лініями сортування і пакування. Але це лише проект у наших думках і поки що на папері. Реального фінансування ми не маємо, шукаємо інвестиції. Вартість проекту — 5 млн євро, — визнає Іван Ярмолюк. — Ми на сьогодні орендуємо холодильні камери у Дніпропетровську або в Дніпродзержинську, це нас навантажує».
Інше питання до інвестицій, адже при тій корупції, що раніше у нас панувала в державі, складно було реалізувати проект із залученням інвестицій. Інвесторам важко працювати там, де не працює закон. «Сьогодні дуже сподіваємось, що ситуація стабілізується, і ми зможемо втілити проект у життя», — наголошує фермер.
Економіка садівництва
Як відомо, економіка завжди була рушійною силою будь-якого бізнесу. Аби займатись садівництвом, необхідно починати з економіки, переконаний очільник «Відродження».
Сьогодні до фермерського господарства приїжджають серйозні бізнесмени, які мають по 10 чи 40 тис. га землі. То навіть у них складається враження, що садівництво розміром саду 50 га забирає дуже багато спеціалістів та коштів. Адже сам сад, без сучасного сховища, без сітки, яка захищає від граду, сонячних опіків, без логістики та реклами — це не сад. А якщо додати ще якусь переробку, сортувальну лінію, пакувальну, то недостатньо пальців однієї руки, щоб перерахувати те, без чого сад не може існувати. А ще проблема — фахові працівники, неврегульованість законодавства, зокрема, де йдеться про земельні питання.
«На ріллі я не маю права садити сад, адже треба переводити призначення ріллі у багаторічні насадження. Для цього необхідні проекти, а їх у свою чергу необхідно узгоджувати з безкінечними службами. І останнє узгодження в Києві — начебто Київ знає, що мені краще робити у себе, на петриківській землі», — наголошує Іван Савич.
Як було сказано раніше, закладка 1 га саду сучасного, інтенсивного вартуватиме від 300 до 500 тис. грн. А до саду, зі слів голови ФГ «Відродження», необхідно сітку, яка на площу 1 га коштує 200 тис. євро, шпалери, зрошення, саджанець правильний, аби був оздоровлений, безвірусний, який зможе дати врожай 100 т яблук на гектар. Далі — зберігання. Ці всі витрати — за мільйони на гектар. На думку фермера, виправданим є утримання штату, техніки тощо для саду за умови його розмірів у 50–100 га.
Існують дослідження Всесвітньої Асоціації виробників яблук, які чітко говорять про магічні чотири цифри, що є дороговказом у цьому напрямі агробізнесу. Сади площею до 2 га дають урожайність 80–100 т/га яблук, сади до 15 га — 60–180 т, інші — 60–80 т, це надзвичайно хороший результат. Господарства, котрі мають сади площею до 100 га, — 40–60 т, від 100 га — 20–40 т яблук. «Якщо сад невеличкий, до 2 га, це приватний, урожайність яблук, або тієї ж груші становитиме до 100 т/га, то вже й онукам не потрібно працювати. Якщо 1 га дає 100 т, 2 га — 200 т, а груші нині від 15–20 грн в оптовому продажу, легко уявити і порахувати прибутки. Про пенсію можна не турбуватись», — запевнив пан Ярмолюк.
Середній європейський сад має 10–15 га — це також сад вмотивованих людей. Це сімейний бізнес, де люди працюють на себе. А сади до 100 га потребують щонайменше 20 людей різноробочих. У такій ситуації є дві проблеми: люди, які менше вмотивовані, аніж сам фермер, а по-друге, є ще фактор часу. Адже після дощу середовище саду вологе, розвивається неймовірна кількість усіляких хвороб: парша, гниль, борошниста роса, розмножуються шкідники. А тому у такій ситуації фактично є кілька лічених годин для порятунку саду. А чи завжди є 5–6 одиниць техніки для вирішення цих проблем? Відтак, навантаження збільшується, а часу, який відводиться для профілактики заходів, зовсім мало. Це боротьба за врожай. Якщо ж саду більше 100 га, 200–300–500 га? Саме тому необхідно мати значні технічні засоби, щоб вирішувати ці проблеми, а де брати тих же трактористів? Не кажучи вже про інших спеціалістів, різноробочих тощо. Тобто чим більший обсяг, тим більше клопоту і головного болю. Висновок: маючи сад площею 10 га, господар може мати більші прибутки, аніж власники великих садів.
«У мене є два проекти — проект закладення садів на площі у 135 га і проект сучасного сховища із сортувальною та пакувальною лініями, — розповів пан Ярмолюк. — Саме ця площа забезпечить продукцією повний об’єм холодильника, останній, у свою чергу, дозволить управляти усіма ризиками, таким чином, усе це загалом гарантуватиме окупність».
Питання не в тому: садити чи не садити
Варто зазначити, що фермерське господарство «Відродження» має площу 400 га орендованої землі, особиста земля Івана Ярмолюка займає площу 50 га, оренда у сільської ради — 50 га, інші землі взяті в оренду в пайовиків. А пайовики рахувати вміють. Якщо з одного паю — пайовик має кілька тисяч гривень з гектара, то при такій рентабельності саду орендар може платити пайовикам і по 5–10 тис. грн/га. Питання самої землі у господарстві немає, є питання ціни землі. Крім того, на думку фермера, на сьогодні питання продажу землі не стоїть, адже сільське господарство вимагає і так значних капіталовкладень, які можуть окупитись через 20 років, а якщо ж купувати землю, щоб займатись рослинництвом, тоді справа втрачає сенс.
Уже три роки поспіль на Петриківщині — засуха. А це вже ризиковано. Відтак, на думку фермера, якщо земля орендована, то від неї можна в разі чого відмовитись, змінити спеціалізацію тощо. Якщо ж маєш свою землю, то це свого роду тягар. Тут ще є моральний бік питання — навіть якщо земля не приносить прибутку, чи є сенс у неї вкладати? Але якщо ти господар, маєш землю обробити, засіяти всупереч усілякій логіці та законів економіки. Проте є країни, де є чому повчитись, де садівництво є пріоритетним напрямом економіки. Кращою з країн ЄС вважається Польща, яка займає перше місце за врожайністю яблук, Німеччина — 40–50 т/га, Італія та Голландія — 50–60 т/га, А в Новій Зеландії збирають до 70 т/га. А ось Дніпропетровщині варто повернути свій авторитет, коли сади квітнули і приносили плоди на площі 25 тис. га.
Також читайте: Зберігання яблук
Крім того, фахівців із садівництва в Україні мало, а сад не терпить дилетантства. На думку пана Ярмолюка, дилетантам варто садити такі дерева, як горіх, вишню, абрикос. Ці напрями садівництва не потребують дуже великих знань, хоча прибуток приносять. Не складно ці дерева підживляти, обрізати, інколи підлити. А ось — шовковиця, кизил, обліпиха — взагалі ростуть самі по собі. Питання не в тому: садити чи не садити, до справи варто підійти серйозно. Якщо дивитись на садівництво як на бізнес, то одне. Якщо ж з погляду естетики, внутрішньої філософії — то це інша справа. Особливо добре, коли все поєднується. Як от в Івана Савича: його оточує краса та фінансова стабільність. Яблуневий сад — мрія дитинства, котра стала реальністю і приносить стабільний прибуток. Творчість у сім’ї Ярмолюка об’єднує усіх. Так, дружина Івана Савича — Олена Василівна — майстер петриківського розпису. Зі слів чоловіка, дружина — творча особистість, яка надихає його рисами характеру, своїм коханням на нелегку повсякденну працю.
Формула щастя
«Я люблю те, що я роблю, а заробляю тим, що люблю! І це є однією із формул щастя», — впевнений керівник фермерського господарства «Відродження». Отож, колегам Іван Ярмолюк радить, аби бути щасливою людиною, потрібно дотримуватись певних заповітів садівникам. Перший — саджай дерево плодове там, де є вільне місце. Не схиляйся перед новини сортами, варто обирати ті, які в конкретній місцевості дадуть прибуток. І треба пам’ятати, що обрані лише 2–3 сорти для саду зроблять його прибутковим. Плодове дерево треба шанувати, давати йому вдосталь напитися. А коли захворіє — вилікувати його, за що останнє віддячить сторицею.
