_18-3.jpg)
Інна БОВЧАЛЮК, спеціально для "АС"
У виробництві насіння кукурудзи задіяні понад 4 тис. фермерів та 31 насіннєвий завод, зокрема, новий в Ельзасі, котрий нам довелося відвідати. Цей регіон особливий тим, що насінництво освоїв лише нещодавно — 3 роки тому. Отож має усе нове — завод, ферми. І зосереджуються тут саме на силосній кукурудзі.
Завод-новачок
Дорогою до нового насіннєвого заводу Marlenheim бачимо в полях навколо досить постраждалу від цьогорічної посухи кукурудзу. Так, визнають господарі, мають 30% втрат врожаю. Лише третина полів в Ельзасі перебуває на зрошенні. Хоча щороку найбільшу врожайність фіксують саме в цьому регіоні Франції.
У запуск заводу-новачка вирішила вкласти інвестиції громада кооперативу Comptoir agricol, до якого входить і наш знайомий фермер Джосс. Тепер сюди везуть сировину з 1,5 тис. га навколишніх ферм, але вже найближчим часом планують довести ці площі до 3 тис. га.Яскраво-зелений логотип кооперативу красується на новеньких будівлях сучасних цехів, сушарки, складів із зерном, добривами та засобами захисту.
Бернару Касиньолю, який нас зустрічає, кооператив доручив організовувати заводські процеси з лютого 2014 року. Відтепер він керує цими виробничими площами у 23 тис. м² та командою спеціалістів — польових агрономів і заводчан. Виробництво тут складається з кількох етапів: збирання качанів, очищення від листя та сортування, сушіння, обмолочування їх від зерна, а також калібрування.
Загалом у Франції традиційно в середньому 72-73 тис. га віддається під насіннєву кукурудзу, що дозволяє країні тримати лідерство в експорті насіння цієї культури. Таким же профільним експортом відомі в ЄС Угорщина та Румунія. Ринок постійно змінюється, визнають у галузевій асоціації: серйозно заявляє про себе і Україна, вирощуючи насіння кукурудзи на 25 тис. га.
У зв’язку з цим французи ставляться до нас з великою повагою — як до серйозного гравця, що дуже динамічно прогресує.
З фішками KWS
Спочатку потрапляємо у просторий цех із незвичними як для нашого ока контейнерами, а не біг-бегами. Виявляється, це своєрідна фішка компанії KWS, для якої, власне, місцеве насіння і доробляється. У таких зручних фірмових контейнерах насіння зберігається на всіх заводах KWS й у інших країнах. У традиційних біг-бегах продукцію лише транспортують. Ми ж бачимо залишки готового відкаліброваного минулорічного врожаю. Кожен контейнер чекає на свою поставку, має етикетку зі штрих-кодом, яка детально повідомляє всю історію партії одного сорту від кожного конкретного фермера. Така система полегшує роботу із короткостроковими контрактами, за якими можна поставляти обумовлене замовлення частинами.
Видно, що Бернар дуже гордиться порядком на підприємстві. Такі ж чіткі етикетки з повною інформацією показує і на акуратних, однаково зелених кузовах машин з обов’язковими причепами, які заїжджають через ворота на майданчик приймання качанів. Усі вони спочатку стають на провітрювання без підігріву — знизу до кожного кузова підключено вентиляційний рукав. Контроль рівня температур і вологості тут найсуворіший на всіх етапах. «День-два вчорашні та сьогоднішні партії провітрюватимуться, — пояснює директор, — бо зібрані під час дощу».
Одна партія — один фермер
Потім качани вивантажують і пускають на конвеєр, через який окремо проходить кожна партія від кожного фермера-постачальника. Точна кількість урожаю від кожного з них, разом із якісними показниками, окремо фіксується у загальній базі даних. Діє чітке правило: «Одна партія — один фермер — один контракт — один гібрид». Така система дає можливість перевірити продукцію за всіма параметрами і відповідно визначити ціну, яку сплатять кожному господарю за його поставку.
Відібраний репрезентативний зразок партії аналізують і повідомляють виробникові: які були в ній маса тисячі, схожість насіння, резистентність, колд-тест, тест на ГМО, яку партія має сортову чистоту, та відсоток браку. Постачальник чітко розуміє, звідки формується ціна на його продукцію. Остаточна сума сплачується трьома етапами. Чіткість оплати, її систему координує галузева асоціація FNPSMS: аванс у середині серпня дозволяє покрити операційні витрати фермера саме на той момент, у листопаді він отримує транш за фактичним обсягом,отриманим з качанів, і залишок суми сплачується у березні.
У сезон працюють цілодобово
Нове обладнання працює зі швидкістю 25 т/год. Зігріте в процесі сушіння повітря економно використовується і на інших виробничих етапах. Наприкінці циклу вологість повинна вийти на показник 11,5-12%.
Після сушіння продукція спрямовується на етап відділення зерна від качанів. «Нинішній рік став випробувальним для обладнання і для нашої команди, — відверто зізнається Бернар Касиньоль. — Хоч і складна погода була, але хотілося зробити все найкраще. Виходить справді непогано. Працюємо із 4-5-денним запізненням від сезонних норм, тому намагаємось наздогнати, мотивувати співробітників. Бачимо, що зерно дозріває швидше, ніж працює завод, тому пробуємо адаптувати належний ритм».
Штат заводу складається у середньому з 15 чоловік, жителів цієї ж місцевості. Під час сезону збирання врожаю наймають ще 25-30 додаткових працівників. Щоби сушарка постійно була під наглядом, пояснюють, і можна було контролювати її цілодобово, навіть вночі.
Спеціалізована сучасна лабораторія заводу стежить за чіткими рамками калібрування на потребу замовника — компанії KWS. Відповідно налаштовується обладнання — очисна і калібрувальна машини, оптичний сортувальник. Зрештою насіння суворо відбирається за розміром та щільністю.
Куди ж потрапляє не форматне зерно? Продається як звичайна товарна кукурудза.
Оброблене і протруєне насіння пакується у знайомі мішки з відомим логотипом KWS. Завод Marlenheim, запевнили нас, збирається збільшити кількість клієнтів.
Відкриваючи новий мішок кукурудзи, хтозна, може, якраз і будете сіяти насіння, вирощене, дороблене і запаковане руками саме цих милих людей з Ельзасу. Людей із краю, який славиться кукурудзою, а ще лежить на початку винного шляху — навколишні схили повторюють живописні виноградники. Поміж них ховаються руїни старовинних замків. Тут люблять смачно поїсти великими порціями, схожими на німецькі. І запити дружню трапезу місцевим пивом, бо вирощують хміль для кращих світових марок цього напою. Але то вже зовсім інша історія…
Коментар
Люк ЕСПРІ, генеральний директор національної федерації виробників насіння кукурудзи та сорго (FNPSMS)—Якщо великі світові компанії (зокрема, такі як KWS) розташовують найбільшу частину свого виробництв саме у Франції, значить для цього є суттєві причини. У нас є беззаперечні переваги у виробництві насіннєвої кукурудзи. Найперша з них — стабільне і рівномірне виробництво у додаток до сприятливого клімату, а також сучасні ефективні агрономічні підходи. За останніх 65 років ми встигли накопичити надзвичайно велику кількість сортів кукурудзи — до 2 тисяч, серед яких є як комерційні, так і експериментальні. Широкий спектр — від дуже ранніх до пізньостиглих сортів — свідчить про те, що ми уповні використовуємо різноманіття клімату і ґрунтових показників. Це призводить до того, що результати нашого виробництва вищі, ніж навіть того вимагають суворі стандарти.
Регулярний генетичний прогрес ми оцінюємо, отримуючи постійний прибуток урожайності — в середньому по додаткових 1,35 ц/га на рік. Середня урожайність французької кукурудзи становить 10-11 т/га, у сприятливі роки — до 12-15 т/га.
Своєю конкурентною перевагою вважаємо також те, що не виробляємо насіння ГМ, як і всі решта європейських країн. Це заборонено на урядовому рівні. Забезпечення європейським споживачам безпеки споживання — дуже чутливе політичне та соціальне питання.
Уважно спостерігаємо за українською агарною галуззю, яка динамічно розвивається останніми роками. На мою думку, у перспективі Україна схилятиметься більше до ярих культур — кукурудзи та соняшнику.
За нашими оцінками, серед 4,4 млн га кукурудзи лише 300 тис. га належить силосній. Але ж історично в Україні було розвинуто тваринництво. Відвідуючи українських партнерів, аналізуючи ваш ринок, все-таки схиляюся до думки, що цей сектор у вас почне підніматися і розвиватися. Це мусить дати поштовх розвиткові і ринку силосної кукурудзи. Тому французькі компанії-виробники уважно і з надією дивляться на цей напрям в Україні, вважаючи його надзвичайно потенційним у найближчому майбутньому.
Ми допомагаємо у різних країнах розвиватися місцевим ринкам — як за обсягами, так і за генетичним різноманіттям. Це сприяє розширенню ринку, від чого виграють усі. Зокрема, виробник, що має молочне господарство, отримає можливість широкого вибору сортів кукурудзи, обиратиме їх за багатьма критеріями. Як господар врахує фактори ціни, ефективності, вибере за власним бажанням з великого різноманіття.
