Кукурудзяний привіт з Ельзасу

/ Регіональний вимір / П'ятниця, 22 січня 2016 15:13
Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
«Тут 300 років була кукурудза. Мої корови їдять її, тому без неї ніяк не можна», — говорить про свою основну культуру французький фермер Т’єрі Джосс. У нас була можливість роздивитися не лише його Ferme Vogelgesang, але й познайомитися із кооперативом Сomptoir agricol, який об’єднує господарство Джосса і ще 4 тисячі його земляків-фермерів. 

 

Побували й на сучасному насіннєвому заводі. Його 2 роки тому запустила команда кооперативу. На власні очі бачили, як збирається і доробляється насіння високої європейської якості відомого бренду KWS — буквально супроводжували його з поля і всіма етапами обробки — аж до пакування у мішки з популярним логотипом. Подорож виявилася захопливою і корисною — гайда разом!
 
І татова земля теж в оренді
Нам вдалося передивитися надзвичайно різні виробництва упродовж всього трьох днів, не дуже віддаляючись від чарівного Страсбурга. Департамент Нижній Рейн та й весь Ельзас — то такий собі прикордонний регіон між Францією та Німеччиною. Тут цілющий Рейн у них спільний. Місцина дуже густо заселена: села та маленькі містечка буквально переходять одне в одне, тому конкуренція за землю ще охо-яка! Цінується кожен клаптик. Саме маленькими фермерськими господарствами вирізняється Ельзас. Якщо загалом у Франції фермери володіють по 90 га землі, то тут їх площі в середньому до 50 га.
 
У нашого знайомця, наприклад, в околицях села Дорлісайм є 60 га орної землі та ще 50 га пасовищ. Правда, у власності Т’єрі Джосс має лише 15 га і то прикуповув їх поступово, роками. Решту орендує. До речі, 15 га з орендованих — то землі рідного тата, що, утім, не заважає синові сплачувати оренду на загальних умовах (нічого особистого). Інша ж орендована площа складається із клаптиків від 150 власників. «Це специфічна ситуація для Ельзасу, — говорить фермер. — Дрібні діляночки передаються господарями з покоління в покоління, сім’ї ними дуже дорожать. Купляти можна хіба що маленькими порціями. Зрештою, бути орендарем теж непогано. Платиш і працюй. Розмір орендної плати стабільно визначається на державному рівні: читаємо про неї у спеціальному щорічному бюлетені. Її сплачуємо грошима 1 раз наприкінці року. Орендна платня залежить від якості землі: луги — від 150 євро/га, гарна земля — від 250 і більше євро/га, в унікальних випадках і дорожче».
 
Вийшовши із родини, в якій було шестеро дітей, Т’єрі 25 років тому разом із дружиною буквально з нуля розпочав власну справу за сільською околицею — у межах села вже місця не було. На батьківській фермі в селі залишився господарювати брат, опанувавши виноградарство та виноробство.
 
Магазин дає найбільші прибутки
На фермі Vogelgesang зараз працюють п’ятеро людей. Сам господар з сином доглядають тварин (50-55 молочних корів, 60 нетелів та молодих бичків, яких тримають до 4 місяців для продажу м’яса у своєму магазині) та працюють у полі, де крім кукурудзи (на зерно та силосної), є ще пшениця, ячмінь, суміш кормових трав, 3 га люцерни). Дружина та двоє найманих робітників відповідають за магазин і переробку продукції.
 
Недовірливо поглядаємо на невеликий, майже іграшковий, охайний магазинчик. Тут, серед поля, ніби на висілках, хто ж у ньому отоварюється? Невже цей бізнес вигідний для господарів? «О, він більш рентабельний, ніж власне ферма!» — усміхається господар. На закупи сюди приїздять односельчани, сусіди з найближчих сіл та містечок. Молочну продукцію — йогурти, сири, а також різні види м’ясних делікатесів постачають на ферми, де теж є магазини, але немає своїх тварин. Особливою гордістю фермера є нещодавно укладений контракт на поставку продуктів у школи і коледжі. Каже, що це зараз дуже модна тенденція: скорочувати ланцюг постачання і брати свіжі продукти просто від господарств. Держава стимулює споживання саме місцевих якісних продуктів.
 
У торговельному залі розглядаємо крупи, варення та мед, настоянки, спеції, і це крім вітрин із різними видами сирів, ковбас і шинок. За склом — цех переробки, де уся ця смакота готується. З іншого боку — дегустаційний зал, де пригощають гостей і покупців. На вулиці — столик з лавочками, мабуть, для тих, хто заодно вирішив перепочити і перехилити кварту місцевого пива чи бокал вина. А ще — проста така деталька: величезний знак, що виділяє парковку для інвалідів.І чому не бачу таких у наших селах?…
 
За високими надоями не женеться
Перш ніж придбати продукти у магазині, прискіпливо розпитуємо пана Джосса, чим саме годує своїх корів. Із готовністю називає силосну кукурудзу (2/3 загального раціону), ще третину становлять мелені трави, сіно, крім того, додається суміш соєвого і ріпакового шроту по 2 кг в день на корову. Бачимо в кормі, який уплітають тварини, зернини кукурудзи. Залежно від виробництва дають ще фермерський концентрат на основі зернових культур. Максимальна порція корму — 6 кг в день. 75% становлять грубі корми, кукурудза і трави. «Для мене головне — щоби основний корм був найкращий, — упевнений Т’єрі. — Додавайте хоч які концентрати, але не досягнете потрібного результату без якісних грубих кормів». Тут доять по 9,5-10 тис. л на корову. Хазяїн якось без ентузіазму говорить про збільшення надоїв: «У мене немає прагнення досягти якісь певні цифри у надоях. Я просто даю коровам корми, вони беруть скільки треба і дають нормальне молоко. Концентрати, гормональні препарати не використовую».
 
Споживач шукає щасливих тварин
Особливо наголошує, що ні в якому разі не застосовує ГМО-продуктів. «Не перейшов на органічне виробництво, але намагаюся дотримуватися принципів обережного, щадного ставлення до навколишнього середовища», — підкреслює. Якщо є можливість уникнути обробки хімікатами, то обирає новітні методики, приміром, для боротьби із кукурудзяним метеликом. У боротьбі з бур’янами за найменшої можливості застосовує механічний обробіток. Логічно, адже попит на органічну продукцію, засвідчує фермер, чим далі, то підвищується. Її споживачі готові купувати на 20-25% дорожче.
 
Ринок стимулює фермера утримувати тварин у якомога ближчих до природи умовах. Розповідає, що днями приїздили до нього клієнти, котрі категорично відмовилися від свинячого м’яса, бо шкода стало свиней, неналежне утримання яких побачили у вже колишніх постачальників. «А до мене їздять тепер за молоком і телятиною, бо визнали, що мої тварини почуваються комфортно, щасливо», — гордиться фермер. Усі утримуються безприв’язно, пасуться на лугах. У нього, до речі, і свині на вільному випасі є, охоче веде показати. У невеличкому ярку, на галявинці серед дерев і трав справді бачимо поросяток, котрі з інтересом поглядають на нас, позадиравши голови. Бродять собі поміж зелені, мають дерев’яну хатинку, годівниці. Жолобами зверху подаються корми, вода. Неподалік чути звуки залізниці, схованої десь за ліском. Ось і маєте картинку з мультика про бешкетунку-Машу!
 
«А де ж зимують ваші щасливі свині?» — запитуємо фермера. «У холодильнику», — просто відповідає хазяйновитий Т’єрі. Свинське щастя триває до листопада…
 
Духмяні припаси
Господар нічого не приховує, навпаки заохочує потенційних клієнтів приїздити і роздивлятися усі деталі. Має власний сайт, через який он-лайн спілкується з клієнтами та просто цікавими, котрі, наприклад, просто хочуть приїхати на ферму на екскурсію. От і нам показує свої силоси із заготівлями. Один із них закінчується, тож закладатиметься вже нова кукурудза. Закладка, говорить фермер, має простояти принаймні місяць, щоби досягнути кондиції. Дуже стежать за дотриманням технології, аби корми не втрачали енергетичної цінності. У закритому вигляді корми тут можуть без проблем зберігатися до 18 місяців.
 
Т’єрі із задоволенням черпає в пригоршню духмяну суміш і так апетитно нею насолоджується, що і ми не втримуємося, щоби понюхати. Справді, приємний густий, затишний запах … І частинки однакові, правильних розмірів, добре перемелені, звертає увагу представник інституту рослинництва Бертран Карпантьє. Усе важливо для правильного перетравлювання. Господар переконує також, що не використовує консервантів, бо заготівля силосу відбувається у нормальних умовах, корми виходять хорошої якості.
 
Самотужки не справився б
Коли питаємо про гібриди, які обирає фермер, то відповідає, що практично всі селекційні компанії пропонують свою силосну кукурудзу. Зазвичай обирає 3 різних, щоби доповнювали одне одного. Зараз цікавлять гібриди із пізнім ФАО, а головне — із гарною перетравлюваністю тваринами.
 
«У Франції є каталог сортів кукурудзи на зерно і на силос, — розповідає пан Джосс. — З нього обираємо». «Самі чи все-таки підкоряєтесь чітким рознарядкам?» — перепитуємо, вже начувшись про занадто сувору регламентацію європейського фермерського укладу. «Вибираю сам, — відповідає фермер, хоча визнає, що уважно дослухається до авторитетних рекомендацій інституту рослинництва Arvalis і, звичайно, кооперативу, членом якого є.
 
Без кооперації дрібному фермеру ніяк. Дотацій держави, що кілька років тому були суттєвими, особливо на силосну кукурудзу, тепер вже немає. Крупну техніку, приміром, комбайн та силосорізку, Джосс наймає в сезон у підрядника. «Ця техніка дуже дорога як для мене, — пояснює. — Для обробітку 60 га немає сенсу купувати комбайн. А у того, хто мені виконує необхідні роботи, є гарні сучасні машини, їх вигідніше найняти». На госпдворі у фермера бачимо пристойні, але старенькі трактори, обприскувач, причепні агрегати. За 25 років він сам придбав лише 3 трактора, при чому один із них — вже вживаний. Намагається ощадливо користуватися технікою, от вона і служить довго. Найстаріший трактор вже напрацював 12 тис. годин і був куплений у 1997 році.
 
«Часто тут у господарстві бувають проблеми, коли зовсім не до сміху», — зізнається загалом оптимістичний Джосс. — Але я сам обрав цю професію, вона мені підходить. Треба робити свою роботу. Тому я ніколи не скаржуся».
 
Старша із трьох дітей у цій родині дочка не залишилася на фермі, має зовсім іншу професію. А от 25-річний син вже допомагає батькові. 19-річний нащадок теж отримав аграрну професію та працює на сусідній фермі. «Вони вмотивовані достатньо, щоби реалізувати себе у сільському господарстві, — говорить фермер. — Не уявляю, чим би вони могли ще займатися».
 
Президент без зарплатні
5 років тому син ще одного місцевого фермера Марк Мозер сумнівався, чи іти в аграрну галузь. Спробувавши іншої професії, таки повернувся господарювати з татом і цілком задоволений. Мають 170 га землі, з яких 28 га — насіннєвої кукурудзи, 18 га — цукрового буряку, трохи картоплі, а решта — все та ж традиційна для цього краю кукурудза.
 
Ось уже 2 роки як Марка Мозера обрали президентом кооперативу Comptoir agricol. До речі, він всього-навсього 7-й президент за 110 років існування цього кооперативу. Нічогенько собі перебування на посаді! Президент тут обирається щорічно радою з представників усіх субрегіонів Ельзасу. «За які заслуги вам така президентська довіра»? — розпитуємо у пана Мозера. Каже, що з 1992 року був членом адміністративної ради, завжди на видноті, постійно намагався активно захищати права та інтереси свого кооперативу — мабуть, цим і заслужив обрання.
 
Ніякої зарплатні від кооперативу людина з президентським титулом не отримує. Він призначає директора і його заступників, от вони вже є найманими працівниками. А сам керує адміністративною радою, котра обирає стратегії, спрямовує інвестиції тощо.
 
«Наша основна функція — забезпечити хороші ціни колегам-фермерам за їх роботу, за вироблену ними продукцію, — пояснює президент. — У кооперативу повинен бути широкий доступ до інновацій, щоби постійно розвиватися і рухатися далі». Кооператив починався з невеличкого об’єднання в рамках одного села. Але йому завжди вдавалося стабільно розвиватися і врешті утворити першу кооперативну сільськогосподарську групу в Ельзасі, яка показує найвищі результати урожайності і налагодила потужну систему переробки, логістики та збуту.
 
Тютюн нам друг, та кукурудза переможе
Стабільність стабільністю, але разом доводиться змінювати навіть давні традиції. Скажімо, невеличкий Ельзас дуже довго жив, зокрема, за рахунок виробництва тютюну. «Але сучасна кон’юнктура змінюється, — пояснює Марк Мозер. — Суспільство рішуче бореться з курінням, тож фермери змушені змінювати культури, інакше залишаться без прибутків».
 
Тому свого часу разом сказали «Прощавай» дорогому, але вже надто гіркому тютюновому диму і вирішили переключитися на кукурудзу, яка нині приносить гарні гроші. Загалом динаміка та успіх групи Comptoir agricol тепер пов’язують із культивуванням насіннєвої кукурудзи, інвестиціями у сушіння, доробку, зберігання. Не поскупилися на стратегічні вкладення у новітній насіннєвий завод.
 
Нормальний рік дає кооперативу до 1млн т зібраних зернових. Грошовий оборот по всій групі становить 392 млн євро. У виробництві задіяно 284 працівники. Comptoir agricol поставляє продукцію на місцевий та міжнародні ринки, маючи потужності і в портах. 60% кукурудзи кооператив експортує за межі Франції. Зараз група робить ставку на насіннєву кукурудзу, але також виробляє крохмаль, крупи, етанол. Супроводжує розвиток і інших зернових культур, хмелю, картоплі, виноградарства, зелених насаджень.
 
Марк Мозер показує спеціальне видання — щорічний Технологічний гід для кожного члена кооперативу, що видається вже 30 років поспіль: «Ми єдиний кооператив, який найбільше займається дослідженнями задля зменшення використання хімікатів, оптимального застосування добрив та засобів захисту. Налагодили системну роботу агрономічної експертизи».
 
Отже, наш знайомий фермер Джосс теж має у себе за спиною потужну підтримку колег. Може отримувати, зокрема, он-лайн консультації або ж проходити профільні тренінги на спеціальних сесіях, організованих спеціалістами кооперативу, і купу інших сучасних наворочених штучок.
 
Суцільні норми і правила?
Кажуть, український селянин ну ніяк не зміг би жити за надто зарегламентованою європейською системою. Може, тому і кооперативи у нас не дуже приживаються? Мусиш оглядатися на спільні правила і норми. Отож ми і у французів весь час випитували: чи аж дуже їх обмежують оті самі нормативи? Чи мають вибір?
 
Щодо реалізації своєї продукції, відповідають, фермер може спокійно працювати як з кооперативом, так і з окремими трейдерами, хоча вони і є конкурентами кооперативів. Кооператив — солідарна система, вона належить фермерам, а трейдери можуть що захочуть робити, на власний розсуд платити фермерам. Але чим більше член кооперативу працює саме з кооперативом, тим більше має від нього преференцій.
 
Звичайно, кажуть французи, спільна європейська сільськогосподарська політика має своє значення. Потрібно, наприклад, дотримуватися пропорцій щодо основної культури — 70%, другої — 20% та третьої — 10%. Але вибір, мовляв, фермеру не нав’язується. Йому просто даються поради, обґрунтовані у технічних інструкціях. Їх складають аналітики, котрі досліджували різні сорти, гібриди культур, тож знають, які економічні результати від кожної з них можна отримати.
 
Особливо ж регламентується вирощування насіннєвої кукурудзи. Тут найменші нюанси технології мусять суворо відповідати кожному гібриду. Насіннєва компанія суворо прописує схеми виробництва, а відповідні організації ретельно контролюють кожен з етапів. Ще б пак, адже ви ж хочете собі отримати високоякісне насіння!
 
Ми вийшли в поле, де саме збирали таке насіння для компанії KWS — просто біля самого французько-німецького кордону, де у зоні видимості патрулюють прикордонники і хлюпочеться Рейн. А потім поїхали з тим зібраним насінням на новенький завод, щоби в деталях роздивитися доробку.

Коментарі
 
Бертран КАРПАНТЬЄінститут рослинництва Arvalis
 Ми часто консультуємо фермерів при виборі оптимальних для них гібридів кукурудзи. І цей вибір, найперше, залежить від мети, яку ставлять вони перед собою. У найхолодніших районах Франції господарі дуже зважають на рівень стиглості. Хочуть зібрати вже стиглу кукурудзу на рівні 32% сухої речовини. В інших регіонах — приміром, на березі океану, де багато вітру, — фермери звертають увагу на стійкість до вилягання, щоби рослини гарно встояли аж до збирання комбайном. Ще один критерій вибору — перетравлюваність, який досить складний. Бо у кукурудзі зерно і зелена маса різняться за параметром перетравлюваності, але молочні корови використовують усі частини рослин. Деякі фермери акцентуються на зерні, застосовуючи й інший корм для доповнення раціону. Інші цікавляться рослинною масою, коли у них є інше джерело енергії. От на фермі Ferme Vogelgesang для рівноваги використовують суміш силосної кукурудзи і трав.

Марк МОЗЕРкерівник регіонального представництва агентства SAFER в Ельзасі
 Наша організація захищає права фермера у його відносинах із землевласником. Ніхто не може продати землю безпосередньо — тільки через визначену державою систему. Приміром, якщо француз має бажання продати свою земельну ділянку, він спочатку повідомляє про це агентству SAFER. Цей орган веде переговори із покупцем та продавцем з метою досягнення взаємної згоди. Переважно угоди укладаються безпроблемно, бо всі знають, що існує потужний контроль.
 
Щільно працювати доводиться десь із 20% відхилень, коли йдеться про якогось неадекватного покупця або завищену плату за ділянку. Наприклад, якщо ділянка коштує 10 тис., а її збираються придбати за 20 тис., то SAFER має право припинити контракт. Організація знає абсолютно про усі контракти, тому що всі справи проходять через нотаріуса, а він зобов’язаний повідомити SAFER про кожну операцію купівлі-продажу та її ціну.
 
Списки претендентів на проблемну ділянку публікуються у спеціальній газеті — офіційному органі. І продаватиметься земля все одно виключно за тих же 10 тис., у які оцінена. Переваги агентство надає молодим господарям із належною профільною освітою. Минулого року SAFER відсвяткували 50-річний ювілей. Ми впевнені, що завдяки такій системі у Франції з усієї Західної Європи землі найдешевші. Тобто ми зупиняємо спекуляції землями, і у нас немає корупції. Основні принципи кодексу розвитку сільських територій сформувалися у Франції ще понад сторіччя тому. Усі про це знають і дуже дорожать землею.
 
Зараз за головний пріоритет ми взяли сприяння розвитку молодих фермерів, хочемо гарантувати відновлення поколінь фермерів. І, звичайно, захищати маленьких господарів перед великими. Законодавство Франції надає право організації SAFER визначення пріоритетності, коли фермер починає роботу на землі. Мій син вирішив працювати надалі зі мною разом на фермі, але якби він відійшов від галузі, то я би згодом передав свої землі для продажу в той же SAFER, і там вирішили б, кому їх продати, вибрали б іншого молодого, охочого до сільської праці фермера.

1

 13 грудня 2018
Обсяг нестач зафіксований на державних Полтавському та Івано-Франківському комбінатах хлібопродуктів.
Обсяг нестач зафіксований на державних Полтавському та Івано-Франківському комбінатах хлібопродуктів.
13 грудня 2018
 13 грудня 2018
У поточному році обсяги виробництва зернових і зернобобових культур перевищать показники 2017 року у 61,9 млн тонн на 13,4% і становитимуть 70,2 млн тонн.
У поточному році обсяги виробництва зернових і зернобобових культур перевищать показники 2017 року у 61,9 млн тонн на 13,4% і становитимуть 70,2 млн тонн.
13 грудня 2018
 13 грудня 2018
В Україні мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діятиме до того часу, поки Верховна Рада не прийме закон «Про обіг земель». 
В Україні мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діятиме до того часу, поки Верховна Рада не прийме закон «Про обіг земель». 
13 грудня 2018
 13 грудня 2018
У середньому по Україні вартість новорічного столу 2019 року для української сім’ї з 4 осіб підвищиться порівняно з вартістю новорічного столу-2018 майже на 20% і складе 1535 грн.
У середньому по Україні вартість новорічного столу 2019 року для української сім’ї з 4 осіб підвищиться порівняно з вартістю новорічного столу-2018 майже на 20% і складе 1535 грн.
13 грудня 2018
 13 грудня 2018
За результатами електронних земельних торгів, які з 18 жовтня відбуваються в Україні, зафіксовано більше ніж двократне зростання розміру стартової орендної ставки або на 10 процентних пунктів. 
За результатами електронних земельних торгів, які з 18 жовтня відбуваються в Україні, зафіксовано більше ніж двократне зростання розміру стартової орендної ставки або на 10 процентних пунктів. 
13 грудня 2018
 13 грудня 2018
У листопаді цього року перші три контейнери з українським десертним яблуком вищої якості прибули до Сінгапуру. 
У листопаді цього року перші три контейнери з українським десертним яблуком вищої якості прибули до Сінгапуру. 
13 грудня 2018

Please publish modules in offcanvas position.