«Будьмо!» по-ельзаськи

/ Регіональний вимір / Середа, 03 лютого 2016 14:21
Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Запитання «Яке вино нам подають?» одразу викриває в Ельзасі новачка. Тут навіть не уявляють собі, що можна пити щось інше, окрім місцевих вин. Ну хіба ще місцеве пиво. Регіони, де вирощують свій виноград та хміль, патріотично споживають виключно власні напої. У цьому французи категоричні.

 

 

Зібралися і побудували завод
В Ельзасі, у самому серці так званого Винного шляху нас навіть запросили не просто подивитися на пагорби, охайно вкриті виноградниками, але й відвідати завод, де цей виноград переробляють. Цей виноробний регіон має 15 тис. га виноградників. «Не можемо зрівнятися, скажімо, із Бордо, там площі удесятеро більші, але теж маємо чим пишатися», — посміхаються місцеві французи з гордістю за свій маленький, але такий багатий на різноманіття край.
 
На місці колишнього пункту прийому винограду кілька років тому місцевий кооператив вирішив побудувати сучасний завод. З нього тепер виходять вина під маркою Cave du ROI DAGOBERT. Кооператив об’єднує 250 фермерів із 20 навколишніх комун. Загальні площі їх виноградників — 900 га. Кожен із членів кооперативу одночасно є акціонером нового заводу. Звісно, кожен зі своєю часткою. Переважно тут здають свою сировину господарі, що мають від 2 акрів до 2 га виноградників.
 
Жити одним виноградом для них було б скрутно, тому типовий місцевий виноградар ще десь має додаткову роботу — на заправках, у магазинчиках, в інших сервісах. За кілограм зданого винограду завод сплачує від 1 до 2 євро. (Кажуть, у знаменитій Шампані за ягоду, з якої виробляється однойменний шипучий напій, платять до 5 євро. А от найдешевший виноград по 20 євроцентів можна знайти в Іспанії).
 
Порядок у цінах
Звичайно, нам було цікаво, хто диктує ціну за привезену фермером сировину. Виявляється, і тут у французів все чітко. Є три критерії, за якими визначають ціну. По-перше, технічні спеціалісти заздалегідь виїздять та оцінюють стан ділянок і якість урожаю. По-друге, під час здачі фіксується вага партії і по-третє, під час приймання продукції вимірюється рівень цукру в ній. За цими трьома показниками й оцінюється вартість зданої партії. Судячи зі спокійних і задоволених облич місцевих селян, які саме відвантажували свій товар, на життя вони не скаржаться.
 
До речі, селянин може також здати свою продукцію торговельній компанії, котра теж виробляє і продає вино, або ж звернутися до якогось трейдера. Ну і, звичайно, відсотків 10 винограду кожен лишає на власне домашнє вино.
 
А от виготовлена на заводі продукція реалізується на 60% у супермаркетах, фірмових магазинах Франції, а решта — через традиційні маленькі бутіки та ресторанчики. До речі, нам сказали, що марку Cave du ROI DAGOBERT можна зустріти і в Україні — шукайте на етикетці коло із зображенням стародавнього короля Дагоерта ІІ, який тримає повну чашу.
 
Трохи економіки
Новітній цех із сучасним обладнанням на цьому місці запрацював із 2014 року. Кооперативу його спорудження обійшлося у 5,5 млн євро, а обладнання додало ще 2,7 млн євро. Найбільше нас вразив факт, що працює уся ця довершена краса лише… 4 тижні на рік, саме під час збирання врожаю. «Так, дорого, але без цього технологічного етапу виготовляти якісне вино неможливо, — говорить директор заводу. — А щоб виробництво приносило прибуток, виготовляємо якомога більше продукції — понад 10 млн пляшок». Ще й жартома додає, що не тільки стараються більше продати, але й пити — кожен потрошку.
 
У ціні пляшки готового вина 2/3 становить вартість самого продукту, решта — скло, корок, етикетка. Щоб отримати 1 л, приміром, вина Креман, потрібно півтора кілограми винограду. Для інших сортів на виготовлення стандартної пляшки 0,75 л піде 1 кг ягід.
 
Безвідходне виробництво
Отож, нам пощастило — ми потрапили на процес приймання та першої обробки винограду, саме в ті унікальні 4 тижні, коли сучасний комплекс працює наповну. І навіть побачили, як приїхала рідкісна для цих місцин сировина з червоного винограду. Ельзас вирізняється білим виноградом, а отже, білими винами. Єдиний сорт тутешнього червоного — це знаменитий Піно Нуар. Як тільки не величають вино з нього! Одні кажуть, що його створив диявол, інші характеризують як найромантичніше або ж просто називають «сексом у бокалі»…
 
І саме його свіжі темні китиці з де-не-де зеленими листочками бачимо у блискучій ємності приймального бункера. Сприймаємо усе як дивне дійство. Спеціальне пристосування знімає ягоди з китиць, згодом обережно відділяється шкірочка. Усе продумано і вивірено заради того, щоб зберегти унікальний колір.
 
Інший пункт приймання спеціально обладнаний для сортів, принципово зібраних вручну у кошики. Приміром, виноград для ігристого вина Креман обов’язково збирається тільки руками.
 
А от черговий фермер привіз своїм тракторцем із причепом виноград сорту рислінг. На цій партії нам демонструють нову удосконалену систему обладнання, завдяки якій ягода менше травмується — без додаткових насосів просто і легко подається на прес.
 
До речі, директор заводу запевняє, що усе переробне винне виробництво є абсолютно безвідходним. Кісточки, шкірочки, рештки гілочок іде на виробництво спирту. І навіть обмивки з ємностей, через які пройшов виноград, не пропадають, а виливаються добривом на поля.
 
Ігриста загадка
Ціла окрема частина виробництва винятково віддана ігристому Креману. Принцип його технології, так само, як і у шампані, — це друга ферментація у пляшці. Впродовж першої операції вино після обробки розливається в пляшки. До нього додається цукор та дріжджі. При чому тут ніде не йдеться про цукор із цукрових буряків — використовується виключно природний цукор з самих виноградних ягід. Ельзаське вино славиться натуральністю.
 
Пляшки Кремана у спеціальному складі відстоюються мінімум рік. Для дуже якісного вина витримку продовжують до 4 років. За цей час цукор ферментується, виробляється вуглекислий газ — творець бульбашок. Усередині пляшки утворюється тиск. Пляшки треба утримувати дном доверху і щодня потроху повертати. Бачимо старовинне пристосування для такої технології — спеціальний дерев’яний стенд. Він тут наче музейний експонат. Тепер замість нього застосовують новітні автоматичні палети, завдяки яким пляшки повертаються у заданому режимі. Наприкінці циклу у пляшці залишаються залишки дріжджів, які треба витягнути. Видаляють осад завдяки хитрості із заморожуванням. Пляшки занурюють у спеціальну рідину горлечком донизу. До речі, морозильна рідина зроблена із кукурудзи! Машина обережно відкриває пробку, шматочок льоду з дріжджовим осадом під тиском виходить назовні. У пляшку доливається до повноти трішки вина, після чого вона благополучно закорковується, оздоблюється наклейками і сортується по ящиках чекати на свого споживача.
 
Дегустація і тривалий післясмак
Ігристе Креман нам подали першим для дегустації. Ельзаські вина мають 7 сортів винограду. Більшість з них ми спробували і радимо спробувати вам. Вони допоможуть відчути і зрозуміти характер цього краю та його мешканців.
 
Дегустувати вина радять закусуючи традиційним короваєм — солодкою чи соленою випічкою.
 
Для ігристого вина — ельзаського Кремана виноград збирається найпершим, тому його смак надзвичайно молодий, свіжий, поєднує відтінки лимона, яблучка. Подається на аперитив, може вживатися в обід і під час вечері з рибними стравами і морепродуктами.
 
Рислінг господарі називають спокійним, тихим вином. Його вважають королем ельзаського ареалу. Цей сорт любить прохолодну погоду і грунти саме цієї місцевості. У ньому є смак цитрусових, але домішуються й мінеральні нотки — кажуть, це присмак місцевого каміння.
 
Сухе вино з залишковим смаком цукру подають до морепродуктів, устриць, які мають низький вміст йоду. А ще його вживають із традиційною для цих країв національною стравою — тушкованою капустою.
 
Для напівсухих чи напівсолодких вин Гран крю виноград збирається на південних чи південно-західних схилах. У шикарному ароматі відчуваються нотки екзотичних фруктів та трояндових пелюсток. Спеціальний баланс між натуральним солодким смаком та кислотою у винах Гран крю є однією з головних їх цінностей.
 
З дуже пізнього, вже перестиглого винограду в Ельзасі роблять Гевюрцтрамінер. Останній виноград для нього збирається наприкінці жовтня і навіть пізніше. Але для цього спеціального сорту не кожен рік є вдалим у виробництві вина. Тільки завдяки дуже специфічним кліматичним умовам досягається необхідна робота спеціального грибка, котрому потрібні сонячні дні і прохолодні ночі. Спеціалісти нам розповіли по-секрету, що таке вино можна зробити 1 раз десь на 5 років. Воно виходить дуже концентрованим, із сильним ароматом меду та воску.
 
…Тримаю пляшечку ельзаського вина і безліч фото, аби знову згадувати приємний післясмак затишного краю охайних полів, чудернацьких квітників і м’яких схилів, вкритих виноградниками.

1

 20 серпня 2018
Цього року бджолярі продали солодкого товару на 30 мільйонів доларів.
Цього року бджолярі продали солодкого товару на 30 мільйонів доларів.
20 серпня 2018
 20 серпня 2018
З початку року в Україні невиліковна хвороба свиней вирувала майже 100 разів.
З початку року в Україні невиліковна хвороба свиней вирувала майже 100 разів.
20 серпня 2018
 20 серпня 2018
Стало відомо, скільки запасів зерна зберігають аграрії.
Стало відомо, скільки запасів зерна зберігають аграрії.
20 серпня 2018
 19 серпня 2018
Лише в липні 2018-го до Саудівської Аравії продали на 55% більше зернової супроти липня 2017-го.
Лише в липні 2018-го до Саудівської Аравії продали на 55% більше зернової супроти липня 2017-го.
19 серпня 2018
 19 серпня 2018
У червні 2018 року нарахування понад 15 000 грн мали 7,4% штатних працівників в сфері «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство».
У червні 2018 року нарахування понад 15 000 грн мали 7,4% штатних працівників в сфері «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство».
19 серпня 2018

Найближча подія

Нема подій

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.