Розвиток сільського зеленого туризму на Дніпропетровщині

/ Регіональний вимір / П'ятниця, 03 червня 2016 11:05
Інна САМАРІНА, спеціально для "АС"
Сільський зелений туризм є невід`ємною складовою комплексного соціально-економічного розвитку села та одним із засобів вирішення багатьох сільських проблем. Він має дуже позитивний вплив на розширення сфери зайнятості сільського населення, особливо жінок. Ще дає селянам додатковий заробіток, розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки в виробничій сфері, а й у сфері обслуговування.

 

Сільський зелений туризм — це плюси для економіки, охорони довкілля, поліпшення екологічної ситуації, це нові робочі місця, що стимулюють прилив молодих спеціалістів та бізнесу до сільської місцевості. В Україні ж він набуває все більшого значення як популярна форма відпочинку.
 
Визначення поняття
«сільський зелений туризм»
Експерти Всесвітньої Туристичної Організації сходяться на думці, що сільський туризм — складна багатоаспектна діяльність, що включає у себе пішохідні прогулянки, гірські походи та альпінізм, оздоровчі подорожі, полювання і рибальство та інші спеціалізовані форми туризму.
 
Відмінні за принципами організації форми сільського туризму історично розвиваються в пізніх країнах і районах Європи. В Україні законодавчо закріплено термін «сільський зелений туризм», юридичний зміст якого трактується як відпочинок в українському селі. Цей термін у правовому полі України з`явився в 1996 р.
 
Сільський зелений туризм охопив широкий спектр форм відпочинку в селі: від відпочинку в сільській місцевості з проживанням у сільських будинках і переміщенням автомобілем, велосипедом, човном, верхи, здійснення науково-дослідницької діяльності, відвідування релігійних місць, до відпочинку в сільських садибах особистих селянських господарств, ознайомлення з сільсько-господарською діяльністю, з певними подіями, святами, присвяченими виробництву сільгосппродуктів, із традиціями та звичаями певного регіону.
 
Отже, сільський зелений туризм — це відпочинково-пізнавальний вид туризму, зосереджений на сільських територіях, який передбачає заняття різними формами активної і більшою мірою пасивної рекреації, без заподіяння шкоди природному навколишньому середовищу, і не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти їх потреби. Причинами відродження відпустки в селі вважають кризу в сільськогосподарському секторі — це перше.
 
За прогнозами економістів, туристична галузь у ХХІ ст. буде провідною у світовій економіці, також прогнозують зміну вподобань туристів — втома відпочивати в переповнених галасливих місцевостях. Перевагами сільського туризму є контакт із природою, тиша і спокій, здорове довкілля, чисте повітря та харчування. Для прикладу: на сьогодні в Західній Європі нараховується приблизно стільки ж ліжкомісць для відпочинку в сільській місцевості в приватних агрооселях, скільки у європейських готелях.
 
Історія розвитку сільського
зеленого туризму в Україні
Це поняття активно формується протягом останнього десятиліття як форма відпочинку міського населення у селі з широкими можливостями використання природного, матеріального і культурного потенціалу певних регіонів та форми діяльності сільської родини, яка надає житло, забезпечує харчуванням і знайомить гостей з особливостями сільської місцевості та господарюванням на землі.
 
Розвиток сільського туризму в Україні як складової розвитку сільської місцевості нині дуже актуальний для України, де особливо загострені соціально-економічні проблеми на селі. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на поліпшення умов і якості життя селян полягає передусім в тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, дає селянам додатковий заробіток. Їхні прибутки надходять не тільки від оренди приміщень для проживання, а й від безпосередньої реалізації; приготування їжі для гостей з власноруч вирощених продуктів.
 
А ще — прокату спортивного та рибацького інвентарю; продажу ремісничих та інших виробів, ознайомлення з місцевими традиціями та культурою; залучення до участі в сільськогосподарських роботах, зокрема, на пасіці, в косовиці, організації розваг: катання на бричці, човні; спостереження за птахами, рибальство, мисливство.
 
Головними перевагами українського сільського зеленого туризму є гостинність місцевого населення, смачна домашня їжа, народні ремесла та конкурентні ціни. Яскраве національне забарвлення сільського зеленого туризму, коли кімнати господарів і гостей прикрашають предметами ручної роботи, виконані в народних традиціях.
 
«Зелені» першопрохідці
«Сільський зелений туризм на Дніпропетровщині розпочинався з давнього славнозвісного нині всьому світові петриківського розпису, — розповіла Лариса Філінова, директор обласного комунального підприємства «Центр народної творчості «Дивокрай». — Наш статут змінювався двічі: перший прийнято в 2007 році депутатами обласної ради за ініціативи майстрів народної творчості громадян, які мали свої помешкання на території сіл та селищ, і представників бізнесу. В цей час все більше поширювалося інформація про сільський зелений туризм. Тому статут був прийнятий і профінансований. Це було перше в Україні комунальне підприємство. Були помилки, але вчилися ми і в Україні, і за кордоном. Стали своєрідним методичним центром. Проведено багато семінарів, до Дніпропетровська приїжджали за порадами з Хмельницької, Сумської, Харківської, Черкаської, Запорізької областей».
 
Першим міжнародним проектом була поїздка до Польщі, там вчились, як правильно організувати сільський зелений туризм, як об`єднати в одному напрямі владу, бізнес і громаду. Чому саме так? Влада на сьогодні повинна підтримувати законодавчо людей, які живуть у селі, щоб вони мали можливість розвивати цей маленький бізнес. Він ще не прибутковий, це лише маленький здобуток. У Законі «Про туризм» № 324/95 від 15.10.1998 р. ст. 4 виділяються такі види туризму як сільський та екологічний (зелений).
 
На Дніпропетровщині в 2009 році була створена програма «Розвиток туризму в області 2009-2012 рр.». Тут акцентували на тому, що в регіоні є пам`ятки археології, культури, інших напрямів, розвивається дитячий туризм, який має розширюватись. «Першими нашими партнерами стали центри зайнятості сільських районів, — коментує Лариса Філінова. — Це були часи, коли люди в селах стали безробітними, бо їх місця зайняла найсучасніша техніка. Ми об`їхали всі райони області, розповідали про законодавчу базу розвитку сільського зеленого туризму, всі нюанси створення засад для існування цього виду бізнесу. Одним із перших семінарів ми провели в Криничанському районі, де сім`я написала бізнес-план, через програму обласної ради отримати кредит на добудову своєї хати, аби розвивати зелений туризм».
 
Кредит під 3% на 20 років — це вагомий вклад у таку серйозну справу. Було розроблено багато грантових програм, до Дніпропетровської області приїхали волонтери із 17 країн світу. Ці люди 2,5 місяці проживали на території Криничанського району і своїми руками будували цю «зелену» хату. Потім прийшов всеукраїнський семінар, кожен учасник отримав методичний посібник та запрошення відвідати район і Дніпропетровську область.
 
Постало наступне питання — розширення цього бізнесу, бо одна сім`я не зможе приймати туристів, як цього вимагають правила. Зі слів директорки Центру «Дивокрай», вони почали роз`яснювати господарям садиби, як правильно організувати комфортні умови перебування, смачно нагодувати та залучити до цього громаду. Зібралися люди: одні вміли готувати, інші — постачати для цього екологічно чисті продукти. Знайшовся організатор, який зумів зробити все необхідне: підібрав колектив, що зміг повноцінно, згідно з усіма законними вимогами обслуговувати туристів.
 
Поради власникам агроосель
Перш за все необхідно визначитись, чи підходить діяльність із надання гостинності для вас? Це запитання складне, проте якщо чогось не любиш, не примушуй себе. Бо з примусу ні ви самі, ані гості задоволеними не будуть. Поставте собі такі запитання: чи вмію я посміхатися з ранку до вечора, особливо малознайомим? Чи вмію уважно слухати інших? Чи можу розраховувати на допомогу родичів або друзів? Чи не заважають мені «чужі» в моєму будинку? Якщо ви більше отримали позитивних відповідей — сільський зелений туризм саме для вас, і можна сміливо розпочинати діяльність з надання послуг та використовувати майно особистого сільського господарства.
 
Чого очікує турист?
Ви прийняли рішення розпочати діяльність із надання гостинності. Уважно подивіться навколо себе. Що саме можна запропонувати, чим привабити туриста до вашої місцевості? Добре проаналізуйте всі сильні та слабкі сторони регіону, де живете, яка туристична цінність села та навколишньої місцевості. Місцевість має бути привабливою. Найбільший шанс на успіх мають села із мальовничими природними краєвидами (озеро, річка, ліс, пагорби, гори, луки, яри).
 
Чисте довкілля є необхідною умовою отримання доходів, адже турист хоче відпочивати в контексті з чистою, незабрудненою природою. Мається на увазі чистота і гармонія природи й архітектури. Важливим елементом інфраструктури є крамниці, пошта, банк, зв`язок, пункти торгівлі, відпочинку та розваг. Зіпсувалась погода, що запропонувати гостю? Наприклад, обладнати майданчик для дітей, спортивний майданчик, доріжки для ходьби чи їзди на велосипеді, підводи, похід на пасіку. Останнім часом велику популярність здобули місцеві виставки народної творчості, фестивалі та святкування.
 
Відпочиваючі дуже полюбляють поїздки на бричках, кінну їзду, катання на гринджолах і санях, рибальство, гриби і барбекю, відвідання історичних об`єктів та храмів.
 
Підготовка садиби до
прийому гостей
Успіх господаря, який має намір приймати й обслуговувати гостей, залежить від впорядкування садиби і її гарного оформлення. Суттєві зміни в облаштуванні садиби потребують значних капіталовкладень і витрат часу. Тому пріоритетом має стати приведення у порядок садиби і житлового будинку, оформлення інтер`єру жилих приміщень.
 
Під`їзд до садиби — перша позитивна емоція гостей, тому він має бути зручним і красивим. Парадна частина садиби має бути оздоблена квітами, декоративними деревами, або ж звичайні садові газони, які створюють з травосумішей різних видів злакових і бобових культур. Бажано облаштувати зелену галявину для ігор та відпочинку на траві, спортивний майданчик з простими тренажерами для дорослих та спорудами для фізичного розвитку дітей різного віку.
 
Місце для вогнища (мангал для шашликів, споруда для приготування юшки на вогні) може стати улюбленим місцем відпочинку і спілкування у вечірній час.
 
Бажано для зручності гостей у межах садиби спорудити літні душові, вода в яких буде нагріватись за рахунок сонячної енергії. Особливо приваблива лазня.
 
Для створення комфортного проживання у будинку важливим є функціональний розподіл його приміщень: для сну, відпочинку і розваг, приготування і прийняття їжі, вітальня. Основні вимоги до кімнат-спалень — зручність, тиша, гігієнічні умови проживання. В межах своєї садиби господар несе повну відповідальність за безпеку гостей.
 
Харчування має бути кількісне і якісне, господар погоджує з гостями режим та кількість страв, вагу компонентів, харчові якості. Свою відпустку найчастіше хочуть провести в селі сім`ї з дітьми до 12 років, пенсіонери, а нині це ще й корпоративні групи, любителі природи, іноземні туристи.
 
Треба віднайти власну «родзинку»
«Ми мали знайти «родзинки» в кожному районі Дніпропетровщини, розробити програми, які б зацікавили людей, і вони туди приїхали, — продовжує Лариса Філінова. — Петриківський район був першим, де створювали і розвивали сільський зелений туризм. Це один із найбільш мальовничих, екологічно чистих на Дніпропетровщині, де протікає річка Оріль. 375 скіфських курганів і козацьких могил, розташованих у районі, нагадують про багату історію цієї території. Заснування Петриківки пов`язують з ім`ям останнього кошового отамана війська Запорізького Петра Калнишевського».
 
Та все ж-таки «родзинка» цього району — петриківський розпис, який увійшов до репрезентаційного списку Нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. В 2007 році пройшов фестиваль «Петриківський дивоцвіт».
 
Зі слів пані Лариси, це було дуже престижно, тому що в гостях побували посли 33 країн світу. Їх ознайомили з Центром народного мистецтва «Петриківка». Це — унікальне живе мистецтво народного розпису, що з`явився кілька століть тому. Спочатку розписували стіни своїх будинків, потім почали наносити візерунки на папір, скло, метал, дерево. В творчому колективі Центру працюють відомі майстри — члени Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва.
 
Апостолівський район — один із перших на Дніпропетровщині започаткував сільський зелений туризм. Свою назву він носить на честь правнука гетьмана Лівобережної України — Данили Апостола — секунд-майора в відставці, Катерина ІІ подарувала йому тут землі, де потім козаки створювали хутори і зимівники, полювали, розвивали сільське господарство. Край знаменитий ще й тим, що тут був зимівник і пасіка легендарного кошового отамана Івана Сірка. Цей край здавна приваблював знаменитих людей, які приїжджали помилуватись унікальною природою степів, водоспаду. Адже Токівський водоспад — явище унікальне для степового краю. Таким же унікумом є «мертве озеро» серед кам`яного півострова. Там проживає благочестива сім`я, яка приймає гостей у тиші, з молитвою. Це свого роду півострів для паломників, які подорожують маршрутами сільського зеленого туризму і можуть разом з господарями спробувати створити скульптуру з каменю та мармуру, який видобувають у кар`єрі поруч з півостровом. Більше того, тут мешкає ще одна цікава сім`я, подружжя, яке довгий час проживало в Японії. Кам`яний будинок всередині оформлений у японському та українському стилях — дві культури поєднались досить гармонійно.
 
Покровський район ще в ХVІ-ХVІІ ст. був краєм степовим, де вздовж річки Вовчої проходив славновідомий Муравський шлях — природний маршрут міграції тварин. На початку минулого століття цей край став одним із центрів селянського повстанського руху в Україні. Про ці часи нагадує Дібрівський ліс, Щусове джерело. Вважається, що десь тут сховав свої скарби отаман Нестор Махно. «Ще в 2008 році цей ліс був лише зеленою територією, — пояснює Лариса Олександрівна. — Сьогодні завдяки зусиллям місцевої влади, громадськості та меценатам і бізнесменам повноцінна зона зеленого туризму. По лісі можна прогулятись пішки, поїздити на конях чи велосипедах. Ще спеціально прокладені, упорядковані маршрути. Кінна база регіону досить відома своїми елітними породами коней. Сімейні молочні ферми мають свої міні-готелі, приймають гостей, пригощають молоком та різноманітними виробами з нього. А гостинні власники осель нагодують стравами, яких ви більше ніде не скуштуєте».
 
Покровський і Межівський райони — поруч, тут протікає річка Вовча. В Межівському районі збереглося приміщення першої комуни в Україні. Щорічно в вересні в смт Межова проходить традиційний фестиваль народної творчості «Степова перлина», а ще в районі знаходиться взірець сільського зеленого туризму — садиба «Перлина степу». Як зазначає голова Слав`янської сільської ради Іван Кукало, це — поєднання бізнесу і туризму. Розроблено бізнес-план розвитку садиби. «Наша садиба для тих, хто любить і мріє про тишу, відпочинок у гармонії з природою. Для цього є все необхідне — прадавній неоглядний степ, тиха мальовнича річка, можливість з різноманітними домашніми тваринами, — констатує власник садиби Олександр Юхименко. — Риболовля, мисливство (під час сезону), коні, велосипеди, квадроцикли, сауна та річка Бик, поруч вулики, на яких можна відпочити і пайкуватись — все до послуг туристів сільського зеленого туризму». Смачні та унікальні наїдки і напої готує господиня Ніна та її помічниці з продуктів лише власних, бо є і город, і ферма. В оренді — 12 га — пасовище, та додаткова земля, оформлена згідно з Законом України «Про особисте селянське господарство» № 742 від 15.05.2003 р. та «Про туризм». Скільки вже вкладено власних коштів, Олександр Григорович не озвучує, продовжує будувати житлові приміщення, бо бажаючих відпочити ой як багато.
 
«Це вже серйозний бізнесовий проект, який приносить користь і людям, і бюджету сільської ради с. Слав`янка», — зазначає її очільник Іван Кукало.
 
З 2007 року почав розвиватись зелений туризм у Царичанському районі, коли об`єднались районна влада, громада і бізнес. Розробили маршрути сільського зеленого туризму, а їх тут достатньо: гора Калитва — дніпровські Карпати, садиба Миколи Тягнирядна. Гостей він зустрічає холодною колодязною, неймовірного смаку водою, знайомить з олійницею стародавньою. В цій садибі може одночасно перебувати 60 людей.
 
Протягом 2012-2013 рр. КП «Центр зеленого туризму «Дивокрай» збирав майстрів, народних умільців з усієї області, які виготовляють різноманітні сувеніри, — повідомляє директорка Центру Лариса Філінова. — Туризм не може існувати без сувенірів, а сувеніри — без майстрів. Нині у Петриківському районі — народний розпис, Верхньодніпровському — коренепластика, Новомосковському — вишивка білим по білому, Нікопольському — зброя, Покровському — вироби з червоного та звичайного дерева, Межівському — борошносолька — вироби з борошна й солі. Майстрині розпочинали з невеликих сувенірних виробів, потім перейшли на більш масштабні.
 
442 майстри петриківського розпису та народних умільців взяли участь у фестивалі «Петриківка — в Києво-Печерській Лаврі». Гості з захопленням розглядали розпис по дереву, склу, фарфору, фаянсу, змогли подивитись, як виготовляють мальовничі вироби з ниток вовни. Було продемонстровано вісім колекцій одягу в петриківському стилі. Цей фестиваль профінансувала обласна влада. Ми маємо в своєму штаті шість майстрів петриківського розпису і два майстри вишивки», — радіє Лариса Філінова.
 
Опікується розвитком сільського зеленого туризму та народних ремесел голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод. Він докладає великих зусиль, аби привернути увагу бізнесу та меценатів до цієї програми. Обласна рада фінансує тільки заходи розвитку туризму, аналізує методику покращання його в подальшому. Бізнесмени вкладають власні кошти для розвитку туризму і, зокрема, сільського зеленого туризму.
 
Сертифікація оподаткування
Закон України «Про туризм» вимагає обов`язкової сертифікації послуг, які надаються туристам. Правила сертифікації послуг власників садиб, послуг харчування та інші, тобто сертифікат відповідності послуг обов`язковим вимогам нормативних документів діє протягом строку до трьох років. Втім, ці правила однозначно застосовуються лише до фізичних осіб-підприємців і не поширюються на власників садиб, які не зареєстровані як підприємці.
 
Вибір режиму оподаткування діяльності в сфері сільського зеленого туризму визначається переважно наявністю або відсутністю реєстрації власників садиб як фізичних осіб-підприємців. Вартість вирощеної у садибі сільгосппродукції, зокрема, її первинної переробки, реалізованої туристам, звільняється від оподаткування, за умови одержання довідки встановленого КМУ зразка.
 
Місцеві ради можуть встановлювати ставки єдиного податку в розмірі від 20 до 200 грн на місяць, при чому 43% суми єдиного податку отримує місцевий бюджет, 42% — Пенсійний фонд, а 15% — фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.
 
Послуги з тимчасового проживання (розміщення) та харчування підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних засадах. Статистична звітність подається за формою, встановленою місцевими органами виконавчої влади.
 
Власник садиби має право отримувати інформацію, необхідну для своєї діяльності в сфері туризму, в державних та сільських і селищних радах, а також брати участь у розробці місцевих програм розвитку сільського зеленого туризму (ст. 24 ЗУ «Про туризм»).
 
Окремою формою підтримки в багатьох місцевих програмах визнано надання державною службою зайнятості дотацій безробітним, які підтвердили намір започаткувати власну справу в сфері сільського туризму і згодні зареєструватися як приватні підприємці. Сертифікація дає право мати категорію, IV — найвища, а від цього залежить цінова політика. Господар садиби, згідно з категорією, визначає вартість наданої послуги. Особливо це стосується послуг харчування.
 
Кожен район має свої «родзинки». Петриківка — це вареники з салом, с. Гречане — капусняк, але з незвичним смаком, Царичанський район — курка з галушками, Апостолове — риба, рибна шурма, Межова — різноманітні пироги.
 
«Аби люди знали більше про наші маршрути сільського зеленого туризму, необхідна реклама, — нагадує Лариса Філінова. — Нам допомагає Туреччина, фінансуючи наші програми та гранти. Маршрути сільського зеленого туризму розподіляються таким чином: для молоді — активний відпочинок — велосипед, лижі, квадроцикли, музеї під відкритим небом, катання на яхтах. Тури для сім`ї — більш спокійні, навіть є тур для молодят. Рибальство, мисливство, збирання грибів, ягід — інший маршрут».
 
Пропонуємо відвідати школу, по своєму досить унікальну, в Верхньодніпровському районі — всередині триповерхового приміщення рушники. За традицією кожен випускник має на згадку власноруч вишити рушник.
 
Як відомо, без коштів, бізнесу, підтримки влади та громадян, сільський зелений туризм на Дніпропетровщині розвивається не досить активно. Але над цими питаннями працює влада, громада, бізнес місцевий все активніше долучається до цієї справи. Розроблена ще одна програма «Козацькі пісні Дніпропетровщини». Відродженням наспівів займаються студенти держуніверситету ім. О. Гончара, консерваторії, різних закладів культури.
 
Відроджувати духовність, якою жили наші предки, засвоїти, передати майбутнім поколінням — цього можна досягти серед удосконалення на державному, регіональному і місцевому рівнях системи управління галуззю щодо створення потужної туристично-рекреаційної бази, прокладання нових маршрутів зеленого, екологічного, мисливського туризму. Також через забезпечення державного фінансування існуючої матеріально-технічної бази, функціонуючих туристично-рекреаційних комплексів, об`єктів, агроосель, дворогосподарств на селі, запровадження підприємництва й малого бізнесу, максимально залучивши до цього бізнес і приватний сектор. Це сприятиме розвитку нашої країни на світовому ринку туристичних послуг.
Агробізнес сьогодні
 22 січня 2018
  55  
За минулі вихідні на гуртових ринках Західної України було зафіксовано подорожчання майже всіх овочів "борщового набору".
 55 
За минулі вихідні на гуртових ринках Західної України було зафіксовано подорожчання майже всіх овочів "борщового набору".
22 січня 2018
 22 січня 2018
  136  
Провідні аграрні асоціації України звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням про особисту зустріч для обговорення «аграрної частини» Державного бюджету України на 2018 рік, ...
 136 
Провідні аграрні асоціації України звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням про особисту зустріч для обговорення «аграрної ...
22 січня 2018
 22 січня 2018
  657  
Українські виробники цукру очікують зростання цін на продукцію в зв'язку з подорожчанням залізничних перевезень на 20-25% після впровадження "Укрзалізницею" ринкового механізму.
 657 
Українські виробники цукру очікують зростання цін на продукцію в зв'язку з подорожчанням залізничних перевезень на 20-25% після впровадження ...
22 січня 2018
 22 січня 2018
  608  
Одеська область планує тісно співпрацювати з провінціями В'єтнаму. Держава має намір реалізувати в Одеській області інвестиційні проекти в сфері сільського господарства.
 608 
Одеська область планує тісно співпрацювати з провінціями В'єтнаму. Держава має намір реалізувати в Одеській області інвестиційні проекти в сфері ...
22 січня 2018
 22 січня 2018
  240  
У 2017 році обсяг взаємної торгівлі між Україною та Німеччиною збільшився на 21,5%.  
 240 
У 2017 році обсяг взаємної торгівлі між Україною та Німеччиною збільшився на 21,5%.  
22 січня 2018
 22 січня 2018
  127  
Запорізькі селяни, які раніше згуртувалися під час захисту від рейдерського захоплення господарства Олександра Чубенка, оголосили про створення Аграрної самооборони області.
 127 
Запорізькі селяни, які раніше згуртувалися під час захисту від рейдерського захоплення господарства Олександра Чубенка, оголосили про створення ...
22 січня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.