Правильна годівля – успіх у справі

Правильна годівля – успіх у справі

/ Сучасне тваринництво / Вівторок, 06 листопада 2018 14:59

Розглянемо ефективність використання кормів для годівлі телиць української червоної молочної породи в період вирощування із 7-го до 15 місяця та рівень конверсії енергії і протеїну кормів в енергію та білок приросту за нормування основних поживних речовин добового раціону за старими та новими, адаптованими до американської системи годівлі NRC, вітчизняними нормами.

Нові вітчизняні норми, розроблені розрахунковим методом за концепцією сучасних зарубіжних систем годівлі, суттєво відрізняються від чинних нині в Україні. Так, для телиць віком 7-15 місяців кількість сухої речовини і сирого протеїну збільшена на 14-18 %, а обмінної енергії — більш ніж на 50 %. Тобто замість старої концепції помірного вирощування молодняка рекомендується інтенсивний спосіб вирощування, розрахований на досягнення живої маси телиць у віці 15 місяців на рівні 414 кг. Тому виникла необхідність у проведенні досліджень із визначення фактичного рівня споживання сухої речовини та апробації основних нормованих параметрів годівлі високопродуктивної худоби в умовах Придніпровського Степу.

 

14 381 100Детальне дослідження

Експериментальну частину досліджень проведено в умовах племінного заводу з розведення великої рогатої худоби української червоної молочної породи СПП «Чумаки» Дніпропетровської області. Об’єктом досліджень були телиці зазначеного генотипу за умови їх вирощування із 7-го по 15-й місяць включно. Для проведення науково-виробничого досліду було проведено відбір та формування контрольної та дослідної груп по 20 голів у кожній.

Весь період досліду в годівлі телиць використовувався однотипний загально змішаний раціон, що складався із кукурудзяно-соргового силосу, сіна люцернового, злакових концентратів, макухи соняшникової, шроту соєвого, солі кухонної та преміксу. Нормування кількості сухої речовини (СР), обмінної енергії (ДОЕ), сирого протеїну (СП) і його розщеплюваної та нерозщеплюваної фракцій, нейтрально-детергентну клітковину (НДК), кислотно-детергентну клітковину (КДК), кальцію, фосфору в раціонах контрольної групи проводили за нормами М.Т. Ноздріна (1991) — помірний метод вирощування, у дослідній — за новими вітчизняними нормами (Г.О. Богданов, 2012), адаптованими до сучасних систем годівлі великої рогатої худоби — інтенсивний метод вирощування.

Для визначення фактичного споживання сухої речовини раціонів один раз на місяць (протягом 2-х суміжних днів) проводили контрольну годівлю. Поживна цінність кормів та раціонів визначали за 26 показниками, у тому числі і за вмістом структурних вуглеводів (НДК та КДК) та різних фракцій протеїну (розщеплюваний та нерозщеплюваний).

Індивідуальне зважування тварин піддослідних груп виконували щомісячно і визначали зміни живої маси. На підставі фактичного споживання поживних речовин і змін живої маси порівнювали інтенсивність росту телиць контрольної та дослідної груп. Залежно від живої маси, розраховували масу пустого тіла і кількість жиру, білка та енергії в організмі телиць і визначали конверсію енергії та протеїну раціонів в енергію та білок тіла.

 

Результати

Споживання поживних речовин раціону теличками дослідної групи, порівняно з контрольною, у всі періоди було більшим (Р<0,01) і в середньому становило: сухої речовини на 20,6 %, енергії — на 20,8 %, сирого протеїну — на 19,5 %, розщеплюваного протеїну — на 19,2 %, нерозщеплюваного — на 27,9 %, сирої клітковини — на 14,4%, нейтрально-детергентної клітковини — на 17,4 %, кислотно-детергентної — на 17,8 %. Залишки кормів у середньому в контрольній та дослідній групах становили 3-6 %.

14 381 101 1Так, забезпеченість енергією коливалась і порівняно з нормами становила в контрольній групі: за період 7-9 місяців — 123,7 %, за 10-12 місяців — 117,6, за 13-15 місяців — 101,7 %; в дослідній групі, відповідно, 105; 93,5 та 101,1%. Забезпеченість телиць сирим протеїном у вказані вище 3-місячні періоди становила: у контрольній групі — 95,8; 102,2 та 90,7 %; в дослідній — відповідно, 103,8; 96,7 та 100,7 %. Кількість розщеплюваного протеїну в добових раціонах телиць контрольної групи, порівняно з нормою, сягала 80,5; 104,6 та 94,3 %, дослідної групи — 104,8; 98,2 та 103 %, відповідно для періодів 7-9; 10-12 та 13-15 місяців, а нерозщеплюваного — 66,4; 84,1; 76,7 % у раціоні контрольної групи та 84,9; 80,6; 84,0 % — у телиць дослідної групи. Кількість НДК (у % до СР) в раціонах телиць контрольної групи становила 47,8-52,0 %, в дослідній групі — 47,1-48,7 % за норми 30 %. Рівень КДК у раціонах контрольної групи становив 30-33,8 %, у дослідній — 29,6-31,9 % за норми 20 %.

В цілому можна констатувати, що в проведеному дослідженні було забезпечено в раціоні телиць як контрольної, так і дослідної груп надходження основних поживних речовин на рівні 90-112 % відносно норм, за винятком фракцій розщеплюваного та нерозщеплюваного протеїну і структурних вуглеводів (НДК та КДК).

Слід відмітити, що в нормах помірного вирощування телиць наводяться досить високі показники споживання телицями сухої речовини раціонів у віці 7-13 місяців за низької концентрації доступної обмінної енергії (ДОЕ) (2,59-2,88 кг/100 кг живої маси за концентрації ДОЕ 7,0-7,37 МДж/кг СР). Встановлено, що споживання сухої речовини телицями на 100 кг живої маси знаходилось на рівні 2,1-2,3 кг і закономірно знижувалось у разі зменшення концентрації енергії у сухій речовині раціону.

Аналіз динаміки середньодобових приростів і живої маси тварин показує, що впродовж досліду жива маса телиць контрольної групи практично відповідала нормативам у всі періоди вирощування, а в дослідній, хоча середньодобові прирости і відповідали нормативам, у віці 15 місяців жива маса телиць була на 3,2 % менше від норми.

 

Жива маса телиць та середньодобові прирости

14 381 101 2

 

Витрати енергії на одиницю приросту телиць дослідної групи, у порівнянні з контролем, були у середньому на 15,3 % менше (Р<0,05). Так, телиці контрольної та дослідної груп на 1 кг приросту витрачали, відповідно, 82,6 та 76,5 МДж на початковому та 115,9 і 95,7 на кінцевому періодах досліду.

З віком також зростали і витрати протеїну на одиницю приросту. При цьому в контрольній групі на 1 кг приросту за період досліду вони виросли на 62,4%, а в дослідній — на 28,1%. В середньому за весь період досліджень телиці дослідної групи витрачали протеїну на одиницю приросту на 23,5% менше у порівнянні з контролем.

Вміст жиру в 1 кг приросту телиць дослідної групи в усі періоди вирощування був вищим (Р<0,001), порівняно з контрольною, а вміст білка, навпаки, більшим (Р<0,001) у телиць контрольної групи. Енергії більше містилось у прирості телиць дослідної групи.

 

Вміст жиру, білка та енергії в 1 кг приросту телиць

14 381 101 3

 

Із підвищенням віку тварин конверсія енергії раціону в енергію приросту зростала у телиць обох груп.

Конверсія сирого протеїну в білок приросту зі зростанням віку телиць поступово знижувалась. За весь період досліду конверсія протеїну в контрольній та дослідній групах в середньому сягала 0,17 та 0,137 відповідно. В заключному періоді коефіцієнт конверсії протеїну знизився у контрольній групі на 16,1%, в дослідній — на 27,2%.

 

Конверсія енергії раціону в енергію і білок приросту телиць

14 381 101 4

 

Як відомо, на 1 кг приросту маси тіла за рахунок жиру потрібно в 11 разів більше енергії, ніж за рахунок білка (A. J. H Van Es, 1975). За іншими даними (A. Webster, 1980.) ефективність використання енергії на синтез білка набагато нижча, ніж на синтез жиру. За підвищення живої маси на 1 г за рахунок білка витрати енергії становили 11,13 КДж, а за рахунок жиру — 74,2 КДж, або в 6,7 разу більше.

Таким чином, проведені дослідження свідчать, що нові норми для інтенсивного вирощування ремонтних телиць в цілому прийнятні для вирощування телиць червоної молочної породи з живою масою більше 400 кг у 15-місячному віці, за умов дотримання основних параметрів годівлі (кількість СР, ДОЕ, СП). Проте, на нашу думку, потребують корегування у бік зменшення показників можливого споживання сухих речовин у віці 7-13 місяців до 2-2,3 кг на 100 кг ЖМ та підвищення при цьому концентрації енергії у раціоні до 10-10,2 МДж ДОЕ/кг СР. Також потребують уточнення й апробації показники розщеплюваних і нерозщеплюваних фракції протеїну та структурних вуглеводів (НДК та КДК).

Отже, показники споживання сухої речовини телицями у віці 7-13 місяців потребують корегування у бік зменшення до величин 2-2,3 кг на 100 кг живої маси за підвищення концентрації енергії у сухій речовині раціону до 10-10,2 МДж/кг СР. Нормативні показники окремих фракцій протеїну та структурних вуглеводів у добових раціонах ремонтних телиць потребують уточнення й апробації в додаткових спеціальних дослідженнях.

 

Георгій ДІМЧЯ, канд. с.- г. наук, провідний науковий співробітник
Анатолій МАЙСТРЕНКО, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник
Віктор ХАЛАК, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник,
завідувач лабораторією тваринництва
Державна установа Інститут зернових культур НААН України

1

 16 січня 2019
Основним постачальником свинини до України торік була Німеччина.
Основним постачальником свинини до України торік була Німеччина.
16 січня 2019
 16 січня 2019
Фермер Володимир Болотін вирощує екзотичні цитрусові у підземній теплиці.
Фермер Володимир Болотін вирощує екзотичні цитрусові у підземній теплиці.
16 січня 2019
 15 січня 2019
Перші аукціони «ProZorro» з продажу послуг з використанням вагонів зерновозів підвищили ставки оренди вагонів більш ніж в 4 рази.
Перші аукціони «ProZorro» з продажу послуг з використанням вагонів зерновозів підвищили ставки оренди вагонів більш ніж в 4 рази.
15 січня 2019
 15 січня 2019
6 березня у Києві відбудеться «Річковий Форум 2019».
6 березня у Києві відбудеться «Річковий Форум 2019».
15 січня 2019
 15 січня 2019
12 січня було зареєстровано випадок африканської чуми свиней у Дніпропетровській області.
12 січня було зареєстровано випадок африканської чуми свиней у Дніпропетровській області.
15 січня 2019
 15 січня 2019
За 11 місяців 2018 року в Україні на 31% збільшилася реалізація переробленої рибної продукції. Причому ікри риби було вироблено більше, ніж солених оселедців.
За 11 місяців 2018 року в Україні на 31% збільшилася реалізація переробленої рибної продукції. Причому ікри риби було вироблено більше, ніж солених оселедців.
15 січня 2019

Please publish modules in offcanvas position.