soniashnyk

Африканська чума свиней: експертний погляд на ситуацію

Африканська чума свиней: експертний погляд на ситуацію

/ Сучасне тваринництво / Середа, 25 вересня 2019 14:50

Прес-конференція, присвячена питанням приборкання африканської чуми свиней (АЧС) на громадському та державному рівнях, пройшла нещодавно в Києві. Її організувала та провела громадська спілка «Центр підвищення ефективності в тваринництві».

Одним із промовців заходу був Сергій Ничик, директор Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України, член громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві». Він погодився дати ексклюзивне інтерв’ю газеті «Агробізнес Сьогодні».

 

17 408 81

Сергій Ничик, директор Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України, член громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві»

 

  • Пане Сергію, що таке африканська чума свиней?

— Це вірусне захворювання свійських і диких свиней усіх порід і статевовікових груп. У зв’язку з відсутністю засобів лікування, високим показником смертності та здатністю до швидкого поширення, АЧС спричиняє величезні економічні збитки свинарству та становить загрозу експортному потенціалу агропромислового комплексу країни. Всесвітня організація охорони здоров’я тварин відносить її до списку «А» транскордонних хвороб. АЧС перебуває на контролі служб державної ветеринарної медицини в усіх державах світу. Ця чума проявляється у вигляді епізоотії та характеризується високим (96,5%) показником летальності, особливо в первинних осередках хвороби. АЧС виникає незалежно від пори року, але найчастіше реєструється влітку та восени. Цей вірус здатен розповсюджуватися на великі відстані та впродовж короткого часу досягати панзоотичних пропорцій, послідовно або одночасно охоплюючи величезне поголів’я тварин у декількох країнах. Панзоотія АЧС наприкінці ХХ століття, коли захворювання реєстрували практично на всіх континентах світу, є тому підтвердженням.

 

  • З якого часу вірус АЧС став суттєвою для нашої країни проблемою?

— В Україні значні зміни епізоотичної ситуації відбулися 2014 року, коли впродовж декількох місяців захворювання поширилося на територію більшості областей країни, завдаючи величезних економічних збитків населенню та пригнічуючи розвиток галузі свинарства. На мою думку, це було наслідком неефективних дій компетентних органів під час локалізації спалаху АЧС на свинокомплексі компанії «Агрокомбінат «Калита». Впродовж наступних років інфекція не втрачала своєї епізоотичної небезпеки, та попри всі вжиті заходи спостерігається погіршення ситуації. Оскільки на сьогодні ефективних способів профілактики і лікування АЧС не існує, першочерговим у попередженні занесення й поширення цього захворювання має стати раннє виявлення джерел збудника інфекції. У зв’язку з цим нагальними є розробка і впровадження у ветеринарну практику ефективних та швидких методів діагностики АЧС.

 

  • Які існують механізми передачі інфекції АЧС та шляхи, що їх реалізують?

— Зазвичай зараження відбувається аліментарно, тобто через харчові продукти, що містять збудник, або контактно за сумісного утримання хворих свиней зі здоровими, меншою мірою — аерогенно, тобто повітряно-крапельним шляхом. Теоретично можливий і трансмісивний шлях передачі інфекції АЧС, тобто через укуси заражених кліщів. Однак на території України факт їхнього існування як резервуарів збудника поки що не підтверджений.

17 408 82 2

 

  • У яку пору року вірус АЧС особливо активний?

— Аналіз спалахів цієї хвороби за місяцями року свідчить, що на території України сезонність АЧС слабко виражена. Умовно до місяців сезонного підйому відносяться ті, в яких питома вага захворювань перевищує 8,33%, тобто їхня кількість перевищує середньомісячне число. Помітним є те, що частота спалахів істотно збільшується із липня по серпень, а також у жовтні і взимку.

 

  • В інших країнах Європи занесення вірусу АЧС, наскільки мені відомо, відбувається, як правило, через фауну, тобто диких тварин, а в Україні — переважно через людську діяльність. Чи не так?

— Дійсно, на відміну від європейських країн, в Україні дикі свині не відіграють основну роль у поширенні збудника АЧС. Провідним чинником у нас є антропогенний, що включає у себе відсутність належного обліку поголів’я в особистих підсобних господарствах, міжгосподарські транспортні зв’язки і практику згодовування тваринам необроблених харчових відходів. Незважаючи на інші шляхи занесення із неблагополучних щодо АЧС територій, у тому числі з дикими кабанами, антропогенний механізм залишається основною загрозою для популяцій домашніх свиней. У рамках цього каналу поширення основний шлях занесення вірусу АЧС із неблагополучних територій пов’язаний із переміщенням живих свиней і продукції свинарства. Механізм зараження здорових свиней спричинений контактом із хворими тваринами та інфікованими об’єктами зовнішнього середовища: через корми, воду, предмети догляду, транспортні засоби, забруднені виділеннями хворих тварин, а також через контакт із трупами тварин, які загинули, і продуктів забою заражених свиней. Найбільш часто до появи АЧС призводить згодовування свиням термічно необроблених харчових відходів домашньої кухні, харчоблоків і їдалень, а також контамінованих комбікормів і зернопродуктів, які не пройшли термічну обробку. В Україні, на відміну від більшості країн Європи, таких як Польща, Латвія, Литва, Естонія, близько 85% випадків АЧС реєструється серед домашніх свиней, а серед диких цей показник у межах 15%.

 

  • Чим пояснити відносно невелику частку виявлення спалахів АЧС серед диких свиней у нашій країні?

— Незначною, порівняно з Польщею та державами Балтії, щільністю поголів’я цих тварин у мисливських угіддях України. Загалом цей показник на території адміністративних районів нашої країни коливається у межах від 0,04 до 5,8 голів на 1000 га. На 65% площ угідь щільність дикої свині є невеликою і становить від 0,04 до 1,4 особин на 1000 га. Диких свиней не зареєстровано на майже 17% території України, а на 3% її щільність становила менше ніж 0,1 особини на 1000 га. Уже перший випадок хвороби у Запорізькій області 2012 року був через антропогенний фактор, а не диких свиней. Існує ймовірність, що спалахи цього захворювання, виявлені у 2014 році в північно-східних областях України — на Луганщині, Чернігівщині та Сумщині, могли бути спричинені проникненням інфікованих диких свиней із території сусідніх держав. 2015 року загибель диких свиней від хвороби реєстрували у Київській, Рівненській, Сумській областях, але дуже ймовірно, що поява цьогоріч захворювання на істотній відстані від місця основних спалахів, розташованих на Одещині та Миколаївщині, має антропогенне походження.

 

  • Отже, існує залежність ураження домашніх і промислових свиней від відстані до місця спалаху АЧС у дикій природі?

— Так. Вважається, що дикі свині здатні поширювати хворобу зі швидкістю близько 8,5 км за 14 діб, або 300 км за рік. В Україні реєстрували спалахи захворювання на відстанях значно більших, ніж 300 км. Так, 2016 року виявлено випадки АЧС серед диких і свійських свиней у Закарпатській і Чернівецькій областях, а найближчий спалах захворювання у 2015 році знаходився від них на відстані, відповідно, понад 600 км і близько 500 км — у Дубровицькому районі Рівненщини. Малоймовірно, що коротконогі тварини можуть подолати гірські хребти Карпат. Крім того, у Чернівецькій області захворювання свійських свиней у приватному секторі зареєстрували через дев’ять місяців після виявлення спалаху на Рівненщині, тобто менше ніж за рік.

 

Поширеність АЧС в Україні у 2012–2018 роках

17 408 82 1

 

  • Інакше кажучи, АЧС в Україні слід розглядати як рукотворний процес.

— Саме так. Антропогенний, тобто людський фактор відіграє провідну роль. «Палає» приватний та промисловий сектори. Це означає, що промислове ведення свинарства стало групою ризику, проте небезпека занесення збудника менша порівняно з вирощуванням тварин у домогосподарствах. Безумовно, дотримання правил біобезпеки в промислових господарствах допомагає, тоді як у присадибних ці заходи практично відсутні і, відповідно, проблема більш гостра та напружена. Однак є нелегальний ринок свиней, інфікованих АЧС, і протистояти його поширенню через це неможливо.

 

  • В одному з офіційних звітів про випадки АЧС я прочитав, що свиней, уражених вірусом АЧС, виявили у лісосмузі. Ви могли би прокоментувати цю ситуацію?

— Відсутність екологічного мислення у багатьох громадян — причина того, що власники тварин, приховуючи випадки захворювання, вдаються до вивезення трупів свиней у навколишнє середовище, що тільки сприяє його поширенню. Померлих від АЧС тварин відповідні служби виявляють на сміттєзвалищах, у лісах і лісосмугах, канавах. Крім того, поширенню вірусу сприяє браконьєрський відстріл дикого кабана та занесення збудника з інфікованим м’ясом впольованої хворої тварини у приватний сектор.

 

  • Як би ви оцінили ефективність зусиль державної влади, спрямованих на розв’язання проблеми АЧС?

— Правда полягає у тому, на мою думку, що за сім років її існування ефективна державна програма боротьби з АЧС в Україні, на жаль, не розроблена та не впроваджена. У нас відсутня дієва система запобігання можливому забою свиней на нелегальних бійнях, ідентифікації тварин, відшкодування збитків промисловим свинокомплексам, тварини яких зазнали ураження вірусом АЧС. При цьому голова Держпродспоживслужби вихваляється кількістю коштів, виділених на проведення протиепізоотичних заходів, міжнародними проектами, які за гроші іноземців виконуються в Україні, кількістю проведених нарад, засідань, підписаних угод.

 

  • Як відомо, нещодавно Держ­продспоживслужба запровадила проект щодо контрольних закупок м’яса на нелегальних ринках спільно із «Блек енд Віч», який буде реалізований ближчим часом. Постає питання: досі контроль на присутність вірусу АЧС у свинині в торговій мережі не здійснювався?

— Слушне запитання. За даними Держпродспоживслужби, вп’ятеро зменшилась кількість діагностованих випадків АЧС, але чи може бути ця інформація показником результативності відомства під час знищення вертикалі лабораторної ветеринарної служби в Україні у 2019 році?

svini 4

 

  • Під час нещодавньої прес-конференції ви повідомили про ігнорування з боку центральної влади пропозицій українських науковців щодо подолання проблеми АЧС. Мова йде про Держпродспоживслужбу?

— Ми зверталися з офіційними листами не лише до цього відомства. Національна академія аграрних наук України постійно інформувала Президента України, Прем’єр-міністра, Першого віце-прем’єр-міністра, Надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів, Міністерство аграрної політики та продовольства про необхідність своєчасного виконання ефективних заходів. Загалом адресати отримали понад 20 листів, але ані реакції, ані відповіді не було, належні заходи не вживались.

 

  • Чи могли би ви тезово окреслити основні причини сучасного епізоотичного стану з АЧС в Україні?

— Так, звісно! На нашу думку, у нас відсутній незалежний контроль за ефективністю проведення протиепізоотичних заходів: профілактичних і з ліквідації спалахів. Україні бракує об’єктивного аналізу та системного підходу до проведення профілактики, а так само до моніторингу АЧС. Ми вважаємо недостатнім контроль за дотриманням суб’єктами господарювання норм і вимог ветеринарно-санітарних заходів та виконанням рішень Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України. Нарешті, на наше переконання, подолання проблеми АЧС гальмується через ігнорування компетентними органами напрацювань і рекомендацій науковців НААНУ.

 

  • Якими ви бачите шляхи профілактики і боротьби з АЧС?

— Я би розділив відповідь на ваше запитання на дві групи, одна з яких стосується утримання свиней і догляду за ними, інша — фауни, тобто дикої природи. Якщо говорити про першу із цих груп, то варто невідкладно посилити вимоги до рівня біо­безпеки у приватному та промисловому секторах. Водночас має бути запроваджено ефективну систему компенсації збитків промисловим виробникам свинини, а здійснення забою повинне відбуватися виключно на забійних пунктах.

 

  • Які заходи профілактики і боротьби з АЧС варто вжити серед диких свиней?

— Слід встановити жорсткий контроль за браконьєрським відстрілом. Необхідно запровадити належні контрольні заходи за чисельністю диких свиней, у тому числі заборонити їх підгодовування, а відстріл здійснювати переважно стосовно самиць. Відстрілу мають підлягати 50% самиць до репродуктивного віку, окрім вожака, та 25% самців. Ми наполягаємо на забороні тотальної депопуляції серед диких свиней. Вважаємо нагальними проведення заходів зі своєчасного, в тому числі за винагороду, виявлення трупів диких свиней, їх утилізації, дезінфекції заражених ділянок, дослідження на наявність ДНК вірусу. Крім цього, варто запровадити ефективний моніторинг щодо АЧС серед популяції дикого кабана.

 

  • Якими мають бути шляхи профілактики та боротьби з АЧС на державному рівні?

— Ситуація є вкрай критичною. Стан з АЧС в Україні, на нашу думку, наразі є майже неконтрольованим, непрогнозованим, а свинарство ледь не балансує на межі існування. Щоби профілактика та боротьба з АЧС вийшла на належний рівень, держава має виявити політичну волю та вчинити низку рішучих кроків. Насамперед необхідно створити та забезпечити діяльність незалежної Національної референс-лабораторії із вивчення АЧС в Інституті ветеринарної медицини ­НААНУ. Слід посилити інформаційно-просвітницьку роботу щодо АЧС у суспільстві. Варто розробити та впровадити Національну стратегію боротьби з хворобою. Ми сподіваємося, що зі зміною влади настає той час, коли науковці та фахівці розраховуватимуть не тільки на громадські організації, а й на відповідні компетентні органи державної влади.

 

Олександр КРИВЕНКОспеціально для газети «Агробізнес Сьогодні»

 

 02 квітня 2020
Рішенням Кабміну внесено зміни до постанови КМУ №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», які розширюють перелік дозволеної під час карантину господарської діяльності.
Рішенням Кабміну внесено зміни до постанови КМУ №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», які розширюють перелік дозволеної під час карантину господарської діяльності.
02 квітня 2020
 02 квітня 2020
Прибутковість виробництва молока в Україні в січні-березні 2020 року збільшилася майже на 17% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Прибутковість виробництва молока в Україні в січні-березні 2020 року збільшилася майже на 17% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
02 квітня 2020
 02 квітня 2020
Затримки в розрахунках – наразі одна з головних проблем олійної галузі України.
Затримки в розрахунках – наразі одна з головних проблем олійної галузі України.
02 квітня 2020
 02 квітня 2020
Юристи системи безоплатної правової допомоги пропонують консультації щодо земельних питань.
Юристи системи безоплатної правової допомоги пропонують консультації щодо земельних питань.
02 квітня 2020
 02 квітня 2020
Карантинні заходи практично не вплинули на активність фермерів, які планували реалізувати врожай у найближчий місяць.
Карантинні заходи практично не вплинули на активність фермерів, які планували реалізувати врожай у найближчий місяць.
02 квітня 2020
 02 квітня 2020
Пожвавлення попиту на ринку ріпчастої цибулі в Україні, яке спостерігалося минулого тижня, спричинило відновлення імпорту цибулі з Казахстану і Узбекистану та Польщі.
Пожвавлення попиту на ринку ріпчастої цибулі в Україні, яке спостерігалося минулого тижня, спричинило відновлення імпорту цибулі з Казахстану і Узбекистану та Польщі.
02 квітня 2020

Please publish modules in offcanvas position.