soniashnyk

АЧС — загроза для цілої галузі

АЧС — загроза для цілої галузі

/ Сучасне тваринництво / Вівторок, 08 жовтня 2019 12:42

В останні роки африканська чума свиней стала для українського свинарства справжньою бідою. Разом із тим, ряд експертів галузі вважають неефективною діяльність як державних органів, так і професійних громадських об’єднань у боротьбі з АЧС.

Як розповів Микола Бабенко, генеральний директор Громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві», сім років українському свинарству завдає збитків вірус АЧС — агресивної та невиліковної хвороби. В Україні, на відміну від більшості країн Європи, більша кількість випадків АЧС реєструє­ться серед домашніх свиней (73,5%), менше — серед диких (22,1%).

Найчастіше до зараження АЧС призводить згодовування свиням термічно необроблених харчових відходів домашньої кухні, харчоблоків та їдалень, які використовували інфіковане вірусом м’ясо, а також заражених кормів, які не пройшли термічної обробки.

Загалом свинарство та й тваринництво в цілому переживають в Україні складні часи. Щороку закривається близько 500 свинарських підприємств. За останні п’ять років стадо свиней в Україні з різних причин скоротилося із 8 до 6 млн голів. У країні падають обсяги виробництва м’яса й молока. За офіційними даними, собівартість виробництва свинини в Україні вже сягнула 40 грн/кг, між тим за нормативом вона не має бути вищою 25 грн/кг.

За словами Миколи Бабенка, з 2012 року в Україні офіційно зареєстровано лише 496 випадків АЧС, тоді як фактично їх було тисячі. А починаючи з 2015 року, влада не інформує суспільство про спалахи хвороби.

svini 24

«Зараз ніхто не застрахований від спалаху АЧС, — підкреслив Микола Бабенко. — Навіть благополучні свинокомплекси тепер також у зоні ризику». Зокрема, за повідомленнями ЗМІ, в комплексі «Галичина-Захід» у Стрийському районі Львівської області 16 серпня стався спалах АЧС. Загинуло 320 поросят. За чинною інструкцією, тепер мають знищити все 90-тисячне поголів’я свиней, яке утримувалося там. Для забезпечення режиму карантину в районі довелося навіть залучати сили Національної гвардії України.

Ймовірно, вірус АЧС поширюється з України з експортом свинини та субпродуктів, які не перевіряються на його наявність, а також із продуктами, що можуть перевозити 6 млн українських трудових мігрантів щороку.

Встановлено три шляхи розповсюдження вірусу АЧС:

  • перенесення кліщами (на щастя, їх в Україні немає);
  • зараження від диких свиней;
  • антропогенний шлях — через продукти харчування, корми, інвентар, транспорт тощо.

 

У 2012 році в Запорізькій області вперше зафіксували спалах АЧС. Тоді було вжито відповідних заходів, і після того на півтора року про АЧС у нас всі забули. Починаючи з 2014 року, АЧС розповсюджувалася в Україні природним шляхом, а потім антропогенним.

З усіх країн антропогенний фактор поширення хвороби діє лише в Україні. У нас значно менше диких свиней, ніж у країнах ЄС, тому занесення АЧС з дикої природи є малоймовірним — інфікування свійських свиней відбувається лише через дію антропогенного фактора.

Ситуація ускладнюється тим, що вакцини проти АЧС в усьому світі мають ефективність на рівні лише 60%.

Слід додати, що останнім часом власникам свинокомплексів доводиться враховувати також ймовірність зараження власних стад диверсійним шляхом силами конкурентів або рейдерів.

 

Вимушений бізнес на біді

Україна — єдина країна в Європі, де інфікованих АЧС свиней свинокомплекси та громадяни продають на переробку. З 2015 року нелегальний продаж свиней, інфікованих АЧС, став у нас масовим. Зараз існує цілий великий нелегальний ринок інфікованої свинини. Проте, як це недивно, Держспоживслужба не визнає його наявності та не знає про випадки нелегального продажу інфікованих тварин і м’яса, зазначив Микола Бабенко.

Хоча стаття 251 Карного кодексу України забороняє продаж інфікованого м’яса, у разі підозри на АЧС власник часто приймає рішення продати все поголів’я, яке потенційно заражене вірусом: великих свиней на забій, малих на вирощування на менші ферми та в приватний сектор. Буває й таке, що підприємство офіційно оголошує про випадок АЧС і показує, що всіх своїх свиней знищили, а насправді велика частина свиней могла бути продана. Для галузі це означає подальше розповсюдження вірусу.

svini ahs

Крім того, інфіковану свинину продають за половину вартості. Свинина падає на ринку в ціні, і в результаті галузь знищується.

На думку експертів, якби підприємець мав змогу отримати гідну компенсацію за загиблих тварин, він би не вдавався до незаконного продажу інфікованих свиней і свинини.

 

Де компенсація?

Як розповів Микола Бабенко, за останніх сім років зареєстровані втрати свинокомплексів від знищених свиней перевищують 150 млн грн, а компенсовано з цієї суми менш ніж 1% коштів.

Україна є єдиною європейською країною, де немає компенсації підприємцям за загиблих від АЧС тварин. Такі виплати у нас надаються лише домашнім господарствам. Між тим, допоки немає механізму компенсації цих втрат, захворювання та загибель тварин означає для підприємця банкрутство й цілковиту втрату бізнесу. Тому випадки АЧС на промислових свинокомплексах масово приховують.

Цими питаннями мали б опікуватися галузеві асоціації. Проте в Україні, зазначив Микола Бабенко, вони займаються бізнесом із продажу ветеринарних препаратів, кормових добавок і послуг через власні підприємства.

На думку деяких експертів, виплату компенсації свинарям за втрачених від АЧС тварин не запроваджують спеціально — в інтересах великих виробників курятини.

 

А як у людей?

За словами Миколи Бабенка, країни ЄС мають багатий досвід приборкання африканської чуми свиней, і це спростовує песимістичні висновки деяких віт­чизняних чиновників про марність боротьби з цією хворобою.

Зокрема, свого часу Чехія та Угорщина змогли подужати великі спалахи АЧС у себе завдяки оперативному вжиттю спеціальних заходів. У країнах ЄС не продають інфікованої свинини, там держава компенсує підприємцям втрати від загибелі свиней внаслідок АЧС. У Євросоюзі вдається втримувати низький рівень захворюваності на АЧС навіть у дикій фауні.

«Спалах АЧС в Іспанії свого часу був ще масштабнішим, ніж в Україні, — додав Сергій Ничик, директор Інституту ветеринарної медицини НААН України, — адже там збудника хвороби розповсюджували ще й кліщі. Але іспанська держава вчасно вжила відповідних заходів, завдяки яким спалах вдалося подолати. Слід зазначити, що в цій країні боротьбу з АЧС очолив сам король».

 

Слід діяти!

Першим кроком у боротьбі з АЧС, вважає Микола Бабенко, має стати заміна керівництва галузі. Асоціація «Свинарі України» має звернутися до суду щодо бездіяльності Держспоживслужби в питанні боротьби з АЧС в Україні. На думку експертів, необхідне розслідування дій керівництва служби щодо допущення поширення в Україні АЧС, створення нелегального ринку свинини, інфікованої АЧС, та завдання збитків економіці України.

Крім того, потрібна заміна керівництва галузевої Асоціації «Свинарі України» (АСУ). Саме ця асоціація, зазначив Микола Бабенко, мала розробити та посприяти запуску механізму виплати компенсацій свинокомплексам, а цього не було зроблено. АСУ зареєстрована того ж 2012 року, коли в Україні зафіксували перший випадок АЧС. Часу було більше ніж достатньо, щоб не тільки запустити механізм компенсацій, а й побороти вірус, підкреслив Микола Бабенко.

svinina 22

Важливою умовою попередження спалаху АЧС він назвав дотримання вимоги про відсутність свиней у домогосподарствах працівників свинокомплексів.

Розповівши про нещодавнє створення Громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві», спікер зазначив, що воно мало на меті зібрати всіх небайдужих у галузі свинарства, аби зупинити в ній тенденції занепаду.

Зі слів Сергія Ничика, галузеві експерти планують надати всю інформацію щодо стану речей з АЧС в Україні правоохоронним органам.

Нині є законодавчі підстави застосовувати в Україні відповідні норми ЄС, впевнений спікер. Наприклад, під час спалаху АЧС варто знищувати не всіх тварин комплексу, як практикується зараз, а лише в тому його блоці, де було виявлено хворобу.

З початку цього року, розповів спікер, Інститут ветеринарної медицини реалізує американський проект дослідження антропогенного фактору розповсюдження АЧС в Україні.

На переконання Сергія Ничика, для запровадження системи компенсації за втрачених свиней бізнес має тиснути на владу через Асоціацію «Свинарі України». Компенсація повинна дорівнювати 110% суми збитків підприємця. Для її отримання підприємець має вжити низку захисних заходів. Якщо ж він зробив це частково, то розмір компенсації для нього зменшений.

Слід зазначити, що успішні українські підприємства (насамперед з іноземними інвестиціями) давно запровадили в себе систему таких захисних заходів, яка забезпечує кардинальне зниження ризику виникнення АЧС.

Зокрема, подібна система біобезпеки передбачає:

  • існування на підприємстві власної ефективної служби безпеки;
  • запровадження на території суворого пропускного режиму (створення надійного периметру, забезпечення контролю доступу за допомогою засобів відеоспостереження та безпілотних літальних апаратів);
  • заборону утримання свиней у домогосподарствах персоналу підприємства;
  • заборону для персоналу пронесення на територію підприємства м’ясних продуктів;
  • заборону виїзду технологічного транспорту за межі території підприємства;
  • повну ізоляцію приміщень для утримання тварин від сторонніх відвідувань;
  • запровадження практики перебування персоналу у виробничих приміщеннях у спеціальному одязі та взутті;
  • допуск виробничого персоналу до приміщень для утримання тварин через сан­пропускник з душем;
  • дезінфекція рук і змінного взуття персоналу;
  • дезінфекція автотранспорту покупців тварин;
  • зонування приміщень і майданчиків для передачі тварин покупцям;
  • застосування власноруч виробленого інвентарю;
  • відгодівлю тварин власними вирощеними кормами;
  • запровадження термообробки кормів перед згодовуванням;
  • включення до штату підприємства посади ветеринарного лікаря.

 

На жаль, навіть ефективної корпоративної системи біозахисту підприємства виявляється недостатньо для гарантування безпеки тварин — для цього конче необхідна активна позиція спеціалізованих державних органів.

Свого часу в Україні вдалося подолати масштабний спалах пташиного грипу, це свідчить про можливість тримати ситуацію з АЧС у країні під контролем, зазначив Сергій Ничик.

 

Марко БУГАЙспеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
Фото автора

 21 січня 2020
За даними, за перші 4 місяці 2019/20 МР (вересень-грудень) Україна поставила до Єгипту 430 тис.тонн соєвих бобів, що є максимальним показником за вказаний період.
За даними, за перші 4 місяці 2019/20 МР (вересень-грудень) Україна поставила до Єгипту 430 тис.тонн соєвих бобів, що є максимальним показником за вказаний період.
21 січня 2020
 21 січня 2020
За даними Державної служби статистики, минулого року в Україні переробка винограду скоротилася на 54,7% порівняно з 2018 роком – до 124,23 тис. тонн.
За даними Державної служби статистики, минулого року в Україні переробка винограду скоротилася на 54,7% порівняно з 2018 роком – до 124,23 тис. тонн.
21 січня 2020
 21 січня 2020
Вчені створили добавку, яка здатна продовжити терміни зберігання продуктів і одночасно зміцнити імунну систему людини.
Вчені створили добавку, яка здатна продовжити терміни зберігання продуктів і одночасно зміцнити імунну систему людини.
21 січня 2020
 21 січня 2020
На околиці села Красне Полтавської області побудують на солончаках сонячну електростанцію.
На околиці села Красне Полтавської області побудують на солончаках сонячну електростанцію.
21 січня 2020
 20 січня 2020
У ПП «Хутір» (с. Бугаків Немирівського району Вінницької області) було встановлено діагноз на грип птиці.
У ПП «Хутір» (с. Бугаків Немирівського району Вінницької області) було встановлено діагноз на грип птиці.
20 січня 2020
 20 січня 2020
Відкриття ринку землі в Україні призведе до зростання попиту на кредитні ресурси.
Відкриття ринку землі в Україні призведе до зростання попиту на кредитні ресурси.
20 січня 2020

Please publish modules in offcanvas position.