Сучасна фабрика плюс власна птахоферма
Конференція розпочалася із презентації сучасного українського підприємства, яке працює за міжнародними стандартами якості.
Перший заступник генерального директора компанії «Техна» Євген Ворона розповів про її виробництво та дослідну птахоферму: «Наша компанія випускає техніку для підприємств птахівництва. Ми постачаємо обладнання для птахоферм до країн Євросоюзу та США — загалом до 33 країн світу. В Україні поки що продаємо лише 5% своїх виробів. Підприємство має власне конструкторське бюро, а також дослідну птахофабрику в Житомирській області для випробовування своєї продукції, — зазначив Євген Ворона. — На ній батьківське стадо курей утримується не на підстилці, а на сітці. Тому птиця не контактує із послідом. Утримання у нас безкліткове. Розрідження стада, розділеного на півнів і курей, відбувається автоматично. Так само автоматично з приміщення пташника видаляється послід. Найближчим часом на птахофабриці буде створено інкубатор і забійний цех. Плануємо взяти в оренду сусіднє із птахофабрикою поле для вирощування кормів, а також почати продавати населенню добових курчат».
Заступник генерального директора компанії «Техна» Євген Ворона
Обладнання з усього світу
У роботі конференції взяли активну участь кілька іноземних спікерів — це свідчить про зацікавленість міжнародних ринків шляхами розвитку нашого птахівництва.
Зокрема, менеджер італійської компанії Sime-Тek Федерико Відалі розповів про виробництво машин для пакування яєць.
Менеджер італійської компанії Sime-Тek Федерико Відалі
«Наше обладнання відзначається компактністю, високою надійністю та вимагає мінімальної кваліфікації персоналу. Найбільша модель пакувальної машини має продуктивність до 90 тис. яєць на годину. Яйця пакуються напряму до лотків без сортування. Машина також наносить маркування на яйця та лоток. Запчастини машини виконані здебільшого з нержавіючої сталі, пластмасових деталей у них дуже мало, тому це обладнання має підвищений виробничий ресурс», — розказав італієць.
За його словами, ця техніка дозволяє максимально знизити роль людського фактору у виробництві. Таке обладнання вже працює в Україні, на птахофабриці в Чернівцях. Що характерно, показник яєчного бою під час роботи такої машини практично нульовий!
Співвітчизник пана Відалі, менеджер компанії Facco Мікель Проара у своєму виступі запропонував українським птахівникам клітки для птиці, сендвич-панелі та інше обладнання й матеріали для птахофабрик. «Слід сказати, що стандарти до таких виробів у Європі постійно зростають, аби птиці було вільніше на птахофермі. Всі деталі для нашого обладнання виробляються саме в Італії. Це надійна і довговічна техніка», — підкреслив італійський гість.
Варто зазначити, що серед європейських птахівників шириться рух за відмову від кліткового утримання птиці, і його відголоски лунали й у ході дискусії на конференції…
Машини для миття яєць з’явилися на наших птахофабриках відносно недавно. До того часу забруднена курячим послідом яєчна продукція вважалася серед споживачів чимось на зразок прикрої норми.
Як зауважив у своєму виступі Карлос де Могалеш із нідерланської компанії Triplelima, ринок у цій ситуації сказав своє вагоме слово — немите яйце не вдається експортувати. Цей фактор змусив змовкнути адептів «корисної натуральної плівки» на поверхні яйця та породив попит на мийні машини, який різко зріс із масовим впровадженням на птахофермах пластикової тари для м’ясної продукції. За словами експерта, таку техніку не можна назвати дешевою, проте вона необхідна для запобігання хворобам птиці та людей.
«Це питання біобезпеки, адже під час миття із поверхні яйця, а також із тари видаляється до 99% усіх шкідливих бактерій, — зазначив Карлос де Могалеш. — Слід підкреслити, що така техніка окуповується протягом двох років. Використання мийної машини збільшує ваш прибуток. Наше обладнання відрізняється низьким споживанням води й електроенергії. Мийна машина забезпечує якісне миття, дезінфекцію та сушіння яєць».
У виборі мийної машини, радить спікер, слід переконатися у тому, що її можна легко й ефективно вимити після завершення робочої зміни. А це можливо лише у випадку, коли конструкцією забезпечено зручний доступ до усіх її частин.
Наостанок технічної сесії конференції менеджер компанії «Логістик груп» Андрій Татьянченко презентував лінійку економічних LED-ламп для освітлення приміщень птахоферм. «Основою наших ламп є чіпи виробництва компанії Samsung. Ці лампи настільки надійні, що продовжують працювати навіть зануреними у воду. Тому такі системи освітлення можна мити струменем води під час санітарної обробки пташників. Експлуатаційний ресурс сягає 50 тис. годин із гарантією безвідмовної роботи 3 роки. До того ж вони забезпечуються регулятором яскравості світла», — підкреслив спікер.
Рослинка материнка — сторож курячого здоров’я
Підтримання здоров’я курячого стада в умовах тісняви пташника — проблема номер один для кожної птахоферми. Ще донедавна її намагалися вирішувати за допомогою антибіотиків. Але сьогодні віра у всемогутність цієї «хімії» серед птахівників серйозно похитнулася — дуже часто намагання розв’язати проблему забезпечення здоров’я птиці шляхом застосування таких препаратів породжує лише нові проблеми.
! NB
Орегано є лідером антибактеріальної дії серед рослин. Через високу біологічну активність олії орегано треба додавати найменше з усіх олій. За своєю дією вона цілком заміняє антибіотики. Активними компонентами її є карвакрол і тимол. Ці речовини мають здатність вбивати патологічні клітини, сальмонелу, кокцидії, клостридії.
На тлі зростання екологічних настроїв у тваринників учені та підприємці звернули увагу за материнку, яку в Європі називають орегано та яка здавна росте ледь не на кожному українському городі.
Комерційний директор німецької компанії Dostofarm Олександр Слюсар у своєму виступі розповів про виробництво препаратів материнки для профілактики й лікування хвороб птиці. «Протягом 11 останніх років наша компанія виробляє олію орегано з материнки власного сорту, яку вирощуємо на своїх плантаціях загальною площею 600 га у Молдові та Причорномор’ї», — говорить пан Слюсар.
«В олії материнки 140 активних компонентів, причому їх спільна дія сильніша за дію окремих складових. Ми стандартизуємо її за 9 основними компонентами, — розповів Олександр Слюсар. — В Україні продається DOSTOпорошок виробництва нашої компанії, зроблений на основі олії орегано. Його додають до корму тварин за нормою від 100 г до 1 кг/т корму. Така добавка підвищує імунітет курчат, успішно лікує хвороби травного тракту птиці та стимулює засвоєння нею кормів».
Зараз карвакрол і тимол виробляють синтетичним шляхом, вони значно дешевші за натуральні, проте з таких речовин неможливо видалити нафтопродуктові залишки, зауважив експерт. За його словами, олія орегано сумісна з пробіотиками і дріжджами. Разом із тим, можливе зниження споживання кормів птицею через сильний запах доданої до корму олії орегано. «На жаль, в Україні поки що лише одна птахофабрика використовує у відгодівлі птиці кормові добавки з олії орегано», — зазначив Олександр Слюсар.
Обережно — антибіотик!
Після виходу на європейський ринок контроль вмісту залишків антибіотиків у продукції птахівництва перетворився для українських агровиробників на своєрідний must have. Тому презентація менеджером одеської компанії «Сок трейд» Микитою Машовцем приладу Raptor для проведення експрес-аналізу рівня залишків антибіотиків у м’ясі та яйцях, а також мікотоксинів у кормах викликав жвавий інтерес учасників конференції.
За словами спікера, прилад дозволяє проводити імуноферментний аналіз кормів, причому собівартість аналізу на один токсин сягає 15 доларів США.
«У застосуванні антибіотиків в Україні нині панує справжній хаос», — заявила у своєму виступі генеральний директор незалежної приватної лабораторії «Біолайтс» Ольга Мартиненко. Зокрема, в курячих яйцях знаходять доксіциклін і коксіостатики, а в м’ясі — саліноміцин. У спеціалістів навіть виник такий парадоксальний термін, як «продукт чистий умовно». Між тим, агроекспортерам доводиться зважати на те, що стандарти ЄС забороняють наявність у продуктах харчування понад 100 хімічних з’єднань.
«Наша лабораторія проводить контроль вмісту антибіотиків у харчових продуктах, кормах і воді, — розповіла Ольга Мартиненко. — Перевірка наявності хімічних з’єднань у різних харчових продуктах вимагає різного інструментарію. Наприклад, тест-систему для аналізу меду не можна використовувати для молока, м’яса й навпаки. Для оцінки наявності антибіотиків у речовині застосовується метод хроматографії із мас-селективним детектуванням».
Завершив дискусію на конференції яскравий виступ ветеринар із птахівництва нідерландської компанії GD Віллема Деккерса. У Нідерландах птахівництво представлено здебільшого малими сімейними фермами та орієнтоване переважно на експорт продукції. «Якість продукції птахівництва напряму залежить від здоров’я поголів’я птиці. Зменшення вмісту антибіотиків у кормах означає забезпечення здоров’я стада та збільшення прибутку підприємства. Проте знизити рівень антибіотиків у кормах і харчових продуктах непросто, — підкреслив Віллем Деккерс. — На жаль, ще немає такої «золотої пігулки», яка б вирішила всі ваші проблеми. Але є різні кормові добавки, здатні допомогти виростити здорову курку».
Ветеринар з птахівництва нідерландської компанії GD Віллема Деккерса
Нідерландський ветлікар розвінчав поширену серед птахівників думку про те, що введення до кормів антибіотиків сприяє підвищенню ваги птиці. Насправді, зазначив він, її організм, звільнений від бактеріального навантаження, просто може спрямувати свою енергію на зростання маси тіла.
«2009 року уряд Нідерландів поставив перед агровиробниками завдання знизити рівень антибіотиків у харчових продуктах. З тих пір у нас проводиться 5 млн аналізів на рік, — розповів експерт. — До речі, у нас існує значно більше нормативних обмежень для проведення таких аналізів, ніж в Україні. Вся інформація із птахоферм країни стікається до нашої компанії. Ми, зокрема, створили національну систему повідомлень про випадки мікоплазмозу в птиці на нідерландських птахофермах».
«Досить швидко ми зрозуміли, що підприємцям потрібні наші консультації. Ми переконували їх робити тести на чутливість птиці до антибіотиків. І лише після того, як було видно, що антибіотики першої групи не допомагають у лікуванні хвороб стада, ми дозволяли аграріям застосовувати більш ризиковані препарати, — зазначив Віллем Деккерс. — Але насамперед ми заборонили застосування антибіотиків у профілактиці захворювань птиці. Адже насправді це лише зручний спосіб маскування поганого менеджменту в птахівництві! Після того, як припините таку «профілактику», ви відразу побачите, в чому ваша справжня проблема, а отже, зможете спрямувати зусилля на її розв’язання».
Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
Фото автора
