Правильна організація доїння корів

Правильна організація доїння корів

/ Сучасне тваринництво / Середа, 30 вересня 2020 15:10

У статті наведено результати досліджень кратності доїння на добу корів-первісток і наступних лактацій в умовах «мотиваційного доїння», де тварини видоюються не за розпорядком дня, а за своїм власним бажанням, що настає тільки тоді, коли всі їхні функції пов’язані з доїнням досягають максимального рівня. Встановлено закономірності її зміни залежно від періоду лактації та середньодобової продуктивності тварин і на основі отриманих результатів підготовлено рекомендації щодо раціоналізації кількості доїнь на молочних фермах із традиційною організацією машинного доїння.

Про технології детальніше

Техніка та правильна організація машинного доїння напряму впливає на молочну продуктивність корів, головними аспектами раціональності яких є кратність доїнь на добу та тривалість інтервалів між ними. Вирішували такі питання багато вчених, але єдиної думки серед дослідників і практиків донині немає.

Традиційно на молочних фермах України застосовується примусове дво- чи триразове видоювання корів за розпорядком дня, але з появою в молочному скотарстві роботизованих систем доїння потреба у цьому відпала. Саме вони забезпечують добровільне видоювання корів не за розпорядком дня, а за бажанням самої тварини, що з’являється тільки тоді, коли всі її фізіологічні функції, пов’язані з доїнням, досягають максимального рівня.

Проте досліджень з оцінюванням кратності доїння в різні фізіологічні періоди лактації в Україні практично не проводили, бо були відсутні молочні ферми з роботизованими системами доїння. В останні роки побудовано та введено в експлуатацію кілька роботизованих ферм, і для якісної організації процесу виробництва молока на них виникла гостра потреба вивчення кратності доїння корів різного фізіологічного стану і продуктивності.

З переходом виробництва молока на інноваційні технології, що вимагають чіткого виконання всіх технологічних процесів і операцій, технологія все більше починає домінувати над організацією й диктувати їй свої поправки. Виникає потреба у формуванні організованої технології як сукупності знань про способи й дії для отримання кінцевого продукту. В молочному скотарстві до таких організованих технологій належить доїння.

Основною метою складної й трудомісткої технології машинного доїння, що займає до 70% усіх виробничих витрат, є те, щоб швидко, повною мірою, без завдання шкоди здоров’ю тварин і з найменшими затратами праці отримати молоко, що накопичилося у вимені, забезпечивши комфортні умови для його подальшої секреції. Для цього традиційно на молочних фермах України та світу використовується дво- чи триразове доїння корів за розпорядком дня. Також слід прагнути, щоб проміжки між доїннями були більш-менш рівними, бо молоко утворюється протягом доби постійно і рівномірно. Так, за використання дворазового доїння тварин видоюють о 6:00 годин ранку та 18:00 годин вечора, а за триразового о 5:00, 12:00 і 19:00. Дослідженнями встановлено, що порушення тривалості цих проміжків призводить до гальмування секреції молока та зниження добових надоїв, особливо у високопродуктивних корів із надоєм понад 30 л на добу.

Питання щодо впливу дво- й трикратного доїння на продуктивність корів вивчали багато вчених як в Україні, так і за кордоном. Більшість авторів у свої роботах стверджують, що за трикратного доїння, порівнюючи з двократним, добові надої підвищуються на 5–10%, а в окремих випадках — до 25%, але підвищуються і затрати праці до 20–35% на отримання 1 ц молока. Також за трикратного доїння спостерігається зниження вмісту жиру та білка у молоці на 0,1-0,3%, проте кількість загального жиру підвищується на 11–15%, а білка — на 14–16%. Таких показників можливо досягти тільки за умов беззаперечного та вчасного виконання всіх технологічних операцій і правильно організованого менеджменту на фермі.

Однак за використання традиційних технологій виробництва молока людина є заручником своєї діяльності. Тому з розвитком науково-технічного прогресу вчені різних країн почали шукати способи в подоланні проблем керування молочною фермою й оптимізації робочого часу, що згодом вилилось у концепцію «інтелектуальна ферма», яка спрямована на створення фундаменту точного та ефективного молочного скотарства. Так, в останні десятиліття в ряді європейських країн було розроблено та впроваджено у виробництво роботизовані системи доїння, що згодом набули значного поширення у світі, бо з їх використанням не лише знижуються трудозатрати, а й фермер стає вільним, позбуваючись необхідності цілодобово перебувати на фермі. Окрім того, роботизовані системи забезпечують комфортне видоювання корови відповідно до її фізіологічних потреб і максимального накопичення молока у вимені.

17 432 74 4

 

Мотиваційне доїння

В основу нової технології закладено так зване «мотиваційне доїння» або «добровільне доїння», коли корови самі приходять до установки в строки, зумовлені її фізіологічною потребою, що настає не раніше ніж через 5 год після останнього виходу тварини з роботизованого боксу.

Основна перевага доїльних роботів, як порівняти з традиційними системами, це можливість цілодобової роботи протягом 24 год, із яких 21 год відводиться на процес добровільного доїння, а 3 год потрібно для трьох циклів миття й очищення лазерного сенсора.

Проведений закордонними вченими аналіз добового розподілення кратності доїння залежно від часу доби показує, що тварини збільшують частоту відвідування доїльного робота з 6 до 7 год ранку, яка пов’язана з появою обслуговчого персоналу на фермі, що стимулює тварин до доїння. Максимальна частота відвідування коровами доїльного боксу припадає на 9–11 год ранку й 20–21 год вечора, тобто через 1–2 год після роздавання їм повнораціонної кормосумішки, що також стимулює тварин до доїння.

Найменша частота відвідування коровами доїльного робота спостерігається в 5–6 год ранку та в години, коли тварини відпочивають і жують жуйку, а зниження частоти відвідування в 7–8 год ранку, що пов’язано з технологічним простоєм доїльного обладнання (вивантаження надоєного молока із танка-охолоджувача й промивання системи).

Для підвищення частоти відвідування тваринами роботизованої системи доїння, відповідно до практичного досвіду, ми та спеціалісти різних фірм сформували п’ять основних вимог:

  • треба організувати рух корів у приміщенні так, щоб він стимулював їх до регулярного відвідування доїльного боксу;
  • повільних корів, що відвідують доїльний робот менше як 2 рази на добу з інтервалом між доїннями понад 14 год, потрібно підганяти до боксу, що сприяє їх до привикання відвідувати доїльний бокс на основі індукції потягу;
  • доїльний робот має надійно працювати 24 год/добу без перебоїв, які викликають стрес у тварин і збільшення інтервалів між доїннями з наступними негативними наслідками;
  • тварини повинні мати постійний вільний доступ до води й корму;
  • треба контролювати стан здоров’я ратиць у корів і виконувати своєчасний догляд за ними, бо тільки тварини зі здоровими ратицями охоче відвідують доїльний бокс.

 

Дослідження

Мета дослідження — встановлення кратності доїнь на добу корів-первісток і наступних лактацій в умовах «мотиваційного доїння», знаходження закономірності її зміни залежно від періоду лактації та середньодобової продуктивності тварин, розробка на основі отриманих результатів рекомендації щодо раціоналізації кількості доїнь на молочних фермах із традиційною організацією машинного доїння.

Дослідження проводили на базі господарств ТДВ «Терезине» в селі Вільна Тарасівка Білоцерківського району Київської області на коровах голштинської й української чорно-рябої молочної порід за методом груп-аналогів. Утримання тварин — безприв’язно-боксове, годівля — повнораціонною кормосумішкою, доїння — «мотиваційне» за допомогою восьми роботів VMS фірми DeLaval.

 

Основні результати досліджень

Аналіз дійного стада ферми показав, що воно складається з корів 1–6 лактації (рис. 1), які знаходяться на різних стадіях лактаційної діяльності та відрізняються одна від одної за продуктивністю, де найбільша частка — це тварини першої лактації (142 гол.), а найменша — шостої (11 гол.). Частки корів третьої, четвертої і п’ятої лактацій становлять відповідно: 100, 445 і 28 гол.

17 432 73 1

Рис. 1. Відсоткове співвідношення корів у стаді залежно від номера лактації

 

На сьогодні беззаперечним являється той факт, що середньодобова продуктивність корів змінюється в різні періоди лактаційної діяльності і є найвищою в першу третину лактації, а найменшою — в останню. Саме на ці періоди припадає найбільша і найменша кількість доїнь, що становить у середньому 2,39 і 1,88 раза на добу відповідно (табл. 1). Зокрема, згідно з отриманими даними, видно, що найбільшу потребу в доїнні мають корови-первістки (2,24 раза), яка знижується в другу лактацію (2,12 раза) і підвищується у третю (2,18 раза) й четверту (2,21 раза). Таке зниження кратності доїння за підвищення продуктивності у другу лактацію пояснюється тим, що в стадо разом із коровами після першої лактації було введено до 30% нових корів другої лактації, які до цього перебували на фермі з традиційною організацією доїння в спеціалізованому доїльному залі типу «Паралель». Це призвело до появи технологічного стресу в нових тварин і їх подовженому звиканню і привчанню до роботизованої системи з пошуком свого місця в ієрархічній структурі стада.

 

Таблиця 1. Кратність доїння корів-первісток і наступних лактацій залежно від періоду лактації, M±m

17 432 73 2

 

За детальнішого розгляду потреби корів у кількості доїнь було з’ясовано, що вона досягає піку на третій місяць лактації й становить 2,40–2,56 раза на добу (рис. 2). Починаючи з четвертого місяця ця потреба в корів усіх лактацій поступово знижується з незначним її підвищенням на шостий місяць, після чого вона різко спадає до кінця лактаційної діяльності й становить 1,45–1,67 раза на добу.

 

17 432 74 1

Рис. 2. Кратність доїння корів-первісток і наступних лактацій залежно від місяця лактаційної діяльності

 

Отже, спираючись на отримані результати, можна дійти висновку, що вкотре доводить те, що як середньо-, так і високопродуктивні корови з надоєм 8000 кг/лактацію і вище мають у середньому триразову потребу в доїнні за першу половину лактаційної діяльності, а за другу — дворазову.

Таким чином, на молочних фермах із традиційною організацією доїння рекомендується у перші сто днів лактації видоювати корів тричі на добу, а потім — із дев’яностого дня — їх переводити на дворазове доїння. Це дасть змогу віднайти компроміс між затратами праці й молочною продуктивністю та забезпечить більш поступове зниження надоїв у другій половині лактації.

Зниження потреби в кількості доїння в різні періоди лактаційної діяльності ймовірно (Р>0,99) пов’язано зі зниженням добової продуктивності корів. Зокрема, доведено, що чим вищий добовий надій корови, то тим частіше вона заходить на доїння (табл. 2). Так, тварини з добовим надоєм від 10 до 20 кг заходять на доїння у середньому 2,25 раза, а з добовим надоєм 40 і вище — 3,34 раза.

 

Таблиця 2. Кратність доїння корів-первісток і наступних лактацій залежно від продуктивності, M ± m

17 432 74 2

 

Аналогічна, але зворотна тенденція спостерігалась у корів за середніми інтервалами між доїннями (табл. 3), тобто зі збільшенням добової продуктивності скорочувалася тривалість проміжків між доїнням. Так, за добового надою корів 10–20 кг/добу середній інтервал між доїнням становив 10,88 год, а за 40 кг і вище — 7,3 год. Зокрема, найбільша тривалість проміжків — у нічний час, інакше кажучи, між вечірніми та ранковими доїннями.

 

Таблиця 3. Середні інтервали між доїннями корів-первісток і наступних лактацій залежно від продуктивності, год, M±m

17 432 74 3

 

Таким чином, на основі викладених вище фактів, можна дійти висновку, що за умов «мотиваційного доїння» протягом лактаційної діяльності корови самі контролюють кількість доїнь на добу, що напряму залежить від їхньої добової продуктивності (Р>0,99) і становить 3 рази на добу в період роздоювання й 2 рази — у другій половині лактації.

 

Висновки

Отже, проведеними дослідженнями встановлено, що добова потреба кратності доїння у корів-первісток і наступних лактацій змінюється протягом лактації і є найбільшою в перший її період 2,39 раза на добу, а найменшою в останній — 1,88 раза на добу. До того ж найбільшу потребу за лактаційний період мали корови-первістки (2,24 раза), що знижувалася у другу (2,12 раза) і підвищувалася у третю (2,18 раза) і четверту (2,21 раза) лактації. Зокрема, виявлено, що зниження потреби в кількості доїння у різні періоди лактаційної діяльності ймовірно (Р > 0,99) пов’язано зі зниженням добової продуктивності корів. Найчастіше відвідували доїльний бокс тварини з добовим надоєм 40 кг і вище (3,34 раза), а найрідше — з добовим надоєм 10–20 кг (2,25 раза).

Оскільки, як середньо -, так і високопродуктивні корови з надоєм 8000 кг/лактацію і вище мають у середньому триразову потребу в доїнні за першу половину лактаційної діяльності, а за другу — дворазову, то рекомендується на молочних фермах із традиційною організацією доїння у перші сто днів лактації видоювати корів тричі на добу, а потім із дев’яностого дня їх переводити на дворазове доїння. Це дасть змогу віднайти компроміс між затратами праці й молочною продуктивністю та забезпечить більш поступове зниження надоїв у другій половині лактації.

 

В. А. ЛЕГКОДУХаспірант
М. М. ЛУЦЕНКОд-р с.-г. наук, професор
Білоцерківський національний аграрний університет

svidome

 11 серпня 2022
Зростання кількості відправлених з портів Чорного моря кораблів, що були заблоковані там з початку війни, та зменшення пропозицій соняшника врожаю-2021 призводить до підвищення закупівельних цін на соняшник в Україні.
Зростання кількості відправлених з портів Чорного моря кораблів, що були заблоковані там з початку війни, та зменшення пропозицій соняшника врожаю-2021 призводить до підвищення закупівельних цін на соняшник в Україні.
11 серпня 2022
 11 серпня 2022
Українські аграрії працюють у складних умовах воєнного стану. Наразі погодні умови стали ще одним викликом для агросектору. На більшості території України відмічається ґрунтова посуха або недостатня кількість опадів. Це призвело до погіршення стану сільськогосподарських культур, особливо кукурудзи.
Українські аграрії працюють у складних умовах воєнного стану. Наразі погодні умови стали ще одним викликом для агросектору. На більшості території України відмічається ґрунтова посуха або недостатня кількість опадів. Це призвело до погіршення стану сільськогосподарських культур, особливо кукурудзи.
11 серпня 2022
 11 серпня 2022
З початку 2022/23 маркетингового року Україна, станом на 10 серпня, експортувала 2,212 млн тонн зернових і зернобобових культур, в т.ч. в серпні – 599 тис. тонн.
З початку 2022/23 маркетингового року Україна, станом на 10 серпня, експортувала 2,212 млн тонн зернових і зернобобових культур, в т.ч. в серпні – 599 тис. тонн.
11 серпня 2022
 10 серпня 2022
Цього тижня відпускні ціни на якісну білоголову капусту в Україні зросли до 22-27 грн/кг ($0,60-0,74/кг), що в середньому на 10% вище, ніж тижнем раніше.
Цього тижня відпускні ціни на якісну білоголову капусту в Україні зросли до 22-27 грн/кг ($0,60-0,74/кг), що в середньому на 10% вище, ніж тижнем раніше.
10 серпня 2022
 10 серпня 2022
У вівторок, 9 серпня, із порту Чорноморськ вийшли 2 судна з загальним обсягом вантажу 70 тис. тонн продовольства.
У вівторок, 9 серпня, із порту Чорноморськ вийшли 2 судна з загальним обсягом вантажу 70 тис. тонн продовольства.
10 серпня 2022
 10 серпня 2022
Україна вийде на щомісячні показники у вивезенні 3 млн тонн збіжжя, ймовірно, вже в жовтні-листопаді, оскільки потрібен час на підготовку портів, а також на те, щоб перевірити зернову продукцію в елеваторах.
Україна вийде на щомісячні показники у вивезенні 3 млн тонн збіжжя, ймовірно, вже в жовтні-листопаді, оскільки потрібен час на підготовку портів, а також на те, щоб перевірити зернову продукцію в елеваторах.
10 серпня 2022

Please publish modules in offcanvas position.