Рибництво і сапропель

Рибництво і сапропель

/ Сучасне тваринництво / Четвер, 31 грудня 2020 12:55

Україна має не лише мільйони гектарів земель і лісів, а й чимало водних ресурсів — моря, річки, ставки. Їх наявність у державі дає не лише великі перспективи для розвитку рибницьких господарств, а й несподівано може забезпечити додаткові можливості для покращення ґрунтів.

Аквакультура — вирощування риби й водних організмів — це теж частина аграрної сфери. Загальна площа тільки прісних водойм у державі становить приблизно 1,3 млн гектарів. Україна — велика морська й річкова держава, відтак і риболовецька також.

 

Аква — це агро!

Згідно із Законом України «Про аквакультуру», рибництво — це сільськогосподарська діяльність із розведення та вирощування об’єктів сільськогосподарської продукції аквакультури та її реалізації, діяльність зі збільшення запасів водних біоресурсів, збереження їх різноманіття, а також надання рекреаційних послуг «зеленого туризму».

Нині 70% усієї риби й супутніх морепродуктів (кальмари, креветки тощо), що продають в Україні, надходить до нас з-за кордону. Згідно з дослідженнями маркетологів-харчовиків, на ринках України переважає вилов із Північної Європи, Китаю, Польщі та країн Балтії. Український виробник посідає, мабуть, останнє місце. Однак! Продаж живої риби, а не замороженої, — таки за вітчизняним виробником. Тому розведення риби як бізнес — перспективне. Попит на вітчизняному рибному ринку стабільний і значний.

Цього літа екологи встановили мораторій строком на два роки на вилов риби сітками (тобто промислово) у Київському й Канівському водосховищах. Причина — необхідність збільшити популяцію риби. Екологи, рибоохоронні патрулі зариблюють водосховища білим амуром, коропом, товстолобиком. Однак дефіцит риби на ринку все ще відчувається. Приватний бізнес, побачивши цю перспективу, міг би сказати у цій царині своє слово. Споживачі охоче купують рибопродукти не лише від риболовецьких, а й від приватних господарів. Багато хто з бізнесменів утримує ставки — наприклад, власники садиб «зеленого туризму». Це популярно у Карпатах.

23 438 70

Яких риб розводять у ставках? Для фермерських господарств підходить сазан. Також його родич короп — мабуть, найчисельніший мешканець ставкового господарства. Рибоводи вивели кілька порід промислового коропа. Білий амур — також родич коропа. Він полюбляє рослинну їжу, з’їдає чимало й тому незамінний для очищення водойм, що сильно позаростали водоростями. У замулених та зарослих зеленню водоймах також розводять лина. Ще вирощується у штучних ставках карась, фермери розводять і товстолобика — він вельми невибагливий. Ресторани люблять закуповувати сома. За правильного годування у нього дуже приємний смак. Піддаються ставковому утримуванню карасі. Вони доволі непогано розмножуються навіть у не найчистішій воді. У штучних водоймах також розводять щуку і навіть осетра. Українські фермери нині активно вирощують форель. Це — червона риба, ціна її набагато вища від інших мешканців водойм. Ця риба з карпатських рік і фермерських угідь має попит в аматорів-рибалок. Набирає популярності виловлювання форелі у садибах «зеленого туризму», коли риболови платять гроші господареві ставка за рибу, яку витягли з води. Чимала кількість рибалок-аматорів віддають перевагу саме такій риболовлі, бо гарантованість стабільного кльову та яскравих емоцій від того дуже висока.

 

Дещо про ставки й техніку

Рибу розводять у природних водоймах або в штучних, які вирила людина. Деякі бізнесмени утримують мініводойми в невеликих місткостях — басейнах, цистернах. Бо навіть вони дозволяють мати дохід. Нині з’явилася можливість найняти професійну команду, здатну збудувати або очистити невелику водойму. До її складу входить спеціальна техніка, без якої неможливе риття штучних водойм, озер, копання ставків і басейнів. Це: драглайн, земснаряд, екскаватор, самоскид й інша подібна спецтехніка.

Драглайн — саморухома виймально-навантажувальна машина з ковшем, призначена для виїмки нижнім черпанням гірських порід, гравію, піску, мулу. Місткість ковша у таких машин від 4 до 125 м³. Драглайни виготовляють в Україні на Новокраматорському машинобудівному заводі (Донецька обл.).

Для перекачування пульпи, піску з річок, озер, кар’єрів, а також для осушення боліт призначені мулососи. Такі машини теж уже не рідкість на ринку. Вони підходять також для очищення від мулу колодязів, ґрунтових помп і транспортування густої рідини до місця розвантаження.

Отже, у штучних ставках можна купатися, використовувати їх як декоративні, розводити там рибу. Однак рельєф дна, берегів, тип рослинності у штучних водоймах істотно відрізняються від річок. На дні ставка не можна лишати торф і мул, якої б якості вони не були. Але коли під час очищення водойм виймають мул — він виявляється корисним, бо годиться для подальшого використання як органічне добриво.

23 438 71 1

 

Фабрика природної органіки

А що далі? Коли очищення озер рибницьких господарств, днопоглиблювальні роботи в ставках й інших водоймах, копання зимувальних ям для риби на озерах закінчено? Куди ж дівати донний мул? Машина відвозить його сушити. Так отримуємо сапропель. За допомогою цих спеціально висушених і очищених донних відкладень удобрюють поля.

Сапропель формується з відмерлої водної рослинності, решток живих організмів, часток ґрунтового перегною. Він містить велику кількість органічних речовин. У сільському господарстві сапропель застосовують як добриво для санації (оздоровлення) ґрунту. Він здатний утримувати вологу, сприяє збільшенню гумусу.

Сапропель багатий на мікроелементи кальцію, фосфору, заліза. Його навіть додають у раціони сільськогосподарських тварин (свиням, коровам, курям). І вже оцінили навіть деякі спа-салони й використовують його як лікувальну грязь.

Отже, розведення риби є потенційно вигідним. А перевага штучного ставка — в тому, що його можна розташувати будь-де. У саду, на присадибній ділянці чи десь посеред поля, де виникла незручна «шахматка». Організувавши ставок, отримаємо низку переваг: від промислового рибальства й організації відпочинку на водоймі до «фабрики» органічних добрив. Урахуємо також, що на клімат України нині впливає глобальне потепління. Протягом останніх років землі опустелюються, річки в південних областях, природні водойми наповнюються не більше ніж на 70% звичайної норми. Тому штучні ставки будуть корисними ще й для боротьби зі змінами клімату. І додамо таке: якщо більшість агрокомпаній мають сезонний характер продажу, приватний ставок дає можливість вивіреного заробітку цілий рік.

 

Коментар

23 438 71 3Олександр ЧИСТЯКОВголова Асоціації рибалок України

— У нашій країні взагалі-то мало гумусу в ґрунті. Легенди про українські родючі чорноземи — у минулому. І наші водні ресурси забруднені, вони міліють. У нас в Україні 63 тис. річок, 40 тис. озер, 1100 водосховищ, 400 тис. ставків. Загальна площа прісних водойм становить близько 1,3 млн гектарів. Водночас за мірками Європи ми вважаємося країною маловодною, бо наші водні ресурси — забруднені. У 2019 році в наші водойми було скинуто понад 2 млрд кубометрів промислово-побутових стоків, із яких третина — неочищені. До того ж у них не завжди утворюється корисний сапропель. Наприклад, один мій знайомий бізнесмен розчистив 2 км річища річки Ірпінь. Думав, що там буде багато мулу, який стане в пригоді для сільськогосподарських робіт. Але мулу майже не виявилося — тільки пісок. Багато хто з бізнесменів утримує ставки — наприклад, власники садиб «зеленого туризму» в Карпатах. І вони незрідка використовують донні органічні відкладення в себе на сільськогосподарських ділянках. Під час розчищення річки Берда під Бердянським теж знайомі екологи відкачали чимало корисного мулу. Але сапропель потребує спочатку ретельного хімічного аналізу. Тому що в наших водоймах бувають токсичні відкладення. Потім — потрібна доробка: слід додати торфу, наприклад. Тоді матимемо хороше органічне добриво. Нам треба переглянути підходи до зрошення і меліорації, зменшити площу розораних земель, розпочати інтенсивне відновлення лісів і лісосмуг. Учені підрахували, що екологічні методи керування водними ресурсами дозволять нам на 20% підвищити продуктивність у сільському господарстві.

 

Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

svidome

 18 травня 2022
На Сумщині триває сівба ярих зернових та зернобобових культур. Загалом в області посіяли ярих сільськогосподарських культур на площі 368,9 тис. га.
На Сумщині триває сівба ярих зернових та зернобобових культур. Загалом в області посіяли ярих сільськогосподарських культур на площі 368,9 тис. га.
18 травня 2022
 18 травня 2022
Департамент сільського господарства США (USDA) зробив прогноз світового балансу основних сільськогосподарських культур на наступний 2022/23 маркетинговий рік.
Департамент сільського господарства США (USDA) зробив прогноз світового балансу основних сільськогосподарських культур на наступний 2022/23 маркетинговий рік.
18 травня 2022
 18 травня 2022
Комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі схвалив призупинення ввізних мит ЄС на українську продукцію на рік для підтримки економіки України.
Комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі схвалив призупинення ввізних мит ЄС на українську продукцію на рік для підтримки економіки України.
18 травня 2022
 17 травня 2022
Практична рульова рама від Steketee розширює спектр можливостей застосування будь-яких просапних машин.
Практична рульова рама від Steketee розширює спектр можливостей застосування будь-яких просапних машин.
17 травня 2022
 17 травня 2022
Президент підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (№ 2079-IX), який 17 лютого 2022 року ухвалила Верховна Рада України.
Президент підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (№ 2079-IX), який 17 лютого 2022 року ухвалила Верховна Рада України.
17 травня 2022
 17 травня 2022
Нині сільське господарство України – один з найбільших споживачів пального серед усіх галузей національної економіки. Ця галузь використовує понад 25% дизпалива та 5% бензину від загального обсягу. Щорічне споживання дизельного пального в сільському господарстві становить близько 1300 тис. т, а бензину моторного – понад 85 тис. т.
Нині сільське господарство України – один з найбільших споживачів пального серед усіх галузей національної економіки. Ця галузь використовує понад 25% дизпалива та 5% бензину від загального обсягу. Щорічне споживання дизельного пального в сільському господарстві становить близько 1300 тис. т, а бензину моторного – понад 85 тис. т.
17 травня 2022

Please publish modules in offcanvas position.