Годівля нової популяції симентальських телиць в умовах Буковини

Годівля нової популяції симентальських телиць в умовах Буковини

/ Сучасне тваринництво / Середа, 27 січня 2021 11:42

У нинішніх умовах ринку потрібно звернути увагу й розробити найдоступніші теоретичні та практичні аспекти нових різних сучасних моделей рецептів раціонів годівлі телиць м’ясного комолого симентала худоби для стійлового та літнього періодів після відлучення, які забезпечать високу продуктивність тварин, що є найактуальнішим в умовах Буковини.

Сьогодні головним завданням на м’ясних фермах є розроблення та впровадження нових моделей рецептів раціонів і їх оптимізація з використанням власних кормів для згодовування нової популяції симентальських м’ясних комолих телиць худоби в умовах передгірської зони Карпатського регіону Буковини.

 

Мета й умови дослідження

Для нової популяції сименталів позитивної й важливої оцінки заслуговує розроблення найефективніших зональних рецептів раціонів годівлі телиць м’ясного симентала за їх оптимізації за всіма поживними й біологічно активними речовинами на основі фактичного їх дефіциту в кормах власного виробництва в умовах передгірської зони Буковини. Науковці вирішили за необхідне розробити, оптимізувати рецепти раціонів годівлі, встановити ефективність їх використання м’ясною худобою з урахуванням зональних особливостей хімічного складу кормів.

За мету взяли — вивчити продуктивність телиць нової популяції м’ясного комолого симентала з використанням у годівлі різних рецептів раціонів в умовах Буковини.

 

Методика та методи досліджень

Дослідження проведили на телицях м’ясного комолого симентала худоби нової генерації після їх відлучення в чинному й провідному в Україні племінному заводі ДП ДГ «Чернівецьке» БДСГД ІСГ КР НААН.

Для цього науково-господарський дослід провели на племінному заводі ДП ДГ «Чернівецьке» Герцаївського району Чернівецької області на ремонтних телицях м’ясного комолого симентала худоби після їх відлучення. Для цього було відібрано три групи тварин у кожній по 10 голів із початковою живою масою 167–173 кг згідно з розробленою такою схемою досліджень (табл. 1).

 

Таблиця 1. Схема науково-господарського досліду

23 438 72 2

 

Умови утримання для всіх дослідних телиць були однаковими в стійловому періоді на прив’язі, а в останньому безприв’язно за технологією м’ясного скотарства. Фактичне споживання кормів у стійловий період проводили шляхом щоденного зважування їх перед роздаванням і обліку залишків.

Дослідний розроблений власний препарат виготовлено з додаванням мікроелементів і вітамінів, які ухвалено відповідно до інструкції із застосуванням для годівлі молодняку м’ясної худоби. Перед дослідом у зрівняльний період тривалістю 25 днів проводили роботу з формування груп й адаптації тварин до умов досліду та раціону.

Для складання рецептів раціонів використовували норми й раціони годівлі молодняку великої рогатої худоби м’ясних порід і типів.

 

Отримані результати досліджень

У використанні власних кормів було отримано такі зміни в живій масі телиць м’ясного симентала худоби після відлучення за період проведення досліду (табл. 2).

 

Таблиця 2. Жива маса дослідних телиць за період досліду, (M±м, n=10)

23 438 73 1

 

Дослідженнями встановлено, що протягом 65 днів стійлового основного періоду досліду середньодобові прирости телиць 2-ї дослідної групи становили — 830,8 г, що на 67,7 г (9,1%) за (P<0,001) більше від ровесників контрольної групи, яких годували кормами господарства. Так, найкращою оплатою корму продукцією була у тварин 1-ї дослідної групи й становила 7,9 корм. од., що на 0,8 к. од. (7,6%) менше від ровесниць — аналогів контрольної групи. Оскільки у телиць 2-ї дослідної групи, яким задавали вітамін А, середньодобові прирости становили — 769,2 г, що на 61,6 г (20,7%) менше від ровесників телиць аналогів 1-ї дослідної групи. У 1-ї та 2-ї дослідних групах, у раціоні яких додавали власний препарат й вітамін А, добові прирости телиць були майже однаковими й становили відповідно — 830,8 і 769,2 г з оплатою корму на 1 кг приросту відповідно 7,9 і 6,3 к. од., що на 0,8 і 2,4 к. од. менше від тварин — ровесниць контрольної групи.

В останньому періоді досліду за вивчення післядії експериментального власного препарату з використання силосу кукурудзяного на кормовому майданчику (що послужило одержанню енергії росту в 1-й дослідній групі телиць, яка збереглася така сама, як в основному періоді досліду й становила — 833,3, що на 150 г (21,9%) більше за ровесників — аналогів контрольної групи) виявлено, що за весь період досліду (119 днів) телиць 1-ї дослідної групи енергія росту становила — 803,4 г, що на 80,0 г (11,4%) більше за ровесниць контрольної групи, які були на заведеному раціоні у цьому господарстві.

23 438 74 1

Отже, усі телиці м’ясного симентала, які на завершенні підсисного періоду мали 211 кг після відлучення, а в 9-місячному віці на завершенні основного періоду досліду жива маса сягала 245 кг, а це, своєю чергою, сприяє на майбутнє більш ранньому господарському використанню телиць м’ясного комолого симентала худоби нової генерації та зменшенню витрат на їх вирощування в умовах регіону Буковини.

 

Морфофункціональний статус телиць

За результатами досліджень ми вирішили вивчити й порівняти розвиток статей симентальських м’ясних телиць залежно від їх морфофункціонального статусу (МФС). Можна зазначити, що телиці вищої оцінки (Дослідна-1) за МФС упродовж періоду вирощування мали перевагу над конт­рольними ровесниками середньої оцінки за всіма промірами тіла. Найбільшу перевагу за екстер’єрними показниками у телиць наприкінці вирощування у 10-місячному віці відмічено за глибиною (3,3 см, або 7,0%, Р>0,999) і шириною (3,68 см, або 10,7%, Р>0,999) грудей, шириною в маклаках (3,87 см, або 9,3%, Р>0,999), сідничних горбах (3,77 см, або 15,0%, Р>0,999) й обхватом п’ястка (1,64 см, або 8,5%, Р>0,999).

Таким чином, телиці м’ясного симентала, яких було залічено до 1-ї дослідної групи за МФС під час народження, в подальші періоди росту мали розвиненішу грудну клітку та задню частину тулуба, що вказує на кращий розвиток м’ясних якостей і міцність конституції, що відповідало розробленому стандарту для створеного буковинського зонального типу м’ясного комолого симентала худоби нової генерації для Карпатського регіону Буковини.

Жива маса новонароджених телиць дослідних груп була однаковою (табл. 3).

 

Таблиця 3. Динаміка живої маси телиць, кг

23 438 73 2

Примітка. * — Р≥0,95; ** — Р≥0,99; *** — Р≥0,999

 

Цікавим у наших дослідженнях було те, що у 3- і 7-місячному віці більшу живу масу мали телиці 1-ї дослідної групи, що, відповідно, на 2,5 кг, або на 4,8% (Р>0,999) та на 3,5 кг, або на 3,8% (Р>0,95) більше від контролю. У 9-місячному віці цей показник також виявився більшим у телиць 1-ї дослідної групи відповідно на: 7,6 кг, або 3,3% (Р>0,95) більше проти контрольних тварин. До того ж середньодобові прирости за весь період росту в телиць контрольної групи становили 763,1 г: у 1-ї дослідної групи — 830 г, а у тварин 2-ї дослідної — 769,2 г.

Так науковими дослідженнями було виявлено, що перевага телиць 1-їдослідної групи над однолітками контрольної групи за середньодобовими приростами (від народження до 10-місячного віку) становила — 803,4 г, що на 80 г (11,4%) більше за ровесниць контрольної групи, які були на заведеному раціоні в підконтрольному господарстві.

Отже, за введення розробленого експериментального препарату в дозі 5 мл на 100 кг живої маси ремонтним телицям м’ясного комолого симентала худоби після відлучення збільшується енергія росту на — 11,4% в умовах передгірської зони Буковини.

 

Біохімія крові симентальських телиць

У кінці досліду провели дослідження на біохімію крові телиць на аналізаторі КОNЕ 120 МК Голландської фірми. Біохімічні показники крові дослідних м’ясних телиць м’ясного комолого типу наведено в табл. 4.

 

Таблиця 4. Біохімічні показники крові дослідних телиць

23 438 74 2

 

У результаті проведених досліджень установлено, що загальний білок крові до годівлі був підвищеним у тварин у 1-ї дослідної групи (89) до контрольної групи. Рівень глюкози крові у тварин 2-ї дослідної групи до годівлі був підвищеним і суттєво не відрізнявся від контролю в інших групах. Холестерин крові телиць в 1-й дослідній групі досягав 3,8 ммоль/л і мав тенденцію до підвищення проти контролю — 3,2 ммоль/л.

Спостерігалося зниження концентрації тригліцеридів у 2-й групі — досягав 0,09 ммоль/л, а також у всіх групах. Рівень креатиніну крові у всіх групах був на рівні й досягав (140,1–154,32 ммоль/л), дещо був підвищеним у телицях, які споживали новий розроблений експериментальний препарат. Концентрація білірубіну в сироватці крові 1-ї дослідної групи тварин дорівнювала 34,3 ммоль/л, в той час як у контрольних і 2-й дослідній цей показник був знижений відповідно до 18,8 і 11,9 ммоль/л.

У дослідженнях установлено, що важливим чинником печінки є визначення активності оргганоспецифічних ферментів у сироватці крові. Так активність аланінової амінотрансферази (АЛТ) в контрольній групі до годівлі становила 4,6 од/л, у той час як в 1-й дослідній групі тварин цей показник був значно підвищеним і становив 24 од/л (Р<0,05). Активність гамма-глюталатпептидази (Г-ГТП) в контролі до годівлі була 20 од/л і підвищення її активності у 2-й групі до 29,6 од/л. Важливим показником був і показник активності лужної фосфатази в контрольній групі телиць — 174,3 од./л, що на 187,9 од./л (2,2% ) менше від ровесниць — аналогів 1-ї дослідної групи.

Оскільки згодовуючи власний препарат дослідним телицям 1-їдослідної групи після відлучення встановлено, що на біохімічному дослідженні сироватки крові під дією вище вказаних компонентів у комбінації мається тенденція до підвищення холестерину до годівлі, глюкози, білка, лужної фосфатази, АЛТ, Г-ГТП і зменшення концентрації білірубіну, АСТ, тригліциридів ЛДГ.

Отже, згодовування експериментального препарату ремонтним телицям після відлучення не впливає на вміст креатиніну, глюкози, аспарагінової амінотрансферази в сироватці крові.

 

Вплив концентрації обмінної енергії на розвиток телиць

У наших дослідженнях визначали концентрацію обмінної енергії та сухої речовини на 100 кг живої маси м’ясних симентальських телиць (табл. 5).

 

Таблиця 5. Концентрація обмінної енергії та сухої речовини на 100 кг живої маси

23 438 75 1

 

Наведені дані свідчать про те, що на споживання 100 кг живої маси обмінної енергії в основному періоді досліду в усіх телиць становило 31,3–32,7 МДж, що була однаковим.

У дослідженнях доведено, що витрати обмінної енергії на 1 кг приросту живої маси в телиць 1-ї дослідної групи становили — 94,2 МДж за витрат 7,9 к. од. із концентрацією обмінної енергії в 1 кг сухої речовини 8,7 МДж, що сприяло зменшенню споживання сухої речовини на 100 кг живої маси для одержання дешевої та якісної яловичини в умовах передгірської зони регіону Буковини.

 

Ефективність вирощування ремонтних телиць

На завершення досліджень було проведено економічну ефективність отриманих у ході дослідження результатів основного періоду досліду (табл. 6).

 

Таблиця 6. Економічна ефективність вирощування телиць

23 438 75 2

 

Дослідженнями встановлено, що найкращі економічні показники отримано в 1-й дослідній групі, у якій затрати кормів на 1 ц приросту живої маси становили 8,5 ц. к. од., собівартість приросту живої маси 1 голови за період вирощування дорівнювала 1110 грн. Чистий дохід на 1 голову у цій групі був найбільшим і становив — 402,2 грн за рентабельності 36,2%.

 

Отримані результати

Дослідженнями встановлено, що у використанні власних кормів для годівлі телиць м’ясного симентала в зимово-стійловому періоді з уведенням експериментального розробленого власного нового екологічного препарату збільшуються середньодобові прирости до — 831 г, що на 67,7 г (9,1%) більше від контролю, яким не вводили препарат, що забезпечує максимальну реалізацію продуктивного м’ясного потенціалу у зменшенні енергетичних кормів до норми в умовах Карпат.

Упровадження у виробництво розробки енергоощадних рецептів раціонів із використанням оптимізації годівлі телиць м’ясного комолого симентала з використанням регіональних кормових ресурсів дало можливість підвищувати енергію росту тварин на 67,7 г, або на 9,1% більше за сучасну технологію в м’ясному скотарстві та заведеній в інших регіонах України за зниження затрат кормів на 11,6–15,1%.

 

А. К. КАЛИНКАканд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції, 
розведення, годівлі та технології виробництва тваринницької продукції
старший науковий співробітник, член-кореспондент МАНЕБ Буковинська
державна сільськогосподарська дослідна станція ІСГ КР НААН

svidome

 18 травня 2022
На Сумщині триває сівба ярих зернових та зернобобових культур. Загалом в області посіяли ярих сільськогосподарських культур на площі 368,9 тис. га.
На Сумщині триває сівба ярих зернових та зернобобових культур. Загалом в області посіяли ярих сільськогосподарських культур на площі 368,9 тис. га.
18 травня 2022
 18 травня 2022
Департамент сільського господарства США (USDA) зробив прогноз світового балансу основних сільськогосподарських культур на наступний 2022/23 маркетинговий рік.
Департамент сільського господарства США (USDA) зробив прогноз світового балансу основних сільськогосподарських культур на наступний 2022/23 маркетинговий рік.
18 травня 2022
 18 травня 2022
Комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі схвалив призупинення ввізних мит ЄС на українську продукцію на рік для підтримки економіки України.
Комітет Європейського парламенту з міжнародної торгівлі схвалив призупинення ввізних мит ЄС на українську продукцію на рік для підтримки економіки України.
18 травня 2022
 17 травня 2022
Практична рульова рама від Steketee розширює спектр можливостей застосування будь-яких просапних машин.
Практична рульова рама від Steketee розширює спектр можливостей застосування будь-яких просапних машин.
17 травня 2022
 17 травня 2022
Президент підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (№ 2079-IX), який 17 лютого 2022 року ухвалила Верховна Рада України.
Президент підписав Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (№ 2079-IX), який 17 лютого 2022 року ухвалила Верховна Рада України.
17 травня 2022
 17 травня 2022
Нині сільське господарство України – один з найбільших споживачів пального серед усіх галузей національної економіки. Ця галузь використовує понад 25% дизпалива та 5% бензину від загального обсягу. Щорічне споживання дизельного пального в сільському господарстві становить близько 1300 тис. т, а бензину моторного – понад 85 тис. т.
Нині сільське господарство України – один з найбільших споживачів пального серед усіх галузей національної економіки. Ця галузь використовує понад 25% дизпалива та 5% бензину від загального обсягу. Щорічне споживання дизельного пального в сільському господарстві становить близько 1300 тис. т, а бензину моторного – понад 85 тис. т.
17 травня 2022

Please publish modules in offcanvas position.