agro business 160 160

Поголів’я худоби на Буковині зменшується

Поголів’я худоби на Буковині зменшується

/ Сучасне тваринництво / Вівторок, 08 червня 2021 11:24

В умовах ринку регрес, на жаль, триває. Хоча й занедбана — і в підсумку майже знищена — інфраструктура скотарства в господарствах ще трохи «дихає» завдяки аграрним науковцям-ентузіастам й окремим практиками.

Сьогодні корівники без корів

На сьогодні в Буковинських селах замість корівників — руїни. Наче після війни 1945 року. Та в післявоєнні часи поголів’я худоби на Буковині було вдвічі більше ніж, нині. Як науковець із великим 40-річним багажем стажу в науці та виробництві неодноразово запитую себе: як так сталося? Ситуація у молочному скотарстві та перспективи його відновлення на Буковині, складні.

Буковинське скотарство, яке в минулому було однією з найрентабельніших галузей сільського господарства в Україні, нині на межі зникнення. Що казати — нині скотарська галузь «затиснута» між переробною промисловістю, посередницькими постачальними структурами й неплатоспроможністю споживачів. Якщо не усунути дестабілізаційні чинники, що призвели до її кризи, галузь буде знищена остаточно.

Станом на 1 січня цього року 87% поголів’я великої рогатої худоби вирощу населення області, і всього 13% — сільськогосподарські підприємства. Загалом на Буковині налічується всього 49,1 тис. корів, а в сільськогосподарських підприємствах — близько 2200 корів. Колись у кожному районі було більше. Та маємо в нашому краї села й райони, де ніхто не тримає жодної худобини!

 

Такий спосіб життя здатний прогодувати державу

У сьогоденні, утримання худоби найчастіше приносить не дохід, а великі збитки, як для сім’ї, так і для підприємства. Це, за моїми підрахунками, підтверджує той факт, що останнім часом поголів’я худоби зменшилося втричі, а темпи виробництва яловичини, як порівняти з 1990 роком, сповільнилися майже вчетверо. У господарствах різних форм власності як за продуктивністю, так і за кількістю, поголів’я худоби зведено до після воєнного рівня 1945 року. Якщо раніше в кожному районі області були потужні комплекси з виробництва яловичини, то сьогодні ті, що дивом збереглися, або розібрано та знищено, або заселено кількома доморощеними десятками голів худоби.

Причини цього лежать дуже глибоко й сягають відсутності кормової бази, яка, своєю чергою, зумовлена і зношеністю сільськогосподарської техніки (бо ж немає чим орати, сіяти, збирати), і фінансовим станом господарств (недолуга система довгострокового кредитування не дає можливості закупити новітню техніку й модернізувати виробництво), й низькою оплатою праці на селі, порівнюючи з іншими секторами економіки.

 

10 449 51 1

Фото 1. Стадо племінних бичків живою масою 400 кг на культурних пасовищах ДП ДГ «Чернівецьке»

 

П’ята частина земель і половина наявної чисельності поголів’я худоби припадає на дрібні індивідуальні господарства, де переважає ручна праця. Тому ефективність використання трудових ресурсів суттєво знижується не лише в цих господарствах, а й в аграрному секторі економіки загалом.

Я переконаний, що на село в жодному разі не можна дивитися тільки як на місце, де виробляють продукцію. Село — це спосіб життя, а отже — і комплекс проблем, які треба розв’язувати, а не ігнорувати. Зруйнувавши сільську економіку, держава втратила мільйони селян, які виїхали на заробітки до інших країн, а разом із ними втрачено й тонни молока, м’яса та зерна, що могли бути вироблені. Найстрашніше нині — зруйновані ферми й забур’янені поля. Невелика кількість селянських спілок, що працюють у ринкових умовах, недоотримує значну кількість коштів, адже вони реалізують вироблену тваринницьку продукцію у вигляді сировини. А треба, як це роблять у сусідній Польщі й інших країнах Європи, продавати власну готову, виготовлену за новими європейськими стандартами продукцію.

 

Відродження села потребує кваліфікованих кадрів

Однією з найгостріших проблем, що не розв’язується, а тільки загострюється, є брак кваліфікованих кадрів у галузі тваринництва. Нині тваринницькі господарства всього на 3–5% забезпечені фахівцями, що мають дипломи спеціаліста зоотехніка й досвід роботи на тваринницьких фермах.

Прикро, що спеціальність «зоотехнія» нині відмирає: в області можна на пальцях перелічити фахівців-зоотехніків. Та вона відмирає і загалом в Україні. Часто-густо до роботи стають ті новоспечені фахівці, які й найменшого уявлення не мають, як отримати якісне молоко, яловичину, свинину, зменшити їхню собівартість, зробивши галузь рентабельною. Ще низка спеціалістів керується в роботі багажем застарілих знань, не застосовуючи рекомендацій науковців.

Є й інший бік ситуації: за буденними труднощами — фінансовими, технічними, ринковими — у керівників тваринницьких господарств просто руки не доходять до впровадження інноваційних проєктів, освоєння інтенсивних технологій. Бо ж які там передові досягнення сучасної науки, коли не усунено проблеми забезпечення пальним, добривами та технікою!

 

Здобуток науковців Буковини — нова м’ясна порода худоби

Цікавим є те, що методом класичного поглинального схрещування місцевої буковинської симентальської породи з м’ясною породою американської, канадської, австрійської та німецької селекції, де буковинські науковці створили вперше в Україні нову популяцію симентальської м’ясної худоби з прекрасними властивостями — високою енергією росту й якісним м’ясом, якої не має рівної в Україні та за кордоном. За інформацією держслужбовців облдержадміністрації, у Вижницькому є 45 корів, Кельменецькому, Путильському, Сторожинецькому, Хотинському та Сокирянському районах немає жодної корови в господарствах різних форм власності. Звідки буде братися молоко, сир, сметана й м’ясо?

Худоба нової генерації добре витримує умови передгірської зони області, цілорічне безприв’язне утримання, ефективно споживає грубі й соковиті корми, а в літній період — траву культурних пасовищ. Науковці-тваринники аграрної регіональної установи встановили, що бугайці у 18-місячному віці досягають живої маси 500–600 кг, що забезпечує високий забійний вихід м’яса 60–62%. Це є потужна фабрика виробництва якісної та дешевої яловичини. Щоб отримати такі цифри в молочній галузі, потрібно три роки годувати бичка. Ось, що дає нова створена потужно генетично продуктивна м’ясна худоба на Буковині.

Так, буковинський зональний тип м’ясного симентала худоби, який буде структурною одиницею української симентальської породи, створюється в Україні. Нова генерація худоби переважає за приростом ровесників місцевих сименталів комбінованого типу на 15–23%. Вирощуючи саме цей вид худоби, збільшується вихід якісної яловичини внаслідок інтенсивних виробничих чинників без нарощування кількості м’ясного контингенту поголів’я молодняку жуйних.

М’ясну худобу вже 21 рік розводять на чинному в Україні племінному заводі ДП ДГ «Чернівецьке» в селі Цурені, що на землях Герцаївщини Чернівецької області. Сьогодні у цьому господарстві для випасання м’ясних комолих сименталів худоби є в наявності близько 50 га культурних пасовищ із випасанням 370 голів худоби, зокрема 151 корови нової генерації. Культурні пасовища представлено бобово-злаковими травосумішками, а саме три- та п’ятикомпонентними. Цих тварин переведено на нову енергоощадну технологію виробництва дешевої яловичини. Господарство 2004 року отримало статус племінного заводу з розведення м’ясного комолого симентала худоби. На м’ясній фермі запроваджено малозатратну технологію вирощування м’ясної худоби, яка може слугувати моделлю для інших базових і дочірніх господарств області та Західного регіону України. Запроваджувана технологія дозволяє звести до мінімуму участь людини в догляді за тваринами, витрати електроенергії, пального, використання засобів механізації. У господарстві все стадо випасає один пастух. Це тому, що встановлено електропастух, який скорочує кількість працівників для випасання худоби. Більше в регіоні Буковини немає господарств будь-якої форми власності, щоб випасати за такою прийнятною дешевою технологією.

 

10 449 51 2

Фото 2. Племінний бугай-плідник — родоначальник стада американської селекції створюваного буковинського зонального типу м’ясного комолого симентала худоби у ДП ДГ «Чернівецьке»

 

У 2019 році було реалізовано 38 бичків у племінний репродуктор МХП «Баффало» Волинської області для реалізації у Ліван. За 150 днів відгодівлі на інтенсивних рецептах раціону було отримано в середньому по 1480 г добового приросту, а 11 голів зверх 2000–2200 г. Це свідчить про високий генетичний потенціал нового типу буковинського м’ясного комолого симентала худоби.

Щороку ДП ДГ «Чернівецьке» отримує за реалізацію племінного молодняку 1 млн 400 тис. гривень і більше з рентабельністю 17%. У 2020 році господарство реалізувало 21 голову племінних телиць на суму 475 тис. гривень і 38 племінних бугайців для розведення в Казахстані. Це вперше за всю незалежність племінна м’ясна симентальська худоба реалізується в іншу пострадянську країну. Ось яка в нас племінна худоба на Буковині! Це є гордістю буковинського м’ясного скотарства.

 

Хочете молока? — Корова не доїться!

Так, молочне скотарство сьогодні вимагає більших затрат, ніж м’ясне. Тож не дивно, що на Буковині в переліку підприємств, які працюють у галузі скотарства, більше тих, що вирощують худобу на м’ясо. А молочна галузь — в аутсайдерах. Молочну галузь треба відроджувати — це безперечно. І застосовувати для цього потрібно всі можливості: відновлювати приміщення, які хоч трохи збереглися, нарощувати поголів’я корів молочних порід, збільшувати виробництво молока, створюючи нові молочні стада з високим потенціалом продуктивності, забезпечувати наявне поголів’я збалансованою за всіма компонентами цілорічною годівлею, освоювати нові прогресивні технології утримання тварин. Найголовніша умова виведення галузі скотарства з кризи — це насамперед захист внутрішнього ринку та заповнення його продукцією власного виробництва. Доки завозитимемо продукти з інших держав, власне сільськогосподарське виробництво не розвиватиметься. А для цього слід припинити з Верховної Ради лобіювати таке господарювання.

 

Надія науковців про розведення м’ясного сименталу в Карпатах

Науковці — селекціонери-тваринники Буковини сподіваються на те, що створений ними новий тип сименталу худоби стане на перспективу і буде розводитися в гірській місцевості Українських Карпат. Новий тип м’ясного сименталу худоби, ув якого добре розвинутий копитний ріг, може випасатися на полонинах Карпат. Це справді унікальна неперевершена м’ясна худоба для зони Карпат.

Постійні зміни в структурі та продумана кадрова політика вже за кілька років створили потужний аграрний науковий відділ тваринництва з досвідченим, енергійним, працьовитим колективом науковців. Зміцнювалася матеріально-технічна база, розширювалася тематика науково-дослідної роботи з урахуванням особливостей регіону Буковини. Досліджували у відділі годівлю тварин, селекцію та розведення ВРХ, селекцію й розведення в галузі вівчарства. Буковинські науковці-селекціонери для Буковинського краю подарували новий тип м’ясний комолий симентал худоби, якого в минулому не було в області.

Відділ тваринництва Буковинської ДСГДС ІСГ КР НААН — єдиний у державі в аграрній науці України серед великих досягнень у тваринництві. Нині — це великий науковий комплекс із розвинутою інфраструктурою. Найголовніші події життя відділу висвітлюються на сторінках регіональних газет і фахових журналів, буклетах, листівках, де читачі краю отримують інформацію про нові технології розведення та вирощування тварин.

 

Андрій КАЛИНКАканд. с.-г. наук, завідувач 
відділу тваринництва, старший науковий співробітник
Буковинська державна с.-г. дослідна станція ІСГ КР НААН

 

 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.