×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Незаразні хвороби овець

Володимир ВОРОНЕНКО, канд. с.-г. наук, директор
Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова»
Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства
Відомо, що виникнення та поширення більшості захворювань у вівчарстві легше попередити, ніж лікувати. Хвороби овець поділяються на незаразні, заразні (інфекційні) та інвазійні.

 

Незаразні хвороби здебільшого виникають через порушення технології годівлі, утримання та догляду за вівцями відповідно до їх віку, статі, породи. До незаразних захворювань належать зокрема і хвороби органів дихання.
 
Особливо вразливим до них є молодняк. Тому для запобігання виникненню таких хвороб слід усувати першопричини: протяги, вологість, загазованість приміщень (де ягнята утримуються в перші дні життя). Під час профілактики цих захворювань є важливою добра годівля та наявність у раціоні преміксів з вітамінами й мінеральними речовинами.
 
Добре проводити вітамінізацію всього маточного поголів'я у другій половині суягності.
 
Працівникам вівчарень слід пам'ятати про можливість зникнення запалення легенів у дорослих овець при несвоєчасній стрижці, що викликає перегрів організму вівці.
 
Хвороба розвивається досить швидко і може загостритись у холодну пору року, і це призводить до загибелі овець нормальної вгодованості.
 
Так звана «ковильна» хвороба також почасти уражає саме органи дихання.
 
Причиною її виникнення є випасання овець у степовій зоні, де серед рослинності переважає ковила. Насіння цієї трави проникає у шкіру або слизову оболонку дихальних шляхів і просувається вглиб тіла.
 
Також до значних збитків через ураження дихальної системи може призвести і тривале випасання отари у посушливих місцях, де рух тварин спричиняє куряву, через яку в організм потрапляють хвороботворні мікроорганізми, яйця глистів, тощо.
 
З-поміж незаразних хвороб органів травлення у дорослих тварин почасти виявляють тимпанію - переповнення передшлунків газами із затримкою їх виходу.
 
Ця хвороба може набути масовості у короткий проміжок часу. Відтак, щоб запобігти її виникненню, слід:
 
  • уникати випасання голодних овець на сіяних соковитих травах (люцерна, конюшина);
  • не виганяти голодних тварин на пасовище із соковитим росяним травостоєм, або відразу ж після дощу;
  • перед згодовуванням чи випасанням на соковитих травах овець попередньо підгодовують сіном;
  • злежану на купі та підігріту скошену траву згодовувати лише попередньо змішавши із сіном чи солом'яною січкою;
  • не поїти непроточною водою, або відразу ж після поїдання соковитих кормів;
  • за будь-яких обставин не годувати тварин гнилим, пліснявим чи мерзлим кормом.
 
Раптове здуття може виникнути у багатьох тварин при випасанні на пасовищі, де є багато повитиці. Перша допомога при здутті: всередину дають водний розчин аміаку 20-30 мл на 0,5 л води, молочну кислоту 3 мл, тимпанол 0,4-0,5 мл/кг. Добре мати напоготові суміш іхтіолу 25 г, 70° етилового спирту 100 мл на 0,5 л води.
 
Суттєвих збитків наносять вівчарству захворювання кінцівок, які мають як заразну, так і незаразну природу. Проте ця патологія набуває масовості на фоні недостатньої годівлі та утримання тварин у багнюці, що спричиняє розм'якшення ратиць. Численні наколи м'якішу виникають за тривалого випасання на стерні.
 
Тому потрібно стежити за станом підлоги та підстилки у приміщеннях. При цьому слід періодично оглядати поголів'я, відокремлювати кульгавих тварин, систематично обробляти копита у дезинфікуючих ваннах із 10%-им розчином мідного купоросу та формаліну.
 

Також читайте: Породи овець

 


 
Такі ванни ліпше облаштовувати перед входом у приміщення або на території вівцеферми. Дно ванни має бути шорстким, щоб запобігти сковзанню овець. Огляд копитець у овець зручно робити і під час стрижки, тоді ж можна і підчистити та пообрізати їх за допомогою садових чи копитних ножиць.
 
Обрізувати ратиці ліпше влітку після дощу, коли копитний ріг трохи розмокає.
 
Хвороби, що виникають внаслідок порушення обміну речовин, є найпоширенішими і є першопричиною виникнення всіх вище вказаних незаразних захворювань. Ці хвороби завдають значних економічних збитків вівчарству.
 
Внаслідок порушення обміну речовин в організмі тварин не лише знижується їхня продуктивність, але і якість продукції та їх резистентність; тварини стають вразливими до інших захворювань, зокрема й інфекційних. Особливість більшості хвороб обміну речовин - це їх субклінічний (прихований) перебіг.
 
На більш пізньому етапі розвитку хвороби проявляються їхні характерні ознаки, але почасти в організмі тварин (у різних органах) вже відбулись незворотні зміни, і це неминуче призводить до загибелі. Яскравим прикладом є аліментарна кетонурія суягних овець (кетоз).
 
Недостатнє надходження з кормами вуглеводів, білків і жирів спричиняє підвищені витрати цих речовин в організмі. В результаті у тварин прогресує виснаження, у крові знижується цукор, і з'являються недоокислені продукти обміну - кетонові тіла, які викликають отруєння організму і матері, і плоду.
 
Почасти хвороба закінчується загибеллю вівці та приплоду за декілька днів до пологів, під час пологів, або у перші дні після них. Тому, щоб запобігти кетозу, годівля за 4-6 тижнів до ягніння має бути збалансованою за вмістом білків, жирів та вуглеводів. Вівцематки мають отримувати цукор не менше ніж 20-30 г/гол щодня.
 
Для цього використовують малясу (попередньо розчинивши у воді), або звичайний цукор (з водою, із сіллю або мінеральною підкормкою).
 
Аліментарна дистрофія (виснаження) - хвороба, що виникає внаслідок недостатнього живлення організму (чи голоду). Відбувається поступове руйнування тканин печінки, нирок та серця. Випадає вовновий покрив через розвиток «голодної тонини».
 
Ягнята від виснаження гинуть дуже швидко. Спершу, від нестачі молока вони стають мляві, горбляться, мають брудні мордочки (через те, що смокчуть шерсть вівці, забруднену сечею та калом).
 
Загибель може настати швидко через розвиток казеїно-безоарної хвороби, це відбувається, коли клубки насмоктаної вовни зі згустками молока закупорюють шлунково-кишковий тракт.
 
Безоарна хвороба виникає при нестачі мікроелементів у кормах. До цієї хвороби дуже схильний молодняк.
 
Тварини починають поїдати вовну, гризти годівниці, лизати землю, що почасти призводить до утворення безоарних каменів у шлунково-кишковому тракті. У дорослих тварин такі утворення (фіто-безоари) з'являються за тривалого випасання на збіднілих пасовищах, де росте осот у фазі цвітіння. Щоб попередити безоарну хворобу, слід використовувати таку суміш: до 100 кг меленої крейди додають 8-Ю кг кухонної солі, 50 г залізного купоросу та 20 г хлористого кобальту.
 
За утримання тварин у сирих, темних приміщеннях у молодняку розвивається рахіт, це відбувається в результаті порушення фосфорно-кальцієвого обміну при нестачі цих речовин у їх раціоні. У дорослих тварин за таких умов виникає остеопороз і остеомаляція. Профілактика цих захворювань має комплексний характер. 
 
У пасовищний період тварини мають отримувати зелений корм, а взимку - доброякісне сіно, силос та різноманітні концентрати. Також слід згодовувати коренеплоди, особливо моркву, крейду, дров'яну золу, препарати вітаміну О.
 
Через те, що рослинна їжа бідна на натрій, у раціоні овець необхідна кухонна сіль. Добові норми кухонної солі становлять (г/гол):
 
  • для суягних маток - 8-10;
  • для підсисних маток - 12-16;
  • для молодняку до осіменіння - 5-8.
 
З-поміж захворювань, викликаних нестачею мікроелементів та вітамінів, у овець почасти виявляють гіпокобальтоз (нестача Со і вітаміну В12) та білом'язову хворобу (нестача Sе і вітаміну Е). Проявляється гіпокобальтоз у ягнят з 2-3-го тижня життя. Тварини мляві, погано поїдають корм із годівниць, смокчуть вовну у маток та одне в одного. 
 
При цьому у них бліді видимі слизові оболонки; тварини згорблені, може виникати диспепсія, казеїно-безоарна хвороба. Ягнята дуже відстають у рості. Ця хвороба трапляється в зонах з піщаними, супіщаними та торф'яними заболоченими ґрунтами. Нестача кобальту в ґрунтах також фіксується і на півдні України.
 
Білом'язовою хворобою хворіють почасти ягнята 1-3-місячного віку. У зимово-весняний період загибель може досягати 40-60%. Про це захворювання слід пам'ятати господарям, вівцеферми яких розташовані на кислих ґрунтах, або коли пасовища та сінокоси розташовані у заплавах річок.
 
У холодні і багаті на опади роки вміст кобальту та селену в рослинах також знижений.
 
Велику роль обміну речовин в організмі тварин відіграють вітаміни. Окремі з них синтезуються мікрофлорою шлунково-кишкового тракту, інші - надходять в організм з кормами.
 
При нестачі вітаміну А (каротину) порушується обмін речовин, затримується ріст та розвиток, знижується продуктивність, страждає зір, спостерігаються розлади шлунково-кишкового тракту, дихання і в результаті виникають параліч та судоми.
 
Мінімальна добова потреба тварин у каротині становить для суягних та підсисних вівцематок 20-30 мг на 100 кг живої маси. Нестача вітаміну D викликає порушення засвоєння кальцію та фосфору, що сповільнює ріст кісток і призводить до рахіту.
 
Дефіцит вітамінів А та D слід ліквідовувати додаванням вітамінно-мінеральних добавок з кормами, або вводити внутрішньом'язово у вигляді препаратів «Тривіт», «Тетравіт», «Продевіт», «Ревіт» тощо:
 
  • ягнятам у перші три дні життя (з повтором через 10 днів), 1 мл/гол;
  • молодняку (двічі перед осіменінням), 2мл/гол;
  • вівцематкам (перед осіменінням та у другій половині суягності), 2-3 мл/гол;
  • баранам (перед парувальною кампанією), 2-3 мл/гол.
 
З-поміж незаразних хвороб вівцематок особливої уваги заслуговує мастит, оскільки це захворювання суттєво знижує вихід ягнятини. Для уникнення маститу чабан має стежити, щоб після пологів із соскових каналів вимені вийшли казеїнові пробки. У випадку виявлення синців, укусів, тварин відокремлюють в інший загін.
 
Мастит може виникнути і від високої молочності вівцематок. Першим елементом лікування є максимальне видавлення вмісту з хворої долі, а тоді через канал вводять ліки. За появи припухлості варто втирати камфорну олію, крем-емульсію «ДЕ». Під час важкого перебігу маститу слід вводити внутрішньом’язово біцилін-5,-3 (один раз в день 10000/кг, 3 дні поспіль), амоксіцилін, гентаміцин 1 мл/10 кг.
 
Слід пам'ятати, що мастит призводить до отруєння ягнят у перші дні життя.
 
Серед хвороб незаразної етіології у новонароджених ягнят виявляють молозивний (молочний) токсикоз. Це захворювання важко діагностувати, але якщо суягним вівцематкам незадовго до ягніння згодовували недоброякісний корм (прокислий силос, цвілі корми), то ягнята з першими порціями молозива отримують отруйні речовини, які організм вівцематки інтенсивно виділяє з молоком.
 
Ягня, що на перший погляд не має вад, може загинути у перші дні або, при достатньому забезпеченні молоком, мекає, горбиться, має здуте черево, первородний кал - нехарактерного кольору. Зазначене свідчить, що необхідно суворо контролювати процес годівлі суягних вівцематок.

svidome

 30 вересня 2020
За оперативними даними з областей наразі загальна кількість заявок на отримання дотації на голову ВРХ молочного напряму продуктивності складає 285 на суму 44 840 грн за 8 968 корів. Кількість заявок на отримання дотації на бджолосім’ю складає майже 9 тис. на суму 96 млн грн.
За оперативними даними з областей наразі загальна кількість заявок на отримання дотації на голову ВРХ молочного напряму продуктивності складає 285 на суму 44 840 грн за 8 968 корів. Кількість заявок на отримання дотації на бджолосім’ю складає майже 9 тис. на суму 96 млн грн.
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
З 1 січня 2021 року починає діяти обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг. У зв’язку з тим, що процес внесення змін до етикетки для ЗЗР на практиці займає до 6 місяців, це може призвести до фактичної втрати ринку – компанії не встигнуть перелаштувати процеси: залишилося майже три місяці.
З 1 січня 2021 року починає діяти обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг. У зв’язку з тим, що процес внесення змін до етикетки для ЗЗР на практиці займає до 6 місяців, це може призвести до фактичної втрати ринку – компанії не встигнуть перелаштувати процеси: залишилося майже три місяці.
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
Станом на 28 вересня поточного року, сільгоспвиробники з усіх областей України вже засіяли понад 2,2 млн га основними озимими культурами із прогнозованих 8,2 млн га (27%).
Станом на 28 вересня поточного року, сільгоспвиробники з усіх областей України вже засіяли понад 2,2 млн га основними озимими культурами із прогнозованих 8,2 млн га (27%).
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
Забезпечення безпеки роботи команди, виведення на ринок нових продуктів, розрахованих на складні кліматичні умови, вдала мультиканальна мультибрендова стратегія продажів, а також акцент на програми навчання, агрономічну та фінансову підтримку клієнтів – керівники Corteva Agriscience розповіли про принципи роботи компанії в сезоні 2020 року, а також поділилися планами на 2021 рік.
Забезпечення безпеки роботи команди, виведення на ринок нових продуктів, розрахованих на складні кліматичні умови, вдала мультиканальна мультибрендова стратегія продажів, а також акцент на програми навчання, агрономічну та фінансову підтримку клієнтів – керівники Corteva Agriscience розповіли про принципи роботи компанії в сезоні 2020 року, а ...
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
За 1,5-2 роки робота митниці буде автоматизована – заберуть «людський фактор» впливу.
За 1,5-2 роки робота митниці буде автоматизована – заберуть «людський фактор» впливу.
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
Фахівці Держпродспоживслужби та представники компетентного органу Мексиканських Сполучених Штатів обговорили питання посилення співпраці між країнами, зокрема щодо акредитації України для відкриття ринку Мексики для української курятини. 
Фахівці Держпродспоживслужби та представники компетентного органу Мексиканських Сполучених Штатів обговорили питання посилення співпраці між країнами, зокрема щодо акредитації України для відкриття ринку Мексики для української курятини. 
30 вересня 2020

Please publish modules in offcanvas position.