Бройлери в клітках та підлозі: аргументи за та проти

/ Сучасне тваринництво / П'ятниця, 17 грудня 2010 10:40
Бройлерне птахівництво в Україні сьогодні розвивається швидкими темпами. Лише торік виробництво м’яса бройлерів збільшилось на 13%, частка його становить 85,7% всього промислового виробництва м’яса птиці. Водночас в умовах загострення конкурентної боротьби подальше нарощування виробництва цієї продукції неможливе без широкого впровадження ресурсозберігаючих технологій та обладнання. Птахівники все частіше цікавляться, який спосіб вирощування бройлерів більш ефективний: у кліткових батареях чи на підлозі?
 

За радянських часів ця проблема вирішувалася переважно на користь кліткового способу, оскільки він давав змогу без будівництва нових пташників збільшити виробництво м’яса бройлерів вдвічі-втричі. Інші аргументи на той час не були вирішальними.

Слід відмітити, що в інших країнах розвиненого птахівництва вирощування бройлерів у кліткових батареях наприкінці минулого століття набуло досить значного розвитку. Однак уже в другій половині 80-х цю технологію практично перестали використовувати через ряд причин. По-перше, перехід на більш важкі кроси бройлерів: при вирощуванні цієї породи в клітках спостерігалася значна кількість дефектів тушок (намулів і гематом, травм крил, ніг), що погіршувало їх товарний вигляд. По-друге, істотне удосконалення підлогової технології. І, по-третє, надмірна увага громадських організацій, які вважали утримання птиці в кліткових батареях антигуманним.
Відродження бройлерного птахівництва України, яке припало на кінець 90-х-початок 2000-х років, здійснювалося практично на порожньому місці. Птахофабрики, що діяли ще з радянських часів, на той час вже збанкрутували. Їх обладнання вичерпало свій експлуатаційний ресурс або не відповідало новим вимогам за критеріями енерговитрат. Власна племінна база з розведення м’ясних курей була знищена. Тому нові підприємства створювалися на основі використання західних кросів, іноземного устаткування та технологій, які передбачали вирощування бройлерів саме на підлозі. Цьому ж сприяла також менша вартість підлогового обладнання, що мало важливе значення в умовах початкового накопичення капіталу.
Зараз, як відомо, основне виробництво м’яса бройлерів в Україні зосереджене в кількох великих холдингах. Найбільш потужними з них є ВАТ «Миронівський комбінат хлібопродуктів», комплекс «Агромарс», ЗАТ «Лангуд Бройлер». Всі вони вирощують бройлерів на підлозі і переходити на кліткову технологію не планують.
На думку фахівців деяких українських бройлерних підприємств, основними перевагами сучасної підлогової технології вирощування бройлерів є:
1. Простота та порівняно низька вартість застосовуваного устаткування. Обладнання пташника розмірами 18х96 м місткістю 30-34 тис. гол. разом із системою мікроклімату коштує 45-50 тис. євро (без ПДВ зі складу в Європі), в той час як обладнання аналогічного пташника з клітковими батареями обходиться не менше 200 тис. євро. З розрахунку на одне птахомісце вартість обладнання становить: для вирощування бройлерів на підлозі -- 1,5-1,7 євро, у кліткових батареях (разом із системою мікроклімату) -- 4-5 євро. Термін окупності підлогового обладнання коливається у межах 1,5-2,5 років, кліткового -- 3-5.
2. Високий рівень механізації та автоматизації технологічних процесів, низькі трудовитрати. Наприклад, на птахофабриці «Миронівська» ВАТ «Миронівський КХП» майданчик , на якому розміщено 14 пташників при поголів’ї птиці у 640 тис. гол., обслуговує персонал у складі всього 10 працівників. За використання ж кліткових батарей у кожному пташнику має бути не менш, ніж два працівника.
3. Більш зручно, ніж у кліткових батареях здійснювати огляд птиці та видалення тієї, що загинула.
4. На підлозі значно простіше створити необхідний температурно-вологісний та світловий режими, оскільки птиця знаходиться в одній площині і відсутні перепони для руху потоків повітря та світла. На всіх же ярусах кліткових батарей це зробити практично неможливо.
5. Припинення електропостачання і як наслідок -- роботи системи вентиляції у кліткових батареях дуже швидко призводить до загибелі птиці від задухи. На підлозі це займе значно більше часу.
6. Легше здійснювати відлов птиці на забій. Нині для цього існують спеціальні машини. Травматизм птиці при цьому не перевищує 3%. При клітковому утриманні травмується до 7%.
7. Спрощується проведення операцій, пов’язаних із санацією пташників: видалення підстилкового посліду, миття та дезінфекція. Ці роботи виконує значно менша кількість працівників. На санацію пташника витрачається 5-7 днів, в той час як при застосуванні кліткових батарей -- не менш ніж 2 тижні.
8. Кращі якісні показники тушок: менша кількість намулів, гематом, зламаних крил тощо (від 2 до 5% залежно від маси птиці та деяких інших факторів, у кліткових батареях -- від 7 до 20%).
9. М'ясо птиці, вирощеної із застосуванням кліткових батарей, користується меншим попитом на західних ринках.
Що ж можуть протиставити цим аргументам прихильники кліткової технології? Найбільша їх кількість, як вже відмічалося, зараз існує у Росії, Китаї та деяких інших азійських країнах.
1. По-перше, збільшення у 1,5-3 разу (залежно від ярусності застосовуваних кліткових батарей) кількості птиці в пташнику, а отже -- виходу продукції з кожного м2 його площі.
2. Менші на 5-10% питомі витрати кормів та на 10-15% питомі енерговитрати, які є основними складовими собівартості продукції. Внаслідок цього, у такій же пропорції знижується собівартість м’яса бройлерів.
3. Не дивлячись на дорожчу вартість обладнання, сукупний прибуток за 5-8 років експлуатації із кліткового пташника на 30-50% вищий, ніж із підлогового.
4. Покращується ветеринарно-санітарний стан у пташнику. Відсутній прямий контакт птиці із послідом. Послід регулярно видаляється із пташника, що сприяє покращенню мікроклімату, зокрема, зниженню вмісту аміаку, сірководню, пилу. Знижується небезпека захворювання птиці такими хворобами, як кокцидіоз, аспергильоз, зараження гельмінтами.
5. Непотрібні підстилкові матеріали, дефіцит яких зростає.
6. Хоч кількість тушок із дефектами дещо вища (до 10%), ніж за підлогової технології, проте їх можна використати для переробки, внаслідок цього загальні втрати будуть незначними. Крім того, в нових типах кліткових батарей намули і гематоми спостерігаються значно менше.
Як засвідчив досвід багатьох птахівницьких підприємств Росії , кліткове вирощування бройлерів дає змогу птахофабрикам мати великі резерви для нарощування потужностей і зменшення матеріально-технічних та фінансових витрат. При порівняльних дослідженнях різних способів вирощування бройлерів, проведених у 2006 році, на птахофабриці «Ліндовская» Нижньоновгородської області було встановлено, що при використанні кліткової технології у порівнянні з підлоговою жива маса бройлерів була більшою на 0,5-5,2%, забійний вихід -- на 1,2-2%, вихід м’яса з 1 м2 площі пташника -- утричі, прибуток з 1 м2-- в 3,8-4,1 разу, рентабельність виробництва м’яса -- на 8,3-10,8%. При цьому витрати кормів на 1 кг приросту живої маси зменшилися на 7,3-10,7%, термін вирощування птиці -- на 2,5 дні, собівартість 1 кг м’яса -- на 12,5-16,2%. Результати було отримано на птиці поширеного в Україні кросуCobb-500.
Як відмічає академік В. Фісінін, часто при порівнянні ефективності кліткового і підлогового способів вирощування бройлерів не враховують вартості будівель і споруд, зовнішніх і внутрішніх інженерних комунікацій. Найпростіші розрахунки показують, що витрати на ці цілі при застосуванні підлогової технології у 2,5-3 рази перевищують аналогічні витрати при використанні кліткової технології.
Суттєве покращення конструкції кліткових батарей сприяє збільшенню прихильників кліткової технології вирощування. Виробництво найсучасніших кліткових батарей, в якому враховані недоліки попередніх конструкцій, особливості екстер’єру, росту та розвитку бройлерів сучасних кросів, освоїли фірми BigDutchman, FarmerAutomatic, MELLER, Jansen, Valli. Щоправда, це відбулося в основному враховуючи попит російського та азійських ринків.
В Україні випуск багатоярусних кліткових батарей ТББ налагодив провідний вітчизняний виробник обладнання для птахівництва ВО «Техна». Кліткові батареї ТББ відповідають останнім світовим тенденціям у вирощуванні бройлерів і поєднують переваги кліткового та підлогового способів. Годівля бройлерів здійснюється з круглих бункерних годівниць, що дає змогу збільшити фронт годівлі. Для напування у клітках встановлені ніпельні напувалки, ніпель яких має 2 ступені свободи (вверх і вбік). Це значно полегшує напування добових курчат. Прибирання посліду здійснюється за допомогою стрічкових транспортерів.
Особливістю кліткових батарей ТББ є наявність автоматичної системи вивантаження птиці. Це досягається за допомогою спеціальної системи висувних підніжних решіток, які дають можливість легко перемістити бройлерів на стрічковий транспортер видалення посліду, звідки вони потрапляють в кінець батареї, потім птицю ліфтовим транспортером подають до місця завантаження у транспортну тару. При цьому значно зменшуються витрати праці. Кліткова батарея розрахована на вирощування бройлерів з добового до 43-47-денного віку. Місткість пташника розмірами 18х96 м при застосуванні 4-ярусних батарей ТББ досягає 100 тис. гол. до 43-денного віку. В такому ж пташнику за підлогової технології розміщується не більш як 30-35 тис. бройлерів. Тобто для вирощування такої ж кількості птиці на підлозі необхідно побудувати 3 пташника, ціна кожного з яких становить 700-1000 тис. грн.
 
КОМЕНТАР
 
Борис СКИБА, виконавчий директор ТОВ «Комплекс Агромарс» 
 
«Бройлерне птахівництво «Комплекс Агромарс» є чіткою структурою взаємозв'язаних підрозділів, які забезпечують вирощування курчат-бройлерів з першого дня життя і до забійного віку, -- 45 днів. Ми використовуємо найбільш поширену в Європі Технологію підлогового утримання бройлерів. Щільність посадки в зимовий час становить 17 голів на 1м2, у літній час -- 16 голів на 1 м2.
Свій вибір на користь Технології підлогового вирощування бройлерів «Комплекс Агромарс» зробив свідомо, оскільки:
- більшість бройлерних птахоферм у всьому світі використовують саме цю Технологію;
- з 2012 року в Європейському Союзі кліткове утримання птиці буде під забороною;
- Технологія підлогового утримання бройлерів дає можливість гнучко реагувати на запити ринку. Ми можемо регулювати щільність посадки, контролювати кількість виробленого м'яса на 1м2 площі пташника, виробляти тушки вагою 1,2-2 кг.
- підлогове утримання природніше, оскільки бройлер активно рухається, переміщаючись вільно по пташникові до води і корму. Птиця, що вирощується у клітці, повільна.
- при клітинному утриманні важливим негативним моментом з точки зору захисту від виникнення інфекційних захворювань є велика концентрація поголів'я бройлерів, яка в 3-4 рази більша порівняно з підлоговим.
Племінні і бройлерні ферми ТОВ «Комплекс Агромарс» обладнані устаткуванням німецької компанії Big Dutchman GMBH, яке дозволяє забезпечити повний контроль над всіма виробничими процесами при вирощуванні бройлерів: автоматичне регулювання мікроклімату та подачі комбікормів, наявність лінії напування птиці. В цілому ми задоволені цим обладнанням, позаяк воно дозволяє нам досягати відмінних показників ефективності вирощування бройлерів, повністю реалізовуючи їх генетичний потенціал. Єдиною проблемою є дуже короткий термін гарантії і досить дорогий ремонт устаткування».
 
Володимир МЕЛЬНИК, к.с.-г.н., Інститут птахівництва НААН України
 06 грудня 2019
Кабінет міністрів України прийняв проект постанови, яким вноситься ряд змін в техрегламент щодо сільськогосподарської техніки.
Кабінет міністрів України прийняв проект постанови, яким вноситься ряд змін в техрегламент щодо сільськогосподарської техніки.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Починаючи з 11 листопада 2019 року гуцульська овеча бриндзя визнана продуктом з географічним зазначенням.
Починаючи з 11 листопада 2019 року гуцульська овеча бриндзя визнана продуктом з географічним зазначенням.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Кабінет міністрів поділився планами щодо здешевлення кредитів для малих та середніх фермерів, серед ініціатив – створення Фонду часткового кредитування землі, законопроект про який подадуть в парламент цього року.
Кабінет міністрів поділився планами щодо здешевлення кредитів для малих та середніх фермерів, серед ініціатив – створення Фонду часткового кредитування землі, законопроект про який подадуть в парламент цього року.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом підтримав законопроект про ратифікацію Угоди, що передбачає збільшення безмитних квот для експорту українського м'яса птиці до країн ЄС на 50 тис. тонн (з 17,6 тис. тонн).
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом підтримав законопроект про ратифікацію Угоди, що передбачає збільшення безмитних квот для експорту українського м'яса птиці до країн ЄС на 50 тис. тонн (з 17,6 тис. тонн).
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Remington Seeds підписав стратегічну угоду з MAIS щодо придбання потужностей з виробництва насіння та ведення сільського господарства в Україні.
Remington Seeds підписав стратегічну угоду з MAIS щодо придбання потужностей з виробництва насіння та ведення сільського господарства в Україні.
06 грудня 2019
 06 грудня 2019
Ціни на свиней забійних кондицій зростають вже третій тиждень поспіль.
Ціни на свиней забійних кондицій зростають вже третій тиждень поспіль.
06 грудня 2019

Please publish modules in offcanvas position.