agro business 160 160

Небезпечні мікотоксини

/ Сучасне тваринництво / Середа, 17 листопада 2010 00:00

Останнім часом проблема мітотоксинів набула глобального характеру у зв'язку з порушенням екологічної рівноваги при інтенсивних технологіях обробки сільськогосподарських культур, а також через підвищенний вміст фотооксидантів в атмосфері (повітряне забруднення), в результаті чого рослини втрачають стійкість до фітопатогенів. Збільшення мікотоксинів у сільськогосподарських продуктах також пов'язане з широким вживанням азотних добрив і пестицидів.
 

З кожним роком проблема мікотоксикозу загострюється, токсикогени (гриби, які утворюють токсини) швидко пристосовуються до нових технологій і сучасних пестицидів, при цьому збільшують утворення мікотоксинів у сотні разів.

У десятки разів зросло ураження посівів зернових культур фузаріозами, що контаминують зерно одним із найнебезпечніших мікотоксинів -- вомітоксином. На сьогодні немає ефективних хімічних способів боротьби із забрудненням продуктів урожаю злакових культур мікотоксинами. Широко розповсюджені мукор, аспергилів, пеніциловий гриби тощо. Відомо більш ніж 350 видів токсикогенних грибів. Більш як 10% продуктів і кормів на суму понад $30 млрд щороку витрачається через ураження токсикогенними грибами.

 
Ветеринарія
Важливою проблемою ветеринарної медицини є грибкові інфекції. З потенційних «хвороб майбутнього» мікози перетворилися на актуальні «хвороби сьогодення». Збудники мікозів багаточисельні, як і захворювання людей і тварин, що викликаються ними. Кількість видів мікроскопічних грибів (мікроміцетоів) оцінюється у 100-200 тис. видів. Щороку описується приблизно 1500 нових видів. Реальне значення у клінічній практиці нині мають понад 100 видів.
Грибкові інфекції можна розділити на контагіозні та опортуністичні. Контагіозні мікози часто ендемічні. Вони характерні для певної кліматичної зони.
Особливе значення в останні десятиліття набули так звані опортуністичні інфекції. Такі захворювання розвиваються на тлі всіляких імуносупресивних станів. Забруднення довкілля, підвищення радіаційного фону, використання у медицині імуносупресантів, цитостатиків, кортикостероїдів, антибіотиків широкого спектра дії -- це далеко неповний перелік чинників, що ослабляють природні захисні механізми людей і тварин, та сприяють появі опортуністичних інфекцій, які викликаються умовно-патогенними грибами.
Гриби переважно є сапрофітами і демонструють високу пристосованість та життєздатність завдяки спорам, що забезпечують стійкість, поширення і зростання у вегетативні форми. Гриби характеризуються високою пристосованістю і виявляються всюди, практично на всіх біологічних рівнях біосфери Землі. Гриби присутні всюди у живій природі та заповнюють частину атмосфери, гідросфери і верхню частину літосфери. Переважають гриби у ґрунті, де є усі умови для їх існування, достаток живильного субстрату, можливість для існування, зростання, розмноження і поширення. Найбільш сприятливі умови вони знаходять у чорноземних ґрунтах, якими багата Україна. У зв'язку з цим проблема грибкових захворювань в країні є надзвичайно актуальною.
В Україні реєструються та є небезпечними для тварин охратоксин, зеараленон, Т-2 токсин та комплекси різних асоціацій токсигенних грибів і мікотоксинів.
Дріжджеподібні та плісневі гриби -- збудники опортуністичних інфекцій -- найбільш чисельна група мікозів. Більшість з них є представниками природної мікрофлори шкірних і слизових покривів, а реалізація їх патогенного потенціалу можлива лише при порушенні механізмів захисту організму господаря. Деякі види умовно-патогенних грибів за своєю інвазивною активністю, токсигенністю і здібністю викликати серед ослаблених осіб контагіозні інфекції у вигляді спалахів, наближаються до мікробів -- збудників інфекційних захворювань.
Мікотоксини мають канцерогенну, мутагенну дію, пригнічують імунітет організму, уражують нирки, печінку, нервову і кровоносну системи, шлунково-кишковий тракт, викликають захворювання крові, дерматити, судоми, гострі болі, порушують гормональну рівновагу і функції відтворення.
Гриби володіють вираженою здатністю до колонізації на слизових оболонках, вони можуть викликати місцеві запальні процеси на слизових оболонках і шкірі, гранулематозні ураження, вісцеральні і септичні інфекції.
Колонізація тканин і тканинна інвазія полегшуються наявністю у грибів чинників, за допомогою яких вони фіксуються на тканині і здійснюють деструкцію клітин у процесі інвазії. Здатність до адгезії («прилипання») дерматофітів та окремих плісневих грибів до клітин шкіри, а дріжджеподібних і деяких міцеліальних грибів -- до клітин слизових оболонок дозволяють передбачати наявність спеціальних рецепторів, що забезпечують їх фіксацію на тканинах.
Проблема грибкових захворювань має особливе значення у всьому світі. Насамперед це пов'язано з глобалізацією вживання антибіотиків. Внаслідок знищення бактерійних форм виникла біологічна ніша, яку успішно заповнюють мікроскопічні патогенні гриби. Звідси і сплеск різних давно відомих і нових грибкових захворювань.
Широке розповсюдження, постійна загроза виникнення і ускладнення епізоотичної ситуації при значних економічних збитках -- все це зобов'язало до всебічного і глибокого вивчення грибкових захворювань, які часто представляють загрозу не лише для тварин, а й для людини.
 
Лікування
Підходи до лікування мікотичних інфекцій розрізняються залежно від виду гриба-збудника, від стану імунної системи та природної резистентності організму тощо.
Використання при лікуванні мікозів імунологічних методів заслуговує на особливу увагу. Вживання імунотерапії призводить до нормалізації механізмів антифунгального захисту ураженого організму і може виступати провідним лікувальним чинником, дозволяючи обмежити етіотропну терапію.
Медикаментозний імуномодулятор -- левамізол -- нормалізує функції фагоцитів і Т-лімфоцитів. Імуномодулююча властивість препарату обумовлена його схожістю із тимопоетином (гормон тимуса) по взаємодії з рецепторними місцями лімфоцитів, нейтральних лейкоцитів і макрофагів.
Препарати тимічного походження, що продукуються вилочковою залозою, здійснюють внутрішньотимусну і дистанційну регуляцію діяльності імунної системи. До них належать Т-активін і тималін. Синтетичні аналоги тимічених поліпептидів -- тимостимулін, імунофан і тимохен.
При розвитку генералізованих варіантів інфекції з ураженням вісцеральних органів або системним перебігом захворювання пріоритетною є етіотропна терапія, а доповнення її імунотерапевтичними засобами обмежене. Для таких ситуацій перспективні препарати, отримані з донорського матеріалу (інтерферони, «Лейкінферон», «Лейкомакс»), перспективні рекомбінантні імуномедіатори.
Патогенетична терапія хворих на мікоз з проявом мікогеної алергії включає весь арсенал десенсибілізуючої терапії.
Антимікотичні та імуномодулюючі властивості мають досить багато рослин: ряска, чистотіл, вероніка солодка, багульник, які дають змогу регулювати порушення імунної системи.
Наявність протигрибкових властивостей у тиса, прострілу, чистотілу, безчасника дають можливість проводити лікування грибкових інфекцій при онкологічних хворобах.
При грибкових ураженнях очей використовують водні відвари очного цвіту, деревію, лепехи.
 
Профілакика
Мікотоксикози відомі давно, але специфічної профілактики поки не розроблено. У медичній і ветеринарній практиці відсутні антитоксичні сироватки й інші засоби цільового призначення. Проте існує ряд загальних положень з профілактики мікозних захворювань.
Для боротьби з токсичними грибами у довкіллі необхідно проводити заходи, які б попереджали про можливість ушкодження ними рослин і кормів. Насамперед це стосується грибів, які завдають шкоди рослині під час вегетації. Йдеться про спориньї, аспергіли, дендродохії, фузарії тощо.
Попередження уражень рослин токсичними грибами в полі вимагає комплексного підходу і включає обробку й відбір стійких до мікозів та акліматизованих сортів, обробку насіння й посівів фунгіцидами, сівозміну і відповідну агротехніку.
Афлатоксини можуть накопичуватися у кукурудзі в умовах посухи. Зміна часу посіву, культивування гібридів, адаптованих до спеки, дає змогу запобігти несприятливим умовам довкілля, що обумовлюють накопичення афлатоксинів. Цьому ж сприяють вибір оптимальної густини посіву і вживання азотних добрив. З метою попередження ураження рослин грибами необхідно проводити сінокосіння до цвітіння. Це переважно відноситься до злакових культур.
Слід правильно визначати час збирання урожаю. Раннє прибирання високо вологого зерна забезпечує зростання токсичних мікроміцетів і накопичення мікотоксинів. Проте і перестій у полі призводить до погіршення якості зерна й підвищує небезпеку накопичення мікотоксинів.
З метою профілактики перед посівом зерно переглядають, відбирають уражені зерна, склероції спорині і знищують їх. Посівне зерно у період зберігання протравлюють з метою знищення грибів, що розвинулися на поверхні зерна. Що частіше буде досліджуватись зерно, яке зберігається, то менше вірогідності його ураження грибами.
Ефективними методами профілактики ураження рослин грибами є також лущення стерні з подальшою зяблевою оранкою, при якій заорюються рослинні залишки, бур'яни з розвиненими грибами. Водночас оранка призводить до того, що склероції спорині проростають, не виходячи на поверхню ґрунту, і гинуть.
З метою профілактики ерготизму і клавіцепстоксикозу тварин здійснюють ретельний облік пасовищ і відзначають ділянки, на яких спостерігається сильне ураження злакових трав грибами, активно запроваджують загородній метод випасу. Не можна випасати тварин по траві, що перезимувала, або молодій, пошкодженій заморозками, оскільки вона часто буває уражена грибами. На пасовищах, де часто спостерігається ушкодження рослин споринею, сінокіс обов'язково проводять до цвітіння.
Мікози і мікотоксікози є серйозною проблемою для тваринництва.
Внаслідок їх інфекційних властивостей вони можуть охопити значний контингент сприйнятливих організмів.
Мікотоксикози виникають тоді, коли тварини поїдають корми, уражені грибами, які мають властивість утворювати токсини. Ці захворювання неконтагіозні, імунні реакції при них слабо виражені або зовсім відсутні.
Важливо своєчасно проводити лікувально-профілактичні заходи при мікозах і мікотоксикозах, які обов’язково повинні включати загальні ветеринарно-санітарні процедури, суворе дотримання правил з догляду й утримання тварин.
 
Володимир АПАТЕНКО, професор, доктор вет. наук, Заслужений працівник с.-г.України, Харківська державна зооветеринарна академія

 

 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024
 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.
28 березня 2024
 28 березня 2024
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
У лютому 2024 року середня споживча ціна на м’які жирні сири в Україні зросла на 2,6% – до 185,9 грн/кг проти 181,13 грн/кг у січні.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.