agro business 160 160

Чим і як?

/ Сучасне тваринництво / Середа, 17 листопада 2010 00:00

Сучасне тваринництво на Україні знаходиться зараз у важкому стані, і причин цьому багато. Нажаль, однією з основних є невідповідність, а часто і недотримання технології виробництва продуктів тваринництва.
 

Якщо оцінювати стан галузі за cвітовими стандартами, особливо скотарства та свинарства, то у малих господарствах тваринництво ведеться примітивними методами первісно-родинного устрою. Головний аргумент господарників -- економічні проблеми. Так, у нас ще не відрегульовані економічні важелі управління галуззю, але хто хоче серйозно займатися тваринництвом, той не шукає причин, а шукає способи отримання прибутку.

Можна навести багато прикладів вітчизняних підприємств різних форм власності, у яких тваринництво нехай поки не значно, але прибуткове.

Іноді можна почути: «Так за кордом яка ж технологія!». Хоча, до вашого відома, технологія виробництва свинини і в Європі, і в Африці однакова. Відмінність полягає лише у кліматичних особливостях, генофонду тварин та технічному забезпеченні. До речі, у радянські часи окремі елементи технології були запозичені закордонними фірмами у нас. І тепер у них «прогресивна» технологія, а ми плетемося позаду всіх. Єдина відмінна особливість української технології полягає у тому, що її практично не дотримуються. У тваринництві, як в армії, всі знають статут, але дотримуються його тільки на парадах.
А для того щоб відродити нашу галузь, необхідно найменше повернутися до елементарного дотримання технологічних вимог! І перше, з чого слід починати, -- нагодувати наших тварин «по-людськи».
Почнемо з того, що дикі тварини у природних умовах самі себе забезпечують необхідними поживними речовинами. Домашні тварини обмежені в такому виборі, і тому людина бере на себе відповідальність за їхню годівлю. А враховуючи застосування штучних пасовищ та сіяних кормових угідь при організації годівлі, єдиним засобом забезпечення повноцінного харчування є використання комбікормів. Однак окремі господарі вважають цілком достатнім годувати тварин концентрованими кормами тільки у вигляді чистої дерті. І тепер вислів мудреців «не хлібом єдиним живе людина...» нині як ніколи дуже доречно застосувати до тваринництва. Всім відомо, що на хлібі й воді людина довго не проживе, а ми хочемо, щоб наші домашні тварини на «чистій» дерті та соломі не тільки виживали, а й давали ще нам продукцію у великій кількості. А в результаті ми маємо те, що маємо...
З погляду зоотехнічної науки раціон годівлі сільськогосподарських тварин складається із трьох видів основних кормів: грубих (сіно, солома), соковитих (зелена трава, коренебульбоплоди, бахчові, силос, сінаж тощо) і концентрованих (зерно злакових та бобових культур). Склад раціону і співвідношення його компонентів залежить, з одного боку, від природно-кліматичних умов, сезону року та існуючої кормової бази, а, з іншого, -- від виду, віку, фізіологічного стану, рівня і напряму продуктивності тварин.
З урахуванням цього існує цілісна система норм годівлі (нормована годівля) тварин за основними поживними речовинами. Поживні речовини, у свою чергу, групуються за значущістю для організму. Насамперед це енергетична поживність -- вміст сухої речовини, кормових одиниць, обмінної енергії; потім протеїнова -- вміст протеїну (білка) і незамінних амінокислот (лізин, метіонін, цистин, треонін тощо); мінеральна -- вміст макро- (кальцій, фосфор, калій, натрій, сірка, магній) і мікроелементів (залізо, мідь, цинк, марганець, йод, кобальт, селен); вітамінна -- наявність вітамінів А, Д, Е, К, групи В та інших. Для кожного виду тварин з урахуванням віку, фізіологічного стану, рівня і напряму продуктивності (виду отриманої продукції: молоко, м’ясо, яйця, вовна, хутро тощо) розроблені відповідні норми потреби у цих поживних речовинах. При цьому необхідно пам’ятати, що в нормативних таблицях подається мінімальна потреба, необхідна для нормальної життєдіяльності та утворення продукції.
Враховуючи обмежений асортимент грубих, соковитих і зернових кормів та відносно постійну їх поживність, змінювання їх кількості та співвідношення дозволяє балансувати раціони тільки за енергетичною цінністю. Відтак, протеїнову, мінеральну і вітамінну поживності раціону в цілому слід балансувати завдяки використанню специфічних кормів та добавок. Тому від складових комбікорму залежить загальна поживність раціону, і, відповідно, й продуктивність тварин та якість продукції.
Оскільки на сьогодні комбікорм у більшості випадків замінили чистою зерновою дертю, дефіцитною за вмістом протеїну та мінерально-вітамінного комплексу, то і загальна поживність застосовуваних раціонів не відповідає потребам тварин. І найбільше від таких «дертяних» комбікормів потерпають свині й птахи, у раціонах яких концентрати займають 70-80% за структурою, а то і всі 100% для поросят і курчат. А це призводить до того, що тварини вже з самого народження приречені на систематичне недоїдання. Враховуючи, що від таких недорозвинутих плідників ми отримуємо таке ж потомство, яке потім також приводить собі подібних, виникає запитання: «Що з них далі буде?». Наприклад, селекція виводить нині кроси птахів високої продуктивності з високим обміном речовин в організмі. І при недостатній годівлі кури утворюють яйця на шкоду собі, віднімаючи необхідні поживні речовини за рахунок резерву організму. Звідси і кури «сині», яйця «голубині», бо двом господарям одночасно не вгодиш. І не треба надіятися, що як тільки ми одразу почнемо нормально годувати, то у нас тварини почнуть рости, як на дріжджах, і нестись, як із кулемета. Для того щоб відновити втрачений фізіологічний статус, необхідно змінити не одне покоління. Тому що раніше почнемо, то раніше отримаємо добрий результат.
Залежно від застосованої технології годівлі та існуючої кормової бази комбікорми розподіляються на два основних види: комбікорми-концентрати (КК) і повнораціонні комбікорми (ПК). Комбікорми-концентрати використовуються у раціонах, у яких переважають грубі й соковиті корми, а концентровані корми займають лише 20-50% за поживністю. Це раціони жуйних тварин (велика рогата худоба, вівці, кози), одомашнені гризуни (кролі, нутрії, ондатри), частково свині та птахи, а також хутрові хижаки.
Головне призначення КК -- компенсувати нестачу дефіцитних поживних речовин (протеїн та вітамінно-мінеральній комплекс) у раціонах з переважним вмістом грубих, соковитих та інших малопоживних кормів, або ж з метою часткової заміни дорогих компонентів (м’ясо, риба, фрукти тощо). Склад і співвідношення компонентів КК розробляється відповідно до певної кормової бази. Однак, ураховуючи обмежений асортимент грубих, соковитих та зернових кормів, застосовують усереднені рецепти для окремих видів тварин певного напряму та рівня продуктивності у конкретних природно-кліматичних умовах.
Використання повнораціонних кормів характерне для промислової технології, при якій цей вид корму є єдиним джерелом забезпечення тварин поживними речовинами. ПК застосовуються під час утримання таких «концентрат них» тварин, як свині та птахи, і до їх складу пред’являють особливі вимоги.
На жаль, переходячи від звичної промислової технології до дрібного фермерського господарювання, ми забули про призначення КК і ПК (балансуючі, збалансовані комбікорми) та замінили їх «чистою» неповноцінною дертю. Внаслідок чого слово «комбікорм» у фермерів-початківців асоціюється із змеленим зерном, а у кращому розумінні, з додаванням преміксів. Хоча премікс -- це лише один з багатьох компонентів комбікорму. Комбікорми за своєю структурою складаються з окремих рівнозначних за значущістю компонентів, і виключення хоча б одного призводить до суттєвого дисбалансу раціону.
Основа будь-якого комбікорму -- це зернові компоненти (пшениця, ячмінь, курудза, овес тощо). Їх головне призначення -- забезпечення раціону в цілому повноцінною енергією. І тільки. Ось чому енергетично наші тварини «відносно» більш-менш нагодовані. «Відносно» тому, що дехто вважає зерновідходи дертю. Хоча сама назва (а на це чомусь не звертають увагу) вже свідчить, що це відхід виробництва, і далеко не найкращий, на відміну від інших, таких, як соняшникова і соєва макухи та шроти. Враховуючи велику різноманітність малопоживних складових зерновідходів (полова, лузга, бур`януваті рослини та інше сміття у суміші із комірним пилом ), їх поживна цінність не постійна і, як правило, вдвоє менша від зерна. Однак зернові складові дозволяють вирішити тільки енергетичну проблему повноцінного живлення, а інші -- лише частково. І знову необхідно згадати « не хлібом єдиним...».
Другими важливими за значущістю компонентами комбікормів, і особливо для молодняку, є високобілкові кормові добавки. Але про них, на жаль, частенько забувають. Хоча відомо, що вуглеводи та жири --взаємозамінні джерела енергії і вільно утворюються в організмі, а білок може нормально синтезуватися тільки за умови достатнього його надходження з кормами. Більш того, так названі «незамінні» амінокислоти (лізин, метіонін, триптофан, треонін та інші) практично не синтезуються в організмі, і їх біосинтез повністю залежить від зовнішнього надходження.
Характеризуючи тваринницьку продукцію, слід зауважити, що для утворення молока та росту вовни потрібен білок, а м’ясо і яйця -- це майже один білок. І це загально-біологічна потреба будь-яких тварин, які не можуть самостійно синтезувати протеїн. До того ж необхідно пам’ятати, що ми маємо справу не з біологічними об’єктами, а з домашніми тваринами, які утворюють продукти харчування для людини. І при нестачі цих речовин білок, такий необхідний для створення продукції, «викачується» з організму. В результаті цього тварина виснажується, а продукція втрачає свою харчову цінність.
Основними джерелами білка для тварин є високопротеїнові корми рослинного (бобові, макухи, шроти тощо) та тваринного походження (рибне, м’ясо-кісткове борошно, дріжджі тощо). Їх використання збільшує вартість раціону, але при правильному застосуванні зменшує собівартість продукції. І в цьому випадку доречним було б згадати прислів’я «Скупий платить двічі». Найпростіший приклад! Замість того, щоб забивати відгодованих свиней масою 120 кг у 8-місячному віці при повноцінній годівлі, на «дертяних комбікормах» вони досягають цієї ваги у 13-15 місяців. А тепер підрахуємо вартість перевитрачених кормів, витрати праці та матеріалів, оборотність коштів... А до цього додати якість перерослої (старої) свинини порівняно з м’ясом молодого підсвинка, яку за світовими стандартами зовсім не можна назвати продуктом харчування. То що вигідно?!! Ось чому, на превеликий жаль, наша торгівля і переробна промисловість віддають перевагу імпортній свинині, ніж вітчизняним «боровам та свиноматкам».І це стосується не тільки свинарства.
Аналогічна ситуація стосується і кормових форм вітамінно-мінерального комплексу, призначення якого забезпечувати раціони тварин необхідною кількістю біологічно активних речовин, які відповідають за нормальний обмін речовин в організмі. Деякі помилково ставляться до преміксів як до панацеї, а вони лише один з багатьох компонентів комбікорму, і на бідних за енергією та, особливо, за протеїном раціонами вони мало ефективні. Що вони можуть стимулювати, коли в організмі немає чого стимулювати. Поживних речовин недостатньо не тільки для утворення продукції, а й для нормальної життєдіяльності тварини.
Однак премікс від премікса відрізняється. І це залежить від його складу. На превеликий жаль, господарів найперше цікавить його вартість і майже нікого -- його склад. Найдешевші премікси з мінімальним асортиментом вітамінів (А, Д, Е, В2, В3, В4 В5, В12) та мінералів (залізо, мідь, марганець, цинк, йод, кобальт). Дорожчі -- з додатковим уведенням кальцію, фосфору, натрію, сірки, магнію, селену та вітамінів К, С, Н, В1, В6, ВС, профілактичних антибіотиків і кокцидіостатиків та інших біологічно активних речовин. І найдорожчі -- із включенням до їх складу незамінних амінокислот (лізину, метіоніну, треоніну, триптофану). До речі, «амінокислотні» премікси дозволяють зменшити вміст у комбікормах таких дорогих протеїнових кормів, як рибна мука та дріжджі.
Премікси, як і комбікорма-концентрати, розробляються до конкретних раціонів. Ми маємо великий вибір цих препаратів як вітчизняних, так і закордонних виробників. Тому, знаючи склад раціонів, можна підібрати премікс необхідного складу. Або, навпаки, під певні премікси скоригувати склад комбікорму.
На сьогодні не кожен господарник може собі дозволити використання заводських комбікормів, а займатись їх виготовленням -- накладно. Це пов’язане з додатковими витратами часу і засобів на пошук та доставку необхідних компонентів, яких має бути не менш ніж 5-6. Проте і цю проблему можна вирішити.
Для цього розроблено білково-мінерально-вітамінні добавки (БМВД), до складу яких входять білкові корми та амінокислотно-вітамінно-мінеральний комплекс. Рецептура БМВД створена на базі повнораціонних комбікормів з урахуванням виду тварин, їх віку і фізіологічного стану та потреби в основних поживних речовинах. Окрім цього, до складу БМВД за бажанням додаються мультиферментні та інші природні біопрепарати, профілактичні антибіотики і кокцидиостатики тощо.
Щоб приготувати комбікорм, необхідно змішати БМВД із зерновими компонентами у відповідному співвідношенні. Причому бажано дотримуватися рекомендованої пропорції, позаяк склад БМВД розрахований для норм годівлі певної продуктивності, фізіологічного стану чи вікової групи тварин.
Але, на превеликий жаль, іноді виробники дають некоректні рекомендації до застосування своєї продукції. Наприклад, на упаковці БМВД із вмістом 40% сирого протеїну (призначеної для птахів) написано: «...з одного пакета (1 кг) ви можете приготувати 20 кг комбікорму». Так, з такого БМВД можна виготовити комбікорм, але для кого? При такій концентрації у ній білка (40%) і пропонованій пропорції змішування (1:20, або 5%) для ячмінно-пшеничної дерті можна приготувати комбікорм із вмістом протеїну 13-14%. Відповідно до норм годівлі, тільки для «старих» несучок, старших 60-недільного віку, повнораціонний комбікорм має містити не менш як 14% протеїну. Найбільш «протеїновими» є молодняк тварин і птиці. Наприклад, для індичат і перепелят (у перші тижні життя) вміст сирого протеїну в комбікормі має становити 28%, курчат-бройлерів -- 23%, курчат яєчних порід, гусенят і поросят-сисунів (віком до 2 місяців) -- 20%, каченят -- 18%, молодняку більш старшого віку -- 16-17%. Найнижчі вимоги для холостих свиноматок (12%) та молодняку свиней у заключний період відгодівлі (13%). Зоотехніки і досвідчені фермери знають про ці вимоги. Та чи відомі вони селянам, які мають бажання утримувати тварин або птицю, але раніше цим не займалися.
Ось чому перед тим як організовувати власне виробництво радимо отримати консультації у фахівців. Сподіваємося, що ця інформація стане у пригоді усім, хто займається тваринництвом.
 
Сергій ПЕНТИЛЮК, канд. с.-г. наук, Херсонський державний аграрний університет

 

 29 березня 2024
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
29 березня 2024
 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.