Субклінічний мастит
/
Сучасне тваринництво
/
П'ятниця, 18 лютого 2011 21:17
Олександр СКЛЯР, канд. вет. наук,
Іван СКЛЯР
Сумський НАУ
Із членством у СОТ в України зросла відповідальність за дотримання високої якості своєї продукції, зокрема, молока та молокопродуктів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, оскільки молоко є важливим продуктом харчування людей. Однак воно залишається цінним і цілющим лише тоді, коли має високу санітарну якість і відповідає вимогам державного стандарту.
До числа невирішених проблем сучасного тваринництва належить зниження рівня природної стійкості тварин, викликаного різними факторами. На цьому фоні виникає низка захворювань, найпоширенішим з яких у молочному скотарстві є субклінічний мастит корів. Він почасти залишається непоміченим, оскільки під час візуального дослідження молока не виявляється.
Субклінічний мастит супроводжується збільшенням у молоці кількості соматичних клітин, змінами біохімічних показників і наявністю вірулентних бактерій. Найбільший вплив на вміст соматичних клітин у збірному молоці припадає саме на субклінічний мастит. Таке молоко, потрапляючи у загальний надій, може стати джерелом захворювань людей і молодняку тварин, спричинених переважно стрепто- і стафілококами.
Мікроорганізми проникають у молочну залозу по кровоносній системі із місць запалення інших органів (метрити), лімфогенним шляхом при механічних пошкодженнях дійок, вим’я та лактогенним - через дійковий канал. Розвиток хвороби відбувається послідовно двома періодами: латентним та вираженим.
Латентний період є невираженим у часі і характеризується реакцією молочної залози на дію механічних, хімічних, термічних та інших факторів, що призводять до зниження резистентності молочної залози та створення оптимальних умов для розмноження мікроорганізмів, які спричиняють подальший розвиток запального процесу у вираженій або субклінічній формі. Розвиток хвороби залежить від вірулентності та кількості збудника, тривалості його дії, захисних сил організму та бактерицидних властивостей молока. Найчастіше на вимені корів та у секреті вим’я при субклінічному маститі виділяють S. aureus, S. epidermidis, S. haemolyticus, S. auricularis.
Згідно з сучасними даними стафілококи можуть утворювати капсули, які пригнічують хемотаксис та захищають їх від фагоцитозу. Розвиток збудника в макроорганізмі можливий при відповідній адаптації до механізмів мікробного захисту.
На сьогодні широко вивчається група біологічних властивостей мікроорганізмів, направлених на деградацію механізмів природної резистентності тварини (лізоцим, лактоферон тощо) - факторів персистентності, які сприяють розвитку інфекції.
Мастит необхідно розглядати як одну із найбільш серйозних проблем у молочному тваринництві. Захворювання набуло поширення в усіх країнах світу і особливо в державах пост радянського простору. Доволі часто фіксується воно і в Україні. Ті або інші форми охоплюють значне поголів’я корів - 15-25% загального стада, а за деякими даними і до 50%. Запалення молочної залози призводить до зниження молочної продуктивності, погіршення якості молока, раннього вибракування корів.
Патогенні стрептококи та стафілококи виявляються у змивах зі шкіри дійок та вимені практично в усіх корів. При недостатньому переддоїльному санітарному-гігієнічному обслуговуванні останніх, а також дезінфекції доїльних апаратів патогенні мікроорганізми майже в 100% випадків виділяються зі змивів із дійкової гуми.
До чинників, що спричинюють захворювання на мастит, відносять травми тканин вим’я та дійок, тріщини шкіри дійок, які частіше виникають при антисанітарному утриманні корів та при незадовільному стані доїльного обладнання, що безпосередньо контактує з дійками. Роль доїльного обладнання у патогенезі маститів досить суттєва. Порушення технології доїння призводить, в першу чергу, до травматизації чвертей вимені, поширення інфекції та виникнення перехресного зараження між коровами.
Отже, мастит корів, крім економічних збитків, становить загрозу щодо контамінації збірного молока патогенними мікроорганізмами. Особливо небезпечним в цьому плані є субклінічний мастит, який не має клінічних ознак і виявити його можна тільки лабораторними методами. Щоденно такий контроль практично виконати неможливо. Тому основним заходом щодо зменшення ризику від цього захворювання є профілактика.
У розвинених країнах вона базується на тому, що кожен виробник молока повинен виконувати вимоги «Належної виробничої практики» та «Належної гігієнічної практики». На жаль, в Україні такого зобов’язання для виробників молока ще не встановлено.
Діагностика клінічних маститів, як правило, не викликає труднощів і базується на характерних змінах зовнішнього вигляду молочної залози та її секрету. Для встановлення субклінічних маститів важливо провести ретельне обстеження стану молочної залози.
Субклінічний запальний процес можна виявити за зменшенням молокоутворення під час визначення молочної продуктивності корів. У діагностиці субклінічного маститу перевагу надають пробам (тестам), за допомогою яких виявляють зміни хімічного складу молока, його фізичні та біологічні властивості, кількість клітин у молоці, а також проводять бактеріологічне дослідження молока. На думку вчених, дослідження секрету хворої частки вимені допомагає виявити характер процесу запалення, проконтролювати результати лікування, встановити епізоотологічну і епідеміологічну роль тварини під час хвороби.
Прості хімічні методи дослідження паренхімного молока поділяють на дві групи: визначення змін реакції (рН) молока з використанням індикатора та методи визначення підвищеної кількості соматичних клітин у молоці. Застосування індикаторів грунтується на їх здатності змінювати колір суміші молока з реактивом залежно від концентрації водних іонів у секреті молочної залози. Молоко здорових корів у середині лактації має слабокислу реакцію із показником рН - від 6,3 до 6,9. У разі маститу реакція секрету вимені інколи стає лужною з рН 7,0 і вище. Однак внаслідок того, що активна кислотність молока за субклінічних маститів змінюється не часто або несуттєво, цей показник вважають не досить надійним для їх виявлення.
Постійною ознакою запального процесу в молочній залозі є підвищена кількість соматичних клітин у секреті, переважно лейкоцитів. Найзручнішою у практичних умовах виявилась проба Уайтсайда, яку ще 1939 року запропонував англійський вчений Уайтсайд. Реактивом у ній служить 4%-ий розчин гідроокису натрію, який змішують із молоком у співвідношенні 1:5. В подальшому цей метод вдосконалювало багато вчених. Так, 1957 року американський вчений Шалм для діагностики маститів запропонував каліфорнійську маститну пробу, на основі поверхнево-активних речовин типу алкіларилсульфатів і сульфонатів.
Однак деякі автори вважають цей метод недосконалим, позаяк його результати не завжди відповідають даним бактеріологічних досліджень молока. В Україні та в країнах СНД на базі поверхнево-активних речовин запропоновано кілька діагносткумів маститу: димастин, мастидин, маститодіагност, мастотест воронезький тощо.
Оскільки будь-який швидкий маститний тест має похибку точності від 30 до 40%, необхідно проводити додаткові дослідження.
Встановлено, що результатів діагностичних тестів із димастином або мастидином для встановлення діагнозу маститу в корів недостатньо, їх потрібно підтверджувати іншими методами досліджень, насамперед рекомендується проба відстоювання. Вона ґрунтується на принципі осідання клітинних елементів за вільного відстоювання молока на холоді. У молоці здорових корів зазвичай мало клітинних елементів, тому в разі його відстоювання осад не утворюється. Якщо в молочній залозі є запалення, фізико-хімічні властивості секрету вимені змінюються, у ньому накопичується велика кількість клітин, і при його відстоюванні швидко з’являється розшарування на вершки та нежирний секрет молочної залози, змінюється його зовнішній вигляд, з’являється осад.
Основною діагностичною ознакою у пробі відстоювання є наявність осаду. Утворення його в молоці свідчить про те, що корова хвора на мастит і підлягає лікуванню. Постійною ознакою наявності запального процесу в молочній залозі є збільшення кількості соматичних клітин (лейкоцитів). Нормальним вважається молоко корови, в якому понад 100 тис./см3 соматичних клітин. Їхню кількість визначають також методом мікроскопічного підрахунку. У зв’язку з тим, що етіологічним фактором більшості маститів (як клінічних, так і прихованих) є мікрорганізми, проводять ще й бактеріологічну його діагностику. Однак для масових обстежень тварин на фермах цей метод не можна вважати прийнятним. За кордоном розроблено низку електронних приладів для діагностики субклінічних маститів. Вони функціонують на основі визначення електропровідності молока, що змінюється внаслідок запалення вимені та підрахунку кількості соматичних клітин.
Таким чином, наведений аналіз діагностичних тестів маститу корів свідчить про використання такого феномена, як збільшення соматичних клітин для розробки більшості швидких діагностичних тестів. Крім того, існують ще діагностикуми маститу, що базуються на визначенні фізико-хімічних властивостей у секреті вимені корів, пов’язаних із запальними процесами в ньому.
Вчені стверджують, що всі швидкі тести не дають змогу підтвердити з високою вірогідністю наявність субклінічного маститу в корів. У зв’язку з цим вивчення діагностичної цінності існуючих методів визначення захворювання має важливе значення. Нами були проведені дослідження щодо кореляційного відношення швидких маститних тестів, проби відстоювання та прямого підрахунку кількості соматичних клітин методом Прескотта-Бріда.
Результати кореляційного відношення різних методів дослідження на субклінічний мастит
Кіл-ть
проб
Кількість
клітин,
тис/см3
за методом Прескотта-Бріда
Проба з «Мастидином»
Проба відстоювання
Зміна
консистенції
Висота вершка,
(мм)
Зміни
плазми
Осад
7
350-500
-
15
Без змін
-
8
500–1000
-
15
Без змін
-
6
1000–3000
±
14
Без змін
-
5
3000-7000
+ +
15
Без змін
-
6
7000-12000
+ + +
13
Без змін
-
5
1200-17000
+ + + +
10
Без змін
Незначний
3
17000-25000
+ + + +
8
Водяниста
8 мм
3
25000-30000
+ + + +
6
Водяниста
12 мм
2
30000- <
+ + + +
5
Водяниста
Більше
12 мм
Як бачимо, найбільш чутливим методом дослідження стану здоров’я вимені виявився метод Прескотта-Бріда, який дає можливість виявити запалення вимені на ранній стадії. Молочна залоза корів реагує на будь-які зовнішні подразнення викидом соматичних клітин із кров’яного русла до секрету вим’я. Такими подразнювальними чинниками можуть бути: зміни в годівлі, температурні перепади навколишнього середовища, зміна доярки, підвищений вакуум доїльних апаратів, травми переохолодження тощо. Крім збільшення соматичних клітин, у таких випадках відбувається зменшення молочної продуктивності. Але це ще не мастит, а тільки подразнення вимені. У разі усунення негативних чинників стан молочної залози нормалізується.
У випадку подразнення кількість соматичних клітин збільшується у десятки разів, а проба з мастидином та відстоювання може бути сумнівною або навіть негативною. Зміни фізичних властивостей секрету вимені корів, приміром, утворення пластівців, осаду, зміни характеру вершків спостерігаються у разі зростання соматичних клітин, що свідчить про розвиток субклінічного маститу.
Початок запального процесу в молочній залозі корів можна констатувати при підвищеній кількості соматичних клітин до 3-7 млн/см3. У такому випадку проба з мастидином є позитивною і оцінюється у хрестах «+ +», «+ + +». Проба відстоювання все ще є негативною. Позитивною вона буде (зменшення вершків і утворення осаду, зміни консистенції молока) у випадках, коли відмічаються значні зміни в секреті молочної залози, а кількість соматичних клітин може нараховуватися до десятків мільйонів на см3.
Олександр СКЛЯР, канд. вет. наук,
Іван СКЛЯР
Сумський НАУ
Із членством у СОТ в України зросла відповідальність за дотримання високої якості своєї продукції, зокрема, молока та молокопродуктів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, оскільки молоко є важливим продуктом харчування людей. Однак воно залишається цінним і цілющим лише тоді, коли має високу санітарну якість і відповідає вимогам державного стандарту.
До числа невирішених проблем сучасного тваринництва належить зниження рівня природної стійкості тварин, викликаного різними факторами. На цьому фоні виникає низка захворювань, найпоширенішим з яких у молочному скотарстві є субклінічний мастит корів. Він почасти залишається непоміченим, оскільки під час візуального дослідження молока не виявляється.
Субклінічний мастит супроводжується збільшенням у молоці кількості соматичних клітин, змінами біохімічних показників і наявністю вірулентних бактерій. Найбільший вплив на вміст соматичних клітин у збірному молоці припадає саме на субклінічний мастит. Таке молоко, потрапляючи у загальний надій, може стати джерелом захворювань людей і молодняку тварин, спричинених переважно стрепто- і стафілококами.
Мікроорганізми проникають у молочну залозу по кровоносній системі із місць запалення інших органів (метрити), лімфогенним шляхом при механічних пошкодженнях дійок, вим’я та лактогенним - через дійковий канал. Розвиток хвороби відбувається послідовно двома періодами: латентним та вираженим.Латентний період є невираженим у часі і характеризується реакцією молочної залози на дію механічних, хімічних, термічних та інших факторів, що призводять до зниження резистентності молочної залози та створення оптимальних умов для розмноження мікроорганізмів, які спричиняють подальший розвиток запального процесу у вираженій або субклінічній формі. Розвиток хвороби залежить від вірулентності та кількості збудника, тривалості його дії, захисних сил організму та бактерицидних властивостей молока. Найчастіше на вимені корів та у секреті вим’я при субклінічному маститі виділяють S. aureus, S. epidermidis, S. haemolyticus, S. auricularis.
Згідно з сучасними даними стафілококи можуть утворювати капсули, які пригнічують хемотаксис та захищають їх від фагоцитозу. Розвиток збудника в макроорганізмі можливий при відповідній адаптації до механізмів мікробного захисту.
На сьогодні широко вивчається група біологічних властивостей мікроорганізмів, направлених на деградацію механізмів природної резистентності тварини (лізоцим, лактоферон тощо) - факторів персистентності, які сприяють розвитку інфекції.
Мастит необхідно розглядати як одну із найбільш серйозних проблем у молочному тваринництві. Захворювання набуло поширення в усіх країнах світу і особливо в державах пост радянського простору. Доволі часто фіксується воно і в Україні. Ті або інші форми охоплюють значне поголів’я корів - 15-25% загального стада, а за деякими даними і до 50%. Запалення молочної залози призводить до зниження молочної продуктивності, погіршення якості молока, раннього вибракування корів.
Патогенні стрептококи та стафілококи виявляються у змивах зі шкіри дійок та вимені практично в усіх корів. При недостатньому переддоїльному санітарному-гігієнічному обслуговуванні останніх, а також дезінфекції доїльних апаратів патогенні мікроорганізми майже в 100% випадків виділяються зі змивів із дійкової гуми.
До чинників, що спричинюють захворювання на мастит, відносять травми тканин вим’я та дійок, тріщини шкіри дійок, які частіше виникають при антисанітарному утриманні корів та при незадовільному стані доїльного обладнання, що безпосередньо контактує з дійками. Роль доїльного обладнання у патогенезі маститів досить суттєва. Порушення технології доїння призводить, в першу чергу, до травматизації чвертей вимені, поширення інфекції та виникнення перехресного зараження між коровами.
Отже, мастит корів, крім економічних збитків, становить загрозу щодо контамінації збірного молока патогенними мікроорганізмами. Особливо небезпечним в цьому плані є субклінічний мастит, який не має клінічних ознак і виявити його можна тільки лабораторними методами. Щоденно такий контроль практично виконати неможливо. Тому основним заходом щодо зменшення ризику від цього захворювання є профілактика.
У розвинених країнах вона базується на тому, що кожен виробник молока повинен виконувати вимоги «Належної виробничої практики» та «Належної гігієнічної практики». На жаль, в Україні такого зобов’язання для виробників молока ще не встановлено.
Діагностика клінічних маститів, як правило, не викликає труднощів і базується на характерних змінах зовнішнього вигляду молочної залози та її секрету. Для встановлення субклінічних маститів важливо провести ретельне обстеження стану молочної залози.
Субклінічний запальний процес можна виявити за зменшенням молокоутворення під час визначення молочної продуктивності корів. У діагностиці субклінічного маститу перевагу надають пробам (тестам), за допомогою яких виявляють зміни хімічного складу молока, його фізичні та біологічні властивості, кількість клітин у молоці, а також проводять бактеріологічне дослідження молока. На думку вчених, дослідження секрету хворої частки вимені допомагає виявити характер процесу запалення, проконтролювати результати лікування, встановити епізоотологічну і епідеміологічну роль тварини під час хвороби.
Прості хімічні методи дослідження паренхімного молока поділяють на дві групи: визначення змін реакції (рН) молока з використанням індикатора та методи визначення підвищеної кількості соматичних клітин у молоці. Застосування індикаторів грунтується на їх здатності змінювати колір суміші молока з реактивом залежно від концентрації водних іонів у секреті молочної залози. Молоко здорових корів у середині лактації має слабокислу реакцію із показником рН - від 6,3 до 6,9. У разі маститу реакція секрету вимені інколи стає лужною з рН 7,0 і вище. Однак внаслідок того, що активна кислотність молока за субклінічних маститів змінюється не часто або несуттєво, цей показник вважають не досить надійним для їх виявлення.
Постійною ознакою запального процесу в молочній залозі є підвищена кількість соматичних клітин у секреті, переважно лейкоцитів. Найзручнішою у практичних умовах виявилась проба Уайтсайда, яку ще 1939 року запропонував англійський вчений Уайтсайд. Реактивом у ній служить 4%-ий розчин гідроокису натрію, який змішують із молоком у співвідношенні 1:5. В подальшому цей метод вдосконалювало багато вчених. Так, 1957 року американський вчений Шалм для діагностики маститів запропонував каліфорнійську маститну пробу, на основі поверхнево-активних речовин типу алкіларилсульфатів і сульфонатів.Однак деякі автори вважають цей метод недосконалим, позаяк його результати не завжди відповідають даним бактеріологічних досліджень молока. В Україні та в країнах СНД на базі поверхнево-активних речовин запропоновано кілька діагносткумів маститу: димастин, мастидин, маститодіагност, мастотест воронезький тощо.
Оскільки будь-який швидкий маститний тест має похибку точності від 30 до 40%, необхідно проводити додаткові дослідження.
Встановлено, що результатів діагностичних тестів із димастином або мастидином для встановлення діагнозу маститу в корів недостатньо, їх потрібно підтверджувати іншими методами досліджень, насамперед рекомендується проба відстоювання. Вона ґрунтується на принципі осідання клітинних елементів за вільного відстоювання молока на холоді. У молоці здорових корів зазвичай мало клітинних елементів, тому в разі його відстоювання осад не утворюється. Якщо в молочній залозі є запалення, фізико-хімічні властивості секрету вимені змінюються, у ньому накопичується велика кількість клітин, і при його відстоюванні швидко з’являється розшарування на вершки та нежирний секрет молочної залози, змінюється його зовнішній вигляд, з’являється осад.
Основною діагностичною ознакою у пробі відстоювання є наявність осаду. Утворення його в молоці свідчить про те, що корова хвора на мастит і підлягає лікуванню. Постійною ознакою наявності запального процесу в молочній залозі є збільшення кількості соматичних клітин (лейкоцитів). Нормальним вважається молоко корови, в якому понад 100 тис./см3 соматичних клітин. Їхню кількість визначають також методом мікроскопічного підрахунку. У зв’язку з тим, що етіологічним фактором більшості маститів (як клінічних, так і прихованих) є мікрорганізми, проводять ще й бактеріологічну його діагностику. Однак для масових обстежень тварин на фермах цей метод не можна вважати прийнятним. За кордоном розроблено низку електронних приладів для діагностики субклінічних маститів. Вони функціонують на основі визначення електропровідності молока, що змінюється внаслідок запалення вимені та підрахунку кількості соматичних клітин.
Таким чином, наведений аналіз діагностичних тестів маститу корів свідчить про використання такого феномена, як збільшення соматичних клітин для розробки більшості швидких діагностичних тестів. Крім того, існують ще діагностикуми маститу, що базуються на визначенні фізико-хімічних властивостей у секреті вимені корів, пов’язаних із запальними процесами в ньому.
Вчені стверджують, що всі швидкі тести не дають змогу підтвердити з високою вірогідністю наявність субклінічного маститу в корів. У зв’язку з цим вивчення діагностичної цінності існуючих методів визначення захворювання має важливе значення. Нами були проведені дослідження щодо кореляційного відношення швидких маститних тестів, проби відстоювання та прямого підрахунку кількості соматичних клітин методом Прескотта-Бріда.
Результати кореляційного відношення різних методів дослідження на субклінічний мастит
|
Кіл-ть
проб
|
Кількість
клітин,
тис/см3
за методом Прескотта-Бріда
|
Проба з «Мастидином»
|
Проба відстоювання
|
||
|
Зміна
консистенції
|
Висота вершка,
(мм)
|
Зміни
плазми
|
Осад
|
||
|
7
|
350-500
|
-
|
15
|
Без змін
|
-
|
|
8
|
500–1000
|
-
|
15
|
Без змін
|
-
|
|
6
|
1000–3000
|
±
|
14
|
Без змін
|
-
|
|
5
|
3000-7000
|
+ +
|
15
|
Без змін
|
-
|
|
6
|
7000-12000
|
+ + +
|
13
|
Без змін
|
-
|
|
5
|
1200-17000
|
+ + + +
|
10
|
Без змін
|
Незначний
|
|
3
|
17000-25000
|
+ + + +
|
8
|
Водяниста
|
8 мм
|
|
3
|
25000-30000
|
+ + + +
|
6
|
Водяниста
|
12 мм
|
|
2
|
30000- <
|
+ + + +
|
5
|
Водяниста
|
Більше
12 мм
|
Як бачимо, найбільш чутливим методом дослідження стану здоров’я вимені виявився метод Прескотта-Бріда, який дає можливість виявити запалення вимені на ранній стадії. Молочна залоза корів реагує на будь-які зовнішні подразнення викидом соматичних клітин із кров’яного русла до секрету вим’я. Такими подразнювальними чинниками можуть бути: зміни в годівлі, температурні перепади навколишнього середовища, зміна доярки, підвищений вакуум доїльних апаратів, травми переохолодження тощо. Крім збільшення соматичних клітин, у таких випадках відбувається зменшення молочної продуктивності. Але це ще не мастит, а тільки подразнення вимені. У разі усунення негативних чинників стан молочної залози нормалізується.
У випадку подразнення кількість соматичних клітин збільшується у десятки разів, а проба з мастидином та відстоювання може бути сумнівною або навіть негативною. Зміни фізичних властивостей секрету вимені корів, приміром, утворення пластівців, осаду, зміни характеру вершків спостерігаються у разі зростання соматичних клітин, що свідчить про розвиток субклінічного маститу.
Початок запального процесу в молочній залозі корів можна констатувати при підвищеній кількості соматичних клітин до 3-7 млн/см3. У такому випадку проба з мастидином є позитивною і оцінюється у хрестах «+ +», «+ + +». Проба відстоювання все ще є негативною. Позитивною вона буде (зменшення вершків і утворення осаду, зміни консистенції молока) у випадках, коли відмічаються значні зміни в секреті молочної залози, а кількість соматичних клітин може нараховуватися до десятків мільйонів на см3.
Схожі матеріали (за тегом)
19 квітня 2024
У березні українські виробники свіжих молочних продуктів були досить активними. Незважаючи на те, що ціни на ці продукти зросли, обсяг реалізації збільшився.
У березні українські виробники свіжих молочних продуктів були досить активними. Незважаючи на те, що ціни на ці продукти зросли, обсяг реалізації збільшився.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
В України є стратегічна потреба вирощувати бавовну як сировину для імпортозаміщення, а також для переробки і забезпечення внутрішніх потреб. Пропонується створити і розвивати бавовняний кластер в Одеській області.
В України є стратегічна потреба вирощувати бавовну як сировину для імпортозаміщення, а також для переробки і забезпечення внутрішніх потреб. Пропонується створити і розвивати бавовняний кластер в Одеській області.
19 квітня 2024
19 квітня 2024
Біля Вінниці на базі науково-просвітницького центру «АгроКемпа», на території Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, висаджують 1000 саджанців волоських горіхів. Це буде одна з модульних ферм, де навчатимуться малі фермери та вироблятиметься продукція для внутрішнього ринку та експорту.
Біля Вінниці на базі науково-просвітницького центру «АгроКемпа», на території Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, висаджують 1000 саджанців волоських горіхів. Це буде одна з модульних ферм, де навчатимуться малі фермери та вироблятиметься продукція для внутрішнього ринку та експорту.
19 квітня 2024
18 квітня 2024
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
Українські виробники картоплі знову мусять знижувати ціни на свою продукцію.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
Ціни на свиней забійних кондицій в Україні зміцнюються третій тиждень поспіль. Так, у ході минулих торгів котирування на ринку живця зміцнилися на 1-2 грн/кг чи у середньому на 2,2%.
18 квітня 2024
18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
