Альтернативні способи утримання курей

/ Сучасне тваринництво / Четвер, 24 лютого 2011 12:24

Володимир МЕЛЬНИК, канд. с.-г. наук, Інститут птахівництва НААН України

За даними Держкомстату, 2010 року в Україні було вироблено 16964 млн шт. яєць. За цим показником країна входить до числа 12 найбільших виробників харчових курячих яєць у світі. При цьому, понад 98% яєчних курей знаходиться у птахівницьких господарствах, а це майже 27 млн голів, які утримуються у кліткових батареях. Тобто, абсолютна більшість яєць, що продаються у магазинах, отримана від «кліткових» несучок.

Приблизно десять років тому клітковий спосіб утримання яєчних курей був основним у розвинених країн світу. Широкому поширенню кліткового утримання на відміну від підлогового сприяли більша щільність посадки птиці й вихід продукції з одиниці площі пташника, можливість розміщення на невеликих площах земельних угідь значного поголів’я птиці, відсутність потреби в підстилці та проблем, пов’язаних із нею, покращення санітарного стану пташника та отримуваних яєць, підвищення загальної економічної ефективності виробництва яєць.
 
Проте останнім часом багато країн все активніше виступають за заборону кліткового утримання птиці як негуманного, а деякі зовсім заборонили законодавчим шляхом. Наприклад, заборона на кліткове утримання птиці діє у Швейцарії вже понад двадцять років, а згідно з директивою ЄС 99/74 від 19 липня 1999 року у країнах співтовариства було припинено використання кліткових батарей традиційної конструкції для утримання яєчних курей («conventionalcagesабо batterycages » - відповідно до міжнародної класифікації) як такі, що не забезпечують реалізацію біологічних особливостей природної поведінки птиці: у нових інвестиційних проектах - з 1 січня 2003 року, а вже встановленого кліткового обладнання - з 1 січня 2012 року. Як тимчасову альтернативу на перехідний період запропоновано застосовувати так звані «оснащені» (інша назва «збагачені») кліткові батареї (Modified Enriched cages або Furnishedcages).
 
«Збагаченіі» кліткові батареї згідно зі згаданою директивою ЄС повинні бути обладнані низкою елементів, що мають сприяти реалізації особливостей природної поведінки птиці, а саме: сідалами, гніздами для знесення яєць з м’яким покриттям підлоги, місткістю із підстилкою або пристроєм, що її імітують, засобом для притуплювання кігтів тощо, забезпечувати в розрахунку на кожну курку площу підлоги клітки не менш ніж 600 см2 (у кліткових батареях звичайного типу - 400-550 см2/гол. залежно від кросу), крім того, площу ареалу під гніздо та місткість із підстилкою не менш як 150 см2. Встановлено обмеження також щодо мінімальної кількості птиці в одній клітці. Вона має бути не менше 7 голів. У подальшому планується взагалі відмовитися від кліткового утримання та перейти на такі альтернативні варіанти, як утримання яєчних курей на підлозі (підстилці, сітчастій або решітчастій), на багатоярусній підлозі, вільно-вигульне та «органічне» утримання.
 
Підлогове утриманняfloorsystem» або інша назва - «barnsystem») для вітчизняних птахівників не вимагає особливих пояснень, оскільки воно широко застосовується і в Україні, однак в основному при утриманні м’ясних курей, качок, індиків, гусей. За утримання яєчних курей воно використовується досить рідко, головним чином у фермерських та присадибних господарствах. Пташники при цьому можуть обладнуватися вигулами (соляріями), наявність пасовищ не передбачається. Щільність посадки курей-несучок за такого утримання згідно з діючими в Україні нормами становить 6-6,5 гол./м2 підлоги пташника - залежно від кросу. В країнах Євросоюзу курей раніше допускалося утримувати за щільності до 11,7 гол./м2, але відповідно до згаданої директиви ЄС 99/74 встановлено обмеження щодо максимальної щільності посадки у 9 гол./м2 підлоги пташника.
 
Утримання на багатоярусній підлозіmultilevelaviarysystem») - менш відомий в Україні спосіб. Зараз розроблено багато технологічних схем компонування багатоярусної підлоги. Батареї багатоярусної підлоги нагадують звичайні кліткові, але без дверцят. Вони мають 2-4 яруси, на яких розміщено годівниці і напувалки, в деяких випадках гнізда, або останні можуть встановлюватися окремо. Послід з-під кожного ярусу прибирається за допомогою стрічкових або скребкових транспортерів. Крім батарей багатоярусної підлоги у пташнику влаштовують зони підстилки. Птиця за такого утримання має можливість перемішуватися, копирсатися у підстилці. Щільність посадки птиці у пташнику (до 20 гол./м2 підлоги) наближається до кліткового утримання.
 
Вільно-вигульне утриманняfreerange») передбачає утримання птиці у пташнику на підстилці і на пасовищі (земельній ділянці з природними або сіяними травами) протягом всього світлового дня. При цьому щільність посадки птиці у пташнику не повинна перевищувати 9 гол./м2 підлоги, навантаження на пасовища - не більш ніж 2500 гол./га. Обладнання таке ж, як і за утримання птиці на підстилці; годівниці та напувалки можуть також встановлюватися на вигулах.
 
Вільно-вигульне органічне утриманняfreerangeorganic» або просто «organic») подібне до звичайного вільно-вигульного щільністю посадки птиці у пташниках та наявності пасовищ, але є ряд відмінностей:
 
1. Годівля птиці повинна здійснюватися переважно кормами рослинного походження, що не містять генетично модифікованих компонентів, антибіотиків, консервантів, інших хімічних домішок, кормів тваринного походження, виготовлених із відходів забою птиці, а також птиці і тварин, що загинули.
2. Корми рослинного походження також повинні бути вирощеними без використання агрохімікатів (хімдобрив, гербіцидів тощо) на «органічних» полях.
3. Для лікування слід застосовувати переважно природні медикаментозні засоби. Методи традиційної ветеринарної медицини дозволено за відсутності альтернативи.
 
Не допускається використання різних хімікатів також на стадіях переробки продукції, пакування, маркування та інших.
 
Разом з тим, необхідність такого «законодавчого» переходу до нових способів утримання птиці викликала значну занепокоєність безпосередніх виробників курячих яєць у країнах ЄС, оскільки, з одного боку, потребуються значні капіталовкладення на технічне переозброєння підприємств, а з іншого - призводиться до зниження конкурентоспроможності харчових курячих яєць, що виробляються у цих країнах, порівняно з аналогічною продукцією виробників, де подібне законодавство не діє у зв’язку з підвищенням їх собівартості.
 
Основною причиною підвищення собівартості курячих яєць при застосуванні «альтернативних» способів є збільшення інвестицій у розрахунку на одне птахомісце та ряду інших складових собівартості. Так, з самого початку багато авторитетних фахівців вказували на можливі негативні наслідки такого способу утримання курей. Зокрема, підвищення питомих витрат кормів (оскільки птиця більше рухається, а, отже, витрачає більше енергії), погіршення якісних показників яєць (зростання кількості битих і забруднених яєць, їх мікробного обсіменіння) у зв’язку з тим, що значна частина яєць зноситься на підлозі або в інших «несанкціонованих» місцях, погіршення умов праці обслуговуючого персоналу. Деякі спеціалісти додають до цього переліку ще й необхідність більш жорсткого контролю кількості паразитних комах, збільшення рівня канібалізму, складність відлову птиці, що підлягає вибракуванню, гірший стан мікроклімату в пташниках (підвищений вміст пилу, аміаку, мікроорганізмів). Серед цих факторів особливо небезпечним є більш часті випадки забруднення яєць сальмонелами.
 
Крім того, виявилося, що і яєчна продуктивність та збереженість курей в альтернативних системах попри покращення умов утримання у багатьох випадках виявилися гіршими, ніж при застосуванні звичайних кліткових батарей. Так, у Німеччині за утримання курей у кліткових батареях традиційної конструкції середній рівень яєчної продуктивності птиці становить понад 295 яєць за рік, на підлозі - 278 шт., при використанні вільно-вигульних систем - 250 яєць за рік, кількість брудних та битих яєць відповідно 1,6%, 7,4% та 6,8%. Смертність курей-несучок протягом 70 тижнів життя найвищою була за вільно-вигульного утримання - майже 13,8%, за утримання на підлозі - 6%, на багатоярусній підлозі - 4,5%, у кліткових батареях традиційного типу - 4,2%, у «збагачених» клітках - 2,3%.
 
У Німеччині 2005 року собівартість виробництва 12 яєць у клітках традиційної конструкції становила 50 US центів, на підлозі - 66, а у вільно-вигульних системах - 77 центів. Кількість птиці, що обслуговується одним працівником, при застосуванні звичайних кліткових батарей сягає 50 тис. гол., «збагачених» - 45 тис. гол., на багатоярусній підлозі - 35 тис. гол., безвигульного утримання на підстилці - 25 тис. гол., вільно-вигульного утримання - 20 тис. гол.
 
У таблиці наведено основні економічні показники використання деяких способів утримання курей-несучок за даними відомого європейського фахівця з питань птахівництва Peter van Horne (Нідерланди).

Собівартість виробництва яєць при застосуванні різних способів утримання курей-несучок
Найменування показників
Спосіб утримання
У традиційних клітках
 (450 см2/гол.)
У «збагачених» клітках
 (750 см2/гол.)
На багатоярусній підлозі

Щільність посадки птиці в пташнику, гол./м2

30

17

18
Кількість птиці, що обслуговується одним працівником, гол.

50000

45000

35000
Потреба в капіталовкладеннях, Euro/птахомісце всього,
     у  т.ч.:
  в обладнання
  будівельну частину

17,6

10,7
6,9

27,9

15,7
12,2

26,2

15,7
10,5
Споживання корму, г/гол. за добу
111
114
116
Витрати на утримання однієї несучки (Euro) за період утримання всього,
     у т.ч.:
 вартість 17-тижневої молодки
 вартість кормів
 ветпрепарати
 інші прямі витрати
 амортизація будівлі та обладнання
 заробітна плата
 загальні витрати
 податки

14,17

2,77
7,58
0,04
0,65
2,60
0,75
0,15
0,37

15,93

2,77
7,78
0,04
0,67
4,04
0,83
0,17
0,37

16,62

2,89
7,91
0,29
0,77
3,86
1,07
0,21
0,37
Собівартість одного яйця, Euro сеnt
4,4
5,0(+12%)
5,2(+17%)
 
Разом з тим, всі останні роки здійснювалося постійне вдосконалення «альтернативних» систем утримання яєчних курей, що дало змогу значною мірою усунути їх недоліки. Прийнято ряд законодавчих заходів щодо захисту виробників харчових яєць у країнах ЄС від конкуренції з боку країн, у яких поки що немає обмежень відносно кліткового утримання птиці. Введено обов’язкову сертифікацію яєць за способом утримання птиці. Яйця без неї заборонено продавати країнам ЄС, а процес сертифікації доволі складний та дорогий, особливо для держав, що не входять до співтовариства. Це безпосереднім чином стосується і України, яка має намір експортувати частину яєць до ЄС. Тому зараз в Україні велика увага приділяється гармонізації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС, зокрема, стосовно способів утримання курей-несучок та якісних характеристик яєць. Для цього Інститут птахівництва НААН України розробив відповідні ДСТУ, які нині знаходяться на стадії погодження та затвердження.
 
Спосіб утримання обов’язково має позначатися на упаковці. Яйця, що виробляються при «некліткових» системах, реалізуються за більш високими цінами. Наприклад, яйця категорії «organic» реалізуються за ціною двічі-тричі вищою, ніж яйця кліткових несучок. Так, у 2008 році реалізаційна вартість таких яєць становила у Німеччині в середньому $3,44 за 12 шт., у той час як ціна яєць, отриманих у кліткових системах (клітках звичайних та «збагачених») - $1,12. Дорожче реалізуються також яйця, отримані за вільно-вигульного утримання курей.
 
Вже зараз кліткове утримання яєчних курей не застосовується у Швейцарії. Від 20 до 80% яєчних курей вирощують «альтернативним» способом у Швеції, Данії, Німеччині, Великобританії, Нідерландах, Франції тощо.
 
Таким чином, при переході до «альтернативних» способів утримання яєчних курей виникає ряд проблем, основними з яких є необхідність покращення якості яєць та економічних показників. У той же час, як зазначає редактор журналів «Eggs Industry» та «Industria Avicola» Кріс Райт, не дивлячись на ці труднощі країни ЄС не мають наміру відмовлятися від цього переходу. З цього приводу Німеччина навіть прийняла рішення його прискорити і заборонила застосування кліткових батарей традиційного типу вже з 2007 року, а з 2012-го - і «збагачених» кліткових батарей.
 
Оптимізм викликає і вдосконалення «альтернативних» систем. Це засвідчила остання сільськогосподарська виставка «Euro Tier 2010», яка відбулася у Ганновері (Німеччина). Найновітніші зразки обладнання для «альтернативних» систем утримання курей-несучок продемонстрували добре відомі і вітчизняним птахівникам фірми Big Dutchman,Farmer Automatic, Hellmann Poultry, Salmet, Jansen, Ten Elsen, Сhore-Time та інші. У зв'язку з цим, Кріс Райт висловив впевненість в успішному розв’язанні всіх проблем і в тому, що відому директиву ЄС буде виконано у встановлені терміни.
 
Виникає закономірне питання, яке відношення до цього має Україна? Перш за все, це необхідність сертифікації курячих яєць за способами утримання птиці для забезпечення можливості їх експорту в країни ЄС. По-друге, необхідність гармонізації законодавчої та нормативної бази України з відповідним законодавством ЄС. Не слід виключати і внутрішні причини, як от: зростаючий попит на екологічно чисті яйця та яйця підвищеної біологічної цінності (органічні, домашні, селянські, фермерські тощо), а також рух за заборону негуманних способів поводження із тваринами та птицею, що набирає силу і в Україні.
 13 грудня 2019
Ціни на українську моркву від початку вересня знизились майже в 2 рази.
Ціни на українську моркву від початку вересня знизились майже в 2 рази.
13 грудня 2019
 13 грудня 2019
Фонд державного майна України оприлюднив повний перелік об’єктів, що підлягають приватизації. Він включає різні об’єкти малої приватизації по всій території України – порти, бази відпочинку, гаражі, їдальні та лазні.
Фонд державного майна України оприлюднив повний перелік об’єктів, що підлягають приватизації. Він включає різні об’єкти малої приватизації по всій території України – порти, бази відпочинку, гаражі, їдальні та лазні.
13 грудня 2019
 13 грудня 2019
В Харкові на базі машинобудівного підприємства ТОВ "Укр.Агро-сервіс" пройшло випробування першої вітчизняної лінії переробки луб’яних культур.
В Харкові на базі машинобудівного підприємства ТОВ "Укр.Агро-сервіс" пройшло випробування першої вітчизняної лінії переробки луб’яних культур.
13 грудня 2019
 13 грудня 2019
Україна і Китай домовилися про експорт українського ріпакового шроту до КНР. Країни підписали відповідний протокол.
Україна і Китай домовилися про експорт українського ріпакового шроту до КНР. Країни підписали відповідний протокол.
13 грудня 2019
 13 грудня 2019
В Україні з 1 лютого 2020 року запрацює Україно-німецький фонд, який кредитуватиме малий бізнес під 5, 7 і 9% річних.
В Україні з 1 лютого 2020 року запрацює Україно-німецький фонд, який кредитуватиме малий бізнес під 5, 7 і 9% річних.
13 грудня 2019
 13 грудня 2019
Новий врожай волоського горіха українського виробництва виявився вищим за попередні очікування ринку, що вже позитивно відбилося на обсягах експорту.
Новий врожай волоського горіха українського виробництва виявився вищим за попередні очікування ринку, що вже позитивно відбилося на обсягах експорту.
13 грудня 2019

Please publish modules in offcanvas position.