agro business 160 160

Гранти для фермерів

/ Сучасне тваринництво / Вівторок, 24 травня 2011 12:31

Тетяна ЗАНЬКО, спеціально для «АС»

Попри всі негаразди, вітчизняне сільське господарство розвивається, залучаючи всі можливі ресурси. Хтось оббиває чиновницькі кабінети, хтось підшуковує вигідні кредитні програми чи залучає інвестиції, дехто звертається за допомогою до іноземних інстанцій, що, до речі, останнім часом стало дуже популярним. Надзвичайно активно у цьому напрямі діє уряд Королівства Данія, фінансуючи програми допомоги розвитку тваринництва. Однією з таких є програма «Надання послуг з управління двома ланцюгами додаткової вартості сільськогосподарської продукції в Україні», спрямована на регіональний розвиток, зокрема у межах Львівської області, господарств молочного та плодово-овочевого напряму. На три роки діяльності програми виділено більш ніж 3 млн грн.

 

У сучасних умовах грант - це один з ефективних способів фінансування розвитку господарств, що у перспективі дає підвищення економічної ефективності їх діяльності, адже цей вид допомоги безповоротний. Нині в Україні функціонує декілька проектів із надання грантової допомоги фермерам, і більша частина з них фінансується із-за кордону.
 
Сумна статистика свідчить, що за останні кілька років чимало ферм призупинило свою діяльність. І це у той час, коли, за прогнозами експертів, у найближчі 10 років у світі очікується зростання попиту на молоко на 30%.
 
Працюючи в постійних дестабілізаційних процесах в економіці нашої країни, дуже складно не лише розвивати, а й утримувати молочне поголів’я. Адже, приміром, для кількісного збільшення надоїв та підвищення якості молока господарство змушене використовувати спеціальне обладнання на кожній ланці технологічного ланцюга - починаючи від заготівлі кормів до охолодження та контролю якості молока. До того ж ще необхідно зводити чи ремонтувати приміщення, доповнювати та оновлювати стадо тощо, на що, знову ж таки, лише невелика частина фермерів має кошти. Тому керівникам господарств доводиться самостійно шукати додаткове фінансування.
 
На перший погляд можливість отримати додаткові засоби для розвитку свого господарства безповоротно здається малоймовірною, проте, повірте, це реально. І у цьому уже переконалося чимало фермерів Львівщини, одержавши грантову допомогу, а тому їхній досвід є цікавим.
 
«Сам грант спрямований на збільшення додаткової вартості продукту. Крім того, ми налагоджуємо ринок збуту для фермера, поставки у супермаркети Львова чи інші бюджетні організації. Збільшуємо також і маркетинговий період. Приміром, у молочному напрямі фермер здійснює закупівлю кормозбиральної техніки і, таким чином, він вже може економити на придбанні кормів. А придбавши кормозмішувач, який приготує більш якісні, раціональні корми, в результаті отримає більше молока», - розповів керівник відділу фінансів та моніторингу проекту Григорій ФЕДАК.
 
Зі слів пана ФЕДАКА, грантова допомога здатна покрити тільки 40 або 60% інвестицій, решту коштів господарство має залучати самостійно. Більший відсоток необхідних коштів програма покриває у разі звернення кооперативів, господарств з інноваційними проектами, особливо органічним землеробством. Загалом можна одержати від 10 до 350 тис. датських крон за курсом НБУ в день прийняття рішення. В середньому це 550 тис. грн. Максимальну суму може отримати юридична особа.
 
Є ряд критеріїв, за якими відбирається господарство, зокрема, для ФГ - це наявність не менш ніж чотири корови, вік фермера до 45 років тощо; надаються гранти і для кооперацій, приміром, для закупівель концкормів, кооперації з метою створення молокоприймальних пунктів та культурних громадських пасовищ тощо. У рамках програми також здійснюється планування, навчання фермерів та керівників господарств, розробляється проектна документація тощо.
 
«Наша програма працює фактично з повним ланцюгом - виробництво, зберігання, реалізація. Тому якщо грантоотримувач (охочий) є учасником цього ланцюга, то ми не бачимо причин йому відмовляти. Останнє можливе у разі подання неправдивої інформації. Крім того, ми ніколи не перераховуємо кошти безпосередньо на господарство, а тільки, наприклад, на рахунки постачальників обладнання тощо», - повідомив керівник відділу фінансів та моніторингу програми.
 
Фермерські господарства, окрім грошової, можуть одержати також консультативну допомогу. Адже під час вирішення питання про надання гранту спеціалісти програми проводять фінансовий аналіз діяльності господарства протягом останніх років. У разі потреби вони готують бізнес-план, аби «окреслити» прибуткові шляхи розвитку кожного конкретного господарства. Ба, навіть реконструкція доїльної зали дає відчутний результат.
 
Своїм досвідом розвитку ФГ «Ліщук Н.С.» поділився його господар Олександр ЛІЩУК. Виробництвом молока почали займатися у 2001 році, на базі колишнього колгоспу. У той час господарство нараховувало тільки 13 корів. «Сьогодні ми маємо 134 корови української чорно-рябої молочної породи, з яких 94 голови дійного стада», - розповідає пан Ліщук.
 
Однак, на жаль, через недостатнє технічне оснащення ферми ефективність виробництва молока була не надто високою. Тому ми вирішили отримати грант, аби збільшити виробництво та реалізацію молока, насамперед, за рахунок покращення кормової бази. Ми придбали дві косарки, прес, провели реконструкцію приміщення для утримання молодняку. Адже у тому корівнику, де є 100 корів, неможливо утримувати різні вікові групи», - ділиться досвідом фермер.
 
Кошти на всі ці модернізації залучали поступово: крім власних грошей господарства, 176 тис. грн одержали як грант (40% від потреби), ще 100 тис. грн взяли позикою від місцевого підприємства ВАТ «Самбірський молокозавод» за умови, що протягом року «розплачуватимемося» молоком». Зі слів фермера, завод зацікавлений у розвитку молочних ферм, адже з кожним роком поголів’я худоби у населення постійно знижується.
 
Придбало господарство і необхідну техніку для виробництва кормів, зокрема кормозбиральний комбайн, адже в обробітку на сьогодні має 204 га орної землі, яку надали в довгострокову оренду жителі ближнього села.
 
Так, пан Ліщук планує створити пасовище площею 34 га з покращеним трав’яним складом. Таким чином, уже сьогодні фермер прогнозує зниження собівартості молока. «Тепер ми будемо вигравати у часі під час заготівлі кормів, а також у їхній якості, тому припускаю зниження собівартості молока десь на 20%», - резюмує фермер.
 
За три роки роботи у галузі молочного скотарства ФГ «Вулик» збільшило поголів’я худоби в десятеро: з 8-ми корів до 80 голів української чорно-рябої породи, яку осіменяють голштинською породою. Водночас з розвитком господарства вдвічі збільшилася і продуктивність худоби - з 2 тис. л молока на рік з однієї корови до 4 тис.
 
«Для того щоб збільшити надої, ми намагалися просто дотримуватись технології виробництва молока, - поділилась досвідом голова фермерського господарства Анастасія СВЕЛЕБА. - За свідченням багатьох експертів, наше стадо українське берегинське спроможне давати 5 тис. л молока за умови отримання усього необхідного». Проте у сучасних економічних умовах забезпечити це не просто. Так, зі слів фермерки, ціна на зерно у порівнянні з минулим роком зросла, тоді як на молоко знизилась.
 
«Наприклад, торік молокозаводи купували молоко у березні по 3,6-3,8 грн, у квітні - 3,2 грн. Цього року у березні - по 3 грн, у квітні - 2,8 грн, а подекуди і 2,6 грн. Це дуже низька ціна, - розмірковує пані Свелеба. - А до складу собівартості входить і пальне, і корми. От ми сіяли викосуміш, яка складається з вівса та вики. Овес на ринку коштує 4500 грн, що вчетверо більше у порівнянні з минулим роком. І це можна сказати про всі види комбікормів. На 50% збільшилася ціна на селітру. А з цього випливає собівартість молока, хоча й ціна закупівлі постійно знижується».
 
Тому, крім молокозаводів, виробники Львівщини намагаються поширювати свою продукцію також на ринках. Пані Свелеба про усі проблеми знає не тільки з власного досвіду, вона також є заступником голови Асоціації молоковиробників Львівщини. Отримавши грантову допомогу (більш ніж 200 тис. грн.) для закупівлі кормозмішувача, стійлового обладнання, поїлок, гноєтранспортерів, систем вентиляції та фільтрації води, облаштування культурного пасовища та освітлення території, господарство планує не стільки знизити собівартість молока, скільки підвищити продуктивність корів. Адже, приміром, якщо буде така спека, як торік, продуктивність тварин знижуватиметься. Тому конче потрібна система вентиляції, завдяки якій можна буде витримувати оптимальну температуру.
 
«Державна і грантова підтримки - це в обох випадках кредитний ресурс. Адже у фермерів немає таких коштів, аби повернути одразу 100 тис. грн, наприклад, за гноєтранспортер. Якщо брати участь у державній програмі, то, придбавши обладнання, потрібно зібрати чимало різноманітних довідок для одержання державного відшкодування (оскільки відшкодовують не всім, хоча й діє спеціальна програма з реконструкції приміщень). Компенсують до 30% без ПДВ. Тобто від держави у такому випадку можна розраховувати на суму понад 25 тис. грн», - розповідає пані Свелеба.
 
Водночас досвід отримання гранту свідчить про інше. Зі слів фермерки, вони підписали угоду з ВАТ «Ковельсільмаш», заплатили свою частку у розмірі 60%, надали програмі всі документи, після чого остання сплатила свою частку. Таким чином, нічого не потрібно очікувати - повернуть кошти чи ні. Та й вигода, звісно, більша у порівнянні з державною програмою.
 
«Сьогодні склалася критична ситуація у господарствах, які мають 30-50 голів худоби і декларують про те, що її вирізатимуть. Це ті, хто не має можливості сіяти великі площі та залучати кредитні ресурси. Вони в першу чергу потребують допомоги та державного втручання, інакше у нас корови потраплять до «Червоної Книги», - констатує Анастасія Свелепа.
 
Цікавим досвідом реалізації продукції поділилася і Віра СТОРОНСЬКА, власниця ФГ «Калина», яка теж працює і розвиває господарство, залучаючи додаткове фінансування шляхом участі у всіляких можливих закордонних програмах: «Ми налагодили збут молока до санаторіїв, зокрема, навіть до санаторно-курортного комплексу ЗАТ «Трускавецькурорт» та санаторію «Нафтуся Прикарпаття». Це набагато вигідніше, ніж співпрацювати із молокозаводами, адже ми маємо змогу продавати молоко вдвічі, а іноді й у тричі дорожче».
 
Всі фермери на сьогодні намагаються всіма силами йти вперед. Адже молочне скотарство є прибутковою справою. І добре, що їм у цьому сприяють закордонні програми безповоротної фінансової допомоги.

 

 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.