soniashnyk

Доглядаємо за конем

/ Сучасне тваринництво / П'ятниця, 03 червня 2011 12:26
Ірина ТКАЧОВА, канд. с.-г. наук, завідувачка лабораторії конярства Інституту тваринництва НААН України
Поводитися з конем потрібно спокійно, лагідно й терпляче. Не можна своєю поведінкою викликати страх у тварин, озлобленість, і навпаки, не варто показувати свій страх перед ними.
 

Зайшовши у стайню, до коня потрібно звернутися спокійним голосом, чітко промовляючи кличку. Підходити до коня треба спереду або ліворуч. З цього ж боку коня слід водити на прив’язі, прив'язувати, чистити, запрягати, сідлати, сідати в сідло.

Приблизний розпорядок дня.
6-7 год. - напування, роздача сіна, вівса
7-8 год. - прибирання гною, чищення коней
8-13 год. - робота коней (по поверненню - згодовування сіном, через 2 год. - напування)
14-15 год. - роздача концкормів
15-18 год. - робота коней (по закінченню - згодовування сіном,
16-17 год. - роздача сіна непрацюючим коням
20-21 год. - напування і роздача вівса
23 год. - роздача сіна на ніч.
Після кожної роздачі сіна, вивезення гною і по закінченню роботи прохід стайні потрібно підмітати, в теплу пору року - періодично зволожувати водою.
Якщо кінь працює цілий день, то через кожні дві години необхідно забезпечувати йому відпочинок протягом 15-20 хв. У цей час доцільно дати сіно або попасти на траві. При цьому потрібно звільнити рот тварини від трензеля. В обідню перерву дають концкорми. Після цього кінь може приступати до роботи не раніше, ніж через годину по закінченню годівлі. У холодну пору року після роботи коня потрібно вкрити попоною доки не обсохне шерсть, і дати сіно.
Для непрацюючих тварин обов'язковий щоденний моціон. Найкраще, якщо при стайні з підвітряного боку є паддок (вигульна площадка для коней), де тварина може знаходитися цілий день у будь-яку пору року, окрім дощових та засніжених днів. У морозний, вітряний день коня випускають лише на кілька годин, укривши його попоною.
 
Чищення коней
 
Чистити коня необхідно щодня. Для цього використовують волосяну щітку, скребло, рукавицю, гребінь або щітку для розчісування хвоста і гриви, закруглений скребок для витирання поту й води після купання. Останнім часом коней часто чистять пилососами з різними насадками, які добре видаляють пил та лупу.
Тварину слід чистити в проході стайні або на вулиці, обов'язково прив'язавши її при цьому, круговими або поступальними рухами, періодично очищаючи щітку об скребло, яке у міру забруднення вибивають. Перший помах щіткою відбувається проти шерсті, аби вибити пил і лупу, другий - по шерсті з легким натиском, пригладжуючи таким чином шерсть.
Чищення починається з лівого боку, від голови коня м'якими, неквапливими рухами. Чистять всю голову, під чубом, за вухами, обережно навколо очей. Потім - шию, ліве плече, груди, спину, круп, живіт, обидві лівих ноги, після чого переходять на праву сторону. Ноги коня потрібно чистити обережно, аби не пошкодити сухожилля.
Для видалення залишків пилу коня обтирають вологим сукном або рукавицею, інколи застосовують спеціальний гель для блиску шерсті.
Чуб, гриву і хвіст розбирають руками, видаляючи залишки сміття, а також розчісують. При значному забрудненні їх миють з милом або спеціальними шампунями для коней. Розчісування можна замінити розпиленням спеціальним аерозолем, який робить волосся «слухняним». Для коней деяких порід характерна сильна оброслість задніх ніг, так звані фризи, які також розчісуються і миються.
Обов'язкове щоденне обмивання теплою водою зовнішніх статевих органів, вимені у кобил. У сиру погоду забруднені ділянки тіла коня обмивають зі шланга (під душем) або ганчіркою з відра теплою водою. Інколи досить просто обтерти солом'яним джгутом. Налиплі на копита грудки грязі обов'язково слід зчистити, поки не засохли, брудне «взуття» (ногавки, кабури) необхідно зняти і вимити, а бинти і ватники попрати і просушити. Брудні бинти і «взуття» використовувати не можна.
Наприкінці зими і навесні відбувається линька коней. У цей час вони труться об різні предмети, часто валяються по землі, аби позбавитися від зайвої шерсті. Коня виводять на вулицю і, прив'язавши, вичісують шерсть гребенем, і лише потім чистять звичайним способом.
Інколи, коли тварини утримуються у теплій стайні, їх стрижуть, аби шерсть швидше висихала після роботи. У холодну і вітряну погоду стрижені коні працюють під попонами, які по закінченні роботи відразу ж замінюються на сухі. Стрижуть коней повністю або лише корпус, залишаючи нестриженими ноги.

Купання коней
 
Більшість коней полюбляють купатися у відкритому водоймищі - плавання дуже корисне для зміцнення м'язів і нервової системи, загартовує організм тварини.
Для купання коней можна використовувати будь-яке природне водоймище з чистою, інфекційно-благополучною водою: річку, ставок, озеро, море. Слід лише переконатися, що дно рівне і не в'язке. Якщо поблизу немає відповідного місця, можна спорудити штучний басейн у леваді.
Температура води для купання має бути не нижчою за +20°С. Час знаходження у воді потрібно збільшувати поступово. Не можна змушувати коня купатися у водоймищі, а також купати його відразу після годівлі або після роботи.
Перед тим, як ввести осідланого коня у воду, потрібно звільнити йому рот від трензеля і злегка ослабити попруги, підтягнути стремена вгору, а потім сісти верхи, віддаючи привід так, щоб кінь міг вільно витягнути шию. У воду з'їжджають під прямим кутом до напрямку перебігу водоймища. Коли кінь попливе, вершник м'яко зісковзує у воду проти течії і пливе поруч, однією рукою тримаючись за гриву на відстані двох долонь від загривка. Положення людини у воді має бути горизонтальним, аби не ускладнювати руху коня, при цьому ногами і вільною рукою допомагаючи йому плисти, не допускаючи попадання води в очі.
Якщо при плаванні кінь збивається з напрямку і намагається вибратися на берег, потрібно направляти його за допомогою повідця або легкими поштовхами руки по шиї.
Якщо кінь намагається звільнитися у воді від людини, б'є передніми ногами по воді, піднімаючи голову і шию, намагається дістати задніми ногами дна, потрібно покласти зігнуту в лікті руку на його шию ближче до голови, захопивши пальцями тієї ж руки ремінь підборіддя. Тягарем свого тіла можна прижимати голову коня до води, заважаючи йому зайняти вертикальне положення.
При плаванні коня за човном, його розсідлують, ремені підборідь застібають так, щоб оголів’я не зіскочили, і на прив’язі заводять у воду. Людина, яка сидить на кормі човна, тримає повідці не більш як двох коней, не відпускаючи на надто довгу відстань.
Молоді коні більш охоче йдуть у воду, побачивши перед собою коней, що пливуть.
Виводити коня з води потрібно обережно, не допускаючи ковзання і падінь. Мокрого коня сушать за допомогою закругленого скребка або солом'яного джгута, і водять кроком до повного висихання.
За відсутності водоймища, купання можна замінити обливанням водою зі шланга або відра, при цьому розтираючи коня губкою, мочалкою або щіткою. Можна збудувати окрему мийну кімнату - душову для коней.

Транспортування коней
 
Для транспортування коней випускаються спеціальні автомобілі - коневози - автофургони на 1-2 голови і більше. Для перевезення 1-2 коней використовуються трейлери (невеликі вагончики), які можна причіплювати до звичайного легкового автомобіля.
Перед відправкою тварину оглядає лікар ветеринарної медицини. Коней слід вичистити, напоїти і нагодувати, ноги забинтувати з ватниками або поролоновими прокладкам. Під час поїздки бинти двічі на добу знімають, ноги масажують.
У трейлер коня заводять з рівного майданчика головою у напрямку руху. У коневіз тварина потрапляє із вантажного майданчика, який захищений з боків та має пологий підйом - естакади.
Під час завантаження не можна шуміти, оскільки коні, попавши в незвичайну обстановку, нервують і хвилюються. У разі, якщо який-небудь, особливо молодий, кінь не хоче заходити у коневіз, слід використовувати принцип сигнальної спадкоємності, тобто вводити його за старшою та спокійнішою твариною. Якщо і це не допомагає, тоді доводиться затягувати коня у коневіз за допомогою мотузка або ременів, що охоплюють задню частину його крупа. Коли кінь у дорозі б'є задніми ногами, то його ставлять у передній ряд, аби він не набив піпгак (потовщення задньої частини скакального суглоба).
У машині коней розміщують так, аби подовжня вісь відповідала напрямку руху. Коні легко застуджуються від протягу, тому вікна краще тримати закритими, залишивши одне лише трохи прочиненим. За потреби коней вкривають попонами.
У машині обов'язково має бути запас води. В дорозі не можна поїти коней холодною водою, особливо в спекотну погоду. Якщо ж вода все-таки холодна, то у відро слід зверху наложити трохи сіна, і кінь питиме невеликими глотками.
Розпорядок годівлі і напування залишається таким само, як і вдома, лише зменшують дози концентратів до 3 кг. У дорозі до вівса (2 кг) обов'язково потрібно домішувати змочені водою висівки (до 1 кг в день). Сіна дають 8-10 кг. Концентрати згодовують із навісних годівниць або відер, сіно - з рептухів (сітчастих мішків).

Транспортні документи
 
При транспортуванні той, хто супроводжує коней, повинен мати при собі наступні документи:
1. Ветеринарний сертифікат на спеціальному бланку з водяними знаками, голограмами тощо із зазначенням пункту призначення. У сертифікат забороняється вносити виправлення, позаяк такий документ вважається недійсним. При транспортуванні за кордон на підставі правильно оформленого ветеринарного сертифікату видається ветеринарне свідоцтво прикордонним ветеринарним лікарем.
2. Ідентифікаційний паспорт.
3. Транспортний дозвіл (сертифікат на транспортний засіб). Машина має бути оформлена на водія, або він повинен мати доручення.
4. Коні оформляються на водія або на особу, яка супроводжує тварину, зазначаючись у паспорті коня як власник, або повинен мати на них доручення, завірене підписом і печаткою нотаріуса.
Далі буде.

 

 03 квітня 2020
Останні кілька років українських пасічників вважають найбільшими конкурентами на ринку меду в Європі.
Останні кілька років українських пасічників вважають найбільшими конкурентами на ринку меду в Європі.
03 квітня 2020
 03 квітня 2020
Під час карантину в Україні споживання м'яса птиці збільшилось на 20%.
Під час карантину в Україні споживання м'яса птиці збільшилось на 20%.
03 квітня 2020
 03 квітня 2020
Артишок – це перспективна нішева культура для ринку України, але поки ніхто з вітчизняних виробників не ризикує серйозно взятися за його вирощування.
Артишок – це перспективна нішева культура для ринку України, але поки ніхто з вітчизняних виробників не ризикує серйозно взятися за його вирощування.
03 квітня 2020
 03 квітня 2020
В Україні у січні-лютому поточного року сонячні, вітрові та електростанції на біомасі збільшили обсяг виробництва електроенергії у 2,68 рази – до 1,184 млрд кВт-год порівняно з аналогічним періодом 2019 року.
В Україні у січні-лютому поточного року сонячні, вітрові та електростанції на біомасі збільшили обсяг виробництва електроенергії у 2,68 рази – до 1,184 млрд кВт-год порівняно з аналогічним періодом 2019 року.
03 квітня 2020
 02 квітня 2020
Рішенням Кабміну внесено зміни до постанови КМУ №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», які розширюють перелік дозволеної під час карантину господарської діяльності.
Рішенням Кабміну внесено зміни до постанови КМУ №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», які розширюють перелік дозволеної під час карантину господарської діяльності.
02 квітня 2020
 02 квітня 2020
Прибутковість виробництва молока в Україні в січні-березні 2020 року збільшилася майже на 17% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Прибутковість виробництва молока в Україні в січні-березні 2020 року збільшилася майже на 17% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
02 квітня 2020

Please publish modules in offcanvas position.