Перевагами кросів легкого типу є кращі відтворні якості індиків, а отже, - менша вартість добових індичат, дещо нижчі вимоги до вирощування та годівлі. Перевагами більш важких кросів є швидший ріст, дещо менші витрати кормів на 1 кг приросту живої маси, можливість отримання великих тушок, придатних для переробки, збільшення на 1-3% виходу м’яса при забої.
Майже 90% світового виробництва м’яса індиків наразі припадає на кроси трьох селекційних фірм:
- British United Turkeys Ltd. (Великобританія): кроси середньо-важкого типу B.U.T.-8, B.U.T.-9, B.U.T.-10 і важкого типу Big-6, Big-7 та Big-9;
- Nicholas Turkeys Ltd. (США): кроси Nicholas 300 - середньо-важкого та Nicholas 700 - важкого типів;
- Hybrid Turkeys Ltd. (Канада): кроси Hybrid Grade Maker - легкого типу, Hybrid Сonventer - середньо-важкого типу та Hybrid XL - важкого типу.
Перші дві фірми входять до групи Aviagen Group, яка відома в Україні завдяки кросам бройлерів Ross та Arbor Aсres.
Hybrid Turkeys Ltd. входить до складу групи Hendrix Genetics Company, знану в Україні за кросами яєчних курей Isa, Shaver, Hisex тощо.
До нас традиційно в основному завозяться кроси індиків, створені фірмою British United Turkeys Ltd. Це передусім кроси B.U.T.-8 та B.U.T.-9 - середньо-важкого типу, Big-6 - важкого типу.
Кроси одного вагового типу різних селекційних компаній практично не мають відмінностей за несучістю батьківських форм, живою масою гібридних індиченят в аналогічному віці та питомими витратами кормів. Тому вибір кросу має залежати перш за все від того, в якому вигляді передбачається реалізація продукції: цілих тушок, розділених на частини тушок чи для глибокої переробки. Крупним індиківницьким підприємствам можна рекомендувати використовувати кроси різного типу, що дасть можливість урізноманітнювати продукцію, яка реалізується залежно від попиту. Отримувати невеликі тушки можна і забиваючи індиків важких кросів у більш ранньому віці, починаючи з 12 тижнів.
Єдиним вітчизняним кросом індиків є крос «Харківський», створений в Інституті птахівництва Національної академії аграрних наук України (Харківська область). За масою відноситься до середнього типу. Індики кросу добре пристосовані до умов як інтенсивного (зокрема, кліткового утримання), так і напівінтенсивного й екстенсивного з використанням вигулів і пасовищ, характеризуються стійкістю проти хвороб. Особливо добре крос себе зарекомендував при вирощуванні в умовах присадибних господарств.
Характеристику кросу «Харківський» та згаданих, найбільш поширених в Україні кросів індиків B.U.T.-8, B.U.T.-9та Big-6, які, водночас, достатньо об’єктивно відображають і відповідну вагову категорію індиків в цілому, наведено в таблиці 1.
Таблиця 1. Основні характеристики поширених в Україні кросів індиків
|
Назва показників
|
Крос індиків
|
|||
|
Харківський
|
B.U.T.-8
|
B.U.T.-9
|
Big-6
|
|
|
Тип кросу
|
середній
|
середньо-важкий
|
середньо-важкий
|
важкий
|
|
Маса дорослої птиці, кг:
самки
самці
|
10,0
20,0
|
10,5
28,7
|
10,5
31,37
|
12,73
31,37
|
|
Тривалість циклу несучості дорослих індичок, тижнів
|
22
|
26
|
26
|
26
|
|
Несучість індичок батьківського стада за 1 цикл, шт. яєць
|
89
|
132
|
132
|
118
|
|
Жива маса гібридних індичат за інтенсивної відгодівлі (кг) у віці, тижнів (самці/самки):
12
16
20
24
|
4,8/6,3
6,7/9,7
8,1/12,8
*/15,4
|
6,03/8,31
8,49/12,59
10,05/16,65
*/20,49
|
6,37/8,63
9,12/13,19
11,37/17,54
*/21,58
|
7,32/9,88
10,74/15,30
13,49/20,39
*/25,15
|
|
Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси гібридних індичат (кг) у віці, тижнів (самці/самки):
12
16
20
24
|
2,1/2,05
2,6/2,5
3,1/2,8
*/3,1
|
2,12/1,91
2,52/2,18
3,02/2,51
*/2,92
|
2,09/1,91
2,47/2,16
2,91/2,48
*/2,89
|
2,09/1,92
2,45/2,17
2,87/2,49
*/2,91
|
Примітка. * забій самок здійснюють не пізніше, ніж у 20-тижневому віці.
На жаль, розвиток індиківництва в Україні значною мірою стримує слабка племінна база з розведення індиків. З племінних господарств можна відмітити хіба що племрепродуктор I-го порядку «ПФ «Агроімпекс» (Харківська область), який спеціалізується на розведенні кросу B.U.T.-8, Інститут птахівництва НААН України і племрепродуктор II-го порядку «Новоазовська птахофабрика» (Донецька область) - кросу «Харківський», які можуть задовольнити лише потреби присадибних господарств регіону.
Вимоги до пташників
Для вирощування та утримання індиків рекомендується застосовувати типові пташники, які за своїми габаритами та внутрішнім плануванням відповідають вимогам технологічного процесу та чинним державним нормативним документам: ДБН В.2.2-1-95 «Будівлі і споруди для тваринництва», НАПБ В.01.057-2006/200 «Правила пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України», ВНТП-АПК-04.05 «Підприємства птахівництва» та ряду інших.
Доцільно застосовувати пташники двох типів: пташники-брудери - для вирощування індичат до 6-8-тижневого віку, і пташники-відгодівельники - для дорощування індичат до забою. Це полегшує створення необхідних умов для птиці в кожний віковий період і дає змогу зекономити до 30% енергоресурсів. Пташники-брудери виконують з поліпшеною теплоізоляцією.
Обладнання для механізації технологічних процесів
Механізація основних технологічних процесів у пташниках здійснюється за допомогою комплектів обладнання та окремих машин і механізмів. Комплекти обладнання для вирощування індичат на підлозі не мають принципових відмінностей від подібних комплектів обладнання для вирощування бройлерів і включають системи роздавання кормів, напування птиці і створення мікроклімату. Застосовують кормороздавачі канатно-дискового, спірального або ланцюгового типу, напувалки чашкові, мікрочашкові або ніпельні. Система контролю мікроклімату, як правило, включає припливні клапани, витяжні дахові вентилятори, повітронагрівачі на рідкому або газоподібному паливі, за бажанням замовника - електро- або газові брудери, системи зволоження повітря і тунельної вентиляції, засоби автоматичного регулювання. У південних регіонах України доцільно встановлювати у пташниках також систему випаровувального охолодження повітря. Застосування брудерів дає змогу зменшити витрати на опалення пташників у перші 4 тижні вирощування індиченят на 25-40%.
Оскільки в Україні наразі обладнання для вирощування індичат на м’ясо не виробляється, його можна придбати у таких закордонних фірмах, як Big Dutchman та Lubing (Німеччина), Roxell (Бельгія, AZA International, SKA та Crystal (Італія), «МТХ» (Ізраїль), Chore-Time і Cumberland (США), StarAgriProductsB.V. (Нідерланди) та у деяких інших.
Підготовка пташників до розміщення птиці
Санацію пташників та їх підготовку до розміщення птиці виконують відповідно до вимог ДСТУ 4690:2006 «Санація птахівничих приміщень технологічний процес. Основні параметри». Перед посадкою індиченят підлогу посипають вапном-пушонкою, з розрахунку 500 г на 1 м2 його площі, потім зверху вкладають шар підстилки товщиною 5-10 см при вирощуванні улітку, 15-20 см - взимку. Як підстилкові матеріали використовують деревну стружку, подрібнену солому, стрижні кукурудзи, стебла та лушпиння насіння соняшнику, торф тощо. Усі підстилкові матеріали повинні бути чисті, сухі (вологість не більш як 25%), без ознак гниття чи цвілі.
Встановлюють на свої місця попередньо відремонтоване устаткування (напувалки, годівниці, засоби загального і локального обігріву тощо), регулюють висоту їхнього установлення. Не пізніше, ніж за добу до посадки індиченят приміщення прогрівають до необхідної температури, перевіряють готовність усіх систем життєзабезпечення пташника.
Приймання індиченят. На вирощування приймають здорових індичат не пізніше 12 годин після їх вибірки з інкубаторів. Жива маса повинна становити не менш як 50 г. Комплектують пташники тільки одновіковими партіями птиці. Різниця у віці індиченят у пташнику не повинна перевищувати 5 днів.
Як правило, до 8-тижневого віку індиченят вирощують нерозділеними за статтю. З 8-тижневого віку самців і самок доцільно утримувати окремо.
Щільність посадки, фронт годівлі та напування індиченятнаведено в табл. 2. Як вже було відмічено вище, вирощування індиченят у початковий період в окремих пташниках або відгороджених частинах одного і того ж пташника полегшує створення для них необхідних температурних умов та дає змогу знизити витрати на обігрівання птиці. Однак індиченята можуть розміщуватися у пташнику і відразу з кінцевою щільністю посадки без наступних пересаджувань. Щільність посадки може також змінюватися впродовж періоду вирощування внаслідок більш раннього забою частини поголів'я з метою отримання максимального виходу продукції.
Таблиця 2. Нормативні параметри щільності посадки, фронту годівлі та напування для індиченят
|
Технологічні параметри
вирощування
|
Вік індичат, тижнів
|
||||
|
1-8
|
1-20
самки
|
1-24
самці
|
9-20
самки
|
9-24
самці
|
|
|
Щільність посадки, гол./м2:
середні кроси
середньо-важкі та важкі кроси
|
10,0
5,0
|
5,0
3,0
|
3,0
1,5
|
4,7
2,8
|
2,8
1,3
|
|
Фронт годівлі (см), не менше:
середні кроси
середньо-важкі та важкі кроси
|
2
3
|
4
5
|
5
10
|
4
5
|
5
10
|
|
Фронт напування(см), не менше
середні кроси
середньо-важкі та важкі кроси
|
1
2
|
2
2
|
2
4
|
2
4
|
2
4
|
Слід мати на увазі, що для підтримання підстилки в задовільному стані загальне навантаження на неї не повинно перевищувати 40 кг живої маси птиці на 1 м2.
Фронт годівлі і напування наведено у розрахунку на круглі годівниці і чашкові круглі напувалки. При застосуванні замість круглих годівниць і напувалок поздовжніх, фронт годівлі і напування збільшують на 25%.
При застосуванні ніпельних і мікрочашкових напувалок, їх кількість повинна бути не менше однієї у розрахунку на 10 гол. птиці.
Температура і відносна вологість повітря мають відповідати параметрам, наведеним у табл. 3.
Таблиця 3. Нормативні параметри температури і відносної вологості повітря пташників при вирощуванні індиченят
|
Вік індиченят, тижнів
|
Оптимальна температура, С
|
Оптимальна відносна вологість, %
|
|
|
у приміщенні
|
під брудером*
|
||
|
Молодняк індиків у віці, тижнів:
1
2-3
4-5
6-17
8-33(36)
|
30-28
28-22
21-19
20-17
16
|
37-30
29-25
25-21
-
-
|
60-70
60-70
60-70
60-70
60-70
|
Примітка. * - Якщо при вирощуванні птиці брудери чи інші засоби локального обігрівання не використовуються, таку температуру підтримують у місцях розміщення птиці по всій площі приміщення.
У теплий період року для інтенсивної відгодівлі індиченят на м’ясо можуть використовуватися пташники напіввідкритого типу, за умови їх надійного захисту від дощу та сонця. При цьому знижуються витрати на вентиляцію та освітлення пташників.
Освітлення пташників. Режим освітлення при вирощуванні індичат на м’ясо повинен бути спрямований на максимальне споживання корму та приріст живої маси, і в той же час - недопущення проявів канібалізму. Типовий режим наведено в табл. 4. У разі проявів канібалізму, освітленість знижують до 1-2 лк.
Таблиця 4. Світловий режим вирощування індиченят на м'ясо
|
Вік птиці, днів-тижнів
|
Тривалість світлового дня, годин
|
Освітленість, лк
|
|
1-3 днів
|
24
|
50-100
|
|
4-21 днів
|
17
|
30
|
|
4-8 тижнів
|
14
|
15
|
|
З 9 тижнів до забою
|
16
|
5
|
Як джерела світла використовують лампи розжарювання, люмінесцентні або компактні люмінесцентні лампи тепло-білого, зеленого або блакитного світла. Застосування люмінесцентних та компактних люмінесцентних ламп дає змогу зменшити питомі витрати електроенергії на освітлення пташників у 3-5 разів залежно від типу ламп, а застосування ламп блакитного або зеленого світла сприяє також збільшенню приростів живої маси та збереженості індиченят. Використовуючи усі типи електроламп, доцільно застосовувати спеціальні регулятори освітлення, які дають змогу вмикати їх у режимі «світанок-сутінки». Це сприяє зменшенню стресів у птиці, витрат електроенергії на освітлення, збільшенню терміну служби обладнання.
Ще одним способом зниження витрат електроенергії на освітлення є використання природного світла. Для цього пташники обладнують віконними прорізами, з розрахунку відношення площі прорізів не менш як 1/10 до площі підлоги.
Годівля та напування індичат
За інтенсивного вирощування на м’ясо індиченят годують сухими повнораціонними комбікормами, збалансованими за всіма поживними речовинами: перші 4 тижні - у вигляді крупки, а потім гранулами. Комбікорми повинні відповідати вимогам ДСТУ 4120-2002 або рекомендаціям фірми-оригінатора кросу. Птиця у кормі не обмежується. Комбікорм повинен постійно знаходитися у годівницях.
Норми поживності комбікормів для гібридних індиченят кросу «Харківський» наведено в табл. 5, кросів фірми British United Turkeys Ltd (B.U.T-8, Big-6 та інших) - у табл. 6.
Таблиця 5. Норми поживності комбікормів для індиченят кросу «Харківський» при вирощуванні на м’ясо
|
Найменування показників
|
Одиниця виміру
|
Вік птиці, тижнів
|
|||
|
1-8
|
9-13
|
14-17
|
18-30
|
||
|
Обмінна енергія у 100 г комбікорму
|
ккал
МДж
|
285
1,193
|
290
1,214
|
290
1,214
|
275
1,152
|
|
Сирий протеїн
|
%
|
25,0
|
20,0
|
18,0
|
13,0
|
|
Лізин
|
%
|
1,6
|
1,2
|
0,97
|
0,61
|
|
Метіонін
|
%
|
0,55
|
0,46
|
0,37
|
0,23
|
|
Метіонін+цистин
|
%
|
0,97
|
0,81
|
0,65
|
0,41
|
|
Триптофан
|
%
|
0,28
|
0,23
|
0,20
|
0,16
|
|
Аргінін
|
%
|
1,64
|
1,26
|
1,07
|
0,65
|
|
Гістидин
|
%
|
0,53
|
0,44
|
0,39
|
0,29
|
|
Лейцин
|
%
|
1,86
|
1,49
|
1,46
|
1,18
|
|
Ізолейцин
|
%
|
1,18
|
0,97
|
0,87
|
0,61
|
|
Фенілаланін
|
%
|
1,18
|
0,97
|
0,86
|
0,63
|
|
Фенілаланін+тирозин
|
%
|
1,94
|
1,62
|
1,46
|
1,09
|
|
Треонін
|
%
|
0,97
|
0,78
|
0,71
|
0,49
|
|
Валін
|
%
|
1,30
|
1,04
|
0,93
|
0,72
|
|
Гліцин
|
%
|
1,26
|
0,94
|
0,84
|
0,58
|
|
Сира клітковина
|
%
|
5,5
|
5,5
|
7,0
|
7,0
|
|
Кальцій
|
%
|
1,7
|
1,8
|
1,8
|
1,8
|
|
Фосфор
|
%
|
1,0
|
0,8
|
0,8
|
0,8
|
|
Натрій
|
%
|
0,3
|
0,4
|
0,4
|
0,4
|
Таблиця 6. Норми поживності комбікормів для гібридних індиченят кросів B.U.T-8 та Big-6
|
Найменування показників
|
Одиниця виміру
|
Вік індиченят, тижнів (самці/самки)
|
|||||||
|
0-4
|
5-8
|
9-12*
9-11,5**
|
13-16*
11,5-15**
|
17-20*
16-18**
|
21-24*
|
||||
|
Обмінна енергія у 1000 г комбікорму
|
ккал
МДж
|
2821
11,8
|
2868
12,0
|
2916
12,2
|
2916
12,2
|
2964
12,4
|
3012
12,6
|
||
|
Сирий протеїн
|
%
|
27-25
|
25-21
|
22-18
|
20-16*
20-15**
|
18-15*
17-14**
|
17-14*
|
||
|
Доступний лізин
|
г/кг корму
|
16,6
|
14,4
|
12,0
|
9,6
|
8,2
|
7,2
|
||
|
Дост. метіонін
|
г/кг корму
|
5,9
|
5,5
|
4,9
|
4,0
|
3,8
|
3,4
|
||
|
Дост. метіонін+цистин
|
г/кг корму
|
11,0
|
10,2
|
9,0
|
7,3
|
6,9
|
6,3
|
||
|
Дост. триптофан
|
г/кг корму
|
2,7
|
2,4
|
2,0
|
1,6
|
1,4
|
1,1
|
||
|
Дост. треонін
|
г/кг корму
|
10,3
|
8,9
|
7,3
|
5,9
|
5,0
|
4,3
|
||
|
Дост. аргінін
|
г/кг корму
|
18,2
|
15,8
|
13,2
|
10,6
|
8,9
|
7,8
|
||
|
Кальцій
|
г/кг корму
|
13,5
|
12,5
|
11,5
|
9,4
|
8,2
|
7,4
|
||
|
Дост. фосфор
|
г/кг корму
|
7,6
|
6,7
|
6,1
|
4,9
|
4,1
|
3,7
|
||
|
Натрій (min)
|
г/кг корму
|
1,5
|
1,6
|
1,6
|
1,6
|
1,6
|
1,6
|
||
|
Хлор (min)
|
г/кг корму
|
1,8
|
1,8
|
1,8
|
1,8
|
1,9
|
1,9
|
||
|
Незамінні жирні
кислоти
|
г/кг корму
|
15,0
|
13,1
|
н.н.
|
н.н.
|
н.н.
|
н.н.
|
||
Примітки: 1. * - для самців; 2. ** - для самок; 3. н.н. - вміст не нормується.
Фірмою British United Turkeys Ltd жорстко не нормується рівень сирого протеїну в раціоні, проте нормується рівень обмінної енергії і доступних амінокислот.
Якість води для напування повинна відповідати ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством». Птиця повинна мати доступ до води протягом усієї доби.
Орієнтовні кількості споживання комбікормів, води та показники живої маси індичат кросу «Харківський» при відгодівлі на м’ясо наведено в табл. 7.
Таблиця 7. Споживання комбікормів та жива маса індиченят кросу «Харківський» при відгодівлі на м’ясо
|
Вік птиці, тижнів
|
Жива маса, кг
|
Споживання кормів, г/гол за добу
|
Споживання кормів у зростаючому підсумку, кг
|
|||
|
самці
|
самки
|
самці
|
самки
|
самці
|
самки
|
|
|
1
|
0,11
|
0,11
|
14
|
14
|
0,1
|
0,1
|
|
2
|
0,28
|
0,24
|
29
|
24
|
0,3
|
0,27
|
|
3
|
0,58
|
0,47
|
64
|
56
|
0,75
|
0,66
|
|
4
|
1,0
|
0,7
|
87
|
66
|
1,36
|
1,12
|
|
5
|
1,5
|
1,1
|
100
|
86
|
2,06
|
1,72
|
|
6
|
2,0
|
1,6
|
123
|
109
|
2,92
|
2,48
|
|
7
|
2,6
|
2,1
|
154
|
127
|
4,00
|
3,37
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|
8
|
3,3
|
2,6
|
186
|
149
|
5,3
|
4,41
|
|
9
|
4,0
|
3,1
|
216
|
169
|
6,81
|
5,59
|
|
10
|
4,7
|
3,7
|
254
|
191
|
8,59
|
6,93
|
|
11
|
5,5
|
4,3
|
284
|
210
|
10,6
|
8,4
|
|
12
|
6,3
|
4,8
|
321
|
227
|
12,8
|
9,99
|
|
13
|
7,1
|
5,3
|
359
|
243
|
15,3
|
11,7
|
|
14
|
8,0
|
5,8
|
380
|
250
|
18,0
|
13,4
|
|
15
|
8,8
|
6,3
|
413
|
260
|
20,9
|
15,3
|
|
16
|
9,7
|
6,7
|
436
|
274
|
23,9
|
17,2
|
|
17
|
10,5
|
7,1
|
447
|
290
|
27,0
|
19,2
|
|
18
|
11,3
|
7,5
|
467
|
296
|
30,3
|
21,3
|
|
19
|
12,1
|
7,8
|
490
|
307
|
33,8
|
23,4
|
|
20
|
12,8
|
8,1
|
514
|
319
|
37,4
|
25,7
|
|
21
|
13,5
|
-
|
530
|
-
|
41,0
|
-
|
|
22
|
14,2
|
-
|
546
|
-
|
44,9
|
-
|
|
23
|
14,8
|
-
|
563
|
-
|
48,8
|
-
|
|
24
|
15,4
|
-
|
579
|
-
|
52,9
|
-
|
Орієнтовні показники живої маси гібридних індиченят кросу B.U.T.-8 та Big-6, середньодобової кількості спожитого корму та його конверсії наведено в табл. 8 та 9.
Таблиця 8. Споживання комбікормів та жива маса гібридних індиченят кросу B.U.T.-8 за тижнями вирощування
|
Вік птиці, тижнів
|
Орієнтовна кількість спожитого корму,
г/гол. за добу
|
Жива маса, кг
|
Конверсія корму у зростаючому підсумку, кг/кг приросту живої маси
|
|||
|
самці
|
самки
|
самці
|
самки
|
самці
|
самки
|
|
|
1
|
20
|
20
|
0,14
|
0,14
|
0,98
|
0,96
|
|
2
|
42
|
36
|
0,34
|
0,31
|
1,26
|
1,26
|
|
3
|
69
|
62
|
0,65
|
0,58
|
1,40
|
1,42
|
|
4
|
105
|
79
|
1,09
|
0,94
|
1,51
|
1,54
|
|
5
|
140
|
129
|
1,65
|
1,39
|
1,59
|
1,64
|
|
6
|
182
|
154
|
2,35
|
1,94
|
1,66
|
1,73
|
|
7
|
228
|
184
|
3,16
|
2,55
|
1,74
|
1,82
|
|
8
|
270
|
220
|
4,08
|
3,22
|
1,81
|
1,92
|
|
9
|
302
|
242
|
5,08
|
3,92
|
1,87
|
2,01
|
|
10
|
345
|
267
|
6,14
|
4,64
|
1,94
|
2,10
|
|
11
|
371
|
286
|
7,22
|
5,34
|
2,01
|
2,20
|
|
12
|
408
|
312
|
8,31
|
6,03
|
2,09
|
2,31
|
|
13
|
419
|
326
|
9,40
|
6,70
|
2,16
|
2,42
|
|
14
|
453
|
347
|
10,48
|
7,34
|
2,24
|
2,54
|
|
15
|
488
|
354
|
11,54
|
7,94
|
2,33
|
2,66
|
|
16
|
511
|
362
|
12,59
|
8,49
|
2,42
|
2,79
|
|
17
|
515
|
366
|
13,63
|
8,99
|
2,50
|
2,92
|
|
18
|
574
|
370
|
14,65
|
9,41
|
2,60
|
3,06
|
|
19
|
599
|
375
|
15,66
|
9,77
|
2,70
|
3,21
|
|
20
|
599
|
372
|
16,65
|
10,05
|
2,81
|
3,38
|
|
21
|
643
|
-
|
17,63
|
-
|
2,92
|
-
|
|
22
|
671
|
-
|
18,60
|
-
|
3,04
|
-
|
|
23
|
723
|
-
|
19,55
|
-
|
3,16
|
-
|
|
24
|
746
|
-
|
20,49
|
-
|
3,27
|
-
|
Таблиця 9. Споживання комбікормів та жива маса гібридних індиченят кросу Big-6 за тижнями вирощування
|
Вік птиці, тижнів
|
Орієнтовна кількість спожитого корму,
г/гол. за добу
|
Жива маса, кг
|
Конверсія корму у зростаючому підсумку, кг/кг приросту живої маси
|
|||
|
самці
|
самки
|
самці
|
самки
|
самці
|
самки
|
|
|
1
|
23
|
22
|
0,16
|
0,16
|
0,99
|
0,98
|
|
2
|
49
|
40
|
0,39
|
0,34
|
1,28
|
1,28
|
|
3
|
81
|
70
|
0,75
|
0,64
|
1,42
|
1,45
|
|
4
|
124
|
103
|
1,27
|
1,05
|
1,52
|
1,57
|
|
5
|
170
|
141
|
1,95
|
1,59
|
1,60
|
1,66
|
|
6
|
219
|
181
|
2,77
|
2,23
|
1,68
|
1,75
|
|
7
|
268
|
220
|
3,73
|
2,96
|
1,75
|
1,84
|
|
8
|
325
|
259
|
4,81
|
3,76
|
1,83
|
1,93
|
|
9
|
357
|
296
|
5,98
|
4,62
|
1,89
|
2,02
|
|
10
|
410
|
328
|
7,23
|
5,51
|
1,96
|
2,11
|
|
11
|
440
|
357
|
8,54
|
6,42
|
2,02
|
2,20
|
|
12
|
485
|
387
|
9,88
|
7,32
|
2,09
|
2,30
|
|
13
|
518
|
413
|
11.24
|
8,22
|
2,16
|
2,40
|
|
14
|
549
|
441
|
12,61
|
9,09
|
2,23
|
2,51
|
|
15
|
590
|
461
|
13,96
|
9,94
|
2,31
|
2,62
|
|
16
|
617
|
468
|
15,30
|
10,74
|
2,39
|
2,73
|
|
17
|
661
|
492
|
16.61
|
11,50
|
2,48
|
2,85
|
|
18
|
687
|
503
|
17,90
|
12,22
|
2,57
|
2,97
|
|
19
|
736
|
519
|
19,16
|
12,88
|
2,67
|
3,10
|
|
20
|
790
|
521
|
20,39
|
13,49
|
2,78
|
3,23
|
|
21
|
820
|
-
|
21,60
|
-
|
2,89
|
-
|
|
22
|
886
|
-
|
22,80
|
-
|
3,01
|
-
|
|
23
|
918
|
-
|
23,98
|
-
|
3,13
|
-
|
|
24
|
954
|
-
|
25,15
|
-
|
3,25
|
-
|
Впродовж усього періоду вирощування спостерігають за динамікою живої маси птиці. Контроль за ростом і розвитком здійснюють шляхом зважування не менш ніж 50 індичат із пташника. Отримані дані порівнюють із нормативними показниками кросу, що використовується. У разі відставання птиці за масою визначають можливі причини та приймають відповідні заходи.
Ветеринарно-профілактичні заходи
Для попередження виникнення та розповсюдження захворювань в індичат необхідно суворо дотримуватися вимог чинних «Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування».
Крім загальних ветеринарно-санітарних заходів, проводять вакцинацію птиці згідно із затвердженими схемами, з урахуванням епізоотичного стану господарства і розміщення навколишніх населених пунктів.
Забій птиці здійснюють у забійних цехах, обладнаних спеціалізованим обладнанням. Індичат середніх кросів відправляють на забій: самок - у 16-20-тижневому віці, самців - у 20-24. Індиченят важких кросів можна відправляти на забій, починаючи з 12-тижневого віку залежно від маси тушок, яку потрібно отримати. За умови досягнення нормативних показників живої маси, не рекомендується продовжувати відгодівлю індичок середніх кросів після досягнення ними віку 17 тижнів, важких кросів - 20 тижнів, самців усіх кросів - 24 тижнів, оскільки в подальшому у них суттєво знижуються темпи приросту живої маси та погіршується конверсія корму.
Нормативи виходу м’яса, пір’я, субпродуктів і відходів при забої птиці (відсоток до передзабійної живої маси) наведено в табл. 10.
Таблиця 10. Нормативи виходу м’яса, пір’я, субпродуктів і відходів при забої індиків (відсоток до передзабійної маси)
|
Найменування
|
Індики
|
|
|
напівпатрані
|
патрані
|
|
|
Остигле м’ясо,
в т.ч. легені та нирки
|
83,0
|
65,9
1,1
|
|
Комплект оброблених потрухів та ший, всього
в т.ч.:
печінка
серце
м’язовий шлунок пустий, жиру та кутикули
жир зі шлунків
шия без шкіри
|
-
-
-
-
-
-
|
7,2
1,3
0,9
1,7
0,4
2,9
|
|
Голови без шиї
|
|
2,7
|
|
Ноги
|
|
3,9
|
|
Перо-пухова сировина всього
в т.ч.:
пір’я
пух
підкрилок
|
5,2
3,8
-
1,4
|
5,2
3,8
-
1,4
|
|
Технічні відходи
|
10,1
|
11,9
|
Економічна ефективність виробництва м’яса індиків
У країнах розвиненого індиківництва (США, Канаді, Бразилії, Франції, Польщі та інших) рентабельність виробництва м’яса індиків вище, ніж м’яса бройлерів, і становить у середньому 9-27% (м’яса бройлерів 3-9%).
В Україні попит на м’ясо індиків в останні роки зростає, й оцінюється кількістю приблизно 90 тис. т за внутрішнього виробництва 15-20 тис. т. Тому значна частина попиту нині задовольняється за рахунок імпорту з країн, в яких виробництво м’яса індиків дотується з державного бюджету. Це знижує конкурентоспроможність вітчизняної індичатини, яка не має такої підтримки, порівняно з імпортованою.
Рентабельність виробництва м’яса індиків в Україні, як правило, є комерційною таємницею підприємства, проте враховуючи, що витрати кормів у розрахунку на 1 кг приросту живої маси в індиків вищі в 1,3-1,5 разу, ніж у бройлерів, і в такій же пропорції більша реалізаційна вартість індичатини, рентабельність виробництва м’яса індиків, меншою мірою, не поступається виробництву м’яса бройлерів. Наразі оптова реалізаційна ціна за 1 кг цільних тушок індиків вітчизняного виробництва (із уврахуванням ПДВ) становить 22-24 грн, стегенця - 35-36 грн, філе - 42-45 грн. Собівартість оцінюється у 18-20 грн/кг забійної маси.
Враховуючи ненасиченість внутрішнього ринку м’ясом індиків і зростаючий попит, індиківництво в Україні в найближчий період має всі можливості для прискореного розвитку. В той же час, підвищенню конкурентоспроможності продукції вітчизняного індиківництва значною мірою сприяло б обмеження імпорту індичатини та надання відповідної державної підтримки її виробникам.
