Породи овець

/ Сучасне тваринництво / Понеділок, 30 листопада 2009 16:02
Володимир ВОРОНЕНКО, канд. с.-г. наук,
Інститут тваринництва степових районів ім.. М.Ф. Іванова
«Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Згідно з господарською класифікацією породи овець, які розводять в Україні, розподіляють на три групи: тонкорунні, напівтонкорунні та грубо вовнові. До складу тонкорунних порід входять асканійська тонкорунна і прекос, вівці яких мають однорідну тонку вовну, що складається з пухових волокон.

До групи напівтонкорунних входять цигайська та асканійська м’ясо-вовнова з кросбредною вовною породи, вівці яких мають однорідну вовну, що складається з перехідного волосу і грубого пуху.

 
До грубо вовнових належать гірсько карпатська, каракульська, сокольська та романовська породи овець, вовна яких складається з пухових, перехідних, остьових волокон і мертвого волосу. Залежно від основного виду продукції ці породи розподіляють на окремі підгрупи за напрямом продуктивності. До вовно-молочно-хутрового напряму відносять українську гірсько карпатську, до смушкового - каракульську та сокільську, до шубного - романовську породи.
 
 
Асканійська тонкорунна
У степових областях України серед основних районованих порід є асканійська тонкорунна, яка належить до комбінованого вовново-м’ясного напряму продуктивності. Це тварини міцної конструкції, добре пристосовані до екологічних умов південної зони України. Вони характеризуються пропорційною будовою тіла, мають жвавий темперамент, рухливі.
 
Порода характеризується багатоплідністю - 125-130 ягнят від 100 вівцематок. За оптимальних умов годівлі та утримання ягнята до 4-місячного віку досягають живої маси 28-32 кг, ярки у 18-місячному віці 55-60 кг. Жива маса баранів-плідників - 115-130 кг, вівцематок - 55-65 кг. Настриг чистої вовни у баранів-плідників становить 6-8 кг і більше, у маток - 3,2-3,4 кг.
 
 
 
Прекос
Є породою м’ясо-вовнового напряму продуктивності. В оптимальних умовах годівлі й утримання прекоси мають міцні конструкцію й кістяк. Рухливість, жвавий темперамент вигідно відрізняють їх від інших овець м’ясо-вовнового напряму. Конституційний тип цих тварин зумовлює посилений обмін речовин, здатність до швидкого нагулу, ефективного використання кормів.
 
Жива маса баранів-плідників становить у середньому 110-120 кг, маток і ярок відповідно 60-65 та 53-57 кг. Настриг чистої вовни у баранів становить 6,6-7,0 кг, у маток 2,5-2,7 кг. Плодючість овець становить 118-120%. Жива маса молодняку при відлученні: ярочок 28-30 кг, баранців 32-34 кг. Середньодобовий приріст ягнят від народження до 4-місячного віку - 200-220 г, 4-6-місячного - 150-180 г.
 
 
 
Цигайська
Стародавня порода, створена методами народної селекції. На сьогодні - найчисельніша порода овець в Україні.
 
У цигайських овець компактна, пропорційна будова тіла. Груди глибокі, широкі, спина помірно довга, широка, шкіра тонка, щільна, вільно облягає тулуб. У процесі поліпшення овець цієї породи створено два внутрішньо породних типи - приазовський м’ясо-вовновий та кримський вовново-м’ясний.
 
Вівці приазовського типу характеризуються добрими відгодівельними і м’ясними якостями. Середньодобові прирости живої маси до 9-місячного віку становлять 225-250 г, забійний вихід сягає 50,7-54,8%. Відтворювальні якості високі. Так, плодючість вівцематок у племзаводі «Розовський» Донецької області становить 135-165%, а до відлучення одержують по 120-130 ягнят від 100 вівцематок. Висока молочність вівцематок забезпечує добрий ріст і розвиток ягнят, їх жива маса при відлученні досягає 33-35 кг при середньодобових приростах за цей період 220-270 г.
 
Цигайські вівці кримського типу великі, мають міцну конституцію, щільну шкіру, полегшений кістяк і добру пристосованість до посушливих умов.
 
Багатоплідність вівцематок становить 120-160%. У племзаводі «Чорноморське» АР Крим вирощують до відлучення 110-120 ягнят від кожних 100 вівцематок, наявних на початок року. Середня молочність за 125 днів лактації становить 122,7 кг. Після відлучення ягнят у ранньому віці вівцематок можна доїти, одержуючи від кожної по 30-35 кг товарного молока для виготовлення бринзи. М’ясні якості цигайського молодняку відповідають вимогам стандарту на молоду баранину. Так, забійний вихід 8-місячних баранчиків становить 46-48%, що відповідає нормі виходу баранини для овець вищої вгодованості.
 

Асканійська
Асканійська м’ясо-вовнова порода овець з кросбредною вовною із п’ятьма внутрішньопородними типами - нова вітчизняна порода, затверджена у 2007 році.
 
Асканійські кросбреди - це скороспілі, з міцною конституцією тварини, високою вовновою, м’ясною і молочною продуктивністю, які добре реагують на високий рівень годівлі та добре пристосовані до умов півдня України.
 
Середня жива маса асканійських кросбредних баранів становить 125,3 кг, довжина вовни 17-19 см, настриг чистої вовни 6-8 кг при виході її 65,3%; вівцематок відповідно: 65-70 кг, 13-16 см, 3,0-4,2 кг і 66,2%. Багатоплідність вівцематок становить 148,3%, молочність за 120 днів лактації 169,8 кг. Ягнята народжуються великі: одинаки масою 5,4-5,7, двійнята 4,4-4,6 кг, до 4,5-місячного віку середня жива маса їх досягає 31-34 кг. Скороспілість асканійських кросбредів висока. До 14-місячного віку жива маса ярок становить 90,6% маси вівцематок (62,4 проти 68,9 кг).
 
Асканійський тип чорноголових овець. Ці вівці великі й багато вовнові, з міцною конституцією, їм притаманні скороспілість та відмінно виражена м’ясність. Тулуп у них бочкоподібний, груди широкі й глибокі, індекси масивності, збитості і м’ясності характерні для овець англійських м’ясних порід.
Середня жива маса асканійських чорноголових баранів становить 131,5 кг, вівцематок 71,6 кг; довжина та настриг чистої вовни, відповідно, дорівнюють 16, 4 і 13,5 см та 6, 32 і 3, 72 кг, вихід чистої вовни 66,5%, багатоплідність вівцематок 150-163%. Асканійські чорноголові ягнята народжуються міцними й великими (жива маса одинаків становить 5,3-5,6, двійнят 4,6-4,9 кг). За підсисний період ягнята збільшують живу масу у 6-7 разів і в 127-денному віці досягають 39,8 кг при середньодобових приростах 272 г і витратах корму на 1 кг приросту 4,4 корм. од.
 
Одеський тип асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною. Виведено у 1982-2000 роках шляхом схрещування вівцематок цигайської породи одеської селекції з асканійськими кросбредними баранами. У формуванні цього генофонду використано як баранів-плідників внутрішньопородних типів цигайської породи приазовського, кримського і заволзького типів, так і баранів остфризької молочної породи, яких завезли свого часу з Німеччини. Вівці одеського типу мають міцну конституцію, пропорційну тілобудову, округлий тулуб, кінцівки широко поставлені, стегна, спина та поперек виповнені, м'ясні форми добре виражені. Жива маса баранів-плідників 93-110 кг, вівцематок 58-62 кг, настриг чистої вовни відповідно 5,0-6,5 і 2,5-2,8 кг, плодючість маток 101-123%.
 
Молочність маток за період підсису становить 135-141 кг. Після відлучення ягнят залежно від стану пасовищ у господарствах отримують по 18-35 кг товарного молока від матки. При відлученні жива маса баранців 34,0-36,0 кг, ярочок 31,5-34,0 кг, середньодобовий приріст за період підсису у баранців 238 г, ярочок 205 г. Маса тушки 9-місячних валашків 19,6-21 кг, м'якоті 15,9-17,2 кг, м'язова тканина повністю сформована і диференційована, внутрішньом'язове жировідкладення створює так звану «мармуровість» м'яса.
 

Також читайте: Незаразні хвороби овець


 
Буковинський тип асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною. Виведено в господарствах Чернівецької області шляхом використання асканійських кросбредних та асканійських чорноголових баранів на вівцематках місцевої селекції.
 
Тварини цього типу комбінованого напряму продуктивності. Поряд з високою м'ясною і молочною продуктивністю дають високі настриги вовни. Вони міцної конституції, мають пропорційну будову тіла, довгий тулуб, широкі та глибокі груди, скоростиглість росту висока. Середня жива маса вівцематок 56,8 кг (максимальна 80,0 кг), плодючість 117% (максимальна 152%), довжина вовни 12,8 см (максимальна 19,0 см), настриг чистої вовни 2,9 кг (максимальний 5,0 кг). Ягнята характеризуються високою м'ясною продуктивністю, їхня передзабійна жива маса у 9-місячному віці становить 41,1 кг, маса тушки 20 кг, забійний вихід 51%.
 
У вівцематок добре виражений материнський інстинкт і достатньо молока, щоб вигодувати двох ягнят. Ягнята народжуються міцними і великими, жива маса ягнят-одинаків при народженні становить 4,0-6,0 кг, двійні 3,8-5,0 кг, трійні 3,5-4,5 кг.
 
За сезон від кожної вівцематки з двійнятами отримують по 24,6 кг бринзи, або на 6,5 кг більше, ніж від вівцематок з одинаками. За сприятливих кормових умов ягнята до 6-місячного віку досягають живої маси 36-42 кг.
 
Дніпропетровський тип м'ясо-вовнових овець з кросбредною вовною створено шляхом використання баранів новозеландського кориделя та асканійських кросбредних плідників на вівцематках асканійської тонкорунної породи. Овець цього типу використовують для створення скоростиглого кросбредного вівчарства в господарствах Дніпропетровської області.
 

Українська гірськокарпатська порода
Створено шляхом відтворювального схрещування місцевих грубововнових овець цакель (місцеві назви: волошка, гуцулка, рацка, цуркан) з напівтонкорунними цигайськими баранами. Шляхом добору й підбору створено популяцію овець з неоднорідною білою вовною, які за міцністю конституції і пристосовністю майже не відрізняються від місцевих грубововнових, а за продуктивністю та якістю вовни значно переважають останніх, їх розводять у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.
 
Гірськокарпатські вівці невеликі. Так, барани-плідники мають живу масу 55-65 кг, матки 36-41 кг. Утримання овець на природних гірських пасовищах з додатковою підгодівлею концкормами по 0,3-0,4 кг на голову на добу сприяє формуванню в них добрих м'ясних якостей. Плодючість цих овець невисока - 105-116%. Молочність у гірськокарпатських маток становить 92-105 кг, зокрема, 25-30 кг товарного молока, з якого виробляють 5-6 кг сиру-бринзи.
 
 
Вівцематки відзначаються добрими материнськими якостями, збереженість молодняку до відлучення становить 94-97%. Від гірськокарпатських овець, крім вовни, м'яса і молока, одержують цінну сировину для шубно-хутрової промисловості.
 
 
Асканійський тип багатоплідних каракульських овець
У результаті тривалої цілеспрямованої племінної роботи в Україні створено тип каракульських овець, який поєднує високу багатоплідність з бажаними якостями смушок. За екстер'єром ці вівці подібні до чистопородних каракульських, проте за живою масою значно їх переважають, так, жива маса баранів становить у середньому 90, вівцематок - 62 кг.
 
Смушки, одержані в племзаводі «Маркеєво» Херсонської області від багатоплідних каракульських овець, характеризуються великими розмірами, легкістю міздри та укороченим волосом, середніми за шириною і довжиною валькуватими завитками, блискучим та шовковистим волосяним покривом, тобто відповідають вимогам легкої промисловості.
 
Каракульських багатоплідних овець розводять в окремих районах Одеської і Чернівецької областей. Краще поголів'я знаходиться у племзаводах ДПДГ «Маркеєво» Херсонської, ТОВ «АФ ім. М.О. Посмітного», СВК «Ягорлик» та племрепродукторі СВК «Дружба народів» Одеської областей.
 
 
Сокільська порода овець
Виведена багатовіковою народною селекцією і з давніх часів розводиться у Полтавській області. Тулуб у цих овець циліндричної форми, вкритий довгою, неоднорідною, звивистою вовною, зібраною у косиці різної довжини (15-25 см). Дорослі барани мають живу масу 60-65 кг, вівцематки 42-47 кг Сокільські вівці дають 60% сірих і 40% чорних смушків. Кращі сірі смушки характеризуються блакитними й сталевими відтінками.
 
У смушковому вівчарстві понад 40% народжених ягнят забивають для одержання смушків, тому в господарствах щороку є велика кількість вівцематок, молоко від яких можна використовувати для виготовлення бринзи. Від дорослої каракульської або сокільської вівці за лактацію одержують 40-50 кг товарного молока з вмістом жиру 7,5-8,0%, що дає змогу виробити 8-10 кг бринзи.
 
 
Романовська порода
Одна з кращих у світі порід шубного напряму виведена у Ярославській губернії Росії. Тварини мають середню величину, міцну конституцію і легкий кістяк. Жива маса баранів становить 65-90 кг, маток 45-50 кг, настриг вовни у баранів 2,5-3 кг, у маток 1,2-1,5 кг. Вівці характеризуються високою плодючістю, яка в середньому становить 250 ягнят на 100 вівцематок. Молочність маток достатньо висока і за відповідного рівня годівлі за 100 днів лактації становить 140-150 кг.
 
 
Основна продуктивність романовських овець - шубні овчини і м'ясо. Кращі овчини отримують від молодняку 5-6-місячного віку, їх високі шубні якості обумовлені унікальним співвідношенням пухових і остьових волокон (7:1), легкістю і міцністю міздрі.
 
Овець романовської породи у країнах Західної Європи широко використовують з метою промислового схрещування для підвищення багатопліддя і отримання ягнятини.

svidome

 26 січня 2022
Сьогодні, 26 січня, Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №6070-1, метою якого є врегулювання організації роботи пов’язаної з реєстрацією тракторів, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки тощо.
Сьогодні, 26 січня, Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №6070-1, метою якого є врегулювання організації роботи пов’язаної з реєстрацією тракторів, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки тощо.
26 січня 2022
 26 січня 2022
«Прозорро.Продажі» розробили та запустили окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками щодо проведення в Україні земельних аукціонів.
«Прозорро.Продажі» розробили та запустили окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками щодо проведення в Україні земельних аукціонів.
26 січня 2022
 26 січня 2022
У постанові Кабінету Міністрів України №40 від 19 січня 2022 року затверджено нові умови для заходу іноземних суден у річкові порти України.
У постанові Кабінету Міністрів України №40 від 19 січня 2022 року затверджено нові умови для заходу іноземних суден у річкові порти України.
26 січня 2022
 26 січня 2022
Озимі культури в Україні протягом другої декади січня перебували в стані зимового спокою.
Озимі культури в Україні протягом другої декади січня перебували в стані зимового спокою.
26 січня 2022
 26 січня 2022
Минулого тижня ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії виросли на 7,3% до рекордних 5322 рінггитів/т або $1271 за т слідом за цінами на нафту. Проте головним драйвером зростання стала новина про обмеження експорту сирої пальмової олії з Індонезії, яка є її найбільшим світовим виробником та експортером, реалізуючи щороку майже 50 млн т.
Минулого тижня ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії виросли на 7,3% до рекордних 5322 рінггитів/т або $1271 за т слідом за цінами на нафту. Проте головним драйвером зростання стала новина про обмеження експорту сирої пальмової олії з Індонезії, яка є її найбільшим світовим виробником та експортером, реалізуючи щороку майже 50 млн т.
26 січня 2022
 26 січня 2022
На продовольчому ринку України спостерігається стійка тенденція до зростання цін практично на всі продукти харчування, яка спостерігатиметься й надалі.
На продовольчому ринку України спостерігається стійка тенденція до зростання цін практично на всі продукти харчування, яка спостерігатиметься й надалі.
26 січня 2022
До відкриття ринку землі лишилося ЧИТАТИ

Please publish modules in offcanvas position.